БОГОСЛОВІ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОГОСЛОВІ

„БОГОСЛОВІ¡ / BOHOSLOVIA“ — наук. видання Богословського наукового товариства, виходило у Львові щотримісяці з 1923 по 1939 (1943 опубл. лише один том, який містив переважно наук. доробок галицьких богословів за 1939—42); з 1963 відновлено видання у Римі, з 1998 — знову у Львові. Ред. журн. був Й.Сліпий, 1939 архиєп. Йосиф. Спочатку журн. друк. у Жовкві, в друкарні о. василіян, у 1923—27 — в Друкарні НТШ, 1928—29 — у друкарні Ставропігійського інституту та друкарні вид. спілки „Діло“, 1930—31 — у друкарні Щ. Беднарського, 1932—39 — у друкарні „Бібльос“, 1943 — в митропол. друкарні „Студіон“. Редакція й адміністрація вид. роташовувались у Львові на вул. Коперника, 36. За 20 р. виходу у журн. вміщено лише три редакційні ст.: „Від редакції“ (1923, т. І) — про ме ту і завдання журн., „Наше десятиліття“ (1933, т. Х, кн.1), „По трилітній перерві“ (1943, т.ХVІІ—ХХ, кн.2—4). У 1939 вийшла лише 1 кн. (ХVІІ т.). Редакція ставила перед собою завдання „подавати строго наукові й реферуючі розвідки з ці-лого обсягу теольоґії“, приділяючи особливу увагу теології Сх. церкви. У журн. постійно функціонували такі рубрики: [Наукові статті]; „Вибрані питання / Analecta“; „Огляди й оцінки / Conspectum et recensiones“; „Всячина — хроніка / Varia — Chronica“; „Богословське наукове товариство / Societas Teologica“; „Книжки й часописи / Literatura, Libri et ephemerides“. Окр. статті друк. лат. мовою з коротким реферуванням змісту укр. мовою наприкін. До статей, опубл. укр. мовою, на поч. додавався короткий виклад осн. тез лат. мовою. Це було однією з форм підтримання зв’язків із теологами Зх. Європи, популяризації ідей укр. учених-богословів за кордоном.

Більшу част. наук. статей присвячено богослов. наукам: догматиці, гомілетиці, канон. праву та ін.,— історії церкви, філософії. З 1930 друк. більше гуманіт. статей— із заг. історії, права, джерелознавства, мистецтвознавства, музикознавства, мовознавства, однак проблематика їх тісно пов’язана з релігією і церквою.

Серед авторів „Б.“ як відомі богослови та вчені чл., д. чл., почес. чл. НТШ І.Бучко, Г. Костельник, Й. Сліпий, К. Чехович, А.Шептицький та ін., так і світські особи: М.Возняк, Я. Гординський, В.Залозецький, І. Крип’якевич, Я. Пастернак, Є.Пеленський, І. Свєнціцький, В. Січинський, К.Студинський, М.Чубатий, І. Шпитковський, В. Щурат таін. Проблеми богослов’я розглянуто насамперед у ст. Й. Сліпого. Особливо актуальною є його ст. „Обрядова однообразність“ (1943, ч. 4, кн.2—4) з огляду на конфесійну роздробленість і протистояння різних конфесій церкви в Україні. Серед наук. публікацій „Б.“ вирізняються ст. М. Чубатого „Про правне становище церкви в державі“ (1925, т.ІІІ, кн. 1—3), Я.Гординського „Перший Нікейський собор у традиції історії України“ (1928, т.VІ, кн. 1—2). Йому ж належить обширна праця про видатного реліг. діяча Галичини Петра Паславського (1935, т.ХІІІ, кн. 4; 1936, т.ХIV, кн. 1—3). М. Возняк вмістив у „Б.“ працю про внесок у духовну культуру України М. Гарасевича — „Перший історик церкви з вихованців львівської духовної семінарії“ (1934, т. ХІІ, кн. 4; 1935, т.ХІІІ, кн. 1—4). Геральдично-генеалогічне смислове навантаження носить праця І. Шпитковського, друк. у „Б.“ протягом 5 р. під заголовком „Рід і герб Шептицьких (1933, т.ХІ, кн. 2—4; 1934, т. ХІІ, кн.1—4; 1935, т. ХІІІ, кн. 2—4; 1936, т.ХІV, кн. 2—4; 1937, т. ХV, кн. 1—4). Пізнавальними для історії церкви і, зокрема, церков Львова є публікація у „Б.“ звітів Я. Пастернака: „Звіт з археологічних дослідів у підземеллях катедри св. Юрія у Львові“ (1932, т. Х, кн. 4), „Археологічні розкопи літом 1933 р. на терені катедри св. Юрія у Львові“ (1934, т. ХІІ, кн. 4; 1935, т. ХІІІ, кн. 2), „Крипта під церквою св. Духа гр.-катол. Богословської академії у Львові“ (1934, т.ХІІ, кн. 2—3, зі схемами). Я. Пастернак на стор. „Б.“ умістив також нарис „Коротка археологія західноукраїнських земель (Огляд доісторичних, ранньоісторичних і християнських часів)“ (1932, т. Х, кн. 1—3). Журн. публ. статті про архітектуру: В. Січинський „Вежа і дім Корнякта у Львові“ (1932, т. Х, кн. 4); образотворче мистецтво: В. Щурат „Найстаріші образи і власноручне письмо св.свщмч. Йосафата Кунцевича“ (1923, т.І, кн. 3—4), В. Пещанський „Дещо про українські і великоруські ікони“ (1925, т.ІІІ, кн. 4; 1926, т. ІV, кн. 4); мову і мовознавство, дотичні переважно до історії церкви і духовенства: Я. Гординський „Мова „реґул“ і „Катехізму“ св.Йосафата Кунцевича“ (1939—42, т.ХVII—ХХ, кн.2—4); В. Лев „Мова галицького духовенства від часу прилучення Галичини до Австрії аж до 1848 р.“ (1939—42, т.ХVII—XX, кн. 2—4); музикознавство: Б.Кудрик „Доба старшого українського т.зв. „партесного“ співу“ (1937, т. ХV, кн.1) (деякі статті Б. Кудрика присвячено участі духовенства — М. Вербицького, І. Лаврівського, І. Снігурського — у галицько-укр. муз. культурі (1938, т.ХVI, кн.4); бібліографію: Є. Пеленський „До питання про бібліографію стародруків“ (1934, т. ХІІ, кн. 2—4).

Журн. систематично інформував про діяльність Богословської гр.-катол. академії у Львові, Богословського наук. т-ва, про богословські осв. та світські заклади культури і науки Європи та світу, напр.: „Папський Інститут для християнської археології“ (1928, т. VI, кн. 1—2), „Український вільний ун-т у Празі“ (1931, т. ІХ, кн. 4), „Українська бібліотека в Берліні“ (1938, т. ХVI, кн. 1) тощо, друк. спогади про видатних осіб, некрологи.

У кожному томі „Б.“ міститься великий розділ, присвячений рец. укр. й інозем. л-ри із різних країн, подано бібліографію нових книг із проблем богословських і гуманіт. наук, також священичого життя різних реґіонів. „Б.“ повідомляє про конференції, з’їзди, зустрічі, пов’язані з життям і діяльністю духовенства та церкви.

Після Другої світової війни „Б.“ виходить у Римі та знову у Львові, рубрикація та періодичність вид.— інші. Див. Богословське наукове товариство.

Літ.: Струтинська М. Чужі і свої про „Богословію“ та її видання: З приводу 10-ліття // Дзвони, 1934, ч. 4, с. 179—85; ч. 5, с.248—50; ч.6/7, с.333—36; Дорошенко В. [Рец. на:] ПеленськийЄ.Ю. Бібліографія української бібліографії// Бібліотека „Дзвонів“. Львів, 1932, ч. 4 (Обкладинка „Богословія“, ч. 18), 198 + (1) с. // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Львів, 1937, т. СLV, с.362—68; ЕУ. Перевид. в Україні / За ред. В. Кубійовича. Львів, 1993, т. 1, с.146; Комариця М. Богослові› / Bohoslovia // Українські часописи Львова, 1848—1939. Львів, 2003, т. 3 (1920—39), кн. 1 (1920—28), с. 296—304.

Мар’яна Комариця

Стаття створена: 2015