БОРИСИКЕВИЧ Іван (* 1815, с. Увисла Терноп. окр., Галичина — † 30. 01. 1892, м. Відень, Австрія) — юрист і громадсько-політ. діяч у Галичині.
Н. у родині сільс. священика. Закінчив юрид. фт Львів. ун-ту (1839). Деякий час практикував адвокатом у Львові. Однак через слабке здоров’я виїхав у батьківське село. Там брав участь у судових процесах, захищав покривджених селян.
Осн. зацікав.— громад. та політ. діяльність. Під час „Весни народів“ (1848—49) — один із видатних діячів укр. нац. руху, співзасн. і заст. голови ГРР, автор проекту статуту та співавтор програмних док-тів. Делегат ГРР на Слов’ян. з’їзді в Празі у черв. 1848, автор інструкції про повноваження укр. делегації, самовідданий захисник її незалежницької позиції, у дискусіях із представниками польс. Центр. ради народової у пошуках компромісу домагався національно-територіальної автономії для українців у межах Австрій. імперії, автор звіту делегації, виголошеного на засіданні ГРР.
Ініціатор створення укр. нац. гвардії, гол. організатор І З’їзду діячів укр. культури у Львові (Собору руських учених), співзасн. культурно-осв. тва „Галицько-руська матиця“. Один із кер. (спільно з М. Куземським) укр. делегації до імператора Австрії Фердинанда (листоп. 1848) з висловленням лояльности та викладом найпекучіших потреб укр. спільноти, зокрема домагання поділу Галичини за етн. ознакою на дві провінції: сх. (укр.) і зх. (польс.). Ініціатор вид. відозв до народу про вільне вживання рідної мови, запровадження її у шкільництво та спілкування з органами влади, призначення українців на вчительські посади, а також протесту проти штучного нав’язування укр. школам польської як мови навчання.
У берез. 1849 публічно виступив із критикою т. зв. окройованої (дарованої імператором) конституції від 04. 03. 1849, яка унеможливлювала поділ Галичини, через що був усунутий зі своєї посади і змушений залишити Львів. Сприяючи поширенню в Галичині тв. укр. л-ри, видав у Львові власним коштом повість Г. Квітки-Основ’яненка „Маруся“ (1849). Був одним із фундаторів Народного дому у Львові.
У 1850-х рр. подорожував країнами Європи й Америки. У 1860-х рр. Б. І. двічі було обрано депутатом Галицького крайового сейму, один раз — Держ. ради у Відні, в яких відстоював укр. інтереси. За громадсько-політ. діяльність потерпав від польс. кіл.
У 1870-х рр. відійшов від акт. політ. життя. Важкохворий жив у рідному селі, надаючи підтримку сільс. школі та читальні. Не переставав цікавитися громадсько-політ., екон. і культ. життям, справами освіти, був чл. усіх укр. т-в, у т. ч. народовської Нар. ради (1885), почес. чл. „Просвіти“ (1891).
У 1890 виїхав до Відня на лікування. Там зустрічався з укр. студентами, М. Драгомановим, І. Франком, писав спогади.
Постать Б. І. привертала увагу і знайшла поцінування у студіях багатьох діячів НТШ, зокрема І. Брика, М. Возняка, К. Левицького, К. Студинського, І. Франка та ін. Його прізвище фіґурує у працях д. чл. Т-ва і нині.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 167 (І. Левицький), оп. 2, спр. 345 (Борисикевич Іван), арк. 32 (Мат-ли до біограф. словника); ЦДІА України у Львові, ф. 180, оп. 1, спр. 21, арк. 9, 24, 43; спр. 24, арк. 11—13; спр. 28, арк. 5—6, 11; оп. 2, спр. 1, арк. 30; спр. 9, арк. 1—2; спр. 11, арк. 1—2, 45—52; спр. 33, арк. 145—49; спр. 35, арк. 3; спр. 37, арк. 230—31 (Листи, пропозиції Б. І. на засіданнях Гол. Рус. ради, ініційовані ним відозви та інформації про його діяльність).
Літ.: [Олесницький Є.] Иван Борыс±кевич. Рубрика: З життя русинів // Календар Товариства „Просвіта“ на рік звичайний 1881. Львів, 1880, с. 52—56; його ж. Иван Борыс±кевич. Рубрика: З життя русинів // Илюстрованый календар „Просв±та“ на рік переступный 1888. Львів, 1887, с. 78—81; його ж. Сторінки з мого життя. Передрук з видання 1935 р. з додатковими матеріалами. Стрий, 2007, с. 51—53 (перевид.) [розд. ІІІ: Перші враження національного життя. Іван Борисикевич, його вплив і значіння]; [б. а.] Іван Борисикевич. Посмертна оповістка // Зоря (Львів), 1892, ч. 4, с. 80; Франко І. Некрологи: Дам’ян Гладилович та Іван Борисикевич // Народ, 1892, 15 лют., № 4, с. 63—64; Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835—1849 / Вид. К. Студинський. Львів, 1909, с. 242—43, 247—48, 278—79, 290—91, 295, 302—04, 310—19, 337, 370, 377, 398; Брик І. Славянський зїзд у Празі 1848 р. і українська справа // Записки НТШ. Львів, 1920, т. CXXIX, с. 141—217; Возняк М. Як пробудилося українське народнє життя в Галичині за Австрії. Львів, 1924, с. 142, 144; Левицький К. Українські політики. Сильвети наших давніх послів і політичних діячів. Львів, 1936, с. 24—27 (перевид.: Тернопіль, 1996, с. 23—24); Головацький Я. Пережитое и перестраданное // Письменники Західної України 30—50-х років ХІХ ст. К., 1965, с. 282—84; Hosti…ka V. Spolupr?ce ?ech? a hali?sk?ch Ukrajinc? v letech 1848—1849. Praha, 1965, s. 20, 22, 27—30; Борисикевич Іван // ЕУ. Перевид. в Україні. Львів, 1993, т. 1. с. 159; Борисикевич Іван // Тернопілля’96: регіональний річник. Тернопіль, 1996, с. 90—94; Головна Руська Рада. 1848—1851. Протоколи засідань і книга кореспонденції. Львів, 2002, с. 18—19, 21—27, 29, 35—36, 58—60, 62—63, 65—70, 73, 75—76, 79—81, 83, 86, 88, 90, 92, 100, 103, 108—10, 114, 117, 131, 141, 146, 160—61, 163, 166—67, 170—73, 186, 197; Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861—1901 (Нарис з історії українського парламентаризму). Львів, 2002, с. 238; Стеблій Ф. Українська „Весна народів“ у Галичині // Шашкевичіана. Зб. наук. пр. Львів; Вінніпеґ, 2004, вип. 5—6, с. 417, 420—21, 424; Янишин Б. Українська міська політична еліта в Галичині й народовський рух останньої третини ХІХ ст. К., 2008, с. 55, 65, 184.
Феодосій Стеблій