БАЗИЛЕВИЧ Іван (* 30. 10. 1899, с. Селець (нині — Дубровицького р-ну Рівнен. обл.) — † 11. 12. 1965, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) — лікар-терапевт, фізіолог, геронтолог. Д. чл. НТШ Є (з 1949). 1917 закінчив г-зію у м. Ставрополі (Росія). Вступив на мед. ф-т Київ. ун-ту. Студентом 3-го курсу працював фельдшером у Київ. військ. шпиталі й одночасно відвідував вечірні курси інозем. мов при Ін-ті зовн. зносин. Після одержання диплома лікаря 1922 став наук. співробіт. каф. внутр. хвороб Київ. мед. ін-ту, де розпочав дослідження у галузі біохемії та фізіології. 1926 на І Всеукр. з’їзді терапевтів у Харкові виголосив доповідь „До питання про клінічне значення поверхневого натягу сечі при хворобах серця“, а 1927—29 з’явилися статті Б. І. про мієлоїдну лейкемію та хвороби гіпофіза у журн. „Українські медичні вісті“.
1927—30 — співробіт. каф. терапії Київ. мед. ін-ту. Вивчав проблеми жовчовиділення при різних захворюваннях, займався фізико-хемічними дослідженнями поверхневого натягу біологічних рідин і сконструював прилад п. н. „клінічний капілярометр“. 1928 захистив докт. дис. „Поверхневий натяг сечі та його клінічне значення“ і того ж року підгот. працю „До питання про синдром вірилізму“. 1930 його заарештовано за сфабрикованою ОДПУ „справою СВУ“, згодом звільнено, але без права роботи в мед. ін-ті.
1931—34 — ст. наук. співробіт., заст. зав. клінічного відділу Київ. ін-ту патології і гігієни праці; доц. клініки внутр. хвороб Київ. ін-ту вдосконалення лікарів, де викладав клінічну біохемію і фармакологію, а також розпочав дослідження гемодинаміки людини у фізіол. умовах і при патології. З 1934 — наук. співробіт. Ін-ту клінічної фізіології в Києві, очолюваного О. Богомольцем, де працював над темами „Особливості водно-сольового обміну в осіб старшого віку“ та „Гемодинамічні порушення у гіпертонічних хворих“. 1936 опубл. працю „Нарис клінічної ферментології“ — першу в Україні і світ. медицині монографію з мед. ензимології. З того ж року — зав. відділу Ін-ту експерим. медицини АН УРСР. 1937 видав кн. „Недокрів’я“, в якій описав різноманітні види анемій, 1928—34 — консультант-терапевт Київ. психіатричної лікарні. Осн. наук. зацікав.— дослідження з фізіології людини, водно-сольовий обмін організму, процеси біологічного старіння.
Ще 1927 зацікавився проблемою старіння організму людини, з 1934 проводив спостереження у Києві, згодом організував дві наук. експедиції (1937—38) у Грузію для обстеження довгожителів Абхазії й очолив групу науковців із вивчення фізіології довголіття. З 1938 — проф. і зав. каф. шпитальної терапії 2-го Київ. мед. інту (до 1941), сформував власну наук. групу дослідників і створив при Ін-ті клінічної фізіології спец. „клініку старости“, яка стала першим клінічним геронтологічним і геріатричним центром в Україні. Досліджуючи різні прояви метаболізму в організмі довгожителів, дійшов висновку, що старість — це термінальна стадія нормального розвитку людини, а не патологічний процес. Був одним з осн. доповідачів на 1й наук. конференції у Сх. Європі з питань генезису старости та профілактики передчасного старіння організму (17—19. 12. 1938). Свою теорію старіння згодом виклав у працях „Синдром нормальної старості“ (1939) та „Про жиро-ліпоїдний обмін у довголітніх стариків“ (1940), що стали одними з перших наук. досліджень у ділянці геронтології в Україні.
Під час нім. окупації Києва деякий час працював лікарем-терапевтом і викладав курс внутр. хвороб у мед. ін-ті, а 1943 еміґрував у Німеччину. Спочатку працював лікарем у шпиталі „Ді-Пі“ в Тюрингії, згодом завідував поліклінікою в м. Єні та відділом у шпиталі у м. Швайнфурті, продовжував наук. роботу над монографією про механізми старіння. З 1946 — д. чл. УВАН у Європі і чл. бюро мед. відділу УВАН, чл. проводу новоствор. Укр. медично-санітарного об’єднання. Виступав на 1му (04—05. 05. 1946, м. Карлсфельд) з доповіддю про створення Укр. мед. центру в Зх. Німеччині та на 2му (26—28. 12. 1947, м. Реґенсбурґ) Науково-професійному з’їзді укр. лікарів Зх. Німеччини — із доповіддю про специфічну „недугу біженців“.
27. 07. 1949 за рекомендацією Математично-природописно-лікарської секції НТШ Б. І. обрано д. чл. НТШ Є. Тоді ж опубл. статтю у журн. НТШ „Сьогочасне й минуле“ про свої спостереження за хворобами репатріантів. Від жовт. 1953 — чл. МПЛС НТШ А. 1949 еміґрував із Європи у США, де працював терапевтом-геріатром, згодом — зав. геріатричного від-ня держ. лікарні в м. Говарді (шт. Род-Айленд), продовжував наук. дослідження, доопрацював і перевидав монографію про біологічний процес старіння. З 1958 — чл. Амер. геронтологічного тва; чл. Амер. мед. асоціації, Українського лікарського товариства в Пн. Америці. 1954—59 — чл. редколегії „Лікарського вісника“ у США.
Пр.: Ферменти крови і періодична діяльність апарату травління // Укр. мед. вісті, 1926, № 3, с. 92—97 (у співавт.); Про поверхневе натяження сечі у вагітних // Там само, № 6, с. 13—19 (у співавт.); До клініки мієлоїдної лейкемії // Там само, 1927, № 1, с. 20—23 (у співавт.); До питання про синдром вірилізму // Там само, 1928, № 2, с. 47—56; До питання про клінічне значення реакції Норгаарда // Там само, № 7—8, с. 81—86; Поверхностное натяжение мочи и его клиническое значение. К., 1928; Нове в терапії Apnoe // Укр. мед. вісті, 1929, № 1, с. 96—101; Нові досягнення у вивченні передньої частки гіпофіза: літературний огляд // Там само, № 7—10, с. 734—39; Нарис клінічної ферментології. К., 1936; Про зміни в організмі у ниркових хворих при втомі // Мед. журнал, 1936, т. VI, № 1, с. 153—66; Про вплив діуретичних і серцевих засобів на перебіг гемодинамічних процесів, зокрема на легеневий кровообіг // Там само, с. 170—84 (у співавт.); Про гемодинамічні зрушення при розладах кровообігу // Там само, № 2, с. 497—520; Про гемодинамічні зрушення в серцево-судинних хворих при втомі // Там само, с. 521—33; Диференціальна сфігмографія як метод дослідження пружних властивостей артерій // Там само, № 3, с. 877—93; Про зміни в організмі ниркових хворих при втомі. Зміни лужно-кислотної рівноваги і мінерального обміну // Там само, № 4, с. 1063—78 (у співавт.); Недокрів’я. К., 1937; Про зміни в організмі осіб з хворою печінкою при втомі // Мед. журнал, 1937, т. VІІ, № 4, с. 1289—315; Про гемодинамічні зрушення у невропатів при втомі // Там само, 1938, т. VІІІ, № 2, с. 487—97 (у співавт.); Про вплив кровопускань на перебіг гемодинамічних процесів // Праці Укр. ін-ту клінічної медицини, 1940, т. 1, с. 141—52 (у співавт.); Про вплив діуретичних і серцевих засобів на перебіг гемодинамічних процесів, зокрема на легеневий кровообіг // Там само, с. 170—84 (у співавт.); Про водний обмін у довголітніх стариків // Мед. журнал, 1940, т. X, № 1, с. 181—96; Про жиро-ліпоїдний обмін у довголітніх стариків // Там само, № 4, с. 1253—66 (у співавт.); До питання про мінеральний обмін у довголітніх стариків // Там само, с. 1267—74 (у співавт.); Про perspiratio insensibilis і основний обмін у довголітніх стариків // Там само, с. 1275—82; Спостереження таборового лікаря // Сьогочасне й минуле (Мюнхен), 1949, ч. 1—2, с. 27—31 (також: Укр. мед. архів УЛТПА. Чикаго, 1988, ч. 12, с. 177—80); The medical aspects of natural old age. An introduction to clinical gerontology. Munich, 1959; Міокардіяльний інфаркт (історичний огляд) // Лікарський вісник (Н.-Й.), 1961, ч. 21, с. 5—13; Біологічний процес старіння // Там само, 1968, ч. 2, с. 16—20.
Літ.: Хроніка НТШ. Париж; Н.-Й.; Торонто; Сідней, 1954, ч. 77, с. 47, 53; Розгін I. Проф. др Іван Базилевич // Лікарський вісник (Чикаго), 1964, ч. 2, с. 40—48; Freeman J. T. Ivan Basilevich: a gerontologist in transit // Journal of American Geriatric Society, 1978, vol. 26, N 7, p. 324—27; Плющ В. Нариси з історії української медичної науки та освіти (XIX і XX ст.). Мюнхен, 1983, кн. ІІ, с. 220, 230; Плющ Н. Діяльність українських лікарів на еміграції в Німеччині (1945—1958) // Матеріали до історії української медицини. Т. ІІ / За ред. П. Джуля. Чикаго, 1988, с. 80—81; Мовчан Ю. Науково-професійні з’їзди українських лікарів у Німеччині (1946—1947) // Там само, с. 86, 88—89; Пундій П. Українські лікарі. Кн. 1. Львів; Чикаго, 1994, с. 22—23 (Лікарський збірник НТШ (нова серія), т. ІІ); Ганіткевич Я. В. Іван Базилевич — український клінічний фізіолог, терапевт-геронтолог: до 100-річчя від дня народження // Фізіологічний журнал, 2000, т. 46, № 4, с. 118—27; його ж. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи. Львів, 2002, с. 279—99; його ж. Історія української медицини в датах та іменах. Львів, 2004, с. 124, 126, 129, 272.
Юрій Ковалів