БАРВІНОК Ганна | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

БАРВІНОК Ганна

БАРВІНОК Ганна (справжнє прізв. Білозерська-Куліш Олександра; ін. псевд. А. Нечуй-Вітер) (* 05. 05 (23. 04). 1828, хутір Мотронівка, нині — у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігів. обл.— † 06. 07 (26. 06). 1911, там само) — укр. письменниця, фольклорист, громад. діяч.

З 1834 по 1842 навч. у приват. пансіонах. 1843 Б. Г. познайомилася з П. Кулішем, а (05. 02) 24. 01. 1847 вони одружилися. 02. 04. 1847 П. Куліша заарештували і відправили до Петербурга. У верес. 1847 — груд. 1850 Б. Г. перебувала в Тулі з чоловіком (на засланні). У 1850-ті рр. жила переважно в Мотронівці та Петербурзі, від 1883 і до кін. життя — в Мотронівці. Осн. зацікав.— худ. л-ра та фольклор. Літ. діяльність розпочала наприкін. 1840­х рр. Перший твір — оповідання „Жидівський кріпак“ — написала у жанрі подорожніх нотаток, але перші публікації під псевд. Ганна Барвінок, який придумав П. Куліш, датовано поч. 1860-х рр. Твори публ. в альманасі „Хата“ (1860) та журн. „Основа“ (1861—62), а згодом і в ін. вид. („Правда“, „Киевская старина“, „Дзвінок“, „Літературно-науковий віст-ник“, „Рідний край“, „Будучність“, „Українська хата“, „Руська хата на рік 1877“, „Рада“, „Перший вінок“, „Складка“ тощо). Тематика її оповідань переважно родинно-побутова, гол. героїні — здебільшого жінки. Письменницю „захоплював аристократизм душі простої української жінки“ (В. Яцюк). Сама Б. Г. в оповіданні „Русалка“ казала устами своєї героїні, що найбільше її цікавила „історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене“.

Залишила спогади про П. Куліша, Т. Шевченка, М. Костомарова, Марка Вовчка, окр. з яких (зокрема про Шевченка та Куліша) „написані у всуціль ліричному асоціятивному ключі з використанням стилістики народних жалобних голосінь“ (В. Яцюк), а тому їх деколи називають „віршами у прозі“.

Після смерти П. Куліша (1897) Б. Г. розпочала упорядкування та опублікування творчої спадщини свого чоловіка, облаштовувала його музей. Як наслідок її діяльности вийшли повний перекл. Біблії (1903), зібр. тв. П. Куліша у 5­ти т. (К., 1908—10), окр. твори письменника, його біографія авторства В. Шенрока, а самі рукоп. та док. мат-ли Б. Г. передала до Чернігів. істор. музею.

У Друкарні НТШ публ. твори письменниці, зокрема оповідання „Трудящий шукає долі, а доля — трудящого“ (1877), „Вірна пара“ (1885), „Забісована дівчина Настуся“ (1895), „Королівщина“ (1896). У „Записках НТШ“ вміщені рец. на її спогади про П. Куліша (1910, т. ХСІІІ), Марка Вовчка (1910, т. ХСV), а також розвідки дослідників про саму Б. Г. (1912, т. СІХ). Про неї йшлося і в обширному листуванні П. Куліша з І. Пулюєм упродовж 1870—86, опубл. у 2-й част. „Збірника Філологічної секції НТШ“ (1930, т. ХХІІ). Творча спадщина Б. Г. ще належно не вивчена, а чимало з написаного не опубл.

Тв.: Оповідання з народних уст / З портре-том авторки й передм. Б. Грінченка. К., 1902; Вибрані твори / Ред. та вст. сл. В. Чубинського. К., 1927; Листи Ганни Барвінок // Сікиринський О. В. Ганна Барвінок (Кулішева) в її листах 1902—1911 рр. Одеса, 1928, с. 27—63; [Листи Ганни Барвінок до В. Гнатюка] // Володимир Гнатюк. Документи і матеріяли / Упоряд. Я. Дашкевич та ін. Відп. ред. О. Купчинський. Львів, 1998, с. 157—58; Ганна Барвінок. Збірник до 170-річчя від дня народження / Заг. ред. проф. В. Шендеровського. Упоряд. В. Яцюка. К., 2001; Населевець Н. Д. Листи Ганни Барвінок до Василя Васильовича Тарновського (молодшого) з фондів Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського // Скарбниця української культури: Збірник наук. праць. Чернігів, 2002, с. 50—67; Куліш П. Повне зібр. тв. / Упоряд. О. Федорук. К., 2005, т. І: Листи. 1841—1850; 2009, т. ІІ: Листи. 1850—1856.

Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 19 (Барвінок Ганна), спр. 2037; НБ України. Ін-т рукоп., ф. 1, спр. 28646 (Белозерские В. М. и А. М. Воспоминания о Кулише Пантелеймоне, 1897); спр. 30001—12 (Белозерский В. М. Письма Александре Михайловне Кулиш); ЦДІА України у Львові, ф. 663, оп. 1, спр. 203 (Куліш О. М. Листи до Михайла Павлика. 1888—1910); ф. 735, 745; Чернігівський музей-заповідник М. М. Коцюбинського, інв. № А-2642, А-2649, А-2650, А-2652.

Літ.: Огоновський О. Олександра Кулішева (Ганна Барвінок) // Огоновський О. Історія літератури руської. Львів, 1891, ч. ІІІ, відділ 1, с. 281—307; Лободовский М. Три дня на хуторе у Пантелеймона Александровича и Александры Михайловны (Ганны Барвинок) Кулиш // КС, 1897, т. LVII, апрель, с. 162—76; Грінченко Б. Поет жіночого горя. О. М. Кулішева // ЛНВ, 1900, т. 11, кн. 9, с. 185—203 (ч. 2); його ж. Ювілей Ганни Барвінок (О. М. Кулішевої) // Там само, 1901, т. 14, кн. 6, с. 167—73 (ч. 2); Грушевський О. Сучасне українське письменство в його типових представниках. Ганна Барвінок // Там само, 1907, т. 37, кн. 1, с. 65—68; Д[орошенко] В. [Рец. на:] Барвінок Г. Спогади про знаємість Куліша з домом Білозерських // Будучність, 1909, ч. 3, с. 33—36 // Записки НТШ. Львів, 1910, т. ХСІІІ, кн. І, с. 204; [б. а. Рец. на:] Барвінок Г. Спомини про Марка Вовчка // Рідний край, 1909, ч. 1, с. 9—11 // Там само, т. ХСV, кн. ІІІ, с. 224; [б. а. Рец. на:] Доманицький В. В обороні мертвих від живих (З приводу „Споминок про Марка Вовчка Ганни Барвінок“) // Рада, 1909, ч. 85 // Там само; Вороний М. З сумної подорожі: І. Похорон Ганни Барвінок // Рада, 1911, ч. 171, 30 лип. (12 серп.); ІІ. Кулішеві роковини // Там само, ч. 172, 31 лип. (13 серп.); ІІІ. Останні дні і посмертна воля Ганни Барвінок // Там само, ч. 173, 2 (15) серп.; [б. а. Рец. на:] Куліш А. (Ганна Барвінок). Спомини // Українська хата, 1911, кн. 5—6, 7—8 // Записки НТШ. Львів, 1912, т. СVІІ, кн. І, с. 185; [б. а. Рец. на:] Романчук Ю. Деякі споминки про Александру Кулішеву // Неділя, 1911, кн. 33—34 // Там само, т. СІХ, кн. ІІІ, с. 201; [б. а. Рец. на:] Останні дні Олександри Кулішевої (Ганни Барвінок) // Рада, 1911, ч. 181 // Там само; П. О. Куліш (Матеріяли і розвідки) / Під ред. К. Студинського // Збірник Філол. секції НТШ. Львів, 1930, т. ХХІІ (2), ч. 2; Русова С. О. М. Барвінок-Кулішева // Жіноча доля (Коломия), 1931, ч. 30, 26 лип., с. 5—6; ч. 32, 9 серп., с. 5—6; Денисюк І. О. Талант без талану // Вітчизна, 1968, № 12, с. 182—88; Калениченко Н. Л. Ганна Барвінок (До 140-річчя з дня народження) // Українська мова і література в школі, 1968, № 5, с. 90—91; Шокало О. „...Благословен день нашого знайомства...“ (Есея про любов) // Україна, 1989, № 36, с. 17—19; № 37, с. 16—18; № 38, с. 18—19; Івановська О. П. Фольклорні записи Ганни Барвінок. К., 1995; Нахлік О. „Любов... благословляю...“ (Особистісна лірика Пантелеймона Куліша) // Дзвін, 1995, № 10, с. 147—49; Похила Л. С. П. Куліш очима його дружини (за листами Г. Барвінок до Костомарова) // Пантелеймон Куліш і українське національне відродження: Доповіді та повідомлення наукової конференції, присвяченої 175-м роковинам від дня народження письменника. Х., 1995, с. 58—61; Пулюй І. Кілька споминів про Куліша і його дружину Ганну Барвінок // Пулюй — Куліш. Подвижники нації / За заг. ред. проф. В. Шендеровського. К., 1997, с. 131—81; Зеленська Л. Ганна Барвінок (Життєпис на основі епістолярної спадщини). Чернігів, 2001, 125 с.; Нахлік Є. Подружнє життя і позашлюбні романи Пантелеймона Куліша. Документально-біографічна студія. К., 2006; його ж. Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель. Наукова монографія: У 2-х т. К., 2007, т. 1: Життя Пантелеймона Куліша. Наукова біографія; т. 2: Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша; Барабаш Н. О. Рід Білозерських і культурний світ України ХІХ — початку ХХ століть. К., 2007.

Василь Івашків

Інформація про статтю

 Автор:

Василь Івашків

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

БАРВІНОК Ганна / Василь Івашків // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-200

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я