АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім.ШЕВЧЕНКА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім.ШЕВЧЕНКА

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім.ШЕВЧЕНКА. Археологія поряд з ін. гуманіт. та сусп. дисциплінами була помітно заанґажованою галуззю наук у НТШ. Її прикладні дослідження і наук. узагальнення розпочалися ще в 90-х рр. ХІХ ст. 1894 М.Грушевський у с. Чехах-Висоцькому на Львівщині провів польові археол. дослідження, які продовжив у 1895—98 спільно з проф. Львів. ун-ту І.Шараневичем. Як наслідок, виявлено першу розкопану пам’ятку висоцької культури. Великомасштабні розкопки (знайдено 370 поховань) проведено згідно з усіма вимогами археол. досліджень: обстежено топографію та стратиграфію пам’ятки, зафіксовано процес розкопок, проаналізовано виявлені мат-ли. Результати цієї праці оголосив М.Грушевський, де на окр. місце заслуговують антропол. характеристика поховань та їх датування. Певну увагу приділяв учений пам’яткам археології епохи Київ. Руси та Галицько-Волинської держави. 1899 він опубл. М. Грушевськийрозвідку про Звенигород (Галицький), в якій проаналізував у контексті писемних пам’яток значну кількість археол. знахідок. М.Грушевський— автор заміток, присвячених свинцевим вислим печаткам, знайденим у Звенигороді, Галичі та с.Ступниці побл. Самбора. Предметом його досліджень став також скарб срібних виробів княжої доби зі с.Молотова на Жидачівщині. Вчений звернув увагу на окр. типи археол. пам’яток (городища, печери, поля битв), порушив проблеми, що стосувалися ранніх сх.слов’ян. племен, ряду археол. культур, етнограф. явищ та культурно-археол. типології. Цікавили М. Грушевського й археол. знахідки стародавніх епох, зокрема скарб бронзових мечів кін. бронзової — поч. залізної доби зі с. Комарників із верхів’я р.Стрия, які дослідник пов’язує зі шляхами, прокладеними через Карпати вже у той час.

Досконале знання найновішої л-ри, добра орієнтація в археол. проблематиці підтверджені у рец. М.Грушевського на праці В.Антоновича, М.Біляшівського, Ф. Вовка, Н.Кондакова, Л. Нідерле, О.Спіцина, В.Сизова, В. Хвойки та ін. Учений також написав численні огляди-рец. на праці польс. археологів К. Гадачека, В. Деметрикевича, А.Кіркора, В.Пшибиславського та ін., які досліджували Галичину; на археол. й антропол. видання, наук. записки і журн. академій та ун-тів Австрії, Франції, Німеччини і Росії.

З ініціативи М. Грушевського при НТШ засн. Музей НТШ (початки його сягають 1893), а 1900 — Археологічний відділ при ньому. В цьому відділі зберігалися пам’ятки з розкопок могильника в Чехах-Висоцькому, речі княжих часів зі Звенигорода, Галича, Княжої Гори біля Києва (ост. подарував музеєві М. Біляшівський), даровані та закуплені експонати, також окр. предмети та колекції, які зібрали археологи-аматори. З Франції надсилав археол. колекції Ф.Вовк. Він же одним із перших разом із М. Грушевським упоряд. музейні мат-ли. 1907 Археол. відділ поповнився експонатами зі Сх. Волині. За кількістю зібраних мат-лів він був найбільшим у музеї і поступово перетворюється на базу щоразу ширших досліджень, стає науково-координаційним центром із питань археології в усьому Зх.укр. реґіоні. Завдяки високому авторитетові археол. науки в НТШ його почес. та д. чл. стали такі відомі дослідники, як В. Антонович, Ф. Вовк, К.Мельник, Л. Нідерле, Є. Сіцинський та ін. Особливо активно співпрацював із НТШ Ф. Вовк, обраний д. чл. Т-ва 1899. На ХІІМіжнар. конґресі передісторії, антропології та археології 1900 у Парижі як делегат від НТШ він виступив із доповіддю „Про передмікенську індустрію в неолітичних знахідках на Україні“, переклав франц. мовою іпредставив на конґрес реферат М. Грушевського про розкопки в Чехах-Висоцькому. У вид. НТШ Ф.Вовк опубл. низку своїх статей із питань археології. Своєю діяльністю за кордоном сприяв ознайомленню франц. та світ. громадськости здосягненнями укр. археології, налагодженню наук. контактів, обміну л-рою.

На поч. ХХ ст. і до Першої світ. війни НТШ системат. археол. робіт не виконувало, але на стор. вид., насамперед у „Записках НТШ“, часто з’являлися статті, огляди, рецензії, присвячені археології різних реґіонів Галичини та України. З. Кузеля вміщував огляди зх.європ. л-ри з археології, антропології та етнографії. М.Княжевич (М. Біляшівський), О.Маркевич та М. Залізняк аналізували мат-ли археол. з’їздів, теор. роботи з археології. І.Франко писав про неоліт. сокири, виявлені побл. с.Нагуєвичів, а Й.Пеленський умістив замітку про сліди однієї зчисленних пам’яток архітектури княжої доби Галича. Тоді ж на стор. вид. НТШ друк. молоді вчені Б. Януш, В. Гребеняк, з1919 — Я. Пастернак. Б. Януш, зокрема, опубл. замітку про камінь зі загадковими знаками зі с. Заздрости на Теребовлянщині, а працюючи в Археол. відділі Музею НТШ, досліджував і постійно збирав для нього нові археол. експонати. Згодом використав їх у вид., присвячених археології Поділля, Львова і його околиць, у каталозі пам’яток старовини Сх. Галичини. Аплікантом у Музеї НТШ з 1913 працював В. Гребеняк. Він упоряд. археол. збірки музею, уклав каталог знахідок, що налічував 6,5тис. предметів і розміщувався у придбаному НТШ у 1912 новому будинку на вул. Чарнецького, 24. У „Записках НТШ“ вчений уміщував огляди та рец. л-ри з питань археології, антропології, історії мист-ва та архітектури, в окр. статті виділив галицьку культуру ранньозалізного часу, визначив територію її поширення та хронологію. На підставі власних археол. розвідок та невеликих розкопок започаткував у „Записках НТШ“ традиційну рубрику про нововідкриті пам’ятки та цікаві мат­ли з археології, які поповнювали збірки музею.

Після війни управа музею переходить до С. Рудницького та І. Раковського. Музейну колекцію у 1920 поповнив Й.Пеленський, який очолив Археол. відділ. 1922 зав. музею став Ю. Полянський, іархеол. дослідження НТШ пожвавилися. Вчений провів значні археол. роботи на Поділлі та відкрив кілька десятків палеоліт. стоянок на Подністров’ї. Він виділив Подільсько-Бессарабську провінцію пізнього палеоліту, показав її зв’язок із первісними анклавами Центр.європ. реґіону. Ю. Полянський продовжив на стор. вид. НТШ публікацію нових надходжень до музею, описав цікавий скарб княжої доби зі с.Вербової на Тернопіллі та монетний скарб ХVII ст. зі с. Межиріччя на Волині. Потужним поштовхом для дальшого розвитку археол. науки в НТШ стало повернення 1928 з Чехо-Словаччини до Львова Я. Пастернака, який здобув добру європ. освіту з археології та досвід ведення археол. розкопок під час досліджень середньовічної Праги. 1929 його обрано д. чл. НТШ, і впродовж 1928—39 він очолював Музей НТШ, в якому утворено Відділ доістор. та протоістор. археології й організовано лабораторію для опрацювання, реставрації і консервації археол. мат-лів.

Я. Пастернак опубл. у „Записках НТШ“ серію обширних статей і видав невелику узагальнювальну монографію про археологію зх.укр. земель. Тоді він налагодив тісні контакти з археологами-аматорами (Л. Чачковським, Я. Хмілевським та В. Кобільником), які друкували свої праці у вид. Т-ва та наук. і науково-краєзн. часоп. („Літопис Бойківщини“). Я. Пастернак тісно співпрацював ізєвроп. археол. установами, особливо зкаф. археології УВУ в Празі, яку очолював В.Щербаківський і де працювали І.Борковський, О. Кандиба, Л. Чикаленко та ін. укр. вчені. Зі серед. 1930-х рр. Я. Пастернак зосередився на вивченні пам’яток княжої доби Галичини та Волині, у зв’язку з чим 1934 почав масштабні дослідження стародавнього Галича, які тривали до 1941. Дослідження, проведені на території Галича, остаточно розв’язали дискусійне питання локалізації цього міста. Відкриті у самому Галичі і на його околицях пам’ятки архітектури, житлові, госп. і виробничі споруди, багатий речовий мат­л стали важливим джерелом висвітлення істор. топографії міста, його історії та культури. Результати вивчення писемних та археол. джерел, що стосувалися стародавнього Галича, вчений узагальнив у монографії „Старий Галич“ (1944). Я.Пастернак досліджував також Львів, Звенигород, Теребовлю, Белз та ін. міста, городища, поховальні пам’ятки, зокрема великий могильник у с.Валяві біля Перемишля. Загалом він провів розкопки різного масштабу в 60-ти місцевостях Галичини, Волині, Закарпаття і Чехо-Словаччини.

Активно співпрацював з НТШ О.Кандиба — археолог, мистецтвознавець і поет. За дорученням Музею НТШ, він у 1920-х рр. проводив археол. експедиції на галицькому Поділлі, вивчаючи, зокрема, пам’ятки трипільської культури. Детально дослідив О. Кандиба відому печеру „Вертеба“ побл. с. Більчого-Золотого, де виявив велику кількість важливого археол. та антропол. мат-лу і, застосувавши стратиграф. метод, зафіксував три хронол. горизонти розвитку трипільської культури. На мат-лах власних досліджень та опрацювання збірок із львів. та краків. музеїв О. Кандиба 1930 захистив докт. дис. Вивчаючи трипільську культуру в Галичині, він довів її генетичну спільність із кам’яною індустрією та керамікою центр.європ. та подунайських неоліт. й О. Кандибаенеоліт. культур. Деякі праці вченого ознайомили з цими культурами також амер. читача завдяки кількарічній співпраці О.Кандиби з Гарвард. ун-том. 1932 за заслуги в дослідженнях з археології д. чл. НТШ став Л. Чикаленко, який спочатку разом зі своїм учителем Ф.Вовком, а потім і сам досліджував палеоліт. стоянку біля с. Городка на Волині та відому Мізинську стоянку. Захистивши у Празі дис. про розвиток геометр. орнаменту палеоліт. доби, він (як і О. КанВ. Щербаківськийдиба) зацікавився керамікою трипільської культури і в тісній співпраці з НТШ опрацював мат-ли поселення у с. Більчому-Золотому. Л. Чикаленко був першим професійним археологом, який провів розкопки літописного Червена. Опинившись в еміґрації, він розробив на основі археол. мат­лів теор. проблеми походження і розвитку мист-ва як явища.

Археол. пам’ятки Волині вивчав і О.Цинкаловський. Упродовж 30-х рр. ХХст. він зібрав багатий джерельний мат-л, який використовував у публікаціях. Одна зі статей ученого, присвячена пам’яткам старовини Володимир. пов., опубл. у Заг. реєстрі різночасових пам’яток Волині, який досі широко використовують дослідники (вченому вдалося надрук. його лише 1961). У Канаді опубл. 2 т. розширених та ілюстр. каталогів пам’яток археології, історії, архітектури і природи. Зі серед. 30-х рр. ХХ ст. жваві контакти із НТШ підтримував І.Борковський, видатний укр. археолог-еміґрант. 1929 він працював над культурою шнурової кераміки в Центр. Європі та Україні, з якою пов’язують проблему найстарших індоєвропейців. Від 1925 став акт. учасником вивчення Празького замку і після повернення Я. Пастернака до Львова продовжив його справу над дослідженням Праги та її околиць. Він провів докладні розкопки Лівого Градця, вивчав пам’ятки рим. доби, кельтську пластику, поховальний обряд слов’ян, часто рецензував і реферував праці укр. археологів І. Левицького, О. Лещенка, Я. Пастернака, М. Рудинського та ін. 1933 І. Борковського обрано д.чл. Історично-філософічної секції НТШ. Великою наук. заслугою археолога стало вивчення і аналіз (монографія, 1940) ранньослов’ян. кераміки т. зв. празького типу як доказу найдавнішого слов’ян. заселення у Центр. та Сх. Європі, що вумовах нім. окупації та пропаганди герман. концепцій давньої європ. історії було сміливим кроком ученого.

Наведені мат-ли свідчать, що археол. студії посідали важливе місце у наук. та культурно-просвітн. діяльності НТШ від 90-х рр. ХІХ — до серед. 40-х рр. ХХ ст. Усвоїх дослідженнях археологи Т-ва не обмежувалися певним реґіоном, а виступали з позицій загальноукр. етн. та культ. єдности. Водночас вони розуміли, що Зх.укр. реґіон треба вивчати уконтексті європ. цивілізаційних процесів. Високий наук. рівень археол. науки вНТШ засвідчують також акт. контакти з науков- цями ін. країн, обмін л­рою, робота зарубіжних учених над музейними збірками Т-ва. Завдяки широким польовим дослідженням, акт. вид. діяльності в наук. обіг уведено видатні пам’ятки археол. спадщини України, унікальні археол. знахідки, які досі залишаються окрасою стародавньої культури Га- личини і Волині. Серед учених, причетних до археології в НТШ, виразно виділяються постаті М.Грушевського та Я.Пастернака. Заслугою М.Грушевського є насамперед пробудження наук. інтересу до археології, високий професійний підхід до неї, створення фундаменту для подальшого вивчення старожитностей у Зх.укр. реґіоні. У діяльності Я. Пастернака вдало поєдналися широкомасштабні розкопки та розвідкові роботи з наук. узагальненнями.

Після Другої світ. війни археологи — чл. НТШ, які опинилися в еміґрації, не маючи змоги вести польові дослідження, друкували окр. розвідки у різних діаспор. вид., у т. ч. у відновлених там „Записках НТШ“. З’явилася також серія статей, в яких оцінено археол. працюМ.Грушевського, діяльність та наук. доробок професійних археологів І. Борковського, О. Кандиби, Я.Пастернака, М. СмішВ. Ауліхка, Л. Чикаленка. За кордоном найбільшою активністю у вивченні археології України відзначався Я.Пастернак. Він підгот. низку статей з археології міст Галицько-Волин. держави, висвітлив най-давніше минуле окр. земель та територій, розробив питання, пов’язані з певними видами пам’яток. В ост. роки свого життя вчений звернувся до проблеми етногенези слов’ян. Важливим підсумком його наук. діяльности стала велика праця „Археологія України“, вид. 1961 в Торонто. У ній Я.Пастернак зібрав і проаналізував археол. джерела від доби палеоліту до епохи Київ. Руси та Галицько-Волин. держави включно. З позицій сучас. археол. знань, у книжці Я.Пастернака окр. теор. положення уточнюються ідоповнюються, але титанічна праця вченого, який у нелегких умовах еміґрації самотужки осмислив джерельний мат-л із досліджень багатьох поколінь археологів та з власних розкопок, стоїть на чільному місці в укр. науці.

З відновленням НТШ у Львові 1989 ускладі Історично-філос. секції розпочаладіяльність Археологічна комісія (голова — Л. Крушельницька). 1991 чл. цієї комісії М.Бандрівський, Ю.Лукомський та Р.Сулик під час упорядкування Л. Крушельницькакрипти Святоюрського собору у Львові віднайшли дерев’яну скриньку з кістками скелета та черепа, як припускають, галицького кн.Ярослава Осмомисла, що вважалися втраченими. Тлінні останки цього кн. були сховані там Я.Пастернаком під час Другої світ. війни. Цей фактдав можливість С. Горбенку провес ти їх ретельне вивчення та здійснити антропол. реконструкцію зовн. вигляду кн. за черепом.

Археол. комісія у рамках щорічної звітної сесії НТШ проводить засідання — т. зв. Пастернаківські читання, присвячені різним аспектам розвитку археол. науки в Україні, випускає свої праці, які друкуються як окр. томи „Записок НТШ“ (1998, т.ССХХХV; 2002, т. ССXLIV; 2007, т.CCLIII). Авторами численних статей, мат-лів, рец. та бібліограф. оглядів є дослідники з академ. установ, навч. закладів та музеїв Львова, багатьох реґіонів України та з-за кордону. Чл. комісії опубл. також низку колектив. збірників та монографій: Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. Відп. ред. Л. Крушельницька (1993); Ситник О., Богуцький А. Палеоліт Поділля: Великий Глибочок І. (1998); Ситник О. Середній палеоліт Поділля (2000); Крушельницька Л. Чорноліська культура Се реднього Придністров’я (за мат-лами непоротівської групи пам’яток) (1998); її ж. Культура Ноа на землях України (2006); Бандрівський М. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду Висоцької культури (2002); Попович І. Закарпаття задоби раннього заліза (2006); МДАПВ (вип. 6, 1995; вип. 7, 1998; вип. 8, 2002; вип.9—13, 2005—2009); Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister Catchment from Neolithic to Early Mediaeval Period (Kraków, 2006). З­поміж чл. НТШ виділяються такі дослідники, як І. Ґерета, В. Петегирич, Д.Павлів, М. Филипчук, Ю. Лукомський та ін. Налагоджено тісні наук. контакти з археологами Польщі, Росії, Білоруси, Словаччини, Чехії, Франції, виконуються спільні наук. проекти, проводяться міжнар. археол. експедиції та публ. їх результати. Див. Археологія антична в дослідженнях Наукового товариства ім. Шевченка.

Літ.: Грушевський М. Похоронне поле каменного віку в с. Чехах (пов. Брідський) // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VІ, кн. ІІ, с. 11—12; йогож. До Болоховщини: Губинське городище // Там само, 1896, т. Х, кн. ІІ, с. 2—3; його ж. Анти (ULJ"4, Antes). Уривок з істориї України-Руси // Там само, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 1—16; його ж. Печатка м[итр.] Константина з Звенигорода // Там само, т. ХХІІ, кн. ІІ, с. 1—2 + 2 іл.; його ж. Молотовське срібло. Археольоґічна замітка // Там само, т. ХХV, кн. V, с. 1—6 + 11 іл.; його ж. Молотівське срібло // Там само, 1899, т. ХХХІ—ХХХІІ, кн. V—VI, с. 3—4; його ж. Похоронне поле в с.Чехах. Археольоґічна розвідка // Там само, с. 1—22 + 31 іл.; його ж. Звенигород галицький. Історично-археольоґічна розвідка // Там само, с. 1—28 + 57 іл.; його ж. Печатка з Ступниці під Самбором // Там само, с. 1—4 + 2 іл.; його ж. Печатки з околиць Галича // Там само, 1900, т.XXXVIII, кн. VI, с. 1—4; його ж. Рожне поле // Там само, 1907, т. LXXVII, кн. ІІ, с. 171—73; йогож. Лопушанський „Святовид“ // Там само, 1910, т. ХСVІІІ, кн.VІ, с. 147—148 + 1 іл.; Вовк Хв. Передісторичні знахідки на кирилівській улиці у Київі // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1899, т. І, с. 1—32; його ж. Знахідки у могилах між Веремєм і Стретівкою і біля Трипільля // Там само, 1900, т. ІІІ, с. 1—11; його ж. Магдаленьске майстерство на Україні // Записки НТШ. Львів, 1902, т. XLVI, кн. ІІ, с. 1—12; йогож. Вироби передмікенського типу у неолітичних становищах на Україні // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1905, т. VI, с. 1—27; Януш Б. Камінь з загадковими знаками в с. Заздрости, Теребовельського пов. // Записки НТШ. Львів, 1907, т. LXXX, кн. VI, с. 125—28 + 4 іл.; Пеленський Й. З руїн Галича // Там само, 1909, т.XCI, кн.V, с. 159—60; Франко І. Неолітичні знахідки в околицях Нагуєвич і їх сучасне уживаннє// Там само, 1911, т. СІІІ, кн. ІІІ, с. 200—02; Гребеняк В. Сліди Скитської культури в Галичині // Там само, 1914, т. CXVII—CXVIII, с. 9—25; йогож. Нові археольоґічні нахідки на території Східної Галичини // Там само, 1915, т. СХХІІ, с.5—28 + 32 іл.; Полянський Ю. Неолітичні обсідіяни Східної Галичини // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1925, т.23—24, с. 201—02; його ж. Скарб з Межиріча корецького. Пов. Рівне на Волині // Записки НТШ. Праці Історично-фільос. секції. Львів, 1926, т.CXLIV—CXLV, с. 216—23; його ж. Нові археольоґічні знахідки з Галичини // Там само, 1928, т.CXLIX, с. 9—30 + 85 іл.; його ж. Подільські етюди. І. Тераси, лєси і морфольоґія галицького Поділля над Дністром // ЗМПЛС НТШ, 1929, т.20, с. 191; Пастернак Я. Нові археольоґічні набутки українських музеїв у Львові за 1928р.// Записки НТШ. Праці Філол. та Історично-філос. секцій. Львів, 1929, т. CL, с. 229—42+ 27 іл.; його ж. Гальштатська культура Закарпаття в його природних межах // Там само, 1930, т. С, с.1—12 + 13 іл.; його ж. Нововідкриті римські пам’ятки з Галичини і Волині // Там само, 1931, т.CLI, с. 1—17 + 4 іл.; його ж. Нові археологічні набутки Музею Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові за час від 1929—1932 р. // Там само. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1933, т. CLІІ, с. 113—30; його ж. Нові археологічні набутки Музею Наукового Товариства ім.Шевченка у Львові за час від 1933—1936 р. // Там само, 1937, т. CLIV, с. 241—68; йогож. Етногенеза слов’ян у новій археологічній літературі // Там само. Праці Філол. та Історично-філос. секцій. Париж; Н.-Й.; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962, т.CLXIX, с.436—48; його ж. Ті, що розкрили підземний архів України (пам’яті видатних археологів України) // Терем. Проблеми української культури. Дітройт, 1962, рік І, ч. І, с.7—12; йогож. Нашийні гривни в Україні // Записки НТШ. Н.-Й.; Париж; Сідней; Торонто, 1963, т.CLXXVII, с.266—71; його ж. Олег Кандиба, археолог — дослідник // Укр. історик (Н.­Й.; Мюнхен), 1969, т.4 (24), с. 5—1; його ж. Ранні слов’яни в історичних, археологічних та лінґвістичних дослідженнях // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Н.­Й., Торонто; Париж; Мюнхен, 1976, т.CLXXХІХ, с. 5—112; Цинкаловський О. Матеріяли до археології Володимирського повіту // Там само, 1937, т.СLIV, с.183—240; Дольницький М. Визначний археолог, проф. др. Ярослав Пастернак // Терем. Проблеми української культури. Дітройт, 1962, рік І, ч. І, с.3—6; Filip J. Ivan Borkovský // Archeologické rozhledy, 1967, t.19, N 4; його ж. Ivan Borkovský // Там само, 1976, t. 28, N 5; Významné jubileum Dr.Ivana Borkovského Dr. Sc. // Památky archeologické, 1967, t. 58, č. 2; Баран В. Д. Дослідник давньої історії слов’ян (до 70-річчя від дня народження М.Ю. Смішка) // УІЖ, 1970, №11, с. 139—40; Верига В. Дослідник підземного архіву України (Пам’яті Ярослава Пастернака) // Укр. історик (Н.-Й.; Мюнхен), 1970, т. 4 (28), с. 90—98; Іванівська Т. Л. Є. Чикаленко як археолог // Там само, т.1—3 (25—27), с. 132—39; Падох Я. Археолог Іван Борковський: Дослідник Празького Королівського Замку // Harvard Ukrainian Studies. Cambridge, 1979—1980, vol.III—IV, раrt 2, р.627—37; ВинарЛ. Наукова діяльність д-ра Олега Кандиби. Впровадження // Укр. історик (Н.-Й.; Мюнхен), 1985, т. 22, ч. 1—4, с. 49—74; його ж. Головний період наукової діяльності Олега Кандиби: 1931—1940 // Там само, 1986, т. 23, ч. 1—2, с.37—54; його ж. Головний період наукової діяльності Олега Кандиби: 1931—1940. Співпраця О. Кандиби з американськими науковими установами // Там само, ч.3—4, с. 33—43; його ж. Давньоруський Галич у дослідженнях НТШ // Т.Шевченко і українська національна культура. Львів, 1990, с. 81—82; йогож. Олег Кандиба — Ольжич. Дослідження та джерела. Н.-Й.; Острог; Львів, 2008, 386 с.; ВинарЛ., Атаманенко А. Олег Кандиба і Український науковий інститут в Америці: 1937—1939 // Укр. історик, 2004—2005, т.41—42, с. 88—148; Крушельницька Л. І. Олександр Цинкаловський — археолог та історик Волині // Т. Шевченко і українська національна культура. Львів, 1990, с. 88—89; її ж. Праця українських археологів в еміґрації (В. Щербаківський, Л. Чикаленко, І. Борковський) // Записки НТШ. Праці Археологічної комісії. Львів, 1998, т.ССХХХV, с. 638—42; її ж. Іван Франко і археологія // Постаті української археології. МДАПВ, 1998, вип. 7, с. 101—02; Павлів Д.Ю. Археологічні заняття М. С. Грушевського // Т. Шевченко і українська національна культура. Львів, 1990, с.82—83; його ж. Олег Кандиба Ольжич — археолог // Ярослав Осмомисл — реконструкція антропологічна та історична. Львів; Винники, 1996, с. 97—99; його ж. Перша муза Олега Кандиби // МДАПВ, 2006, вип. 11, с. 11—24; Павлів Д., Петегирич В. Михайло Грушевський і західноукраїнська археологія // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді й повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26—28 жовт. 1994 р.). Львів, 1995, с. 103—05; їх же. Археологія у дослідженнях членів НТШ// Записки НТШ. Праці Історико-філос. секції. Львів, 1991, т. ССХХІІ, с.412—26; Петегирич В. М. Внесок НТШ у дослідження давньоруської археології // Т. Шевченко і українська національна культура. Львів, 1990, с.80—81; йогож. Ярослав Пастернак— найвидатніший дослідник Галича // Галицьке слово, 1993, 18 серп.; його ж. З історії археологічної збірки музею НТШ // Історичне краєзнавство і національне виховання. Матеріали науково-практичної конференції. Львів, 1994, с.74—76; його ж. Видатний український археолог// Де срібнолетний Сян пливе... Спец. випуск Львівського суспільно-культурного товариства „Надсяння“. Львів, 1995; його ж. Археолог Левко Чикаленко // Ярослав Осмомисл — реконструкція антропологічна та історична. Львів; Винники, 1996, с. 26—27; його ж. Доля археологічних колекцій музею НТШ // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди. Львів, 1996, с. 59—67; його ж. Лев Чачковський — дослідник княжої Теребовлі // Галицька брама, 1996, січ., № 10, с. 7; його ж. Іван Борковський — видатний археолог з Прикарпаття // Постаті української археології. МДАПВ, 1998, вип. 7, с. 86—87; його ж. Ярослав Пастернак— дослідник княжої доби Перемишльської землі // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. 2. Видатні діячі Перемищини. Львів, 2001, с. 168 —74; його ж. Белзька земля у дослідженнях Ярослава Пастернака // Белз і Белзька земля. Белз, 2006, с. 67—70; Петегирич В., ПавлівД., Филипчук М. Ярослав Пастернак і українська археологія // Studia archaeologica. Львів, 1993, ч.1, с.7—11; Petehyrych W., Fylypczuk M. Pierwszy badacz latopisowego Czerwienia — w 110 rocznicе urodzin // Archeologia Polski Środkowowschodniej. Lublin; Chełm; Zamość, 1998, t.III, s. 313—14; Петегирич В., Чорновус В. Лев Чачковський — дослідник галицько-волинських міст княжої доби // Постаті української археології. МДАПВ, 1998, вип. 7, с. 93—94; Machnik J., PavlivD., PetehyryсÝV. Notes on the History of Archaeological Research in the Upper Basin of the Dnister River // Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister Catchment from Neolithic to Early Mediaeval Period. Kraków, 2006, р. 93—105; Брайчевський М. Михайло Грушевський та археологія // Укр. історик, 1991—1992, т.28—29, ч.110—15, с. 200—17; Gurba J., Kokowski A. Działalność naukowa Marcjana Śmiszki w okresie przed II wojną światową // Spotkania polsko-ukraińskie. Lublin, 1992, s. 87—94; Бандрівський М., Лукомський Ю., Сулик Р. З історії дослідження Успенського собору в Галичі. Відкриття поховання галицького князя Ярослава Осмомисла // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1993, т.ССХХV, с. 393—405; БандрівськийМ. Все ще недооцінений археолог Володимир Гребеняк (1892—1915) // Постаті української археології. МДАПВ, 1998, вип. 7, с.79—81; йогож. Ярослав Пастернак і антропологічні студії у Львові // Там само, с. 99—101; Домбровський О. Маркіян Орест Смішко // Укр. історик (Н.-Й.), 1993, т.30, ч.116—19, с. 135—41; Демедюк М. Дійсний член НТШ — Юрій Полянський// Вісник НТШ. Львів, 1995, ч. 12—13, с.10—11, 22; Ґерета І. Поховання поморської культури в Чернелеві-Руському// Записки НТШ. Праці Археологічної комісії. Львів, 1998, т. ССХХХV, с. 511—16; Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край. Матеріали ІХнаук. історико-краєзн. міжнар. конференції 20—23 січ. 1998 р. Луцьк, 1998; Ситник О. Біля джерел формування палеолітичної науки в Україні (Юрій Полянський) // Постаті української археології. МДАПВ, 1998, вип. 7, с. 16—20; Смішко О. Тридцяті роки в науковій діяльності Маркіяна Смішка // Там само, с.50—52; Стефанович М., Яницький О. Західноукраїнський археолог Богдан Януш (1887—1930) // Там само, с. 82—83; ЦигиликВ. Маркіян Смішко— дослідник римської доби на Прикарпатті і Волині // Там само, с. 47—50; Черниш О. Археологічна діяльність Юрія Полянського // Там само, с.14—16; Коваль І. Дослідник підземного архіву України. Галич; Львів, 1999, 173 с.; Мовша Т. Археологічна спадщина Олега Кандиби в контексті сьогодення // Укр. історик, 1999, т. 36, ч. 141—43, с. 55—68; Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. К., 2000; Лукомський Ю., РоманюкТ. Сторінки життя і діяльності Йосипа Пеленського // Записки НТШ. Праці Археологічної комісії. Львів, 2002, т. ССXLIV, c. 312—19; ZakosÆcielna A., Gurba J. Wkład Marcjana Śmiszki w badania nad eneolitem Podkarpacia i Wołynia // МДАПВ, 2002, вип. 8, с. 24—26; Романюк Т. Наукова діяльність Ярослава Пастернака у період Другої світової війни (1939—1944) // Археологічні дослідження Львівського університету, 2005, вип. 8, с. 169—78; його ж. Внесок Володимира Гребеняка у розвиток української археології // Записки НТШ. Праці Археологічної комісії, 2007, т. CCLIII, с. 716—25; його ж. Наукова діяльність Івана Борковського в Чехословаччині// МДАПВ, 2008, вип. 12, с.448—53; Коваль І., Миронюк І. Ярослав Пастернак — дослідник старожитностей України. Івано-Франківськ, 2006, 144 с.; Левкун Я. Археолог Іван Борковський: повернення у славі в Україну. Снятин, 2007, 232 с.; Томенюк О. Палеогеографічні та археологічні дослідження Юрія Полянського // МДАПВ, 2008, вип. 12, с. 438—43.

Володимир Петегирич

Стаття створена: 2015