АКАДЕМIЧНИЙ ДIМ У ЛЬВОВІ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АКАДЕМIЧНИЙ ДIМ У ЛЬВОВІ

АКАДЕМIЧНИЙ ДIМ У ЛЬВОВІ — будинок НТШ, в якому жила, навч. іпроводила різні засідання укр. студент. молодь. Задум відкриття укр. А. д. у Львові виник в НТШ у першi роки ХХст., коли з’явилася фундацiя „Академiчний дiм“. Споруджений протягом 1904—06 з ініціативи голови НТШ М.Грушевського. НТШ займалося укладанням контрактів на купівлю земельних ділянок, організувало конкурс на найкращий проект, урешті, наглядало за буд-вом. У фундацiйному актi вiд 22. 06. 1904 вказано: „Вiд довшого часу вiдчувалася болюча потреба дому, де українсько-руська молодiж вищих шкiл могла би знаходити добрi, гiгiєнiчнi i можливо дешевi помешкання та таку ж їду, в крайнiй потребi i кредит (по можностi), де б виховувалася би вона в здоровiй атмосферi працi, вищих духових iнтересiв, суспiльних i нацiональних обов’язкiв i, не марнуючи своїх сил у бiдi або невiдповiдних обставинах, приносила би в тяжку боротьбу життя непорушенi запаси енергiї, свiжiсть iнтересiв i iдеалiв суспiльної дiяльностi“. Питання потреби спорудження А. д. порушив спочатку упресi М. Грушевський. Вагомий внесок у побудову А. д. зробили меценати iз Надднiпрянщини. Є. Чикаленко, даруючи понад 63 000 кор., поставив вимогу — приймати в А. д. також молодь Надднiпрянщини. В. Симиренко пожертвував 8610, М.Аркас — 1 265, М. Грушевський— 500, НТШ — 1 500, С. Федак — 1271, Т.Дембицький — 1 000, Є. Олесницький — 500, Галицький сейм — 15400кор. Найбільшому жертводавцю побудови А.д. на внутр. стіні будинку 1906 встановлена табл. з такими словами: „Євгенові Чикаленкові, меценатові української академічної молоді, що велів коштом дарованих на побудову Академічного Дому 40тисяч золотих карбованців уфундувати житловий осередок для cтудіюючої української молоді в княжому Льва-городі“ (нині відновлена).

Наприкiн. 1903 за 45 918 кор. куплено ділянку на вул. Супiнського, 17 (нині— вул. Коцюбинського, 21). 24. 04. 1904 створено Комiсiю зі спорудження А.д., до складу якої увiйшли I. Левинський, I. Макух, Ю. Мудрак, С. Федак, I.Франко. Навесні 1904 фiрма І. Левинського розпочала буд-во за проектом Т. Обмiнського і Ф.Левицького. У серп. проведено конкурс на полiпшення архiтектури фасадiв, до кiн. року розроблено робочi креслення, буд-во продовжувалося з перервою на страйки 1905 i протидiю властей. Будинок споруджено в стилi сецесії. Навеснi 1906 i 1907 А. д. передавався у користування студент. молодi. Адмiнiстрацiєю спочатку займалося студент. т-во „Академiчна помiч“. Майно НТШ переписало на себе. У1907—14 в А. д. мiстилися канцелярiя НТШ, б-ка, музей, працювали студент. читальня, кухня, пральня. У 1912 музей перенесено у власний будинок НТШ (вул.Чарнецького, 24), а б-ку — на поч. 1914. Нагляд за А.д. здiйснювала кураторiя, до складу якої (до 1914) входили М.Грушевський, I.Франко, Є. Чикаленко. У повоєннi роки цi функцiї виконувала Комiсiя для заряду Академічним домом. Повсякденний нагляд здiйснював адмiнiстратор (обраний на цю посаду за результатами конкурсу). У 1911 НТШ склало „Регулямiн для мешканцiв“. До Першої свiт. вiйни в А. д. мешкали студенти укр. вищих шкiл. Знаходили тут притулок i політ. емiґранти (В.Дорошенко, А.Жук, М. Залiзняк, В. Козловський, Ф. Королiв, О. Назарiїв, В. Щербакiвський та iн.). На засіданні Виділу (президії) НТШ 17. 06. 1914 виголошено листа М. Грушевського, в якому він повідомляє про зречення кураторії А.д. та те, що гол. куратором залишився Є.Чикаленко і до нього слід звертатисястосовно рішень кураторії. У роки Першої свiт. вiйни рос. вiйсько перетворило будинок на казарму. Був знищений iнвентар, зникло багато цiнних док­тів канцелярiї НТШ, у т. ч. фолькл. мат-ли, пiдгот. до вид. В. Гнатюком. Згодом будівлю відновлено коштом сестер василіянок, тому вони винаймали частину будівлі для потреб г-зії. В А. д. 14. 08. 1914 на зібранні укр. політеміґрантів (Д.Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, М.Меленевський, О. Назаріїв, О. Скоропис-Йолтуховський) відбулися установчі збори СВУ, який проголосив своєю метою держ. самостійність і соборність України після повалення рос. царизму. Чл. СВУ булигаличани ( Л. Ганкевич, М.Возняк, І.Крип’якевич, О. Назарук) і буковинці (С.Смаль-Стоцький). 1918 НТШ безкоштовно віддало А. д. сестрам василіянкам, якi вiдремонтували його i розмiстили там г­зiю (існувала до черв. 1926).

У другій пол. 1920—30-х рр. в А. д. збирався студент. Гурток україністів (Б.­І.Антонич, Р.Завадович, І. Ковалик, П. Коструба, І. Крушельницький, В.Лев, Д. Макогон, К. Матейко, Т. Пачовський, В.Пашницький, П. Приступа, Ю. Редько, Б. Романенчук, Я. Рудницький, Л. Суха, С.Щурат). У різний час тут жили М. Арсенич, С. Бандера, І. Боберський, Р. Волошин, М. Ковалисько, Є. Коновалець, І.Равлик, О. Сеник, Я.Стецько. Від 01. 07. 1928 до 15. 10. 1934 будинок перебував пiд управою Т-ва прихильникiв освiти. На поч. 1937/38 н. р. НТШ безкоштовно віддало А. д. у користування ректоровi Гр.­катол. духовної академiї. З1937/38 н. р. пiд протекторатом митр. А.Шептицького вiдкрито укр. Інтернат для християн. укр. молоді вищих шкіл.

У 1920—30-тi рр. А. д. перебував пiд пильним наглядом польс. полiцiї, яка часто проводила обшуки, арешти за належність до УВО й ОУН. Шовiнiстичнi польс. угруповання часто всiлякими способами знущалися з мешканців А. д. 23. 09. 1922 пiдкладена бомба завдала великої шкоди А. д. 1930 вчинено погром польс. шовіністами. Все це не давало змоги молодi спокiйно працювати i навчатися. Утримання будинку вимагало великих коштiв (зокрема на високі податки), яких НТШ не мало. Апелювання до громадськости по допомогу не давало результатiв. Тiльки 1911 сейм Галичини виділив 2000 кор. допомоги. Нинi примiщення А.д. є власністю Укр. академії друкарства (навч. корпус №2).

Арх. дж.:ДАЛО, ф. 2, оп. 1, спр. 2676; ф. 26, оп. 15, спр. 151, арк.94, 526; спр. 152, арк. 494; ф.292, оп. 30, спр.1—30; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп.1, спр. 31, арк. 93—96; спр. 50-а, арк. 3; спр.561, арк. 91—92; ф. 371, оп.1, спр. 74, арк.42—44 зв., 117; ф. 571, спр. 1—8.

Лiт.:[Грушевський М.] В справі „Акад[емічного] Дому // ЛНВ. Львів, 1902, т. ХХ, ч. ІІ, с.176—78; його ж. Академ. Дім [у Львові] // Там само, 1905, т. ХХХІІ, ч. ІІ, с. 177—78; Хроніка НТШ. Львів, 1911, ч. 45, с. 5; 1914, ч. 58—59, с.9; 1937, ч. 73, с. 45—46; Гнатюк В. Наукове товариство імени Шевченка у Львові. Історичний нарис першого 50-річчя — 1873—1923. Львів, 1925; 2-ге вид., Мюнхен; Париж, 1984, с. 114—20; Студинський К. За Академiчний дiм. Львів, 1927; Дорошенко В. Огнище української науки — Наукове товариство імени Т.Шевченка. Н.­Й.; Філадельфія, 1951, с.71—72; Бескид Ю. [Тарнович Ю.] Український Академiчний дiм у Львовi: Кузня українського мозку й характеру. Торонто, 1962, 80 с.; Брилинський Т. Б. „Академiчний дiм“ у Львовi — сторiнка iсторiї НТШ // Т.Шевченко iукраїнська нацiональна культура. Львів, 1990, с.141—42; Вуйцик В. З історії будинків Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. 3. Будинок навул. Коцюбинського, 21 (Супінського, 17) // Зісторії Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1997, с. 258—59; Семчишин М. З книги Лева. Український Львів двадцятих—сороковихроків. Спомини. Львів, 1998, с. 32—48 (Мемуарна б-ка НТШ, ч. 4); Головацький І. Український Академічний дім НТШ уЛьвові і національно-визвольний рух // Вісник НТШ. Львів, 2000, ч.23, с.32—33; Патер І. Діяльність Івана Крип’якевича в Союзі визволення України // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / Відп. ред. Я. Ісаєвич, упоряд. Ф. Стеблій. Львів, 2001, с.267; Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ—ХХІст. Львів, 2008, с. 435; СтаровойтенкоІ. Євген Чикаленко і Наукове товариство ім.Шевченка // Вісник НТШ. Львів, 2011, ч. 46, с.31—36.

Мирослав Мороз

Стаття створена: 2015