БОБРИНСЬКИЙ Олексій - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОБРИНСЬКИЙ Олексій

БОБРИНСЬКИЙ Олексій (* 19. 05. 1852, м. Санкт-Петербург, Росія — † 02. 09 1927, м. Грасс, Франція) — рос. археолог, громад. і держ. діяч.

Н. у сім’ї генеалога О. Бобринського, представника графського роду Бобринських. Успадкував понад 56 тис. десятин землі, будинки в Петербурзі, Москві, Харкові, 5 цукроварень та 2 винокурні заводи, у т.ч. й на території укр. губ. Росії. Поч. освіту здобув удома, 1870 склав випускний іспит у 2-й Петерб. г-зії. 1870—72 навч. на філол. ф-ті Петерб. ун-ту. 1873 розпочав держ. службу в канцелярії К-ту міністрів. Петерб. губ. предводитель дворянства (1878—98), чл. Сенату (1896), де путат ІІІ Держ. Думи (1907—12), чл. фракції правих у Держ. Думі. У 1912—17— чл. Держ. Ради, в якій 1915— голова правої групи Держ. Ради. З 25. 03.— 21. 07. 1916 — заст. міністра внутр. справ, а 21. 07.— 14.11. 1916 — міністр хліборобства Рос. імперії. 1917 — на поч. 1918 проживав у Петрограді, згодом переїхав до Києва, де очолював рос. монархічні орг­ції. 1919 еміґрував до Берліна, згодом повернувся в Росію і навесні 1920 з армією генерала А. Денікіна евакуювався до Константинополя, а потім виїхав у Францію.

Осн. зацікав. Б. О.— археологія, громад. та держ. діяльність. 1886—1917 Б.О.— голова Імператорської археологічної комісії. 1879—1917 Б.О. дослідив бл. тисячі археол. пам’яток кам’яної та бронзової доби, скіфського й слов’ян. походження, головно у Черкаському (належало до його маєтків), побл. м. Сміли, і Чигиринському пов. Київ. губ. та в Таврійській губ., побл. Керчі, Ялти, Гурзуфа, а також у Терській обл. Зібрав великі колекції предметів матеріальної культури давніх епох (серед них — колекція бронзових речей), част. збірки подарував Моск. музею природознавства, антропо логії та етнографії і Київ. музею старожитностей. Результати археол. досліджень виклав у пр. „Курганы и случайныя археологическія находки близ м. См±лы“ (1887, т. I; 1894, т. II; 1901, т. III), у якій запропонував власну хронол. класифікацію курганних періодів, відмінну від класифікації авторства І. Забєліна, Д. Самоквасова та В.Антоновича. На думку Б. О., перша епоха курганів камінно-бронзова, друга — скіфська, третя — перехідна від скіфської до слов’янської, четверта — слов’янська.

Публ. у вид. Археол. комісії „Отчёт Императорской Археологической Коммиссии“ та „Известия Императорской Археологической Коммиссии“, які заснував 1901. Дослідження Б. О. виходили розкішними виданнями, ілюстр. багатьма фотографіями та мал.

У „Записках НТШ“ чл. Т-ва публ. рец. на пр. Б. О.: В. Ястребов (1895, т. VII), М. Грушевський (1902, т. XLIX), В. Доманицький (1903, т. LI), І. Франко (1906, т. LXIX), М. Залізняк (1911, т. CV), К. Широцький (1912, т. CX) та В. Гребеняк (1913, т. CXIII). Рецензенти у Т-ві неоднозначно висловлювалися про праці Б. О., відзначаючи точність Б. О. у фіксуванні археол. мат-лу, ілюстр. фотографіями та рис. (В. Ястребов, В. Гребеняк); критикували за брак синтезу на підставі опрацьованого й опубл. мат-лу, за недостатню його систематизацію (В. Гребеняк). І. Франко гостро розкритикував істор. нарис Б.О. про Херсонес: „Взагалі з виїмком самого пляну нема [...] нічого оріґінального, ніякого зводу чужих дослідів, а тим меньше ніякого власного досліду [...] Жерела наводяться in crudo, майже дослівно, іноді в парафразі; на новійші критичні праці автор покликається лише де-не-де“. Гол. хиби, на думку І. Франка,— це брак ориґ. думок і власного дослідження, брак покликів на джерела під час оповіді, недостатнє опрацювання джерел і новітньої л­ри (у т. ч. 1­го т. „Історії України-Руси“ М. Грушевського), а крім того, неохайне цитування та переказ відомих джерел, що призвело до недоречностей і помилок. Натомість В. Ястребов і В. Гребеняк позитивно оцінювали процес археол. досліджень Б. О. В. Ястребов писав: „...ми повинні віддати честь вченій мужности ґр. Бобринського і засьвідчити безперечний хосен єго трудів для археолоґії і антрополоґії“.

Пр.: Курганы и случайныя археологическія находки близ м. См±лы. СПб., 1887, т. I: Дневники пятил±тных раскопок; СПб., 1894, т. II: Дневники раскопок 1887—1889 г.; СПб., 1901, т. III: Дневники раскопок 1889—1897 гг. гр. Алекс±я Бобринскаго и о курганах Звенигородскаго, Каневскаго и Роменскаго у±здов; Кіевскія миніатюры XI в±ка и портрет князя Ярополка Изясловича в псалтыр± Егберта архіепископа трирскаго// Записки имп[ераторского] археологического общества. Новая серия, [1901], т. XII, I—II, с.351—71; Родословная графов Бобринских. 3-е испр. изд. Смела, 1901; Отчет о раскопках, произведенных в 1903 году в Чигиринском у±зд± Кіевской губерніи // Известия императорской археологической коммиссии. СПб., 1905, вып. 14, с.1—43; Отчет о раскопках близ с. Журовки и Капитановки (Чигиринскаго у±зда Кіевской губерніи) в 1904 году // Там само, вып. 17, с. 77—98; Херсонес Таврическій. Историческій очерк. СПб., 1905; Горцы верховьев Пянджа. М., 1908; Изсл±дованія в Чигиринском у±зд± Кіевской губерніи в 1907 г. // Известия Императорской археологической коммиссии. СПб., 1910, вып. 35, с.48—60; Народныя русскія деревянныя изд±лія (Предметы домашніе, хозяйственніе и отчасти церковнаго обихода). М., 1910; Отчет о раскопках в Чигиринском у±зд± Кіевской губерніи в 1908 г. // Известия Императорской археологической коммиссии. СПб., 1910, вып. 35, с.61—85; Отчет об изсл±дованіи курганов в Черкасском и Чигиринском у±здах Кіевской губерніи в 1909г.// Известия Императорской археологической коммиссии. СПб., 1911, вып. 40, с. 43—61.

Літ.: М. А. [Ястребов В. Рец. на:] Бобринской А., гр. Курганы и случайныя археологическія находки близ м. См±лы. СПб., 1887, т. I: Дневники пятил±тных раскопок; 1894, т. II: Дневники раскопок 1887—1889 г., XXIII + 232 с. + 4 ненум. с. + 3 карты + 2 пл[ана] + 30 табл. рис. // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VII, кн. ІІІ, с. 1—8; Грушевський М. Київські мінятюри при Трірській Псалтири // Там само, 1902, т. XLIX, кн. V, с. 1—11; Доманицький В. [Рец. на:] Курганы и случайныя археологическія находки близ м±стечка См±лы. СПб., 1901, т. III: Дневники раскопок 1889—1897гг. гр. Алекс±я Бобринскаго и о курганах Звенигородскаго, Каневскаго и Роменскаго у±здов, XII + 174 c. + 2 карты + XXI фотограф. табл.// Там само, 1903, т. LI, кн. І, с. 1—8; Франко І. [Рец. на:] Бобринской А., граф. Херсонес Таврическій. Историческій очерк. СПб., 1905, VIII + 196 c. // Там само, 1906, т. LXIX, кн. І, с.184—87; 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. СПб., 1910, с.20; З[алізняк] М. [Рец. на:] Бобринской А. А., граф. Изсл±дованія в Чигиринском у[езде] Кіевской губерніи в 1907 г. // Известия императорской археологической коммиссии. СПб., 1910, вып. 35; Бобринской А. А., граф. Отчет о раскопках в Чигиринском у[езде] Кіевской губ. в 1908г.// Известия Имп[ераторской] археолог[ической] коммиссіи. СПб., 1910, вып. 35 // Записки НТШ. Львів, 1911, т. CV, кн. V, c. 208; Рудаков В. Археологическая деятельность графа А. А. Бобринского (По поводу 25-летія его председательствованія в императорской археологической комиссіи) // Исторический вестник. СПб., 1911, т.CXXIII, с. 1060—68; Широцький К. [Рец. на:] Бобринскій А. А. Народныя русскія деревянныя изд±лія (Предметы домашніе, хозяйственніе и отчасти церковнаго обихода). М., 1910 // Записки НТШ. Львів, 1912, т. CX, кн. IV, с. 204; ГребенякВ. [Рец. на:] Бобринскій А. Отчет об изсл±дованіи курганов в Черкасском и Чигиринском у±здах Кіевской губерніи в 1909 г. // Известия Импер[аторской] археол[огической] коммиссии, т. 40, с. 43—61 // Там само, 1913, т. CXIII, кн. І, с. 168—70; Государственный Совет. Пг., 1915, с. 14.

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015