БІЛЕНЬКИЙ Ярослав (*17. 05. 1883, м. Самбір Львів. воєв. (нині — Львів. обл.) — † весна 1945, там само) — педагог, громадсько-осв. та культ. діяч. Чл. НТШ (з 1911).
Н. в учительській родині. Поч. освіту здобув у м. Самборі, серед.— у Самборі та м. Станіславові протягом 1894—1901 (г-зію закінчив із відзнакою). Навчання у вишах розпочав на філос. ф-ті Львів. унту (1902—04), студіюючи укр. мову, лру та факультативно — класич. мови, паралельно вивчав нім. і польс. мови. Продовжив навчання у Віден. ун-ті (1904—06), де відвідував семінар В. Яґича. Під час навчання для семінару написав низку рефератів (про І. Мазепу, Р. Моха, М. Шашкевича).
1906 розпочав пед. працю як учитель укр. мови у Коломийській г-зії (1906—10), а з 01. 09. 1911 по 17. 05. 1919 (з перервою на час Першої світової війни) — у Сокальській г-зії у Галичині. У Сокальській г-зії, крім укр. мови та л-ри, викладав грец. і лат. мови. Під час захоплення Галичини рос. армією перебував у Відні, працював перекладачем для полонених військовиків. 1916 Б. Я. призначено дир. г-зії у Яворові, та це тривало недовго (польс. шовіністи спалили будинок г-зії). З листоп. 1918 переїхав до Сокаля. Там відновив гзію (з 19. 11. 1918 по 17. 05. 1919 — її дир.), Б. Я. обирають головою повітової ради. Тоді ред. і видавав часоп. „Голос знад Буга“. 1919 працював у Мін-ві освіти УНР у Кам’янці-Подільському, в якому відповідав за організацію шкільництва. Допущений польс. владою до держ. служби лише з черв. 1920. У той час короткочасно працював у Сокалі, опісля впродовж 20ти р.— в Академічній гімназії у Львові. Водночас проводив по кілька занять у гзії сестер василіянок і польс. г-зії назаретанок.
1940—41 викладав укр. мову у львів. школах і Львів. пед. ін-ті. По завершенні військ. дій на території Зх. України у 1944—45 працював у Самбір. серед. школі.
До поч. Першої світ. війни прагнув переїхати на проживання до Львова, аби „опинитися в середовищі, де була можлива наукова праця“. Це вдалося лише у 1920-х рр.
Осн. наук. зацікав. Б. Я.— педагогіка, літературознавство, громадсько-осв. та вид. діяльність. Підгот. розвідки про творчість Т. Шевченка (в т. ч. польс. мовою), М. Шашкевича, І. Франка про І. Мазепу та ін., більшу част. розвідок публ. у просвітянських і спец. гімназійних вид. Також писав і друкував праці на пед. теми, підгот. навч. програми з методики викладання укр. мови, співавтор і автор шкільних посібників. За спогадами учнів, Б. Я. був завжди „приятелем молоді“, „прихильно ставився до організації пласту та всіх самостійних починань учнівської молоді“ (до Першої світ. війни — „опікун пласту“ при т-ві „Сокіл“ у Сокальській г-зії), у 1920—30-х рр.— акт. чл. „Учительської громади“ (був чл. виділу (президії) „Просвіти“), співпрацював із „Рідною школою“, а з 1932 по 1934 ред. часоп. „Українська школа“. Б. Я.— співзасн. УГВР (1944—45).
1911 Б. Я. на пропозицію Філологічної секції НТШ обрано чл. Т-ва. 1932 — секретар Комісії шевченкознавства НТШ.
Пр.: Мова творів М. Шашкевича,1905 (у рукоп.); Рудольф Мох і його літературна діяльність, 1905 (у рукоп.); Іван Мазепа в чеській літературі, 1906? (у рукоп.); Українські приватні школи в Галичині // ЛНВ, 1922, т. LXXVI, с. 247—58; Довіря й праці! // Народня Просвіта (Львів), 1923, річн. 1, ч. 7, с. 105—06; Кавказ [Про поему Т. Шевченка] // Там само, ч. 2, с. 30—33; Гарне письменство в читальні // Там само, 1924, річн. 2, ч. 3, с. 35—37; „Приведіть діти до мене“! (Про діточі бібліотеки) // Там само, ч. 5—6, с. 73—74; Голод книжки (найважнійша сучасна виховна про-блєма) // Укр. школа, 1933, ч. 1—2, с. 1—7; Великому Громадянинові. 28. V. 1933 // Там само, ч. 6—7, с. 81—82; Навчання української мови в середній школі // Там само, 1934, с. 15—42; Шкільні підручники для середніх шкіл // Двадцятьп’ятьліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний наук. зб. Львів, 1935, с. 140—53; 30-ліття Рідної школи в Яворові. Яворів, 1938, 95 с.; Актуальність Тараса Шевченка в сьогочасній школі. Львів, 1939, 24 с.; Задуми і дійсність. Як навчаємо української мови в середній загально-освітній школі // Укр. школа, 1939, ч. 1—6, с. 2—29.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 57 (Архів І. Калиновича), спр. 450; ЦДІА України у Львові, ф. 174, оп. 1, спр. 98—98-а; ф. 362, спр. 242; ф. 391, спр. 30.
Літ.: Двадцятьп’ятьліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний наук. зб. Львів, 1935, с. 15, 24, 39—40, 43, 62, 75, 114, 121—22, 140, 180; Сениця П. Професори Української академічної гімназії // Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. Філадельфія; Мюнхен, 1978, ч. 1, с. 66, 127—29, 144, 235, 386, 470, 485; ч. 2, с. 60, 112, 143, 211, 221, 223, 225; Прокоп М. У сорокові роковини протинімецької боротьби // Сучасність (Мюнхен), 1981, жовт., ч. 10, с. 54—73.
Тарас Романюк