БАЧА Юрій (* 13. 05. 1932, с. Кечківці Свидницького р-ну на Пряшівщині (нині — Словаччина) — письменник, літературознавець, україніст, громад. діяч. Д. чл. НТШ Є (з 1994).
Поч. школу закінчив у рідному селі, серед. („горожанську“) — у м. Свиднику (1947). 1947—51 навч. в Торговельній академії у Пряшеві. 1951—52 викладав у рос. г-зії ім. Героїв Дуклі у Свиднику й одночасно вступив на 1-й курс пед. ф-ту Словацького унту у Пряшеві (2-й курс навчання (1952/53) закінчив у Братиславі, а згодом повернувся в ун-т у Пряшів). 14. 06. 1954 одержав диплом цього вишу (з відзнакою) і працював асистентом каф. рос. мови та л-ри Пряшів. пед. ін-ту (1954—59), а також продовжував заочне навчання на філос. ф-ті Унту ім. Коменського у Братиславі.
1956 вступив до аспірантури на каф. укр. л-ри Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка, де 13. 05. 1960 захистив канд. дис. Повернувся до Пряшева, де став ст. викладачем, а з 01. 03. 1963 (затверджений 01. 01. 1964) — доц. каф. укр. мови та л-ри філос. ф-ту Ун-ту ім. Шафарика у Пряшеві. У берез.—квіт. 1958 перебував у Львові, де в середовищі укр. письменників та поетів зацікавився україністикою. Згодом (у серед. 1960-х рр.) став одним із найактивніших укр. публіцистів у тогочас. Чехословаччині. Від 01. 04. 1966 (затверджений 30. 04. 1969) — д-р філософії Карлового ун-ту у Празі. У черв.—лип. 1969 — проф.-гість Ратгерського ун-ту (шт. Нью-Брунсвік, США). З 1991 викладав в УВУ (м. Мюнхен): доц. (1991—92), надзвич. проф. (1993—99), викладач укр. лри філос. ф-ту, надзвич. проф. (2000—06) ф-ту україністики УВУ.
Твори Б. Ю. відзначалися національно-патріотичним спрямуванням і гостротою проблематики, що призвело до звільнення його з роботи (01. 04. 1971) і навіть до ув’язнення (берез. 1973) на 4 роки за зберігання і поширення праці І. Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація“. Майже на 20 років Б. Ю. усунуто від акт. наук. і громад. діяльности (до 1990 працював робітником, водієм, викладачем рос. мови тех. ф-ту Пряшів. унту), його творів не друкували. Увесь цей час (1973—93) Б. Ю. писав „Листи самому собі“, які згодом опубл.
У трав. 1990 Б. Ю. прийнято за конкурсом на роботу в Ун-т ім. Шафарика у Пряшеві. З листоп. 1995 його затверджено на посаду проф. каф. укр. л-ри Ун-ту ім. Шафарика, проте протягом 5 років не отримував ученого звання. Тому 2000 пройшов повторно всю процедуру захисту і 05. 02. 2001 став професором. З 30. 06. 2002 — на пенсії.
Осн. наук. зацікав.— історія укр. л-ри та літ. рухів в Україні, мовознавство, україністика, фольклористика, етнологія, педагогіка. Один із засн. (1967) Міжнар. асоціації україністів (МАУ), учасник усіх наук. з’їздів МАУ, а також співорганізатор багатьох світ. конґресів українців та ін. науково-культ. форумів. Автор кількох монографій, низки худож., літературозн. та публіцист. праць, перевид. у 2 т. у наш час: „Вибрані твори (художня творчість)“ (Ужгород, 2006) і „Вибрані твори (публіцистика, літературознавство)“ (там само, 2008).
З 05. 05. 1994 — д. чл. НТШ Є (за поданням голови НТШ у Словаччині М. Мушинки); підтриманий Світовою радою НТШ (листоп. 2010) та Загальними зборами НТШ в Україні (26. 11. 11). 12—15. 06. 1991 доповідав на Міжнар. наук. конференції у Пряшеві: „Від Наукового Товариства ім. Шевченка до Українського Вільного Університету“. 27—29. 10. 1998 брав участь у Міжнар. наук. конференції у Львові до 125-ліття заснування НТШ.
Пр., тв.: Думки над книжками // Дукля (Пряшів), 1957, № 3, с. 108—13; До питання літературного руху Угорської Русі середини ХІХ століття // Там само, 1959, № 2, с. 70—78; № 3, с. 93—102; 1960, № 3, с. 76—84; Ми теж за правду, проти перекручень // Там само, 1961, № 1, с. 97—103; Проблема відображення життя в сучасній українській літературі Східної Словаччини // Там само, № 4, с. 80—89; Літературний рух на Закарпатті середини XIX століття. Пряшів, 1961; За свіже, творче повітря // Дукля (Пряшів), 1962, № 2, с. 40—44; За правдиву літературу // Там само, 1963, № 3, с. 56—59; Хрестоматія нової закарпатської української літератури. Пряшів, 1964 (у співавт.); Чому, коли і як? Пряшів, 1967 (у співавт.); Доказ здібності // Дукля (Пряшів), 1968, № 2, с. 148—50; Podmienky rozvoja ukrajinskej literat?ry v ?eskoslovensku po roku 1945. Pre?ov, 1990; А матері твоїй завиджу. Пряшів, 1991; Невідомий Олександр Духнович. Ужгород, 1993 (у співавт.); Олекса. К., 1993; Олександр Духнович в нашій сучасності // Там само, 1993, № 2, с. 30—38; Іван Чендей у моєму житті // Там само, 2006, № 1, с. 46—50; До періодизації культурно-національного та літературного життя українців Чехословаччини після 1945 р. // Науковий збірник Державного музею українсько-руської культури у Свиднику. Пряшів, 1995, т. 20, с. 31—48; Листи самому собі. Пряшів, 1997; З історії української літератури Закарпаття та Чехословаччини. Пряшів, 1998; Що собою являє русинський словник? // Наше слово (Варшава), 1998 (29. 03), ч. 13, с. 4; Слово про спільне та відмінне в боротьбі Галичини та Закарпаття за своє національне існування // 125 років Наукового товариства ім. Шевченка: зб. наук. праць і мат-лів / Відп. ред. О. Купчинський. Львів, 2001, с. 140—44; Добрий день, Україно! Пряшів, 2002; На правах рукопису. Париж; Львів; Цвікау, 2002; Родовід Андрія Бачі з Кечковець. Пряшів, 2006.
Літ.: Література чехословацьких українців, 1945—1967 (проблеми й перспективи) / Ред. і упоряд. О. Зілинський. Братіслава; Пряшів, 1968, с. 116—17; Марунчак М. Українці в Румунії, Чехословаччині, Польщі, Югославії. Вінніпег, 1969, с. 26; Романенчук Б. Азбуковник: енциклопедія української літератури. Філадельфія, 1969, т. 2, с. 288; Pevec ?istej l’udskej du?e: v?berov`а bibliografia Juraja Ba?u. Svidn?k, 1997, 53 s.; Габор В. Бача Юрій // Українська журналістика в іменах. Львів, 1998, вип. 5, с. 9—11; Мишанич О. Юрію Бачі — 70 // Слово і час (К.), 2002, № 12, с. 28; Юрій Бач — хто він такий? Персональна бібліографія / Упоряд. Т. Мурчинко. Пряшів, 2002; Ільницький М. М. Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова другої половини ХХ століття. Кн. 2. Львів, 2003, с. 26; Universitas Libera Ucrainensis: 1921—2006 / Упоряд. М. Шафовал, Р. Яремко. Мюнхен, 2006, с. 116, 149; Мушинка М. Крайове Наукове товариство ім. Шевченка в Словаччині: причинки до історії, поточна діяльність // Вісник НТШ. Львів, 2010, № 44, с. 9.
Юрій Ковалів