БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ (Хресщене ім’я — Роман) (* бл. 986? — † 24. 07. 1015. Похований у Вишгородi в церкві св. Василя (дерев’яна гробниця збудована у 1020), 1072 його останки перенесено у церкву св. Бориса і Гліба, а 01. 05. 1115 — у новий кам’яний храм. Канонiзований церквою) — син великого кн. Володимира Святославича, напевно, вiд болгар. царiвни, доньки правителя Волзької Болгарiї. На підставі Тверського літопису деякі дослідники вважали, що матір’ю Бориса та Гліба була візант. принцеса Анна, через що і Володимир хотів залишити старшого з братів — Бориса своїм наступником. Але найдавніші літописи, а також Житія, таких відомостей не подають. Кн. ростовський (з 1010/13). Батько відкликав його у 1015 і послав проти печенігів. Б. В. підступно вбив 24. 07. 1015 у таборі на р. Альті боярин Варяжко, якого послав зведений брат Святополк. Житіє св. Бориса і Гліба написане Нестором. Сюжети про св. Бориса і Гліба були популярними у середньовічному письменстві та малярстві. М. Ільїн, А. Грабський, О. Головко на пiдставi саги про Еймунда вважали, що Б. В. вбили 1017 варяги, підіслані Ярославом Мудрим. Цю версію заперечували О. Назаренко та ін. Серед науковців НТШ М. Грушевський першим розпочав усебічно вивчати особу Б. В. й істор. сюжети з ним пов’язані в давньому письменстві, передусім події з братами Борисом і Глібом. Ці сюжети в давніх писемних джерелах і малярстві викликали зацікав. також у багатьох ін. учених НТШ (у минулому — Є. Гуменюк та І. Свєнціцький. Після Другої світової війни — В. Жишкович і В. Овсійчук).
Літ.: Грушевський М. Нововидані памятки давного письменства руського // Записки НТШ. Львів, 1895, т. V, с. 1—18; його ж. [Рец. на:] Голубовскій П. В. Опыт пріуроченія древнерусской пропов±ди „Слово о князьях“ к опред±ленной хронологической дат±. М., 1899, 36 с.; Голубовскій П. В. Служба святым мученикам Борису и Гл±бу в Иваничской мине± 1547—1579 гг. К., 1901, 40 с. // Там само, 1901, т. XLIII, кн. V, с. 3—5; його ж. Iсторiя України-Руси. Львів, 1905, т. 2, с. 6—8; Гуменюк С. [Рец. на:] Бугославскій Д. К. Иваничскія м±сячныя минеи 1547—1549 гг. и содержащаяся в них служба св. мученикам-князьям Борису и Гл±бу // ЧИОНЛ, 1900, т. ХIV, вып. 2, с. 8—10 // Записки НТШ. Львів, 1901, т. ХLІІ, кн. ІV, с. 8—10; [б. а. Рец. на:] Бенешевич В. Н. Армянскій пролог о святых Борис± и Гл±б± // Изв[естия] II отд[еление императорской] Ак[адемии] Н[аук], 1909, кн. 1, с. 201—36 // Там само, 1910, т. XСVI, кн. ІV, с. 208; Свєнціцкий І. [Рец. на:] Айналов Д. В. Миніатюры „Сказанія“ о святых Борис± и Гл±б± Сильвестровскаго Сборника. СПб., 1911 // Там само, 1913, т. СXIII, кн. І, c. 172—75; його ж. Галицько-руське церковне малярство XV—XVI ст. Матеріяли й замітки // Там само, 1914, т. СXXI, c. 63—116; Абрамович Д. Житие Бориса и Глеба // Памятники древнерусской литературы. Пг., 1916; Ильин Н. Летописная статья 6523 года и ее источник. Опыт анализа. М., 1957, с. 168; Grabski A. Boles?aw Chrobry. Warszawa, 1964, s. 256—67; Сказание о Борисе и Глебе / Подгот. О. А. Князевская, В. Г. Демянова, М. В. Ляпон, под ред. С. И. Коткова // Успенский сборник ХІІ—ХІІІ вв. М., 1971; Назаренко А. События 1017 г. в немецкой хронике начала ХI в. и в русской летописи // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1980 г. М., 1981, с. 175—84; його ж. О датировке Любечской битвы // Летописи и хроники. 1984 г. М., 1985, с. 13—19; Головко А. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х — первой трети ХIII вв. К., 1988, с. 23—25, 28, 30; Жишкович В. Давньоукраїнська рельєфна ікона ІХ — початку ХIV століть // Записки НТШ. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998, т. ССXXXVI, c. 7—24 + 4 іл.; Овсійчук В. Іконописець-митрополит Петро Ратенський // Там само, с. 25—40 + 9 іл.; Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006, с. 274—75.
Леонтій Войтович