Літера А
На цю літеру в енциклопедії нині така кількість статей: 160
АНТИ — об’єднання слов’ян. племен, яке, за інформацією Йордана та візант. авторів...
АНТОЛОГІЯ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ Ім. ШЕВЧЕНКА. А. (грец. • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Борис (псевд.: Богдан Вірний, Антоненко Б., Петро Котик) (* 05. 08 (23. 07). 1899, с. Засулля, передмістя м. Ромен на Полтавщині (нині — Сумська обл.) — † 09. 05. 1984, м. Київ) — прозаїк, публіцист, літературознавець, мовознавець, перекладач... АНТОНІ Рауль (Anthony Raoul) (* 12. 10. 1874, м. Шатолен (Ch?teaulin), Франція — † 01. 09. 1941, м. Кемпер (Quimper), Франція) — франц. антрополог, біолог, етнолог. Д. чл. НТШ (з 1914). Закінчив військово-мед. коледж у м. Ліоні. 1896 здобув вищу мед. освіту у Ліон. ун-ті... АНТОНОВИЧ Володимир (крипт., псевд.: А., А. В., А-ич В., В., В. А., В. Б., Дис-в, К., П. С., Маринчук В., Низенко, Пасічник, Ткаченко М., Турист) (* 18 (06). 01. 1834, м-ко Махнівка Бердичівського пов. Київ. губ. (нині — с. Комсомольське Козятинського р-ну Вінн. обл.) — † 21 (08). 03. 1908... АНТОНОВИЧ Дмитро (крипт., псевд.: А. Д., В. С., Д. А., С. В., Войнаровський, Войнилович, Войнилович С., Войнилович Северин, Войнович, Галин Тодор, Gutta, Дядько Дмитро, Муха, Подорожній, Старий студент, Simplissimus, Skriptor, Шельменко) (* 14 (02). 11. 1877, м. Київ — † 12. 10. 1945, м. Прага... АНТОНОВИЧ Марко (* 07. 07. 1916, м. Київ — † 28. 01. 2005, м. Монреаль, Канада) — укр. історик. Д. чл. НТШ А (з 1984). Син Д. Антоновича. Разом зі сім’єю 1923 еміґрував у Чехо-Словаччину. Там закінчив нім. г-зію. Підлітком брав участь у Клубі укр. молоді під кер. Софії Русової. Чл. „Пласту“... АНТОНОВИЧ Мирослав (* 01. 03. 1917, м. Долина Долинського пов. (нині — Iвано-Франк. обл.) — † 11. 04. 2006, м. Утрехт, Нідерланди) — дириґент, спiвак, музикознавець... АНТОНОВИЧ Тарас (* 28. 08. 1908, м. Долина Долинського пов. (нині — Івано-Франк. обл.) — † 24. 10. 1986, м. Клівленд, шт. Огайо, США) — юрист, фахівець у галузі зйомки навч. мед. кінострічок... АНТОНОВИЧ-МЕЛЬНИК (Мельник-Антонович) Катерина (крипт.: К. М.) (* 02. 12 (19. 11). 1859, м. Хорол Полтав. губ. (нині — район. центр Полтав. обл.) — † 12. 01. 1942, м. Київ) — укр. археолог, історик та громад. діяч. Д. чл. НТШ (з 1909). Друга дружина Володимира Антоновича, мати Дмитра... АНТОНОВИЧА ВОЛОДИМИРА КИЇВСЬКА ШКОЛА ІСТОРИКІВ І НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ШЕВЧЕНКА. Київ. школа істориків В. Антоновича — одне з інтелектуальних неформальних об’єднань укр. істориків... АНТОХІЙ Мирослав (псевд.: М. Прутич) (* 15. 10. 1920, м. Чернівці — † 13. 04. 2003, м. Мюнхен, Німеччина) — філолог, славіст, романіст. Канд. у д. чл. НТШ (з 1992). 1939 закінчив 1-шу Держ. г-зію ім. А. Пумнула у Чернівцях, студіював хемію у Чернів. держ. ун-ті (1939—40)... АНТРОПОЛОГІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ ПЕРЕДІСТОРИЧНОЇ МІЖНАРОДНИЙ КОНҐРЕС У ПАРИЖІ 1900. На конґресі від НТШ виступив д. чл. Т-ва Федір Вовк... АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА У ФОЛЬКЛОРИСТИЦІ І НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ШЕВЧЕНКА. Школа еволюціонізму... АНТРОПОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. ШЕВЧЕНКА. Серед різних наук. зацікав. чл. НТШ значну увагу приділяють антропології (А.) — галузі науки, що вивчає біол. історію, матеріальну і духовну культуру викопних і сучас. людей... „АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДИ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ, БУКОВИНИ Й УГОРЩИНИ“ — праця Федора Вовка, опубл. у Львові у серійному вид. НТШ „Матеріяли до українсько-руської етнольоґії“ (1908, т. X, част. 1... АНТРОПОНІМІКА В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. ШЕВЧЕНКА. А. (від грец. –hDTB@H — людина та @u<@:" — ім’я, назва) — галузь ономастики, що вивчає власні імена людей (антропоніми). А. досліджує принципи номінації людини, особливості їх формування... АНУЧИН Дмитро (* 08. 09 (27. 08). 1843, м. С.-Петербург, Росія — † 04. 06. 1923, м. Москва) — рос. антрополог, географ, етнограф, археолог... „АНФОЛОГІОН“ (АнфологіTнъ, Трефолой, ТрvфологіTнъ) грец. ? „АПОКРИФИ І ЛЕҐЕНДИ З УКРАЇНСЬКИХ РУКОПИСІВ“ — багатотомне вид., що містить ґрунтовне осмислення апокриф. л-ри. Його підготовив і видав у НТШ І. Франко (Львів, 1896—1910... АПОКРИФІЧНІ МОЛИТВИ — один із жанрів апокриф. л-ри, сформований за взірцем церк., але з численними вставками нар. повір’їв... АПОСТОЛ БИБЕЛЬСЬКИЙ (АПОСТОЛ, АПРАКОС, БИБЕЛЬСЬКИЙ АПОСТОЛ) — візантійсько-слов’ян. богослужбова книга, використовувана в літургії. Містить розповіді про апостольські діяння... АРАБСЬКІ ДЖЕРЕЛА У ДОСЛІДЖЕННЯХ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА. Дослідження А. дж.— одна з осн. тем укр. арабістики, в т. ч. дослідників Т-ва. Ними цікавилися такі видатні арабісти, як В. Бейліс, Т. Кезма, А. Ковалівський, А. Кримський... АРГЕНТИНСЬКА ГРУПА НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — неструктуралізоване об’єднання в Буенос-Айресі та ін. містах Аргентини, утвор. після 1949. А. г. адміністративно пов’язана з НТШ в Канаді. Склад чл. групи був непостійним і нечисленним, сюди входили науковці... АРҐО (франц. аrgоt — жаргон, первісно — жебрацтво) — різновид соціальних діалектів, штучно створ. умовна говірка певної замкненої соціальної чи професійної спільноти... АРЕАЛЬНА ЛІНҐВІСТИКА (ареологія, просторова лінґвістика) — розділ мовознавства... АРКАС Микола (* 07. 01 (26. 12). 1853, м. Миколаїв (нині — центр однойм. обл.) — † 26. 03. 1909, там само) — історик, композитор, громадсько-культ. діяч. Рід Аркасів по батьківській лінії мав грец. коріння. Мати, Софія Аркас (уроджена Богданович), походить з укр. козацького роду... АРМСТРОНҐ Джон (Armstrong John) (* 04. 05. 1922, м. Сент-Огастин (St. Augustine), шт. Флорида, США — † 23. 02. 2010, там само) — амер. iсторик і полiтолог... АРНАУДОВ Михайло (Арнаудов Михаил Петров, псевд.: П. Фабрициус, Петер Фабрициус, Пиер Фабрициус) (* 05. 10. 1878, м. Русе, Болгарія — † 18. 02. 1978, Княжево, р-н м. Софії, Болгарія) — болгар. учений, фольклорист, історик л-ри, політик, проф. порівн. історії л-ри у Софійському ун-ті... АРСЕНИЧ Петро (* 24. 01. 1934, с. Нижній Березів, нині — Косів. р-ну Івано-Франк. обл.) — історик, етнограф, музеєзнавець, культурно-громад. діяч. Чл. НТШ (з 1990). 1953 закінчив Середньо-Березівську школу, 1958 — Київ. ун-т ім. Т. Шевченка... АРТИМОВИЧ Аґенор (псевд. Сімартич Васаґен, спільний із В. Сімовичем) (* 31. 01. 1879, с. Великий Кучурів, Буковина (нині — Сторожинецький р-н Чер-нів. обл.) — † 21. 10. 1935, м. Прага, Чехо-Словаччина) — мовознавець, фахівець із класич. філології... „АРТИСТИЧНИЙ ВІСТНИК“ — перший укр. мист. журн. у Зх. Україні. Виходив упродовж 1905 у Друкарні НТШ у Львові з ініціативи Союзу співацьких т-в. Відповід. ред.— О. Бережницький, муз. тематикою займався С. Людкевич... „АРХЕОГРАФИЧЕСКІЙ СБОРНИК ДОКУМЕНТОВ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРІИ С?ВЕРО-ЗАПАДНОЙ РУСИ, ИЗДАВАЕМЫЙ ПРИ УПРАВЛЕНІИ ВИЛЕНСКАГО УЧЕБНАГО ОКРУГА“ — серія опубл. істор. актів і док-тів... АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ — науково-дослід. підрозділ НТШ... АРХЕОГРАФІЯ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. ШЕВЧЕНКА. А.— окр. галузь істор. знання, яка вивчає писемні джерела для залучення їх до наук. обігу. Як наук. дисципліна, займається теорією та практикою видання писемних джерел. Розробляє методику публікації док-тів... АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЕРАТОРСКАЯ КОМИССИЯ В САНКТ-ПЕТЕРБУРГЕ (Археологічна імператорська комісія в Санкт-Петербурзі) — держ. установа в структурі Мін-ва імператорського двору... „АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ Л?ТОПИСЬ ЮЖНОЙ РОССІИ“ — період. видання, яке виходило у Києві за ред. М. Біляшівського. Спочатку АЛЮР виходила як додаток до „Киевской старины“ (1899—1901)... „АРХЕОЛОГИЧЕСКІЯ ИЗВ?СТІЯ И ЗАМ?ТКИ“ — збірка наук. праць і повідомлень, яку видавало Моск. археол. тво (Император. Моск. археол. общество) у 1893—99. Всього вийшло 7 т. (1893— 99 по одному тому річно) за ред. Д. Анучина, пізніше — С. Богоявленського, А. Кирпічнікова...