БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ — одне з найбільших зібрань наук., худож., публіцист. україніки на території ФРН, укомплектоване з метою збирання та зберіг. друк. вид. укр. та ін. слов’ян. мовами. 1991 комісія МВС ФРН визнала Б. УВУ найціннішим наук. джерелом україніки на території ФРН. Початки комплектування Б. УВУ збігаються з датою відкриття унту та заснування його архіву ( Відень, 17. 01. 1921).
Заг. формування Б. УВУ, пов’язане з діяльністю УВУ як навч. та осв. установи, засвідчує такі періоди: віден. (1921), празький (верес. 1921—44) та мюнхен. (від 1945 і донині). Адміністративно поділяється на дві колекції: збірку УВУ та колекцію Дому укр. науки, впорядковані шляхом придбання книжк. друк. од., а також їх безоплатного надходження від ос. та окремих орг-цій. У різні часи Б. УВУ поповнювали власним коштом П. Ґой, Д. Дорошенко, О. Колесса, В. Кубійович, О. Кульчицький, Б. Микитюк, І. Мірчук, Ю. Панейко, Л. Рудницький, Б. Т. Цюцюра, М. Шафовал, В. Янів та ін. Також свої приват. збірки Б. УВУ заповіли М. Антохій, Л. Білас, І. Керестіль, Б. Осадчук. Б. УВУ часто переїжджала, принаймні з Відня до Праги (1921), згодом 1945 до Мюнхена (у різні приміщення), і за різних істор. обставин частково втрачала свій книжк. склад. Наприкін. 1938 Б. УВУ налічувала понад 10 000 т., з яких 6 278 т. були записані і каталогізовані на 1940/41. У різні часи Б. УВУ очолювали Л. Лепкий, О. Волошина, В. Квасницький, П. Кашинський, Б. Микитюк, М. Заяць-Сидір, В. Маруняк, Д. Злепко, Д. Фанкуц, М. Фіцак, І. Ребет та ін.
У серп. 1945, з приходом до Праги рад. військ, част. Б. УВУ (та архіву) перевезено до Спец. від. таємних ф. у ЦДІА УРСР. Тоді з Праги до УРСР також вивезли й ін. складові т. зв. Празького архіву, а саме фонди ін. празьких укр. архів. і музей. установ, таких як Музей визвольної боротьби України, Укр. істор. кабінет, Укр. технічно-госп. ін-т та Укр. госп. академія в Подебрадах. Усього впродовж 1945—46 з Праги вивезено 50 т. док. і друк. мат-лів, що формували архів. та бібліот. збірки укр. політ. еміґрації. Діяльність Б. УВУ (та його архіву) тісно пов’язана з Музеєм визвольної боротьби України (засн. 1925), до створення якого спричинилися професори та викладачі УВУ, д. чл. НТШ Д. Антонович, І. Горбачевський, О. Колесса, С. Смаль-Стоцький, О. Шульгин, Ф. Щербина та ін. Улітку 1925 до архіву Музею визвольної боротьби України передано з УВУ 2341 од. Нині значна част. бібліот. ф. УВУ за період 1921—45 зберіг. у Держ. наук. архів. б-ці України, де їх поділено на книжк., журнальний (газетний) та бібліот. сегменти, а також у Слов’ян. бці у Празі. Поперед. підрахунки фондів спецсховища Держ. наук. архів. б-ки (здійснені 2008 Т. Боряк шляхом поодиничного перегляду цілого „Празького масиву“ друк. вид.— усього 23 612 примір. та підшивок) дали можливість встановити 1112 друк. од. із печаткою Б. УВУ чи його ф-тів.
З переїздом УВУ до Мюнхена восени 1945 постало питання створення нової Б. УВУ. Її основою стали книжки Укр. вид-ва у Кракові, що вціліли після бомбардувань навесні 1945, під час яких уже на території Баварії втрачено част. дуплікатних ф. Б. УВУ з Праги, а також колекцію УГА.
Сучас. ф. Б. УВУ у Мюнхені поділяють на три відділи, а саме: книжк. відділ (книгозбірня УВУ), що сформувався унаслідок послідовного збирання друк. книжок, пресовий відділ (збірка період. вид.) та док. (архів.) відділ, в якому зберіг. маґістер., докт. та габілітаційні праці випускників УВУ, а також ін. еміґраційних навч. закладів, серед яких Укр. екон. висока школа.
Книжк. відділ Б. УВУ налічує понад 30 000 т. (з них 508 — Празької колекції). Він описаний і каталогізований. 2 каталоги укладено тематично та за абеткою. У відділі зберіг. худож. та енциклопед. вид., словники й довідники, книжки, які розповідають про політ., культурно-осв., екон., реліг. життя українців у світі, а також науково-дослід. л-ра з різних наук. дисциплін, передусім із літературознавства, мовознавства, фольклористики, мистецтвознавства, педагогіки, історії, економіки, правознавства, політології, соціології, релігієзнавства, історії церкви та ін. Особливу увагу привертають раритетні „Письма П. А. Кулиша“ (1899), „Історія української літератури“ М. Грушевського (1923), корпус текстів М. Драгоманова („Чудацькі думки про українську національну справу“ (1915), „Листи на Наддніпрянську Україну“ (1915), „Оповідання про заздрих богів“ (1915), „Словарь української мови“ Бориса Грінченка (1909, т. 1—4), праці В. Перетца („Историко-литературные исследования и материалы. Т. 1—3“ (1900—1902), В. Липинського, зокрема „Релігія і церква в історії України“ (1925), „Замітки до історії українського державного будівництва в XVII ст. Україна на переломі 1657—1659” (1920), „Покликання „Варягів“ чи орґанізація хліборобів?“ (1926), „Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму“ (1926).
У пресовому відділі Б. УВУ зібрано та впорядковано понад 18 000 ч. журн. та газ., серед яких 520 кирил. і 172 лат. найменування. Впорядковані хронологічно та за такими рубриками, як таборові вид., студент., пластові, сумівські та ін. моло-діжних орг-цій журн., літературно-мист. журн., часоп. для дітей і юнацтва та ін. Хронол. межі цієї збірки охоплюють кін. ХІХ та все ХХ ст., а її географ. спектр віддзеркалює не лише журн. та газ. з України („Вітчизна“, „Всесвіт“, „Дніпро“, „Слово і час“, „Літературна Україна“, „Поступ“, „Дзеркало тижня“ та ін.), але й період. вид. з Америки, Канади, Німеччини, Польщі, Австрії, Франції, Чехії, Словаччини („Slavic Review“, „The Ukrainian Review“, „Canadian Slavonic Papers“, „My?l Narodowa“, „L’est Europ?en“, „Osteuropa“, „The Ukrainian Weekly“ та ін.). Цей відділ укомплектовано з надходжень, які Б. УВУ отримує в дарунок від інституцій чи редакцій („Свобода“, „Український шлях“, „Народна воля“, „Вільне слово“, „Шлях перемоги“, „Українські вісті“, „Український голос“, „Українська думка“, „Християнський голос“ тощо). Крім того, у ф. Б. УВУ зберіг. такі довоєнні часоп., як „Вістник СВУ“ (Відень, 1915—17), „Розсвіт“ (Раштат, 1916—18), „Діло“ (Львів, 1916, 1924, 1931—37), „Громадська думка“ (Вецляр, 1917), „Воля“ (Відень, 1920), „Український скиталець“ (Відень та ін., 1920—23), „Неділя“ (Львів, 1928—30), а також чимало раритетних повоєнних колекцій, зокрема збірки рідкісних друк. і рукопис. таборових газ., серед яких „Таборові вісті“ (Ауґсбурґ, 1946—47), „Вісник оселі“ (Реґенсбурґ, 1947—48), „Ульмівка“ (Новий Ульм, 1953—54) та ін. У журнальних збірках є „Літературно-науковий вістник“ (1898—1932), „Вечірня година“ (Краків, 1942—44), „Літопис Червоної калини“ (Львів, 1929—37), „Вільне козацтво“ (Прага; Париж, 1929—39) та ін.
В архів. відділі Б. УВУ зберіг. наук. праці (понад 1000 од.), захищені в ун-ті впродовж 1939—2011 рр. і впорядковані за хронологією та за наявности окр. „дисертаційного“ каталогу. З-поміж них — пр. М. Аркаса, Ю. Бойка-Блохина, Г. Васьковича, П. Вергуна, Л. Винара, О. Вінтоняка, О. Горбача, В. Державина, І. Качуровського, С. Квіта, І. Кошелівця, В. Мороза, Б. Осадчука, Л. Рудницького, Є. Сверстюка, Д. Степовика, І. Фізера, Ю. Шевельова, В. Янева та ін.
Комплектування і формування Б. УВУ та Архіву УВУ у міжвоєнний та післявоєнний періоди, як і взагалі діяльність УВУ у Відні, Празі та Мюнхені у різні роки, тісно пов’язані з НТШ. Чл., д. та почес. чл. Т-ва були професорами і викладачами УВУ (Д. Антонович, А. Артемович, І. Борковський, І. Горбачевський, С. Дністрянський, Д. Дорошенко, О. Колесса, В. Сімович, С. Смаль-Стоцький, В. Старосольський, В. Щербаківський, Ф. Щербина, А. Яковлів та ін.). Чл. НТШ, які виїхали з України у Чехословаччину, а в 1944—45 — в Німеччину та в ін. держави, науково працювали й анґажувалися до формування Б. УВУ (крім згаданих ос., В. Кубійович, Г. Васькович, П. Ґой, П. Зайцев, Ю. Кульчицький, І. Мірчук, Ю. Панейко, Н. Полонська-Василенко, Л. Рудницький, З. Соколюк, В. Янів та ін.). НТШ та УВУ постійно обмінюються наук. л-рою. У б-ках і архівах НТШ та УВУ зберіг. чимало спільних вид., а також взаємне листування різних ос. та інституцій (орг-цій, т-в) із наук., суспільно-культ. та політ. установами.
Літ.: Науковий збірник Українського Вільного Університету в Празі. Прага, 1941, т. 3; Від Наукового товариства ім. Шевченка до Українського Вільного Університету. Міжнародна наукова конференція (Пряшів — Свидник, 12—15 черв. 1991). Мат-ли. К.; Львів; Пряшів; Мюнхен; Париж; Н.-Й; Торонто; Сідней, 1992; Лозенко Л. Празький український архів: історія і сьогодення // Архіви України, 1994, № 18—30, с. 26; Купчинський О. Науково-організаційна та видавнича діяльність Українського Вільного Університету (1921—1991) // Ukrainsk? svobodna universita (1921—1996). V?deck? sborn?k z konference, v?novan? 75. V?ro?? zalo?ni university. Praha, 29—30 listopadu 1996. Praha, 1998, s. 29—44; Кириленко О., Яценко О. Архів Українського Вільного Університету в Мюнхені: структура, зміст матеріалів, опрацювання особових фондів // Архіви України, 1994, № 4—6, с. 93—122; Грімстед Кеннеді П. Празькі архіви у Києві і Москві: повоєнні розшуки і вивезення еміграційної архівної україніки. К., 2005; Мушинка М. Музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів. Історико-архівні нариси. К., 2005; Шафовал М., Яремко Р. Universitas Libera Ucrainensis. 1921—2006. Мюнхен, 2006, 521 с.; Боряк Т. Празький архів: історія переміщень, опрацювання та сучасний стан (1945—2007) // Бібліотечний вісник. К., 2008, № 4, с. 19—24; її ж. Фонди Українського вільного університету в бібліотечному сегменті Празького архіву // Там само, 2011, № 1, с. 52—58; Палієнко М. Архівні центри української еміграції (створення, функціонування, доля документальних колекцій). К., 2008, с. 397—405.
Роман Яремко