БОЛСУНОВСЬКИЙ Карл - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОЛСУНОВСЬКИЙ Карл

БОЛСУНОВСЬКИЙ Карл (* 10. 11. 1838, м. Сквира Київ. губ. (нині — Київ. обл.) — † 24. 09. 1924, там само) — історик, нумізмат, археолог, етнограф, музеєзнавець.

Нащадок старовинного бояр. роду (відомого з XVI ст.) Великого князівства Литовського. Поч. освіту здобув у м.Сквирі, серед.— у Житомир. г-зії. Пізніше навч. у Київ. ун­ті, якого через брак коштів не закінчив.

Істор. студії розпочав під впливом В.Антоновича. 1872—84 — службовець Бельгійської компанії інженерів у Києві. На поч. ХХ ст. працював охоронцем Мінц-кабінету Київ. художньо-пром. і наук. музею; один із організаторів нумізматичного кабінету (згодом — музею) Вищих жін. курсів у Києві. Чл. архів. комісій у Катеринославі та Чернігові, Київ. т­ва старожитностей та мист-ва, Київ. відділу Рос. військово-істор. т-ва, Археологічного т-ва. Брав участь у проведенні кількох археол. розкопок (зокрема в Києві під кер. В. Хвойки), учасник Археологічних з’їздів. Зібрав власну колекцію пам’яток, нумізматики, нар. мист-ва. 1917, після переїзду до м.Сквири, на базі своїх колекції і б­ки заснував при місцевій г-зії музей п.н. Сквирський повітовий нар. музей. 1919 його очолював.

Осн. наук. зацікав. Б. К.— археологія, нумізматика, історія раннього християнства. Автор наук. праць і публікацій з проблем нумізматики, сфрагістики, геральдики, символіки трипільської орнаментики, історії раннього християнства і його запровадження на землях слов’ян. Вивчаючи геральдичні знаки давньорус. князів, висловив ориґ. гіпотези щодо походження „знака Рюриковичів“ — тризуба на монетах гривни. 1894 видав перший каталог сфрагістичних пам’яток — дорогичинських свинцевих пломб. На підставі власних археол. знахідок і пам’яток із колекцій В. Хвойки Б. К. написав розвідки про культ змія у трипільській культурі (1905), доістор. і ранньослов’ян. міфологію (1905, 1909, 1914 та ін.). Йому належали праці про укр. різдвяні вірші (1889), писанки як елементи язичницького культу (1909) та ін. Працював над біограф. нарисом, присвяченим Т. Шевченкові, з яким був особисто знайомий (зберігся в рукоп.).

Заслуговують на увагу спостереження автора щодо походження зображень гербів, аналогії яких шукав Б. К. у нумізмат. символах грец. й візант. монограм. Припускав, що родові знаки містять ініціали їхніх власників. Ці спостереження окреслювали новий напрям досліджень у нац. науці.

Б. К.— один із перших наук. колекціонерів екслібрисів в Україні (володів великою колекцією рос. і польс. екслібрисів). Був власником 9-ти різних збірок, серед яких значна нумізмат. колекція, колекція автографів, унікальне зібрання паперових ікон (5000 од.). Колекція екслібрисів Б. К. на 1905 налічувала 500 примір. Був чл. різних т-в: Нумізмат. т-ва у Кракові (1889) та Москві (1893), міжнар. т­ва „Exlibris-club BASILEA“ (Швайцарія), д.чл. Моск. археол. т-ва (1904), Київ. т-ва старожитностей та мист-ва (1902). Чл. губерн. архів. комісій у Калузі, Катеринославі, Твері, Чернігові.

Діяльність і наук. праці Б. К. привертали увагу чл. НТШ, передусім істориків та археологів. Його роботи рецензували на стор. „Записок НТШ“ М. Біляшівський, М. Грушевський, І. Каманін, Б. Януш. Пізніше про дослідження Б. К. згадував у нарисі з історії укр. археології П. Курінний. Окр. предмети, зібрані Б. К., зберіг. у Музеї НТШ, а книжк. вид.— у б-ці (1905 Б. К. подарував Бібліотеці НТШ зб. док-тів). Особисті контакти підтримував дослідник із київ. чл. НТШ: В. Антоновичем, В. Данилевичем, М. Петровим. Про це свідчать 4 листи від 1893—98 до М.Петрова та 12 листів від 1909—14 до В. Данилевича, що зберіг. в особ. фондах цих учених в Ін-ті рукоп. НБ України.

В. Данилевича та Б. К. пов’язували тривалі дружні стосунки. У листах Б. К. як чл. к-ту Київ. художньо-пром. та наук. музею звертався до В. Данилевича як до заст. голови к-ту, а також як до „найкомпетентнішого нумізмата та вченого в Києві“ у справі підгот. нумізмат. бібліографії для Мінц-кабінету в Києві. У листі від 21. 01. 1910 він рекомендував придбати тв. „Numismata Graeca“ з численними табл., що давало б змогу безпомилково атрибутувати антич. грец. монети, бо в Мінц-кабінеті, як стверджував Б. К., взагалі не було довідників для визначення класич. монет. Листування обох учених цього періоду містить відомості стосовно започаткування Археол. музею при Вищих жін. курсах у Києві, організованого з ініціативи В. Данилевича. За посередництва В. Данилевича, наук. авторитет якого був у музейних і академ. колах високим, здійснювалося комплектування Мінц-кабінету не лише фаховою л­рою, але й власне нумізмат. експонатами. У листі від 23. 03. 1913 Б. К. висловив бажання подарувати для влаштованого зусиллями В.Данилевича Археол. кабінету „жменю“ класич. монет, а також залучав до цього ін. меценатів, зокрема Захар’євського. У листі від 02. 04. 1913 він обіцяв адресатові передати монети з каталогами особисто.

Про листування Б. К. з М. Грушевським свідчать 3 листи до останнього (1905).

Б. К. присвятили книжк. знаки худож. С. Яремич, В. Гришманюк, А. Іванов та ін. Колекція Б. К. перейшла до С. Дроздова, в якого її придбав Український науковий інститут книгознавства.

У берез. 2013 у м. Сквирі відбулася науково-краєзнавча конференція, присвячена 175-річчю від народження Б. К. „Карл Васильович Болсуновський і Сквирщина“.

Пр.: Solidy Bolesława z napisem Słowiańskim. Studium numizmatyczne. K., 1887; Заметка о загадочной фигуре на монетах Великого Княжества Киевского. К., 1889, 10 с. + ил. (у співавт.); Малороссийские рождественские вирши // КС, 1889, т.67, № 1, отд. 2, с. 234—36; Дрогичинские пломбы. К., 1894, ч. 1, 72 с. + табл. І—ХХІ, № 1—972; Znaki pieczętne na ołowiu (plomby) znajdywane w Bugu przy mieście Drohiczynie: studyum sfragistyczne. Kraków, 1895, 15 s.; Древние гирьки, найденные в Киеве и отношение их к различным весовым системам. К., 1898, 28 с. + 2 табл.; Свинцовые пластинки (пломбы) с условными знаками церковных праздников. М., 1899, 12 с. + 2 табл.; Сфрагистические и геральдические памятники юго-западного края. К., 1899, вып. 1, 9 с.; 1908, вып. 2, 6 с.; 1914, вып. 3, 13 с.; Znaki symboliczne na ołowiu (plomby): ich znaczenie i klasyfikacya. Warszawa, 1903; Русские монетные гривны, их формы и происхождение. К., 1903, 24 с. + 2 ил.; Wiadomośći o wykopaliskach // Wiadomośći Numizmatyczno-Archeologiczne (Kraków), 1904, t.V, N 2 (58), s. 100—04; Автономные монеты Галицкой Руси XIV и XV ст. К., 1905, 19 с. + 1 табл.; Символ змея в „Трипольской культуре“. Мифологический этюд. К., 1905, 13 с.; Wiadomość dokładna o skarbie Kijowskiej Peczerskiej ławry, odkrytym w 1899 r. // Wiadomośći Numizmatyczno-Archeologiczne (Kraków), 1907, t. VI, N 2/3 (70/71), s. 579—86; К вопросу о древних русских монетах с именем Петр. К., 1908; Родовой знак Рюриковичей великих князей киевских: геральдическое исслед., предназначенное к чтению на XIV Археологическом съезде в г.Чернигове. К., 1908, 8 с.; Символика эпохи неолита. К., 1908, 15 с. + 1табл. (польс. варіант: Краків, 1910, 16 с.); Жертвенник Гермесса-Световида. Мифологическое исследование. К., 1909, 18 с. + ил.; Кельт как предмет меновой торговли, монета. Археол. исслед. с табл. рисунков. К., 1909, 8 с. + ил.; Монеты киевских князей XIV века. Опыт историко-нумизматического исследования. К., 1909, 16 с. + 2 іл.; Писанка как предмет языческого культа. К., 1909; Барс на русских монетах. СПб., 1910; В.Б. Антонович как нумизмат. Истор. очерк. СПб., 1912, 31 с.; Саварка-Савары: городище, древности и народ: Истор. очерк. К., 1912, 22 с. + ил.; Największy skarb odkryty na ziemi słowiańskiej// Wiadomośći Numizmatyczno-Archeologiczne (Kraków), 1913, N9, s. 136—39; Ślady obrządów pogańskich na ziemіach słowian. K., 1913; Перунов дуб // Памятники славянской мифологии. К., 1914, вып. 2, 17 с. + ил.; Антиной-христианин: Опыт истор. исследования. К., 1916, 19 с. + ил.

Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 78, спр. 158; НБ України. Ін-т рукоп., ф. 237; ЦДІА України у Києві, ф.1235, спр. 304, с. 20—21, 33—35; спр. 874, с. 27; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 34, арк.60.

Літ.: Каманин И. [Рец. на:] Болсуновский К. Сфрагистические и геральдические памятники Юго-западного края: Вып. 1—3. К., 1899—1914; Болсуновский К. Свинцовые пластинки (пломбы) с условными знаками церковных праздников. М., 1899 // КС, 1899, т. 67, № 10, отд. 2, с.31—32; Хроніка НТШ. Львів, 1905, ч. 23, с. 3; Грушевський М. [Рец. на:] [БолсуновскийК.] Автономные монеты Галицкой Руси XIV и XV ст. К., 1905, 19 с. + 1 табл. // Записки НТШ. Львів, 1906, т. LXXI, кн. ІІІ, c. 202—03; Януш Б. [Рец. на:] Болсуновский К. Символика эпохи неолита. К., 1908, 15 с. + табл. // Там само, 1908, т.LXXXIV, кн. IV, с. 203—04; Кучерук О. С. Карло Васильович Болсуновський: 1838—1924 рр. // Археологія, 1992, № 3, с. 114—23; Нумізматика українських земель. Анотований бібліографічний показник / Уклад. Р. Шуст. Львів, 1998, с. 55, 76—77, 146, 183, 195; Кулатова І. Н. Минусинська колекцiя К. Болсуновського у Полтавi // Музеї. Меценати. Колекцiї. Полтава, 2000, с. 45—48; Болсуновський Карл Васильович // Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К., 2002, с. 52—53; МіщукГ.А. Матеріали до вивчення розвитку нумізматики наприкінці ХІХ — у 30­х роках ХХ ст. в особовому архівному фонді В.Ю.Данилевича // Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів / Редкол . Л. А. Дубровіна. К., 2003, вип. 8, с. 175—84; Діденко Л. М. Інтелігенція Білоцерківщини та українське відродження другої половини ХІХ — початку ХХ ст. в архівній колекції Білоцерківського краєзнавчого музею // Там само, 2004, вип.9, с. 98—101; Палієнко М. „Кіевская старина“ у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ — початок ХХст.). К., 2005, с. 200; Нестеренко П. В. Історія українського екслібриса. К., 2010, 328 с.; КуріннийП. Історія археологічного знання про Україну. Вид. 3-тє. Передм. і вст. ст. П.Горохівського. Умань, 2013, 154 с.

Олександр Музичко, Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015