БОРКОВСЬКИЙ Олександр (Борковский А.; крипт., псевд.: А. Б., Ал. Б., Б1, Олекса Стороженко, Олекса Сторожинський, Українець) (* 23. 03. 1841 (в УЛЕ та ін. вид.— помилково 1843), с. Загутинь Сяноцьк. окр., Галичина — † 05. 10. 1921, с. Ваньковичі Самбір. пов. Львів. воєв.) — педагог, письменник-перекладач, журналіст, видавець, громадсько-культ. діяч.
Н. у сім’ї священика. 1849—60 навч. у Перемишльській, згодом — у Сяноцькій і Самбір. г-зіях; 1863 — на філос. ф-ті Львів. унту. Вчителював у різних містах Галичини. В автобіографії 1888 писав: „У літах 1860/61—1862/63 слухав я наук філологічних в університеті Львівськім [...] 30/9 1863 став я студентом [пом. учителя] в Самборі, восени 1866 перенесено мене до Акад[емічної] гімназії у Львові, навесні 1868 до ІІ (нім.) гімназії у Львові, в 1869 здав я іспит з філології, а від 1/1 1870 став я дійсним учителем у Бережанах...“ Згодом працював у г-зіях Коломиї, пізніше — знову у Львові. Крайова шкільна рада призначила Б. О., єдиного на той час з укр. учителів у Галичині, на посаду дир. г-зії у Дрогобичі (1889—95). Виступав за право повсюдного викладання укр. мовою у серед. школах Галичини. 1867 склав протест (разом з ін. педагогами) проти рішення Галицького сейму впроваджувати польс. мову у школи. Займав „видне місце між руськими педагогами-українофілами“ (І. Франко).
Осн. зацікав. Б. О.— пед., публіцист., редакційно-вид. та громадсько-культ. діяльність.
Б. О.— чл. руху за створення нац. підручників для шкіл, учасник заходів, які ініціювала Академічна г-зія у Львові щодо підгот. україномов. підручників для мол. класів г-зій (їх підгот. власними силами, але більшу част. перекладено із чужих мов). Відгукуючись на цю акцію, Б. О. переклав „Д-ра Юрія Курція грецьку граматику для шкіл гімназіяльних“ (1877 і 1878, 2-ге вид. 1894). Він також рецензував шкільні посібники, які виходили друком. Паралельно Б. О. порушував конкретні правописні питання укр. мови, стилістики польс. мови, написав розвідку „О хибах в нашій письменній мові“ (1886). Укр. мову викладав у школах, і вона слугувала йому інструментом у поточній, письменницькій, перекладацькій і ред. праці. Щодо мови в контексті укр. шкільництва зробив певні узагальнення у пр. „Нові здобутки русинів галицьких на полі шкільництва“ (1892) і „Перші хвилі польщини у львівській Академічній гімназії“ (1902). Крім того, пропонував для г-зій зменшення оплат за навчання, скасування тілесних покарань за провини учнів, запровадження для гімназистів одностроїв, усунення з перекладних підручників будь-яких шовіністичних і антисемітських елементів.
Б. О.— автор кількох худож. тв., перекладач (здійснив переважно вільні перекл.) тв. антич. мислителів і письменників (Верґілія, Гомера, Овідія, Платона та ін.) і зх.європ. (В. Скота, А. Доде), рос. (І. Потапенка, А. Добровольського) письменників ХІХ ст. Б. О. своєю творчістю популяризував видатних осіб укр. історії (істор. тематика йому близька), напр. Б. Хмельницького, слов’ян. діячів культури В. Караджича, А. Асника; він автор бібліограф. есе (часто „pro memoria“) про С. Крушельницьку, П. Огоновського, М. Осадцу, І. Пулюя та ін. З метою популяризації відомих укр. імен через період. вид. Б. О. користувався переказами раніших досліджень (ст. про Т. Шевченка). Дописував до часоп. „Правда“, „Галичанин“ та ін.
Б. О.— збирач укр. фольклору („Весілля Марусі“ — запис із с. Кропильників у Галичині, з нотами, 1880), автор рец. та оглядів на фольклорист. й етнограф. вид. М. Драгоманова, Р.Е. І. Кайндля, Ф. Ржегоржа та ін., рец. на 3-й т. „Етнографічного збірника“ НТШ тощо.
Редагував журн. „Зоря“ (1888, ч. 15; 1889, ч. 17; „порядкує і за ред. відповідає“ 1897); газ. „Свобода“ (1899, ч. 2—27; 1901, ч. 21—51; 1906, ч. 1—43(„видає“); газ. „Діло“ (1900—06, 1908—09, 1911 не всі числа річників); „Ілюстрований народний календар Т-ва „Просвіта“ (1897—1901). Згідно з протоколом установчого засідання від 03. 11. 1897, Б. О. (разом із М. Грушевським, О. Маковеєм та І. Франком) увійшов до ред. к-ту „Літературно-наукового вістника“ (первісна його наз. „Рідне слово“), але у трав. 1898 покинув редагування, випустивши 1—6 кн. Раніше входив до к-ту зі заснування часоп. „Батьківщина“ (1879/1880), згаданих „Діла“ (1880), „Зорі“ (1880); причетний до організації видва „Бібліотеки „Діла“, серії популярного вид. у вид-ві „Просвіта“ — „Книжочки „Просвіти“.
Б. О. дописував до часоп., оцінюючи громадсько-політ., суспільно-культ. і вид. ситуацію в Галичині. Дотримувався народовецьких поглядів в оцінках розвитку укр. сусп-ва, радів численним здоровим починанням нац. відродження, новим вид. У зв’язку з появою журн. „Товариш“ відзначав, що вид. програма журн. й орієнтація на молодих читачів перегукуються із прагненнями редакції місячника „Правда“ творити „пожиточне.., яке спрямоване на формування національного світогладу молоді“. Тут же висунув концепцію, що „тілько на ґрунті науковім з одного боку і на ґрунті проясненої наукою практичної роботи для громадськості і духовного піддвигнення народу — з другого боку, можливе поєднання всіх щирійших людей нашої інтелігенції без ріжниці нинішніх партій, ба навіть полагодженє спорів між поодинокими народностями...“
Крім пед., Б. О. брав акт. участь у громадсько-культ. заходах. Був учасником заснування тва „Просвіта“ (1868), чл. комісії зі складання Статуту т-ва, а після його затвердження,— чл. першого Виділу (президії); з 1883 — заст. голови т-ва. Написав низку статей про „Просвіту“: „Дім „Просвіти“ у Львові“ (1897), „Як постала „Просвіта“ Спомин з перед 40-их літ“ (1908). Його працю у „Просвіті“ у Львові, в її філіалах у різних пов. Галичини та Сх. України високо оцінюють сучасники і дослідники цієї орг-ції нині. До Другої світової війни портрет Б. О. (пензля І. Труша) „прикрашав будинок „Просвіти“ аж до припинення діяльності Товариства“. Був референтом із культури у Національно-дем. партії при Нар. Раді у Львові (1899). Особливі заслуги Б. О. перед ред. „Діла“, зокрема на поч. ХХ ст., коли часоп. часто „грозила криза“. Був „одним із піонерів відродження Галичини“ ( В. Кубійович).
Б. О. перший із-поміж бл. 30 визначних діячів укр. науки та культури ініціював і підтримував заснування НТШ (1873). Як ред. „Зорі“, пізніше — „Діла“, постійно контактував із багатьма науковцями НТШ, з К. Беднарським, дир. Друкарні Т-ва, яка видавала редаговані Б. О. часоп. Від 1896 — чл. Археографічної комісії, а від 1899 — Філологічної секції НТШ. Постійно підтримував зв’язки з чл. гуманіт. комісій (М. Возняком, К. Студинським, В. Щуратом), з головою НТШ М. Грушевським. Збереглося листування Б. О. з М. Драгомановим, С. Лепким, О. Партицьким, І. Франком, В. Щуратом та ін. 12. 05. 1909 на Загальних зборах НТШ запропонував надати І. Франкові постійну платню від Т-ва (200 кор.), що було ухвалено.
Пр.: С.-Петербурзькі відомости о галицькій літературі // Правда (Львів), 1867, ч. 25—26 (псевд. Стороженко Олекса); Дещо о новій читанці руській [О. Торонського] // Там само, 1868, ч. 14—16; Верховинська вдова Вальтера Шкопа // Там само, 1877, ч. 19—23; Д-ра Юрія Курція грецька граматика для шкіл гімназіяльних. Львів: НТШ, 1877, 217 с.; Друге вид.: 1878, с. Х + 217—440; Весільє Марусі / Записав у Кропильниках коло Рудок і в ноти уняв... // Зоря (Львів), 1880, ч. 11, с. 150—51; Лік на сухоти // Там само, 1882, ч. 20, с. 319; Латинські вправи Шульца-Огоновського: Уваги // Там само, 1883, ч. 2, с. 30—32; ч. 3, с. 47—48; ч. 4, с. 62—63; Фромонт молодший і Ріслер старший. Повість з паризького житя Альфонса Додета // Літ. додаток „Д±ла“. Львів: НТШ, 1883, 287 с. (Бібліографія найзнаменитших повістей, т. XIV); Wypracowania stylistyczne // Wskaz?wki do nauki j?zyka polskiego. Lw?w, 1885, s. 78—91; О хибах в нашій письменній мові // Зоря (Львів), 1886, ч. 13/14, с. 246—47; ч. 15/16, с. 271; ч. 23, с. 323—24; Вук Стефанович Караджич // Там само, 1888, ч. 18, с. 302—04; ч. 19, с. 321—22 (Дещо розширений варіант з „Додатком про словянське письмо і словянські правописи“, 1899, 43 с.); Відповідь видавництву „Правда“ // Там само, 1888, ч. 23, с. 398—400; [Рец. на:] Руська історична бібліотека під ред. О. Барвінського, т. ІХ і Х. Історичні монографії Миколи Костомарова. Богдан Хмельницький, т. І—ІІ // Там само, ч. 16, с. 272; ч. 17, с. 285—88; [Рец. на:] ?perky karpatsk?ch Huculek. Jurko ?kryblak a neco o jego ?ezbach. Zlata Praha, 1888, s. 44—45 // Там само, ч. 19, с. 234; Набожні (релігійні) казки болгарські. [Рец. на:] L?gendes pieuses des Bulgares par M. et Mlle Dragomanov / M?lusine, revue de mythologie, literature populaire, treditions et u?ages, 1888, N 9—10, 12 // Там само, 1889, ч. 1, с. 15; ч. 2, с. 25—36; ч. 3, с. 50—51; Перші чотири роки заслання Шевченка [Переказ за М. Стороженком] // Там само, ч. 6/7, с. 89—94; Ще про Новопетровські часи Шевченка [Переказ за ст. „Воспоминания Н. И. Усковой о Т. Г. Шевченко“ с примечаниями М. К. Чалого] // Там само, с. 98—102; Щепкін і Шевченко [Переказ за однойменною ст. М. Стороженка] // Там само, с. 102—04; Увільнення Шевченкової рідні з кріпацтва [Переказ за ст. Н. Д. Новицкий. К биографии Т. Г. Шевченко] // Там само, с. 106—07; З життя Шевченка після повороту з заслання [Переказ за ст. Б. Суханов-Подкодзин. Воспоминание о Т. Г. Шевченко, его случайного ученика] // Там само, с. 107—09; Народна пісня про Шевченка [Переказ за ст. М. Васильев. Народная песня о Шевченко] // Там само, с. 115—16; Біла панна (З дитячих споминів неудавшогося поета). З рос. переклав... // Там само, ч. 13/14, с. 215—20; ч. 15/16, с. 251—56; ч. 18, с. 297—99; ч. 19, с. 313—17; ч. 20, с. 333—36; ч. 22, с. 369—73; Нові здобутки русинів галицьких на полі шкільництва // Там само, 1892, ч. 18, с. 359; Др. Іван Пулюй // Там само, 1897, ч. 6, с. 119—20; ч. 17, с. 343—44, портр., бібліогр.; Михайло Осадца // Там само, ч. 7, с. 139, портр.; Соломеа Крушельницька // Там само, ч. 8, с. 159, портр., с. 143; З поводу національного свята у Петербурзі (відповідь дд. Т. Мальованому і товаришам) // Там само, с. 160; Оповістки і критичні замітки // Там само, ч. 9, с. 179; ч. 10, с. 198; [Рец. на:] Kaindl R.-F. I. Haus und Hof bei den Huzulen. Wien, 1896; Haus und Hof bei den Rusnaken. Mit einer Einleitung ?ber den Namen der Rusnaken. Wien, 1897; Bericht ?ber die Arbeiten zur Landeskunde der Bukowina w?hrend des Jahres 1896. Czernowitz, 1897; Die ?sterreichische Monarchie in Wort und Bild. Galizien. Wien, 1897, Bd. 10 // Там само, ч. 10, с. 198—99; Потомки козаків в Туреччині // Там само, с. 199; Дім „Просвіти“ у Львові // Там само, ч. 12, с. 239; Петро Огоновський // Там само, ч. 14, с. 279—80, портр.; Адам Асник (Посмертна згадка) // Там само, ч. 15, с. 300; Потапенко І. М. На справдешній дружбі. Повість / Переклав з рос. ... // Там само, ч. 15, с. 291—95; ч. 16, с. 313—17; ч. 17, с. 332—36; ч. 18, с. 353—56; ч. 19, с. 372—76; ч. 20, с. 393—97; ч. 21, с. 412, 414—15; ч. 22, с. 426—32; ч. 23, с. 449—54; ч. 24, с. 469—72; Поминки по душі пок[ійного] Пант[елеймона] Куліша: Дорогій памяті Куліша, присвячує І. Пулюй в день 29-го липня 1897 [Вступна замітка до статті] // Там само, ч. 17, с. 337—38; Про наукову оцінку, дану Ф. Вовком „Народописній карті українсько-руського народу“ д-ра Григорія Величка // Там само, с. 340; Петербурзькі газети подали правила щодо признання премії Костомарова за найліпший українсько-руський словар // Там само; Григорій Олександрович Мачтет // Там само, ч. 18, с. 360, портр.; Про гончарство // Там само, ч. 20, с. 400; З нагоди виходу третього тому „Етнографічного збірника“ // Там само, ч. 24, с. 473—75; [Замітка про ст.:] І. Микитович. Руський інститут для дівчат в Перемишлі, його постання, розвій і теперішній устрій. На підставі актів, протоколів і власних споминок / Бібліотека руської молодіжі під ред. Ю. Насальського. Кн. 15, т. 23. Перемишль, 1897, с. 67—143 // Там само, с. 475; Богдан Хмельницький [: У 3 ч.] Ч. 1: Богдан Хмельницький до часу повстання проти Польщі. Львів, 1897, 48 с.; Ч. 2: Події 1648-ого року. Переважно за М. Костомаровим. Львів, 1898, с. 46 + [2] (Книжочки „Просвіти“, ч. 223); Ч. 3: 1649—57. За М. Костомаровим. Львів, 1899, с. 99 + [5] (Книжочки „Просвіти“, ч. 234/35); Добровольський А. Ярема. Оповідання з запорожського житя. З рос. мови переказав ... Львів, 1900 (Книжочки „Просвіти“, ч. 241); Як повстала „Просвіта“. Спомини зперед 40-вих літ // Письмо з „Просвіти“. Львів, 1908, річн. ІІ, ч. 23, с. 178—80; Дрібні хронікальні матеріали та бібліографічні нотатки О. Борковського див. також: „Зоря“, 1880—1897. Систематичний покажчик змісту журналу / Уклав О. Д. Кізлик. Львів, 1988, № 1455, 1469 та ін.; Товариство „Просвіта“ у Львові. 1868—1939. Покажчик видань / Упоряд. Л. Головата, Л. Сущ, О. Бербека. Львів, 2008, 520 с.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 11 (Барвінські), оп. 1, спр. 687; ф. 167 (І. О. Левицький), оп. 2, спр. 352; ф. 206 (В. Щурат), спр. 916; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 372, арк. 19; ф. 401.
Літ.: Маковей О. „Зоря“, річн. ХVІІІ, під ред. О Борковського // Записки НТШ. Львів, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 1—3; Томашівський С. [Рец. на:] Борковский А. Богдан Хмельницкий, часть ІІ. Події 1648-ого року. Переважно за М. Костомаровим. Львів, 1898, с. 46 + 2 (Книжочки „Просьвіти“, ч. 223, 46 с.); Борковский А. Про славного сербского ученого Вука Стефановича Караджича. Львів, 1899, 46 с. (Книжочки „Просьвіти“, ч. 227, 43 с.) // Записки НТШ. Львів, 1901, т. ХLІV, кн. VI, с. 41; Кохановський З. Проф. Олександр Борковський // Діло (Львів), 1902, ч. 80; 1930, ч. 9; Франко І. Нарис історії української літератури до 1890 р. Львів, 1910; його ж. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1986, т. 49 (листування); Ілюстрований народний календар товариства „Просвіта“ у Львові на 1922. Львів, 1921 (некролог); Ілюстрований додаток до „Діла“ в 40-літні роковини першого українського щоденника // Діло (Львів), 1928, ч. 10; Кузьма О. Як це колись було // ЛНВ, 1930, ч. 9; Олександр Борковський. ... // Літопис Бойківщини. Самбір, 1931, № 1 (спец. вкладка); Двадцятьпять ліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний наук. зб. Львів, 1935, с. 6, 9, 60—61, 73, 108, 119—21, 141, 143, 222—23; Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові / Упоряд. Б. Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978 [част. перша]; „Зоря“, 1880—1897. Систематичний покажчик змісту журналу / Уклав О. Д. Кізлик. Львів, 1988; Нарис історії „Просвіти“ / За ред. І. Мельника. Львів; Краків; Париж, 1993, с. 16, 34, 123 та ін.; Шаповал Ю. Г. „Діло“ (1880—1939 рр.): поступ української суспільної думки. Львів, 1999, 384 с.; Українська преса в Україні та світі ХІХ—ХХ ст. Історико-бібліографічне дослідження. Т. 1: 1812—1890 / Відп. ред. Л. В. Снісарчук. Львів, 2007, с. 95, 318, 330; т. 2: 1891—1905 / Відп. ред. Л. В. Снісарчук. Львів, 2009, с. 19, 163—64, 176; Товариство „Просвіта“ у Львові. 1868—1939. Покажчик видань / Уклад. О. Бербека, Л. Головата, Л. Сущ. Львів, 2008, 520 с.
Олег Купчинський