БАРАН Степан - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАРАН Степан

БАРАН Степан (* 25. 01. 1879, с. Крукеничі Мостиського пов. Львів. воєв. (нині — Мостиського р-ну Львів. обл.) — † 04. 06. 1953, м. Мюнхен, Німеччина) — правник і публіцист, громадсько-політ. діяч, учасник багатьох представницьких політ. інституцій українців у Галичині першої пол. ХХст. Д. чл. НТШ (з 1930).

З 1909 — д-р права, 1913—39 — чл. УНДП (згодом — УНДО) та її Нар. к-ту (1913—18— секретар УНДП), 1914—16 — чл. президії Гол. укр. ради, 1915 — чл. Заг. укр. ради та її дипломат. представник на Балканах, чл. Нац. ради ЗУНР ісекретар земельних справ у першому уряді К. Левицького (1918—19), з 1919 — чл. Всеукр. нац. ради та заст. її голови у Кам’янці-Подільському, 1922—24 — голова Тернопільської філії „Просвіти“, 1928—39 — депутат від УНДО до Польс. сейму, 1946 — перший голова Спілки укр. журналістів в еміґрації, 1951—53 — голова Виконавчого органу УНР векзилі, один з авторів проекту нової Конституції УНР та автор проекту першого укр. земельного закону.

Студіював право у Відні та Берліні, 1906 закінчив Львів. ун­т. Під час навч. уЛьвові був гол. ред. студент. журн. „Молода Україна“ й тісно співпрацював із часоп. „Діло“ (1902—39), який редагував із 1924. Був ред. тижневика УНДП „Свобода“ (1915—18), видавцем тижневиків „Подільський голос“ (1928—30), „Національна політика“ (1939) та дописувачем „Краківських вістей“ (1939—45). Під час польс. окупації зх.укр. земель проживав уТернополі (1921—39), де разом із С.Бриковичем відкрив власну адвокат. канцелярію.

Виступав довголітнім оборонцем учасників укр. національно-визвольного руху в Галичині та обстоював їхні інтереси на політ. судових процесах. Працюючи у бюджетній, адмін. та земельній комісіях Польс. сейму, займався питаннями аграрної, осв. та церк. політики, захищав права УПЦ в Польщі, а також виступав проти „пацифікацій“ і за свободу преси та демократизацію виборчої системи. Був одним із гол. ініціаторів створення Укр. парламентської репрезентації у вищому законодавчому органі тогочас. Польщі та одним зі засновників Повітового т-ва кредитового, до дирекції якого належав у 1922—29. З поч. Другої світ. війни виїхав до Холма, де видавав тижневик „Холмська земля“ (1942—44).

Осн. наук. зацікав. Б. С.— право, громадсько-політ. діяльність, публіцистика. 1944 переїхав у Німеччину, де й проживав у післявоєнний період у м-ку Міттенвальді та Мюнхені і брав акт. участь у громадсько-політ. та культурно-просвітн. діяльності, зокрема дописував до часоп. „Свобода“ у США. 1930 на пропозицію Історично-філософічної секції Б. С. обрано д. чл. НТШ.

Пр.:Многострадальний народ: Огляд історії українського народу. Скрентон, 1906; З поля національної статистики галицьких середніх шкіл // Студії з поля суспільних наук і статистики. Львів, 1910, т. 2, с. 107—18; Новий краєвий статут і нова виборча ординация соймова з додатком закона про охорону чистоти виборів і свободи зборів. Львів, 1914; З-перед десяти літ: низка споминів з листопадових днів 1918 р. Львів, 1928; Історія української адвокатури. Львів, 1934; Новий самоуправний закон. Львів, 1934; По неволі — відродження: Українська православна церква Холмщини і Підляшшя на новій дорозі. Краків, 1940; Митрополит Андрей Шептицький. Життя ідіяльність. Мюнхен, 1947; Земельні справи в Галичині. Авґсбург, 1948.

Літ.: Баран Степан // ЕУ / За ред. В. Кубійовича. Мюнхен, 1955, т. 2, с. 90; Рудницька М. Степан Баран на тлі своєї доби // Рудницька М. Статті, листи, документи / Упоряд. М. Дядюк. Львів, 1998, с. 336—46; Шептицька Л. Громадсько-політична діяльність Степана Барана (1879—1953) / Дис. ... канд. істор. наук. Львів, 2008, 197 с.

Роман Яремко

Стаття створена: 2015