АРСЕНИЧ Петро - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АРСЕНИЧ Петро

АРСЕНИЧ Петро (* 24. 01. 1934, с.Нижній Березів, нині — Косів. р-ну Івано-Франк. обл.) — історик, етнограф, музеєзнавець, культурно-громад. діяч. Чл. НТШ (з 1990). 1953 закінчив Середньо-Березівську школу, 1958 — Київ. ун-т ім. Т. Шевченка, працював ст. наук. співробіт. у відділі історії Івано-Франк. краєзн. музею. 1963—66 викладав археологію й етнографію в Івано-Франк. пед. ін-ті ім. В. Стефаника, 1966 був звільнений за „націоналістичну діяльність“, згодом (1973) — з посади зав. відділу історії Краєзн. музею в Івано-Франківську.

А. П.— один зі засн. обл. Т-ва охорони пам’яток історії та культури (1967), т-в „Просвіта“, „Меморіал“, НРУ (1989). Виступав проти русифікації і нищення пам’яток історії та культури, брав участь у нац. відродженні краю. Чл. Респ. асоціації українознавців (1990), чл. обл. та гол. ради Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури, його почес. чл. (1991), почес. чл. Всеукр. спілки краєзнавців (1993), почес. чл. Спілки краєзнавців Прикарпаття (1997), заст. голови обл. орг-ції т-ва „Україна“ (1991—92), чл.-засн. обл. т-ва „Просвіта“ (1989) та Клубу укр. інтеліґенції ім. Б. Лепкого, чл. Конґресу укр. інтеліґенції (1995). Нині завідує науково-ред. відділом обл. управління культури та обіймає посади доц. у Прикарпат. ун-ті ім. В. Стефаника (з 1991) та Івано-Франк. теологічно-катехитичному духовному ін­ті (з 1992).

Осн. наук. зацікав.— дослідження маловідомих стор. історії та культури Прикарпаття, краєзнавство. Автор численних наук. і науково-популярних нарисів про видатних осіб і культ. процеси Прикарпаття другої пол. XIX — XX ст. Організатор музеїв, багатьох різнотем. виставок, зібрав колекцію док-тів, рідкісних книг та поштових листівок, які стосуються Івано-Франківщини. Від 1962 виступає на міжнар., загальноукр. та реґіон. наук. конференціях, симпозіумах, академіях, учасник і організатор міжнар. і реґіон. наук. радіо- і телепередач, консультант док. та худож. фільмів („Нескорений“, 2000). Був одним з організаторів й учасників Міжнар. наук. конференції „Українці в Канаді“ (1991), Першого світ. конґресу гуцулів та наук. конференції в рамках роботи Світ. конґресу українців (16—22. 08. 1993). Автор 46 книжок і брошур та понад 1700 статей з історії та культури краю: „Січові стрільці“ (1990), „Станіславів — столиця ЗУНР“ (1993), „Гуцульський театр Гната Хоткевича“ (1993), „Березуни“ (1994), „Родина Заклинських“ (1995), „Родина Шухевичів“ (1995), „Прикарпаття в житті Каменяра“ (1996), „Шляхами Богдана Лепкого по Прикарпаттю“ (1997), „Родина Озаркевичів“ (1998, 2-ге вид.: 2010), „Родина Бандер“ (1998), „Володимир Шухевич“ (1999), „Засновник „Січі“ Кирило Трильовський“ (2000), „Криворівня в житті і творчості українських письменників, діячів науки й культури“ (2000). Науково пізнавальними є праці А.П. „Тарас Шевченко і Прикарпаття“ (2001), „Священичий рід Бурачинських“ (2004), „Іван Франко і Прикарпаття“ (2006), „Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті“ (2007).

А. П.— учасник наук. сесій І Конґресу Міжнар. асоціації україністів (1990), Конґресу Республіканської асоціації українознавців, установчих конференцій „Меморіалу“, НРУ (1989) у Києві, чл. виконкому обл. Руху (1989—90), один зі засн. Дем. партії, Т­ва краєзнавців ім.І.Франка, очолює т­во „Гуцульщина“ в Івано-Франківську. Засл. працівник культури України (1991), лауреат премій ім.П.Чубинського (1990), І.Вагилевича (1993), Марійки Підгірянки (1995), Д.Яворницького (2007), перший лауреат премії ім. В. Полєка в ділянці краєзнавства (19. 10. 2010). Нагороджений орденами „За заслуги“ ІІІ (14. 04. 2003) і ІІ ступенів (06. 11. 2009). З 1990 — чл. НТШ в Україні, бере участь майже в усіх наук. конференціях, які проводить Т-во у Львові, Києві, Тернополі, Івано-Франківську. Учасник установчих зборів відновленого НТШ у Львові (1989), чл. рад та Заг. зборів НТШ. Брав участь у перевид. 4-томної монографії В.Шухевича „Гуцульщина“, вид. коштом НТШ (Львів, 1899, т. І; 1901, т. II; 1902, т.ІІІ; 1904, т.ІV). Доповідав на конференціях під егідою НТШ: „М. Грушевський і Гуцульщина“ (Міжнар. ювілейна наук. конференція до 125-річчя М. Грушевського, Львів, 28. 08. 1991), „Культурно-громадська діяльність греко-католицьких священиків на Рогатинщині“ (1-ша Наук. конференція „Рогатинська земля“, Рогатин, 25. 03. 1995), „Маловідомі факти про творців Листопадового зриву та діяльність уряду ЗУНР“ (звітні збори Івано-Франківського осередку НТШ, 15. 11. 2008), „Родина Окуневських та Іван Франко: до історії взаємин“ (Городенка, 06. 12. 2008). Публ. розвідки про д. чл. НТШ Т. Бурачинського, І.Верхратського, Ф. Вовка, В.Гнатюка, М.Грушевського, К. Левицького, В. Огоновського, М. Павлика, І. Раковського, Щ.Ф.Сельського, Б. Стебельського, Ю.Целевича та про чл. Т-ва О. Волянського, учителів Л. Гарматія, Д. Єндика, Р.,Б.іР.Заклинських, О. Іванчука, лікарів Я. і Т. Окуневських, А. Онищука, інженера А.Чайковського та ін.

Пр.: З фольклорно-етнографічної діяльності І. Я. Франка на Гуцульщині // Народна творчість та етнографія, 1981, № 4, с. 46—51; Етнографічна діяльність В. Гнатюка // Там само, 1982, № 2; Гнат Хоткевич як дослідник Гуцульщини // Там само, 1987, № 6, с. 48—51; Етнограф Б. Р. Заклинський// Там само, №3; Етнографічна діяльність А. Онищука // Там само, 1989, № 4, с.22—28; Січові стрільці. Івано-Франківськ, 1990; Учитель і етнограф Лука Гарматій // Гуцульщина (Верховина), 1992, №1, с. 16—18; Гуцульський театр Гната Хоткевича. Івано-Франківськ, 1993; Етнографічна діяльність Федора Вовка — д. чл. НТШ// Гуцульщина (Торонто), 1993, с. 138—39; Станіславів — столиця ЗУНР. Івано-Франківськ, 1993; Родина Заклинських. Івано-Франківськ, 1995; Родина Шухевичів. Коломия, 1995; Роль „Березівської трійці“ у культурно-освітньому житті українців Канади // Науковий зб. УВУ (Матеріяли конференції „Народ, нація, держава: українське питання в европейському вимірі“. Львів, 05. 1993). Мюнхен; Львів, 1995, т. 17, с.111—13; Дослідник Гуцульщини (До 150-річчя з дня народження Ф.Вовка) // Гуцульщина (Верховина), 1997, № 42, с. 12—13; Народознавство В.Шухевича // Шухевич В. Гуцульщина. Репринт. відтвор. вид. 1899. Верховина, 1997, с. 7—24 (Вступ. ст. А. П.); Шляхами Богдана Лепкого по Прикарпаттю. Івано-Франківськ, 1997; Володимир Шухевич. Івано-Франківськ, 1999; Духовний світ гуцулів. Відомості про помічників В.Шухевича у зборі матеріалів для написання монографії „Гуцульщина“ // ШухевичВ. Гуцульщина. 5 част. 2-е вид., 2000, с. 5—6, 297—312, 315—23; Засновник „Січі“ Кирило Трильовський. Івано-Франківськ, 2000; Криворівня в житті і творчості українських письменників, діячів науки й культури. Івано-Франківськ, 2000; Некрополі Прикарпаття // Вісник. Івано-Франківськ, 2000, № 23—30 (у співавт.); Ю.та І.Липи і Прикарпаття // Липа Ю. Зб. статей і матеріалів. Івано-Франківськ, 2000, с.145—50; Леся Українка на Гуцульщині. Гуцульщина у визвольних змаганнях 1914—1920 років // Хрестоматія з гуцульщинознавства. Косів; Снятин, 2001, с. 91—95, 251—56; Тарас Шевченко і Прикарпаття. Івано-Франківськ, 2001; Фольклорно-етнографічна діяльність І. Франка на Гуцульщині // Історія Гуцульщини. Львів, 2001, т. 6, с.64—73; Йосиф Сліпий та його соратники — репресовані священики// Кардинал Йосиф Сліпий і сучасність. Івано-Франківськ, 2002, с. 122—28; М.Грушевський і Гуцульщина // М. Грушевський і Прикарпаття. Івано-Франківськ, 2002, с. 14—16; Міста і села Галицького району: історія, пам’ятки, особистості. Івано-Франківськ, 2002 (у співавт.); Сторінки історії УГКЦ // Науковий вісник Укр. університету в Москві. М., 2002, т. II, с. 107—16; Славні галицькі священичі родини ХIХ — поч. ХХ ст. та їх роль у духовному і культурно-громадському житті Галичини // Матеріали 3-ї Міжобл. генеалогічної конференції „Український родовід“ 24—25листоп. 2001 р. Львів, 2003, с.10—21; Покидати рідну землю не хотіла: [Про письменницю О.Дучимінську] // Перевал, 2003, ч. 3—4, с.163—71; Станиславів — столиця ЗУНР // Літопис Голготи України. Львів, 2003, т.5, с. 526—36; Некрополі міст Івано-Франківщини як джерело до вивчення біографій відомих людей// Зб. науково-теор. статей „Етнокультурні процеси в україн- ському урбанізованому середовищі ХХ століття“. Івано-Франківськ, 2004, с. 27—31; Священичий рід Бурачинських. Івано-Франківськ, 2004; Дійсні та звичайні члени НТШ — мешканці Прикарпаття// Українство: Національно-духовні виміри. Зб. наук. праць і мат-лів. Івано-Франківськ, 2005, с. 380—400; Мелітон Бучинський: голос правди і громадянськості // Там само, с.354—66; Рід Шухевичів. Івано-Франківськ, 2005, іл.; Галичани — жертви більшовицького режиму. Івано-Франківськ, 2006; Іван Франко і Прикарпаття. Івано-Франківськ, 2006; Історично-культурна спадщина Прикарпаття. Наук. збірник. Івано-Франківськ, 2006; Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті. Івано-Франківськ, 2007; Левко Бачинський і його серафинецький рід. Івано-Франківськ, 2007 (успівавт.); Уродженці Прикарпаття— дійсні та звичайні члени НТШ (1873— 1989)// Прикарпатський вісник НТШ, 2009, № 3 (7), с. 219—70.

Літ.: Арсенич П. // Біографічний словник Прикарпаття / Упоряд. В. Полєк. Івано-Франківськ, 1993, с. 14; Арсенич П. І. // Мистецтво України: біографічний довідник / Ред. А. В. Кудрицький. К., 1997, с. 26; Гаврилів Б. М. Історичне краєзнавство (навчально-методол. посібник). Івано-Франківськ, 2001, с.308—09; його ж. Арсенич П. / Івано-Франківськ. Енциклопедичний довідник / Упоряд. Г.Карась. Івано-Франківськ, 2010, с. 45; АрсеничП. І. // Новітня історія України. Галичина. К., 2004, т. 1, с. 31; Горовий В. Дослідження і здобутки етнографа і краєзнавця Прикарпаття // Народна творчість та етнографія (К.), 2004, № 1—2, с. 64—65; Арсенич П. І. // Івано-Франківський осередок НТШ: Біобібліографічний покажчик [2000—08] / Упоряд. В. Мойсишин. Івано-Франківськ, 2009, с. 27—38; Арсенич П. І. Біобібліографічний покажчик до 50-ліття історично-краєзнавчої діяльності і 75-ліття від дня народження / Укл. І. А. Боднарчук. Івано-Франківськ, 2009.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015