БОШКОВИЧ Стеван - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОШКОВИЧ Стеван

БОШКОВИЧ Стеван (Стеван П. Бошковић) (* 10. 05. 1868, м. Заєчар (Заjечар),Сербія — † 09. 05. 1957, м. Белград, Сербія) — серб. географ, військ. геодезист-картограф, генерал. Д. чл. НТШ (з 1928).

Серед. освіту здобув у г-зіях м.Заєчара, Белграда та Крагуєваца. Пройшов вишкіл у Військ. академії у Белграді, 2-річний курс навчання у топограф. школі та 3­річну підгот. на вищому астрономічно-геодез. відділі Рос. академ. Генштабу при царі Миколі ІІ, а також 2­річне навчання у Гол. астроном. обсерваторії Росії в м.Пулково біля Санкт-Петербурга, де розпочав наук. дослідження розбіжностей між геодез. і картограф. даними в Сербії та сусідніх країнах.

Після закінчення військ. академії 1889 розпочав службу кадетом у серб. армії. 1900—12 — нач. Географ. відділу Генштабу Сербії, в якому ще перед поч. Балкан. воєн (1912—13) видав „Топографічні карти Старої Сербії і Македонії“ у масштабі 1:150 тис. 1914 у картограф. майстерні Географ. відділу Генштабу під кер. полковника інженерно-тех. військ Б. С. видано „Нову карту Сербських королівств і сусідніх регіонів“ у масштабі 1:1млн, що була однією з перших географ. карт Сербії та Чорногорії після Балкан. воєн. 1917—20 — полковник і нач. Топограф. відділу Генштабу Сербії. 1920—23 — нач. Географ. ін-ту Генштабу, згодом отримав звання бригад. генерала геодез. військ, був нач. відділу військ. картографів-геодезистів, а також викладав геодезію на посаді проф. вишу Військ. академії Сербії.

1923—37 — нач. Військово-географ. ін-ту при Генштабі (створ. у квіт. 1920), в якому працювали кадрові офіцери Віден. військово-географ. ін-ту та військ. топографи рос. армії. Під кер. Б. С. в ін-ті було розгорнуто акт. діяльність із використанням передових наук. методик тогочас. картографії: вид. карту Сербії в масштабі 1:300 тис., заг. та спец. (для авіації та морського флоту) карту в масштабі 1:500 тис., а також „Карту королівства Югославії і сусідніх країн“ в масштабі 1:1 млн, створюючи яку Б. С. одним із перших у Європі застосував методику фотозйомки (1936). Крім того, провів перші астро-геодез. вимірювання вертикальних відхилень місцевости в Сербії, визначивши впродовж 1900—11 низку астроном. координат на території країни (30 азимутів і 30широт).

З 15. 02. 1932— д. чл. Серб. королів. академії (Серб. АН і мист-в), у діяльності якої брав акт. участь і після виходу на пенсію 1938. 02. 12. 1940 виступив з ініціативою створення нац. атласу Федерат. нац. республіки Югославії, але на заваді реалізації цього плану стала Друга світова війна. 1947—50 в картограф. відділі Географ. ін­ту ім. Й. Цвіїча при Серб. АН під кер. Б.С. було зібрано всі необхідні географічно-картограф. дані для створення основи нового атласу країни в масштабі 1:500 тис.— „Оглядової географічної карти ФНРЮ“, що увійшла в історію п. н. „карти Бошковича“, оскільки з часу смерти вченого 1957 і до кін. ХХ ст. вона була єдиною детальною картою Югославії.

Б. С.— академік Серб. АН, заст. голови Серб. географ. т-ва, постійний голова Міжнар. комісії з вимірювання меридіан. дуг від Пн. Льодовитого океану до Середзем. моря, Міжнар. геодезично-географ. т-ва. Кавалер низки держ. нагород Сербії: зірки Карачорчева ІІІ ст., ордена Білого орла ІІІ ст., ордена св. Сави ІІ ст., рос. ордена св. Анни ІІ ст., ордена Легіону IVст., Франц. військ. хреста, Грец. військ. хреста, Румун. корони ІІ ст.

З 28. 12. 1928 — д. чл. НТШ (від Математично-природописно-лікарської секції). 1928 подарував для Музею НТШ у Львові низку власних фото. Збереглося листування з чл. НТШ. Брав участь у ІІІКонґресі слов’ян. географів та етнографів (Белград, 1930), який очолював д.чл. НТШ В. Кубійович.

Пр.: О геодетским и картографским радовима у Кральевини Срба, Хрвата и Словенаца. [Б.м., б. р., відбитка], с. 73—77; О изворним картографским радовима Српскога Географског оделеньа Главног Генералштаба и Воjног Географског института Кральевине Срба, Хрвата и Словенаца. [Б. м., б. р., відбитка], с. 1—3; Формуле и таблице за рачунанье географских координата на сфериоду Кларка (1880г.). І. Кларкове формуле за рачунанье географских ширина, дужина и азимута тригонометриских тачака триангулациjе (с.1—15). ІІ.Геодетске таблице по кларковим елементима (1880 г.) земнога сфериода (у метрима) (с. 19—36). ІІІ. Геодетске таблице по кларковим елементима (1880 г.) земнога сфериода за географске ширине од 40°0’ до 47°0’ (с. 39—52). Београд, 1907, с. 1—52; Les travaux de l’Institut géographique de l’Etat-Major du Royaume des Serbes, Croates et Slovenes de 1899 à 1922. Rapport présenté à la première Assembleé générale de la section de géodésie de l’Union géodésique et géophysique internationale, Rome, Mai 1922. Toulouse, 1923, p. 3—12; Les travaux géodésiques de l’Institut géographique de l’Etat-Major du Royaume des Serbes, Croates et Slovenes du 1ere Janvier 1922 au 1ere Janvier 1924. Rapport présenté à la seconde Assembleé générale de la section de géodésie de l’Union géodésique et géophysique internationale, Madrid, 24 Septembre — 8Octobre 1924. Toulouse, 1925, p. 3—5; Les travaux géodésiques de l’Institut géographique militaire du Royaume des Serbes, Croates et Slovenes du 1ere Janvier 1924 au 1ere Janvier 1927. Rapport présenté à la troisičme Assembleé générale de la section de géodésie de l’Union géodésique et géophysique internationale, Prague, 30 Aoűt — 10Septembre 1927. Belgrade, 1927, p. 3—9; Прва и друга одредба географске дужине Београда 1926 и 1933 г. Београд, 1946; Skretanje vertikala u Srbiji. Beograd, 1952.

Арх. дж.: Музей НТШ. Інвентар[на книга]. [Львів], [част.] ІV (№ 18917—20385), інв. ч.20205; ЦДІА України у Львові, ф.309, оп. 1, спр. 382, арк. 12; спр. 391, арк. 51—55.

Літ.: Г. Л. Конгресс славянских географов и этнографов в Белграде // Центральная Европа. Прага, 1930, № 3, с. 375; Хроніка НТШ. Львів, 1930, ч. 69—70, с. 115; Bošković Stevan // Enciklopedija Jugoslavije. Zagreb, 1956, t. 2, s.158—59; Jankoviƒ N. Stevan P. Bošković // Васиона (Београд), 1957, N 2, р. 35—36; Senderpi J. Bošković Stevan // Geodetski List (Beograd), 1958, t.12, N1—3, s. 92—93; Кубійович В. Мені 85. Мюнхен, 1985, с. 73; Радоjчић С. Стеван П. Бошковић// Lives and work of the Serbian scientists (vol.III, sect. II) / Ed.: M. Sariƒ. Belgrade, 1998, p.260—68; Бошковић Стеван // Српски биографски речник. Нови Сад, 2004, т. 1, с. 757—59; Вемић M. Картографиja Србиje у ХХ веку // Collection of papers of the Geographical Institute „Jovan Cvijić“ of SASA. Belgrade, 2007, N 57, p.407—15; Ogrizoviƒ V., Del…ev S., Vasiliƒ V., Gu…eviƒ J. Historical review of astro-geodetic observations in Serbia // Publications of the Astronomical Observatory of Belgrade (Belgrade), 2008, vol. 85, р.181—85.

Юрій Ковалів, Іван Ровенчак

Стаття створена: 2015