БАЛАБАН (БОЛОБАН) Гедеон - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАЛАБАН (БОЛОБАН) Гедеон

БАЛАБАН (БОЛОБАН) Гедеон (світське ім’я — Григорій) (* 1530, с. Стрятин (нині — с. Стратин Рогатин. р-ну Івано-Франк. обл.)— † 10. 02. 1607, с. Унів (нині — Перемишлян. р-ну Львів. обл.) —священик, богослов, освітянин, видавець.

Походив із укр. шляхет. родини герба Корчак. З роду Балабанів походять відомі культ. і церк. діячі: батько Арсеній був львівсько-галицьким єпископом (1549—69), племінники: Ісая — унівський архимандрит, Федір — ред. і книговидавець, Діонісій— луцький єпископ (1655—57) ікиїв. митрополит (1657—63).

1576—1607 (номінально з 1569) Б. Г.— єпископ львівсько-галицький і кам’янецький, із 1597 — екзарх константинопольського патріарха. Закріпившись 1576 на львів. єпископ. каф., Б. Г. домігся звільнення цієї каф. з-під протекторату львів. лат. архиєпископа. Водночас виступав проти втручання провідників Львів. братства у справи львів. єпископства. Протистояння із братством, якому сх. патріархи надали право ставропігії (незалежности від місцевих єпископів), стало причиною того, що Б. Г. виступив одним з ініціаторів унії Київ. митрополії зРим. церквою. Брав акт. участь вопрацюванні осн. засад і док-тів майбутньої церк. унії, однак на завершальному етапі її підгот. змінив свою позицію і під впливом кн. Костянтина Острозького не сприйняв ухвал Берестейського собору 1596 про церк. унію з Римом. Завдяки опору Б. Г. унії Львів. єпархія залишилася й надалі у структурі Константинопольського патріархату.

За свідченням давніх хронік, Б. Г. був високоосвіченою людиною, дбав про розвиток освіти й науки, допомагав ученим, зокрема утримував своїм коштом Памва Беринду. Незважаючи на перманентний конфлікт із проводом Львів. братства, Б.Г. підтримав його під час заснування братської школи, друкарні, шпиталю.

Значною мірою причинився до розвитку укр. освіти та книгодрукування, зокрема заклав у своєму родинному м-ку Стрятині школу серед. рівня і дві друкарні— Стрятинську та Крилоську (нині — с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франк. обл.). В історію укр. богослов. науки Б. Г. увійшов як ред. і видавець „Служебника“ (1604, 1620), „Требника“ (1606) та автор ориґінального „Євангелія учительного“ (1606).

Життя і діяльність Б. Г. в НТШ досліджували М.Возняк, М. Грушевський, М.Петров і Ф. Срібний, а в повоєнний період— Д. Блажейовський, Я. Ісаєвич, В.Кметь, Г.Лужницький, М. Стахів, Л. Тимошенко, В. Ящун та ін.

Пр.: Служебник. Стрятин, 1604; Требник. Стрятин, 1606; Євангеліє учительне. Крилос, 1606.

Літ.: Петрушевич А. С. Гедеон Балабан, епископ Львовский. Биографический очерк // Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-Русской Матицы. Львов, 1867, вып. ІІ, с. 111—34, 199—210; Петров Н. И. Львовский епископ Гедеон Балабан и его деятельность на пользу православия и русской народности в Галиции и юго-западной России // Памятники русской старины в западных губерниях. СПб., 1885, т. 8, с. 261—307; Грушевський М. Історія України-Руси. К.; Львів, 1907, т. VI, с.522—26; Срібний Ф. Два епізоди з історії боротьби Ґедеона Балабана з Львівським брацтвом// Записки НТШ. Львів, 1914, т. СХVII—СХVIII, с. 207—14; Chodynicki K. Bałaban Gedeon// PSB. Kraków, 1935, t. I, zesz. 3, s. 249—50; Лужницький Г. Українська церква між Сходом іЗаходом. Філадельфія, 1954, с. 251 та ін.; Ящун В. Судова розправа Гедеона Балабана архимандрита Жидичинського манастиря на основі ориґінальних документів // Записки НТШ. Н.-Й; Париж, 1961, т.CLXXI, с. 59—133 (Збірник Філол. секції, т.30); Стахів М. Христова Церква в Україні: 988—1596 / Упоряд. П. Стерчо. Стемфорд (США), 1985; Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Львів, 1992, кн. 1, с. 359—60; Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви: 861—1996. Львів, 1996, с. 190—91; Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2002, с. 147—54.

Іван Паславський

Стаття створена: 2015