Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

„ARCHIWUM KOMISYI HISTORYCZNEJ“ (Collectanea ex archivo collegii historici cracoviensi) — вид. наук. праць, досліджень і мат-лів Істор. комісії Історично-філос. відділу АН у Кракові (Akademiі Umiej?tno?ci w Krakowie). Виходив у двох серіях: 1 — Краків, 1878—1938, т. 1—12 (12-й у 2-х част.); 2 — Краків, 1923—51 (4­й т. у 7-ми вип.). Розглядається лише 1-ша серія та загально 3 1-ші томи 2-ї. 1-ші томи серії супроводжуються підзаголовками „Scriptores Rerum Polonicarum“ i „Wydawnictwo Komisyi Historycznej Akademii Umiej?tno?ci w Krakowie“. Вид. „Scriptores Rerum Polonicarum“ було попередником „А. К. h.“ „А. К. h.“ уміщає: 1) публікації істор. мат­лів; 2) менші за обсягом і значенням мат-ли з історії церкви, міст, загалом спадщини минулого, військ. справи, заселення (колонізації), економіки; 3) конкр. доповнення і спростування ін. вид. та істор. фактів відповідно до ост. відомостей; 4) щорічну істор. бібліографію.

У 1-му т. „А. К. h.“ вийшли статті В. Кентшинського про Львів. сейм 1537 („куряча війна“), публікації К. Ліске про діаріуші Віден. конґресу 1515 і походу Я. Собеського 1671 проти П. Дорошенка (діаріуш У. фон Вердума), публікація В. Серединського про ост. праці П. Стебельського (зокрема з історії Правосл. і Гр.-катол. церков в Україні й Білорусі), а поряд — коментарі та доповнення С. дель Кампо, С. Смольки й А. Соколовського. Наприкін. вид. В. Віслоцький умістив огляд бібліографії з питань історії за 1877.

2-й т. „А. К. h.“, вид. 1880, містив опубл. А. Соколовським листи кн. Ю. Збаразького 1621—31, Ю. Шуйським — ревізії Полоцького воєв. 1552, В. Віслоцьким — діаріуш Бидґоської комісії 1614, а також істор. бібліографію за 1878—80.

3-й т. вид. (1886) містить статут бортного права для Ломжинського староства 1616, Б. Уляновського — витяги з найдавніших судових книг Любліна, Б. Уляновського — добірку каліських судових записів 1409—16, його ж — док-ти з історії польс. права й геральдики, С. Квятковського — список про духовних і світських крядовців доби Владислава Варненського (1434—44), К. Потканського — підбірку гербових записів із Радомського й Варшавського архівів, та публікацію реєстру скарбових возів від міст і містечок Речі Посполитої на війну 1521 Ц. Бернацького.

У 4-му т. (1888) опубл. джерела до ост. років панування Оттокара ІІ, а саме найдавніші куявські і мазовецькі док-ти ХІІІ ст. (підгот. Б. Уляновським); цінним є опубл. Б. Дембінським звіт про пошуки полоніки ХVІ—ХVІІ ст. у рим. і Ватикан. архівах.

У 5-му т. (1889) вміщені розвідка Б. Уляновського про статути Краків. дієцезії XIV—XV ст. та їх тексти; інформація В. Абрагама про полоніку в рим. і Ватикан. архівах, він же підгот. шлюбні док-ти у духовних судах XV ст. з предметним покажчиком; рукоп. до історії церкви XV ст. „Modus inquirendi super statu ecclesiae generalis“; також візитації Влоцлав. дієцезії XV ст.; Б. Уляновський описав переслідування сектантів у Свидниці 1332, подав м­ли про формули канон. права часів П. Виша (1392—1412) з предметним покажчиком, добірку док-тів з історії канон. права у Перемишльській дієцезії XV—XVІ ст.; А. Блюменшток писав про ординацію 1506 щодо організації посполитого рушення; Ю. Коженьовський — про правила здійснення посольств, складені канцлером С. Мінським (1605—07).

У 6-му т. (1891) містяться публікації Б. Уляновського актів Краківської і Плоцької капітул 1438—1525 з покажчиками; Ф. Бостеля — про тарифи цін Краків. воєв. 1565, рахунки Скарбу Коронного 1629 й цікава для укр. історіографії розвідки „Жиди Львівської землі й Жидачівського повіту 1765“. А. Блюменшток опубл. звіт про правно-істор. рукоп. Імператор. б-ки в Петербурзі.

У 7-му т. (1894) В. Чермак опубл. незнаний опис Чуднівської кампанії 1660, устави про ціни на речі у Варшаві в серед. ХVІІ ст. й великий за обсягом, але не надто цікавий за змістом (на думку М. Грушевського) реєстр населення Краків. єпархії 1787.

8-й т. (1898) містить збірку док-тів рус. старости П. Мишковського з 1499 про ворожі напади й організацію прикордонної оборони, а також кілька розвідок про чисельність населення білорус. земель, жидів у Краків. воєв. та рус. землях 1765. Укр. історії ХV ст. стосуються й поодинокі факти з розвідки Ф. Папе про угор. архіви.

9-й т. (1902) містить продовження звіту В. Абрагама про середньовічну полоніку в рим. архівах; публікації док-тів з історії посполитих рушень 1497 і 1509 А. Павінського й С. Кутшеби; переліки королів. службовців Г. Валуа, С. Кутшеби; також док-ти 1354—1505 про польсько-угор. торгівлю. Закінчує том публікація діаріуша з’їзду протестантів у Радомі 1591 В. Закшевського.

10-й т. (1916) містить опубл. Б. Уляновським інвентар Вроцлавського біскупства 1534, Плоцьку капітулу 1514—77 і Пултуську колеґіату.

В 11-му т., вид. зошитами протягом 1909—13, Є. Барвінський подав опис архіву Радзивіллів у Несвіжі; М. Балабан опубл. список жидів і караїмів, що проживали у Галицькій землі (Коломийський і Теребовлянський пов.) 1765; Г. Полячківна — розвідку про польс. геральдику; Е. Лунтце — про видатки двору польс. королеви Катерини; С. Кутшеба — про порядок коронації польс. королів; А. Прохаска — док-ти з архіву нім. ордену XIV—XV ст.; В. Віттиґ — розвідку про розселення шляхти Равської землі XVI ст.; Я. Птасьник — док-ти торгівлі Нюрнберґа з Польщею XV ст.; В. Семкович — розвідку про мазовецькі родові привілеї XIV—XV ст.; С. Кшижановський — про казимирівські родоводи 1407—32 та про краків. великокнязівські рахунки 1461—62 і 1471.

1-ша част. 12-го т. (1919) містила док­ти з історії Безперервної ради (публ. В. Конопчинського) й витяги з інвентарю Коронного архіву Я. Замойського (автор публікації — О. Галецький). У 2-й част. (1938) вміщено публікацію Я. Фіялека про формули Польс. провінції Домініканського ордену 1338—1411.

У міжвоєнний час з’являється 2-га серія вид. з аналог. заголовком (1­й т.— 1923, 2-й — 1930, 3-й — 1939). У ній продовжується публікація В. Абрагама про мат-ли з історії Польщі у рим. б­ках і архівах; надрук. рим. копіарій Е. Цьолека (автори — С. Кутшеба, Я. Фіялек); статті К. Качмарчика про діяльність нім. управління архівами у Варшаві 1915—18 та А. Клодзинського про Архів Скарбу Коронного у Кракові (з іменним і географ. покажчиками); інструкцію Істор. комісії АН у Кракові з видання середньовічних істор. джерел; розвідку В. Конопчинського про політику й діяльність Барської конфедерації; дослідження С. Малаховського-Лемпицького про польс. масонство (з переліком чл. лож) за 1738—1821, а також публікацію Ґ. Помажанського про сеймові діаріуші 1830—31.

У „Scriptores Rerum Polonicarum“ (також Wydawnictwo Komisyi hist. Towarzystwa Nauk. Krak.), 1-й т. якого вийшов у 1872, уміщені діаріуші коронних сеймів 1548, 1553 і 1570, підгот. до друку Ю. Шуйським. 2-й т. (1874) містив хроніку Б. Ваповського (ост. част.) за 1480—1535, підгот. до друку й коментовану Ю. Шуйським. Як додаток до неї вміщено фраґменти хронік Матвія з Мєхова (вид. 1519), хроніки прус. авторів 1480—1506, фраґменти укр. хронік — Густинський літопис як продовження Першого і Другого Софійського літописів (тексти подано у лат. транслітерації), а також угор. хронік. Не зазначено у змісті, що додатки містять короткі літ. твори Б. Ваповського. Том супроводжує покажчик, складений окремо до всіх складових вид. 3-й т. містить „Пам’ятну книгу подій на Литві 1654—1668“, складену королівським секретарем С. Ф. із Проща Медекші. Цей щоденник є малознаним джерелом до історії України часу Хмельниччини і Руїни, містить відомості про Богдана, Тимоша та Юрія Хмельницьких, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Богуна, битви під Берестечком, Биховом, Вільном, Жванцем, Журавном, Лоєвом, облоги Вітебська, Львова, Полоцька, Смоленська, переговори під Білою Церквою, Підгайцями та ін.

Вид. „А. К. h.“ (і його попередник „Scriptores Rerum Polonicarum“) використовували у своїх працях науковці НТШ: М. Грушевський, С. Томашівський, М. Кордуба, послуговуються ними сучас. дослідники укр. середньовіччя. Короткі рец. на 7-й т. „А. К. h.“ (Collectanea) подав М. Грушевський у „Записках НТШ“ (1897), а на 8­й т. „А. К. h.“ — С. Рудницький. Дослідники, оцінюючи вагомість вид. загалом, зосередили увагу переважно на мат-лах, пов’язаних з укр. історіографією: на описі Чуднівської кампанії 1690, добірці док-тів рус. старости П. Мишковського з історії прикордонної оборони Руси кін. ХV ст. та на ін. джерелах. 1925 генеральний секретар Т-ва приятелів наук у Познані А. Жолтовський, відповідаючи на лист-пропозицію про обмін л­рою з НТШ від 30. 12. 1921, запропонував надсилати вид. Історично-філософічної і Філологічної комісій в обмін на вид. НТШ, які нині зберігаються у ЛННБ України.

Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 945, арк. 8.

Літ.: Г[рушевський] М. [Рец. на:] Collectanea ex archivo collegii historici.— Archiwum komisyi historycznej. T. VII // Editionum collegii historici Academiae lit[tere] Crac[oviensis]. Krak?w, 1894, N 54, 478 s. // Записки НТШ. Львів, 1897, т. XVIII, кн. ІV, с. 24; Рудницький С. [Рец. на:] Collectanea ex archivo collegii historici.— Archiwum komisyi historycznej. Krak?w, 1898, t. VIII, 485 s. // Там само, 1899, т. XXVIII, кн. ІІ, с. 18—19.

Іван Сварник