БОЛТАРОВИЧ Зоряна - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОЛТАРОВИЧ Зоряна

БОЛТАРОВИЧ Зоряна (* 03. 01. 1935, с. Задвір’я Золочів. пов. Терноп. воєв. (нині — Буського р-ну Львів. обл.) — † 16. 07. 1992, м. Львів. Похована на Личаківському цвинтарі) — філолог, етнолог. Д. чл. НТШ (з 1992).

Серед. освіту здобула у Львів. серед. школі № 36. 1957 закінчила укр. від-ня філол. ф-ту ЛДУ. 1957—62 викладала укр. мову і л-ру в серед. школі № 63 м. Львова. З15. 02. 1962 її подальше життя було нерозривно пов’язане з Держ. музеєм етнографії та худож. промислу АН УРСР (з 1992 — Ін-т народознавства НАН України), в якому працювала ст. лаборантом (1962—63), мол. наук. співробіт. (з верес. 1963), ст. наук. співробіт. (з листоп. 1980) відділу етнографії.

Наук. зацікав. Б. З. формувались у контексті заг. розвитку етнол. науки в установі, де вона працювала. Значний вплив на творчість дослідниці мали такі вчені, як Ю. Гошко, Катерина Матейко, Савина Сидорович, Любов Суха, Роман Кирчів та ін. Упродовж 1964—71 вивчала українсько-польс. наук. зв’язки в галузі етнології, народозн. діяльність польс. осередків і т-в, питання україністики у дослідженнях провідних польс. етнографів XIX ст.: А.Бельовського, К.-В. Вуйцицького, Л. Голембйовського, З. Доленґи-Ходаковського, В. Завадського, О.Кольберґа, Ю. Коженьовського, Ю.Крашевського, І. Любич-Червінського, Жеґоти Паулі, В. Поля та ін. Довголітня праця увінчалася появою низкинаук. статей (перші з них датуються 1971), монографії „Україна в дослідженнях польських етнографів XIX ст.“ (1976) та захистом канд. дис. на цю ж тему (1979). З 1972 дослідницю цікавили традиційна медицина і ветеринарія українців. Нар. уявлення про хвороби, засоби та методи їхнього лікування висвітлені у майже 50 наук. і науково-популяр. статтях, опубл. на шпальтах часоп. „Народна творчість та етнографія“, „Наука і суспільство“, „Жовтень“, „Народний лікар“, „Київська старовина“ та ін., у розділах колект. монографій „Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження“ (К., 1983), „Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження“ (К., 1987), „Общественный, семейный быт и духовная культура населения Полесся“ (Минск, 1987), „Украинские Карпаты: Культура“ (К., 1989) та у трьох монографіях: „Народне лікування українців Карпат кінця XIX — початку XX ст.“ (К., 1980), „Народна медицина українців“ (К., 1990), „Українська народна медицина: Історія і практика“ (К., 1994). Джерельною основою більшости з них були польові мат-ли, які Б. З. зібрала особисто на теренах Бойківщини (1972, 1975, 1976), Гуцульщини (1980, 1981) і Полісся (1980—83) як учасниця етнограф. відряджень та експедицій. Досліджувала вона і традиційну систему виховання дітей в укр. родині, творчий шлях деяких укр. етнологів. Крім того, як багаторічний охоронець двох музейних фондів (дитячої іграшки і писанки) постійно дбала про належне збереження ввірених їй пам’яток нар. культури. 18. 06. 1992 захистила докт. дис. на тему „Народна медицина українців“.

З відновленням НТШ в Україні Б. З. активно включилася в його роботу. Зважаючи на заг. наук. здобутки, 1990 її обрали заст. голови Секції етнографії та фольклористики, а 1991 Б. З. очолила Етнографічну комісію. Зусиллями етнолога на стор. „Записок НТШ“ (1992, т. CCXXIII) опубл. наук. статтю про народозн. діяльність О. Кольберґа та рец. на енциклопед. вид. „Этнаграфія Бэларусі“ (у співавт.).

Пр.: Польські дослідники про українців Карпат // Народна творчість та етнографія, 1971, № 3, с. 69—73; Україна в дослідженнях польських етнографів XIX ст. К., 1976, 139 с.; Народне лікування українців Карпат кінця XIX — початку XX ст. К., 1980, 118 с.; Народна медицина українців. К., 1990, 231 с.; Оскар Кольберг і Україна // Записки НТШ. Праці Секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992, т. CCXXIII с. 219—30; Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія, 1993, № 2, с. 16—24; Українська народна медицина: Історія і практика. К., 1994, 319 с.; Берегиня скарбів народних [про етнолога Савину Сидорович] / Публ. С. Гвоздевич// Народознавчі зошити (Львів), 2005, № 1—2, с. 203—06.

Арх. дж.: Ін-т народознавства НАН України. Архів, ф. 1, оп. 3, спр. 149.

Літ.: Turko M. [Рец. на: Болтарович З. Є. Україна в дослідженнях польських етнографів XIX ст. К., 1976] // Lud, 1978, t. 62, s. 320—22; Шевчук С. І. Книга з питань етнографічних зв’язків // Народна творчість та етнографія, 1978, № 1, с. 88; Юристовський О. Цілюще джерело народної мудрості // Жовтень (Львів), 1981, № 5, c. 153; Артюх Л. Ф. Монографія про народну медицину// Народна творчість та етнографія, 1982, № 1, c. 70—71; Стельмащук Г. З глибин народного досвіду // Там само, 1992, № 5—6, c. 86—87; Чмелик Р. Зоряна Болтарович // Там само, 1993, № 2, c. 14—16; Кирчів Р. Кілька слів про авторку та її працю // Болтарович З. Українська народна медицина: Історія і практика. К., 1994, c. 279—84; Глушко М. Науковий доробок Зоряни Болтарович (до 60-річчя з дня народження) // Народознавчі зошити (Львів), 1995, № 1, с. 13—16; № 2, с. 126—27; Федорусь М. Мої спогади про Зоряну Євгенівну Болтарович // Там само, 2005, № 1—2, с. 206—07.

Михайло Глушко

Стаття створена: 2015