АРХЕОЛОГІЧНІ З’ЇЗДИ (Всеросійські археологічні з’їзди) — з’їзди археологів, істориків та представників ін. гуманіт. і сусп. наук на території Росії. Скликалися з 1869 з ініціативи Моск. археол. т-ва (Император. Моск. археол. общества). А. з. відбувалися у різних містах: І — 1869 (Москва); ІІ — 1871 (Петербург); ІІІ — 1874 (Київ); ІV — 1877 (Казань); V — 1881 (Тбілісі — Тифліс); VІ — 1884 (Одеса); VІІ — 1887 (Ярослав); VІІІ — 1890 (Москва); ІХ — 1893 (Вільнюс); Х — 1896 (Рига); ХІ — 1899 (Київ); ХІІ — 1902 (Харків); ХІІІ — 1905 (Катеринослав); ХІV — 1908 (Чернігів); ХV — 1911 (Новгород). Призначався і ХVІ з’їзд, який планували провести у Пскові, проте він не відбувся у зв’язку з поч. Першої світ. війни. Кер. А. з. організувало для кожного з’їзду к-ти. Було усталено, що к-ти поперед. А. з. підготовляли наст. з’їзди зі залученням місцевих учених. Для А. з. у кожному випадку опрацьовувались як правила та обов’язки місцевої ради і секретарів з’їздів відповідних міст, так і характер проведення засідань, добір тематики та публікація текстів доповідей і виступів. З 15-ти А. з. 6 відбулися в містах України: Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі та Чернігові. А. з. збирали визначних учених і діячів культури. У київ. з’їздах узяли участь: ІІІ — 24—28 (12—16). 08. 1874 — В. Антонович, М. Драгоманов, П. Житецький, В. Іконников, М. Костомаров, О. Лазаревський, І. Срезневський, М. Старицький, П. Чубинський та ін., ХІ — 13. 08.— 01. 09 (01—20. 08). 1899 — Д. Багалій, М. Біляшівський, І. Каманін, В. Кордт, О. Левицький, В. Ляскоронський, В. Хвойка, В. Щербина, Д. Яворницький та ін. До участи в А. з. запрошувались учені з-за кордону.
Тематика доповідей переважно формувалася відповідно до територій міст проведення з’їзду. Оголошувалися доповіді про архітектурні старожитності, пам’ятки писемности і їх мову, збір рукопис. пам’яток стародруків, давні ікони, предмети малярства та мист-ва загалом, обговорювалися питання етнографії краю, нумізматики і т. д. Доповіді, виголошувані на з’їздах, згодом друк. у „Тру- дах археологических съ±здов...“, а також у „Трудах подготовительного комитета“. Під час з’їздів організовувалися виставки, проводились ін. культ. заходи та екскурсійні виїзди. Організація виставок була традиційною. Виставлялись експонати з відповідного реґіону. Згодом вони часто ставали основою заснування нових музеїв (напр., київ. А. з. сприяли формуванню Істор. музею України) або поповнювали експозиції чинних музеїв.
НТШ ніколи не брало участи в А. з., хоч уважно стежило за ходом їх підгот. та проведення. На стор. „Записок НТШ“ та „Хроніки НТШ“ друк. повідомлення про організацію з’їздів та огляди-рец. на публіковані мат-ли, насамперед ті, що стосувалися України, огляди авторів, котрі виголошували доповіді. Про перебіг Х А. з. (Рига, 1896) вміщена оглядова стаття. Контакти НТШ з оргкомітетом А. з. активізувалися підгот. XI А. з. у Києві 1899. НТШ отримало від організаторів з’їзду запрошення до участи в ньому. Протягом 1898 і поч. 1899 чл. НТШ, які виявили бажання взяти участь у з’їзді, готувалися до нього. Зголосили доповіді І. Верхратський, В. Гнатюк, М. Грушевський, І. Кокорудз, О. Колесса, М. Кордуба, Д. Коренець, В. Коцовський, В. Охримович, М. Павлик, С. Рудницький, І. Франко, В. Шухевич. Деякі автори — по дві і більше. На спільному засіданні Історично-філософічної і Філологічної секцій НТШ 25. 01. 1899 ухвалено звернутися до Виділу (президії) НТШ з проханням з’ясувати, чи буде укр. мова допущена до читання рефератів, дискусій та публікацій. Зроблено це з уваги на те, що організатори з’їзду запевняли, що всі слов’ян. мови матимуть рівні права. Але цього не сталося. Моск. к-т, до якого звернувся за роз’ясненням київ. щодо львів. запиту, не порушуючи імпер. традиції, відповів: „По запросу Львовского ученого Общества имени Шевченко, постановлено: признавая, что украинско-русскій (малорусскій) язык не может разнится от общерусского языка и близко сливается с языком украинским губерній Имперіи,— не выд±лять с них языков и допустить чтеніе рефератов на этом язык± в обыкновенных зас±даніях съ±зда наравн± с докладами на русском язык±. Что же касается до печатанія докладов, то таковые могут быть допущены лишь в чисто русской передач± на страницы „Трудов съ±зда“. За словами В. Сімовича, „головно за старанням Флорінского не допущено читання рефератів в українсько-руській мові на ХІ археологічнім з’їзді в Києві 1899 р. і тоді-то учений славіст кидав громами на проф. Грушевського за невдячність для „общеруської“ мови, вітчини“. Пізніше, під час підгот. ХІІ А. з. у Харкові, це повторив О. Соболевський.
Тому 21. 06. 1899 на засіданні Виділу НТШ взято до відома, що Історично-філос. і Філол. секції вирішили відмовитися від участи у з’їзді, а підгот. наук. праці чл. НТШ надрукувати у „Записках НТШ“. Текст відмови від 20. 08. 1899 за підписом І. Франка та В. Гнатюка був такий: „Маємо честь повідомити, що з причин недопущеня українсько-руської мови до рефератів на з’їзді, Наукове Тов[ариство] ім. Шевченка не може взяти участи в ньому, бо се недопущенє не тільки робить практичну перешкоду для тих членів, що не володіють російською мовою. Але всім взагалі робить таку участь морально неможливою“.
Згодом призначені 600 кор. на покриття коштів поїздки до Києва Виділ НТШ переадресував на друкування доповідей заходами Тва. На засіданні Виділу 13. 09. 1899 оголошено, що делегати НТШ не взяли участи у з’їзді в Києві через те, що організатор А. з. та уряд Росії заборонили вживання укр. мови, а це ображало не лише гідність делегатів, але й було несумісне з баченням розвитку науки і статутними засадами Т-ва. Згідно з ухвалою Історично-філос. секції від 18. 10. 1899, вирішено підгот. реферати до друку в ХХХІ—ХХХІІ т. „Записок НТШ“ й опубл. тексти „розіслати виднішим значним ученим — учасникам з’їзду“.
У жовт.—листоп. 1899 Історично-філос. і Філол. секції підгот. статті до друку. Поодинокі події, пов’язані зі з’їздом, відображені у ст. „Справа українсько-руської мови на київськім археологічнім з’їзді й участь в нім Товариства“, опубл. у „Записках НТШ“, а також висвітлені у листуванні М. Грушевського з В. Антоновичем. Згодом М. Грушевський відзначив, що надрук. у „Записках НТШ“ тексти доповідей або їх резюме мали велике значення для НТШ. „Українська нація показала слов’янському і західноєвропейському світові свою культурну дозрілість, наявність власної української науки, кадри національно настроєних робітників, готових відізватися на кожну актуальну наукову проблему“. Про XI А. з. у Києві 1899 в „Записках НТШ“ вміщені стаття М. Княжевича (М. Біляшівського) і рец. В. Доманицького.
Чл. НТШ готувалися і до XII А. з. (Харків, 1902), але не отримали ні запрошення, ні запевнення, що буде допущено вживання укр. мови. На з’їзді М. Сумцов висловив солідарність із галичанами у їхній боротьбі проти русифікації. Про це у „Записках НТШ“ вміщена стаття О. Маркевича. М. Грушевський доповідав про неї на засіданні Історично-філос. секції 07. 06. 1903 та докладно спинився на мат-лах з’їзду, що стосувалися України. Про ХІІ з’їзд, а також виступи на ньому в „Записках НТШ“ були надрук. рец. В. Доманицького та М. Залізняка.
На XIII А. з. (Катеринослав, 1905) у святкових промовах під час відкриття прозвучала укр. мова. 40 ос. зі 106-ти всіх учасників з’їзду підписали протест проти ігнорування участи представників НТШ на з’їзді. До їхнього голосу долучилося 190 укр. інтеліґентів із протестом проти переслідувань, що їх зазнають укр. мова і лра в Росії. Ініціатором цих протестів виступив М. Сумцов. У ст. В. Гнатюка „Україна мовить...“ зазначено, що вчені висловили обурення з приводу заборони укр. мови та недопущення на XIII з’їзд галицьких та буковин. дослідників, авторів студій з історії козаччини та України загалом. Чл. з’їзду надіслали вітання від імени з’їзду вченим-галичанам та буковинцям. Висловили також сподівання щодо активізації самосвідомости українців на території Рос. імперії, протест проти переслідувань укр. мови і л-ри. В. Гнатюк завершує статтю словами: „Отак промовила Україна, поважно і гідно, і ми маємо надію, що й далі буде промовляти, доки не дістане цілковитої свободи свойого національного й культурного розвитку“. На адресу М. Сумцова НТШ надіслало телеграму „з гарячим вітанням тим членам з’їзду, що виступили в обороні української мови і науки“, яку підписали голова НТШ М. Грушевський, секретар В. Гнатюк. XIV А. з. у Чернігові 1908 був приурочений до 1000-ліття міста. На ньому виголошено 4 доповіді укр. мовою. Учені НТШ не брали участи в роботі з’їзду у зв’язку з ворожим ставленням організаторів до укр. мови. М. Коцюбинський у листі до В. Гнатюка від 06. 12. 1908 писав: „Для Ваших нервів, може, й добре, що Ви не були свідком усього того свинства, усього того брудного патріотичного шумування, яке, замість науки, викинув з себе той наполовину хуліганський з’їзд. Попросту було гидко, противно і, для людини хоч трохи етично розвиненої, нестерпуче“. Крит. огляд усіх рефератів XIV А. з. подав В. Гребеняк п. н. „Чернигівський археольоґічний зїзд і його „Труды“ у „Записках НТШ“.
Літ.: Борковський О. ХІ Археологічний з’їзд у Києві // Зоря (Львів), 1897, № 12, с. 240; Княжевич М. (Біляшівський М.) Археольоґічний з’їзд в Ризі, 1896 р. // Записки НТШ. Львів, 1897, т. XV, кн. І, с. 1—8; його ж. [Рец. на:] Труды восьмаго археологическаго съ±зда в Москв± 1890 / Под ред. графини П. С. Уваровой и М. Н. Сперанскаго. М., 1895, т. ІІ; 1897, т. ІІІ // Там само, 1898, т. ХХІІ, кн. ІІ, с. 1—8; його ж. [Рец. на:] Труды девятаго археологическаго съ±зда в Вильн± 1893 / Под ред. графини П. С. Уваровой и С. С. Слуцкаго. М., 1897, т. ІІ // Там само, с. 9—13; його ж. Археольоґічний з’їзд у Київі // Там само, 1900, т. ХХХVІІ, кн. V, с. 1—11; ЛНВ, 1899, кн. VII, с. 68; [б. а.] Справа українсько-руської мови на київськім археологічнім з’їзді й участь в нім Товариства // Записки НТШ. Львів, 1899, т. ХХІХ, кн. ІІІ, с. 1; [б. а.] Засідання виділу (лютий—цвітень), с. 1—3; [б. а.] Засідання секций, с. 3—4 // Там само, т. ХХХ, кн. IV, с. 3; [б. а.] Засідання Виділу // Там само, т. ХХХІ—ХХХІІ, кн. V—VI, с. 1—2; Маркевич О. ХІІ Археольоґічний з’їзд у Харкові, 1902 р. // Там само, 1903, т. LІІІ, кн. ІІІ, с. 1—18; Доманицький В. [Рец. на:] Труды харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ археологическаго съ±зда, изданы под ред. проф. Е. К. Р±дина. Х., 1902, т. І, 549 с. + 81 мал.; т. ІІ, ч. І—ІІ, 450 + 251 с. + мапи // Там само, 1904, т. LX, кн. ІV, с. 34—41; його ж. [Рец. на:] Труды одиннадцатого археологическаго съ±зда в Кіев± 1899 / Под ред. графини П. С. Уваровой и С. С. Слуцкаго. М., 1901, т. І, 816 с.; 1902, т. II, 99 + 265 + 106 с. // Там само, 1905, т. LXIV, кн. ІІ, с. 1—9; Сімович В. Два ювілеї // Буковина, 1904, ч. 37—38, с. 4—5; Алфавитный указатель статьям, речам и докладам, входящим в состав Трудов первых 12-ти Археологических съездов и их предварительных... // Труды 12-го Археологического съезда в Харькове. 1902. М., 1905, т. 3; [Гнатюк] В. Україна мовить… // ЛНВ, 1905, т. ХХХІ, кн. ІХ, с. 261—67; Залізняк М. Праці археольоґічних зїздів у Харкові й Катеринославі. [Рец. на:] Труды дв±надцатаго археологическаго съ±зда в Харьков±. 1902 г. / Под ред. графини П. С. Уваровой. М., 1905, т. I, IV + 751 c. + 1 карта + 25 табл.; т. II, 590 + 22 c.; т. III, V + 425 + 49 c.; Труды тринадцатаго археологическаго съ±зда в Екатеринослав±. 1905 г. М., 1907, т. І, 434 с. + 14 табл.; 1908, т. ІІ, VІІІ + 533 + 173 с. + 14 табл. // Записки НТШ. Львів, 1909, т. XС, кн. ІV, с. 179—212; його ж. [Рец. на:] Хвойко В. В. Городища средняго Придн±провья, их значеніе, древность и народность // Труды двенадцатого археологическаго съ±зда в Харькове [1902 г. / Под ред. графини П. С. Уваровой]. М., 1905, т. I, с. 93—104 // Там само, с. 213—16; Хроніка НТШ. Львів, 1909, ч. 37, с. 9; Гребеняк В. Чернигівський археольоґічний зїзд і його „Труды“: [Рец. на:] Труды четырнадцатого археологическаго съ±зда в Чернигов± 1909 г. М., 1910—1911, т. І, 17 + 533 с.; т. ІІ, 7 + 218 с.; т. ІІІ, 455 + 136 с. // Записки НТШ. Львів, 1913, т. СХІV, кн. ІІ, с. 162—93; Грушевський М. З нагоди 150-ої книги „Записок“ // Там само. Праці Філол. та Історично-філос. секцій. Львів, 1929, т. СL, с. V—VII; Коцюбинський М. Твори: В 6 т. К., 1962, т. VI: Листи (1906—1913), с. 83—85.
Олег Купчинський, Мирослав Мороз