АРХЕОГРАФІЯ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. ШЕВЧЕНКА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АРХЕОГРАФІЯ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. ШЕВЧЕНКА

АРХЕОГРАФІЯ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. ШЕВЧЕНКА. А.— окр. галузь істор. знання, яка вивчає писемні джерела для залучення їх до наук. обігу. Як наук. дисципліна, займається теорією та практикою видання писемних джерел. Розробляє методику публікації док-тів, чим відрізняється від джерелознавства, яке опрацьовує методи їх вивчення. Об’єкт розгляду А.— док-т, зафіксований графічним способом на матеріальних носіях інформації: текстовий, рукопис., аудіовізуальний (кіно-, фото-, фонодок-т), образотвор., графічний тощо. Практична діяльність у сфері А. зумовлюється виконанням її завдань: збиранням, пошуком, наук. описом та публікацією джерел. Відповідно до цих завдань виділяють польову, евристичну, камеральну та едиційну А. Крім джерелознавства, А. тісно пов’язана з філол. науками, архівознавством, дипломатикою, палеографією, текстологією, кодикографією та ін. спец. істор. дисциплінами. Як окр. наук. проблему чи напрям досліджень у межах цієї дисципліни, виокремлюють історію А., яка в укр. істор. науці набагато краще опрацьована, ніж теор. питання, адже предмет та об’єкт А. сьогодні недостатньо окреслені. Теор. та практ. питання А. досліджували В. Антонович, І. Бутич, М. Грушевський, Я. Дашкевич, М. Кордуба, І. Крип’якевич, Ф. Шевченко і досліджують Г. Боряк, Л. Гісцова, Л. Дубровіна, У. Єдлінська, О. Журба, О. Купчинський, В. Німчук, Л. Проценко, І.Сварник, В. Страшко та ін. В Україні є кілька едиційних осередків: київ. (І. Бутич, Ф. Шевченко, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України на чолі з П. Соханем, вид. серія „Проблеми едиційної та камеральної археографії: історія, теорія, методика“), львів. (Я.Дашкевич, І. Крип’якевич, О. Купчинський, Львів. від-ня того ж ін­ту), дніпроп. (школа істориків проф. М.Ковальського).

Чл. НТШ освоювали джерельну базу з історії, філології в усіх напрямах А.: пошук (евристика), опрацювання (камералія) й видання (едиція) джерел. Окремо підготовлялась епістолярна спадщина ХVІІІ—ХХ ст. Інституційно археограф. роботу в рамках НТШ координувала Археографічна комісія НТШ, заснована 1896 М. Грушевським (перша комісія у структурі Т-ва). Після відновлення Т-ва 1989 у Львові д. чл. обрано відомих укр. археографів І. Бутича (1992), Я. Дашкевича (1992), О. Купчинського (1992), П. Соханя (1995). Найбільших здобутків Т-во досягло в ділянці едиційної А. Археограф. комісія видала 11 т. „Жерел до істориї України-Руси“ (окр. підсерії: „Люстрації королівщин Руського і Белзького воєводств“ (4т.), „Материяли до істориї Галичини“ (3т.), „Матеріали до історії української козаччини“ (2 т.), „Ватиканські матеріали до історії України“ (1 т.) (1895—1919) та 8т. „Памяток українсько-руської мови і літератури“ (1896—1930), одну част. „Матеріалів до історії суспільно-політичних й економічних відносин Західньої України“ (1906). НТШ також видає серію джерел „Українсько-руський архів“. Підготовляла серію Історично-філософічна секція НТШ з участю чл. Філологічної секції упродовж 1906—21. Вийшло 15 т. док-тів та мат-лів, присвячених різним питанням, головно історії Галичини. І. Свєнціцький підготував 3вип. опису рукоп. Народного дому з колекції А.Петрушевича у 3-х част. під заг. наз. „Рукописи львівських збірок“ (1906, 1911, т. 1, 6—7), І. Франко — „Громадські шпіхлірі в Галичині 1784—1840 р.“ (1907, т.2) та „Матеріяли до історії азбучної війни в Галичині 1859 р.“ (1912, т. 8), М.Тершаковець— „Матеріали до історії національного відродження Галицької Руси в 1830 та 1840 рр.“ (1907, т. 3), І.Свєнціцький, Ю.Кміт — „Матеріяли до історії галицько-руського шкільництва XVIII i XIX вв.“ (1909, т. 4), М. Возняк — „Фільольогічні праці Івана Могильницького“ (1910, т. 5) та „Матеріяли до історії української пісні і вірші“ у 3 числах (1913—14, 1925, т. 9—12), В. Щурат — „Листи митрополита М. Левицького до епископа Ів. Снігурського й офіціяльні документи їх спільної діяльности (1813—1847)“ (1924, т. 12), К.Студинський — „Матеріяли до історії культурного житя в Галичині в 1795—1857 рр.“ (1920, т. 13—14) та І. Брик — „Матеріали до історії українсько-чеських взаємин в першій половині ХІХ ст.“ (1921, т. 15). Також окр. томи „Збірника Філологічної секції НТШ“ присвячено археограф. публікаціям: підгот. М.Павликом 4т. праць М.Драгоманова „Розвідки Михайла Драгоманова про українську народню словесність і письменство“ (1899—1900, 1906—07, т. 2—3, 7, 10); 4 т. листування Я.Головацького 1835—48, 1850—62, підгот. Кирилом Головацьким (1905, 1909, т. 8—9, 11—12). М.Павлик також видав том „Переписка Михайла Драгоманова з Мелітоном Бучинським 1871—1877“ (1910, т. 13), а М.Возняк — „Писання Маркіяна Шашкевича“ (1912, т.14). Чл. Археограф. комісії НТШ опубл. у „Записках НТШ“ „Матеріали до істориї Коліївщини“ (т. LVII, LIX, LXII (1904), LXXIX (1907), LXXXIII (1908), XCVI—XCVII (1910), CXXXIIІ (1922) та ін.

В умовах незалежности України НТШ спільно з різними установами, насамперед Ін-том укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, видало низку зб. док-тів: „Листування українських славістів з Францем Міклошичем“ (упоряд. І. Свєнціцький, 1993), „Акція „Вісла“. Документи“ (упоряд. Є. Місило, 1997), „Листування Степана Рудницького“ (упоряд. П. Штойко, 2006). Дві ост. публікації вийшли 8 і 19 ч. серії „Українознавча наукова бібліотека НТШ“. Т-во також опубл. 8 т. „Історичних джерел“: „Володимир Гнатюк: Документи і матеріали 1871—1989“ (колектив упоряд., 1998), „Михайло Драгоманов: Документи і матеріали 1841—1994“ (колектив упоряд., 2001), „Універсали Івана Мазепи 1687—1709“ (упоряд. І. Бутич, 2002), „Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1654—1687)“ (колектив упоряд. 2004), „Універсали Івана Мазепи 1687—1709. Частина ІІ“ (упоряд. І. Бутич, В. Ринсевич, 2006), „Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть: Дослідження. Тексти“ (авт.-упоряд. О. Купчинський, 2004), „Литовська метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року“ (упоряд. В. Кравченко, 2005), „Документи Брацлавського воєводства 1566—1606 років“ (упоряд. М. Крикун, О. Піддубняк, 2008); 6 чисел „Мемуарної бібліотеки НТШ“, в якій надрук. спогади Осипа Назарука (1995), Лева Окіншевича (1995), Люби Комар (1997), Мирослава Семчишина (1998), Мирослава Кальби (1999) та Михайла Соневицького (2001).

У „Записках НТШ“ від 1895 (т. V) з’являлися також поодинокі публікації та підбірки док-тів (рубрика „Miscellanea“, „Матеріали“) з різних гуманіт. наук. Найбільше джерельних мат-лів під рубрикою „Miscellanea“ та ін. у „Записках НТШ“ опубл. М. Грушевський („Київський каштелян і козаки“, „Слобода Полтава в 1630 р.“, „Опись Львівського замку р.1495“, „Материяли до істориї козацьких рухів 1590­х рр.“, „Сторінка з істориї українсько-руського сільського духовенства (по самбірським актам XVI в.)“, „Наданє маґдебурського права містечку Дідову (в Київщині) 1596 р.“, „Монах ворожбитом“ та ін.), І. Франко („Русини в битві під Австерліцом 1805 р.“, „До істориї церковних братств на Галицькій Руси“, „Щасливий чоловік. Образок із житя білоруського пана з XVII—XVIII в.“), С. Томашівський („Образок з львівського житя в середині XVII в.“, „Мазепа й австрийська політика“), В. Гнатюк („Як австрийський уряд був заінтересував ся Бойками“, „Керестурська хроніка“, „Один із буковинських духовних antiquae educationis“), М.Зубрицький („Продажа „попівства“ в с. Скопові 1592 р.“, „Відклик австрийського уряду за добровільними жертвами на війну. В 50 літну річницю битви під Маджентою“), В. Антонович („Перемишльські „суботники“ XVII в.“), Ю. Левицький („1 і 2 падолиста 1848 р. у Львові“), В. Доманицький („Причинок до істориї повстання Наливайка“), М. Мочульський („Привилеї м. Миколаєва над Дністром“), О. Целевич („Участь козаків в Смоленській війні 1633—1634 рр.“), І. Кревецький („Оборонна орґанізація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848—1849 рр.“) та ін. чл. НТШ. Після відновлення НТШ в Україні 1989 чл. Т-ва в „Записках НТШ“ активно публ. док-ти і мат-ли з мови та л-ри (П. Баб’як, Д. Гринчишин, І. Денисюк, Й. Дзендзелівський, О. Дзьобан, М. Дольницька, У. Єдлінська, Р. Кирчів, О. Купчинський, М. Трегуб та ін.), з історії (І. Бутич, І. Гирич, О. Дзьобан, М. Капраль, В. Кравченко, М. Крикун, О. Купчинський, Ю. Мицик, Г. Сварник, І. Скочиляс, Ф. Стеблій та ін.), з етнографії та фольклористики (М. Глушко, Г. Дем’ян, Р. Кирчів та ін.), з музики (Г. Бернацька, Я. Горак, О. Купчинський, Л. Мазепа, Ю. Медведик та ін.), з історії мист-ва (В. Александрович, В. Вуйцик, О. Купчинський, Д. Крвавич, О. Сидор та ін.). Див. Археографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка.

Літ.: Грушевський М. Київський каштелян і козаки // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VI, кн. ІІ, с. 5—9; його ж. Слобода Полтава в 1630 р. // Там само, с. 10—11; його ж. Опись Львівського замку р. 1495 // Там само, 1896, т. XII, кн. IV, с. 1—12; його ж. Наданє маґдебурського права містечку Дідову (в Київщині) 1596 р. // Там само, 1898, т.ХХV, кн. V, с. 3—5; його ж. Материяли до істориї козацьких рухів 1590-х рр. // Там само, 1899, т.XХXI—ХXXII, кн. V—VI, с. 1—30; його ж. Сторінка з істориї українсько-руського сільського духовенства (по самбірським актам XVI в.) // Там само, 1900, т. XXXIV, кн. ІІ, с. 1—82; його ж. Монах ворожбитом // Там само, 1902, т. XLVI, кн.ІІ, с. 1—2; його ж. Матеріали до історії Коліївщини. IV. Оповіданнє очевидця про смерть Гонти// Там само, 1907, т. LXXIX, кн. V, с. 94—96; Антонович В. Перемишльські „суботники“ XVII в. // Там само, 1897, т. XVI, кн. ІІ, с. 1—2; Томашівський С. Образок з львівського житя в середині XVII в. // Там само, т. ХІХ, кн. V, с.11—14; його ж. Мазепа й австрийська політика// Там само, 1909, т. XCII, кн. VI, с. 244—45; Франко І. Русини в битві під Австерліцом 1805 р.// Там само, 1897, т. XVII, кн. ІІІ, с. 4—5; його ж. До істориї церковних братств на Галицькій Руси // Там само, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 1—5; його ж. Матеріали до історії Коліївщини. III. Польська поема про уманську різню // Там само, 1904, т. LXII, кн. VI, с. 1—40; його ж. Щасливий чоловік. Образок із житя білоруського пана з XVII—XVIII в. // Там само, 1911, т. CV, кн. V, с.148—65; Зубрицький М. „Продажа „попівства“ в с. Скопові 1592 р. // Там само, 1898, т. XXV, кн. V, с. 1—2; його ж. Відклик австрийського уряду за добровільними жертвами на війну. В 50 літну річницю битви під Маджентою // Там само, 1909, т. XCI, кн. V, с. 164—66; Левицький Ю. 1 і 2 падолиста 1848 р. у Львові // Там само, 1898, т. XXV, кн. V, с. 1—43; ЦелевичО. Участь козаків в Смоленській війні 1633—1634 рр. // Там само, 1899, т. XXVIII, кн. ІІ, с. 1—72; Гнатюк В. Як австрийський уряд був заінтересував ся Бойками // Там само, 1900, т. ХХХІІІ, кн.І, с. 2—4; йогож. Керестурська хроніка // Там само, 1903, т. LIII, кн. ІІІ, с. 5—9; його ж. Один із буковинських духовних antiquae educationis“ // Там само, 1910, т. XCVIII, кн. VI, с. 148—55; Доманицький В. Причинок до істориї повстання Наливайка// Там само, 1901, кн. ІІ, т. XL, с. 1—6; Мочульський М. Привилеї м. Миколаєва над Дністром // Там само, 1901, т. XLIII, кн. V, с. 1—11; Грущенко С. [Іваницький С.] Матеріали до історії Коліївщини. II. Кілька документів про участь ченців київських манастирів в гайдамацьких рухах XVIII ст. // Там само, 1904, т. LIX, кн. ІІІ, с. 1—16; Крижановський А. До друку приладив М. Грушевський. Матеріали до істориї Коліївщини. I.Василиянські записки й листи про Коліївщину// Там само, т. LVII, кн. І, с. 1—24; Кревецький І. Оборонна орґанізація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848—1849 рр. // Там само, 1905, т. LXIV, кн. ІІ, с. 27—58; Шпитковський І. Матеріали до Коліївщини. V. Мемуар ржищівського тринітарія про Коліївщину. [Додаток]: Notat res perpetuae memoriae dignas et in Ukraina practicatas 1768 A[nno] // Там само, 1908, т. LXXXIII, кн. ІІІ, с. 134—57; його ж. Матеріали до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домініка Завроцкого про Коліївщину // Там само, 1910, т.XCVI, кн. IV, c. 58—93; т. XCVII, кн. V, с. 26—73; його ж. Матеріяли до історії Коліївщини. Мемуар Ігнатія Филиповича// Там само, 1922, т.CXXXIII, с. 85—98; Бельчиков Н. Теория археографии. М.; Л., 1929; Ватуля Б. С. Из истории археографической практики на Украине в ХІХ—XX вв. // Исторический архив. М., 1957, № 2, с.192—95; Фостик П. К. Квопросу о принципах публикации документов XVI—XVIII вв. на иностранных языках // Научно-информационный бюлетень Архивного управления УССР. К., 1957, № 2, с. 70—82; Бевзо О. А. Про правила друкування історичних документів, писаних українською мовою в XVI—XVIII ст. // Вісник АН УРСР. К., 1958, № 2, с. 12—26; Селезнев М. С. Предмет и вопросы методологии советской археографии. М., 1959; Пещак М. М., Русанівський В. М. Правила видання пам’яток української мови XIV—XVIII ст. К., 1961; ІсаєвичЯ. Д. Українська археографія в XVI—XVIIIст. // Історичні джерела та їх використання. К., 1964, вип.1, с. 174—87; Яковлев С. О. Українська радянська археографія. К., 1965; Бутич І. Л. Література до історії української археографії // Історичні джерела та їх використання. К., 1968, вип. 3, с. 161—76; Правила издания славяно-молдавских грамот XV—XVII вв. / Сост. А. Н. Никитин. Кишинев, 1975; Каштанов С. М. Современные принципы издания латинских грамот // Археографический ежегодник за 1983 г. М., 1985, с. 37—48; Археографический ежегодник за 1984 г. М., 1986, с. 75—87; Археографический ежегодник за 1985 г. М., 1987, с. 52—67; Археографический ежегодник за 1986 г. М., 1987, с. 46—58; Археографический ежегодник за 1987 г. М., 1988, с. 35—44; Добрушкин Е. М. История отечественной археографии: современные проблемы и задачи изучения. М., 1989; Правила издания исторических документов в СССР. М., 1990; ЄдлінськаУ. Я., СтрашкоВ. В. Методичні рекомендації по передачі текстів документів XVI—XVIII ст. К., 1990; Передача текстів документів і пам’яток: Методичні рекомендації за матеріалами науково-методичної наради: Квітень 1990 р. К., 1990; Гісцова Л. Методичні рекомендації по підготовці до видання „Архіву Коша Нової Запорозької Січі“. К., 1992; КовальськийМ. П. Актуальні проблеми джерелознавства історії України XVI—ХVIIст. // Український археографічний щорічник. К., 1992, вип. 1, с.261—73; Страшко В. Правила передачі тексту кириличних документів ХVI—XVIII ст. дипломатичним і популярним методами та рекомендації для застосування цих правил у виданнях наукового і науково-популярного типів: Проект. К., 1992; Едиційна археографія в Україні у ХІХ—ХХ ст.: Плани, проекти, програми видань. Вип.1/ Упоряд. О. Журба, М. Капраль, С. Кіржаєв, Г. Папакін, С. Рильков. К., 1993; Боряк Г. В. Національна архівна спадщина України та державний реєстр „Археографічна Україніка“. Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. К., 1995; НімчукВ. В. Правила видання пам’яток, писаних українською мовою та церковнослов’янською української редакції: Част. 1: Проект. К., 1995; Журба О. І. Спроба обґрунтування моделі дослідження процесу формування української національної археографії // Історія: Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26—29 серпня 1999 р.: Доповіді та повідомлення. Част. 1: Від давніх часів до поч. XX ст. Одеса, 1999, с. 380—87; його ж. Два підходи до вивчення історії української регіональної археографії // Дніпропетровський історико-археографічний збірник, 2001, с.679—85; Козлов В. П. Российская археография в конце XVIII — первой четверти ХХ века. М., 1999; Гирич І. Б., Ляхоцький В. П. Видання україномовних епістолярних джерел кінця ХІХ—ХХ ст.: Методичні рекомендації. К., 2000.

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015