АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ҐРОДСЬКІ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ҐРОДСЬКІ

АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ҐРОДСЬКІ (Akta terrestria et castrensia; Akta ziemskie i grodzkie) — збірки розрізнених чи оформлених у книги актів та док-тів земських іґродських судів воєводських і повітових міст та містечок укр. земель, що входили до складу Речі Посполитої та ВКЛ. Це акти судів Белзького, Брацлавського, Волинського, Київ., Підляського, Подільського, Рус. (з Холмською землею) та Чернігівського воєв. Їх хронол. межі: 1435—1783 (а на землях, захоплених Росією,— 1795). А. з. ґ. й док-ти судів становлять осн. джерельну базу наук. праць з історії України для низки поколінь науковців. Вивчають їх етнологи та мовознавці. Без цих писемних пам’яток не можливий дослідн. процес ряду галузей укр. пізньосередньовіччя. Ці джерела перебувають у полі зору дослідників від ХІХ ст. Згадують їх уХVІІІ ст. З другої пол. ХІХст. до них звертаються, їх досліджують і публ. чл. НТШ, насамперед О.Андріяшев, В. Антонович, М. Грушевський, М.Кордуба, І. Крип’якевич, О. Левицький, В.Романовський, С.Томашівський та ін., після Другоїсвіт. війни — І.Бутич, Я.Дашкевич, Я.Ісаєвич, М.Крикун, О.Купчинський, Л.Проценко та ін. У Белзькому, Подільському та Рус. воєв. акти з’явилися після ліквідації тут рус. права і його ін-тів, відповідно до судово-адмін. реформи у Речі Посполитій 1434—35 (підставою слугували вердикти та ухвали королів, сеймиків: берестейського— 1425, єдлінського — 1430 та краків.— 1433); на Волині й у Правобережній Україні з’явилися 1566, після запровадження тут 2-го Лит. статуту (див. Статути Великого князівства Литовського). Дехто з дослідників до А. з. ґ. відносить документацію повітових судів Лівобережної України, засн. гетьманом К.Розумовським 19. 11. 1763 замість полкових судів. Однак діловодний характер, система ведення і спосіб субординації цих актів та док-тів були ін.

Нині збереглися акти та док-ти (у вигляді розрізнених паперів, книг та їх фраґментів) земських і ґродських судів Вінниці, Володимира (нині — м.Володимир-Волинський), Луцька, Житомира, Овруча, Галича, Коломиї, Снятина, Белза, Буська, Глинян, Городка, Дрогобича, Жидачева, Лопатина, Львова, Мостиськ, Олеська, Самбора, Сокаля, Стрия, Кристинополя (нині — м. Червоноград), Щирця (всі, починаючи від Белза,— Львів. обл.), Коропця, Кременця, Теребовлі (нині усі три— Терноп. обл.), Кам’янця (нині— м.Кам’янець-Подільський), Летичева, Чернівців, а також нині у Польщі — Вроцлава, Городла, Грабовця, Динова, Ланцута, Лежайська, Любачева, Переворська, Перемишля, Ряшева, Сянока, Тичина та Ярослава. Найдавніші актові книги становлять зб. різних за змістом актів і док-тів. Вост. чверті XV ст., а головно — у XVІст. з’являються книги, у яких уміщувалися акти лише певного виду та змісту. Найтиповішими актами і док-тами були розпоря-дження та оголошення воєводських і центр. властей, сеймові та сеймикові ухвали, фінансові вердикти і звіти, постанови, Окремі земські та ґродські актові книги Правобережної України ХVІ—ХVІІІ ст., що зберігаються в ЦДІА України у Києві а серед судових паперів— скарги, позови, протоколи показань свящ. і протоколи урядових комісій, угоди, рішення судів (декрети), звіти, протестації, поквитування тощо. Кожен із названих видів актів мав переважно свою форму викладу і формуляр.

Більша частина судів вела діловодство за двоякою системою — акти спочатку записували „начорно“ в „книги протоколів“ (за скороченим формуляром, без вст. і кінцевих діловодних клаузул), а пізніше переписували у „Книги індуктів реляцій“. Це сприяло чіткому поділу книг на ті, які містять: а) записи публ. актів (Akta publica) — ці акти підлягали заг. (публ.) оголошенню і слугували підтвердженням правових відносин; б) записи допоміжних актів, що створювались у канцеляріях земств і ґродів та використовувалися для внутр. і поточних потреб суду. Велися також книги довідкового характеру. Кожний із цих типів книг поділявся на підтипи відмінних за своїм змістом добірок актів. Цей поділ характерний насамперед для судів Белзького та Рус. воєв. Напр., земські суди вели книги записів публ. актів із різних питань, що стосувалися тимчасових чи постійних („вічних“, „вічистих“) угод та умов щодо земельних маєтків; книги записів заяв, донесень і зізнань; книги йдобірки актів перебігу судових процесів; книги декретів; книги реєстрації розглядуваних судом справ у спірних питаннях, а також різні допоміжні. Дещо відмінними за своїм укладом, структурою та поділом є книги Волинського, Київ., Подільського та ін. воєв. Крім книг, у складі архіву земських іґродських судів були т. зв. фасцикули (в’язки) розрізнених діловодних копій, рідше облят і ориґ. док-тів. Серед них— чимало позовів, скарг, актів тяжб та ін. від приват. осіб. У деяких судах фасцикули поділялися на фасцикули тих док-тів, чистові переписи з яких були внесені до „Книги індуктів реляцій“, і тих, які залишилися непереписаними. Крім того, були фасцикули (в’язки), що містили різні підготовчі мат-ли, формулярники, довідкові посібники.

Акти і док-ти земських та ґродських судів писалися староукр. у Брацлавському, Волинському, Київ., Чернігівському воєв. і лат. чи польс. мовами у Белзькому, Рус. і Подільському воєв. Використання староукр. мови для ведення діловодства в зазначених воєв. було узаконене Лит. статутом. Лат. мова неподільно панувала в актах земських та ґродських судів Белзького, Рус. і Подільського воєв. до 1543. Пізніше дозволено вживати у цих воєв. польс. мову. Але писарі часто за традицією продовжували використовувати лат. мову. Укр., польс. чи нім. мови вживалися лише під час зачитування вироків (залежно від національности підсудної сторони), а також у записах, що робилися з ориґіналів док-тів поперед. століть. У XVІІ ст. укр. мова вживалася уцих записах переважно у транслітерації лат. (у „Книгах індуктів реляцій“), водночас у заявах, протоколах зізнань тощо підписи прохачів чи заявників-українців фіксуються укр. мовою. Усі акти й док-ти у земських і ґродських судах складала канцелярія, власне канцеляристи, які поділялися на вищих та нижчих урядовців. На чолі канцелярій, як і суду, стояв воєвода або староста, який як намісник короля гарантував їхні права та обов’язки, здійснював постійний нагляд за діловодством і зберіганням на належному рівні архіву.

До урядовців вищої категорії поряд із суддею та підсудком належав земський чи ґродський писар. У XVІ—XVІІІ ст. з’явилася посада помічника писаря, т. зв. підписаря. Він належав до урядовців нижчого ранґу, лише вносив акти до книг. Спочатку над створенням актів та док­тів— від прийняття заяв і до складання судових рішень (ухвал) — працювали всі урядовці, пізніше, коли ґродський писар отримав право самостійно розглядати окр. справи у суді на т. зв. скаргових рочках, діловодством канцелярії відав реґент канцелярії. За змістом А.з. ґ. умовно можна поділити на кілька груп: 1)док-ти про населення, його нац. склад, розташування, мову; 2)док-ти, які стосуються державно-адмін. ладу й держави взагалі; 3)док-ти про суспільно-виробничі відносини: про право власности на землю, купівлю іпродаж рухомого й нерухомого майна, про цеховевиробництво, фінанси і торгівлю; 4)док-ти про суспільно-політ. життя міст, реґіонів, усієї країни і частково чужих країн; 5)док-ти про побут, культуру, конфесії, освіту тощо. Впродовж XVІІ—ХХ ст. багато А.з.ґ. втрачено. В Україні налічується 8270 книг і фасцикул (у Львові зберігається 6541, у Києві — 1729). Див. „Akta grodzkie iziemskie z czasоÆw Rzeczуpospolitej Polskiej zArchiwum tak zwanego BernardynÆ­skiego we Lwowie“.

Арх. дж.: ЦДІА України у Києві, ф. 2 (Київський ґродський суд), кн. 1—185; ф. 3 (Київський земський суд), кн. 1—74; ф. 10 (Житомирський суд), кн. 1—81; ф. 11 (Житомирський ґродський суд), кн. 1—166; ф. 14 (Овруцький земський суд), кн. 1; ф. 15 (Овруцький ґродський суд), кн. 1—12; ф. 22 (Кремінецький земський суд), кн. 1—55; ф. 25 (Луцький ґродський суд), кн. 1—455; ф. 26 (Луцький земський суд), кн. 1—60; ф. 27 (Володимирський земський суд), кн. 1—47; ф. 28 (Володимирський ґродський суд), кн. 1—173; ф. 34 (Дубнівський ґродський суд), кн. 1—8; ф. 37 (Кам’янецький земський суд), кн. 1—49; ф. 38 (Кам’янецький ґродський суд), кн. 1—36; ф. 40 (Летичівський ґродський суд), кн. 1—2; ф. 43 (Брацлавський земський суд), кн. 1—2; ф. 44 (Вінницький ґродський суд), кн. 1—6; ЦДІА України у Львові, ф. 1 (Белзький ґродський суд), кн. і фасц. 1—707; ф. 2 (Белзький земський суд), кн. і фасц. 1—231; ф. 3 (Буський ґродський суд), кн. і фасц. 1—84; ф. 4 (Буський земський суд), кн. 1—2; ф. 5 (Галицький ґродський суд), кн. і фасц. 1—504; ф. 6 (Галицький земський суд), кн. і фасц. 1—230; ф. 7 (Жидачівський ґродський суд), кн. і фасц. 1—266; ф. 8 (Жидачівський земський суд), кн. і фасц.1—17; ф. 9 (Львівський ґродський суд), кн. і фасц. 1093; ф. 10 (Львівський земський суд), кн. і фасц. 1—340; ф. 12 (Переворський земський суд), кн. іфасц. 1—53; ф. 13 (Перемишльський ґродський суд), кн.і фасц. 1—1389; ф. 14 (Перемишльський земський суд), кн. і фасц. 1—448; ф. 15 (Сяноцький ґродський суд); ф. 16 (Сяноцький земський суд), кн. і фасц. 1—97; ф. 17 (Теребовлянський ґродський суд), кн. і фасц. 1—457; ф. 18 (Теребовлянський земський суд), кн. і фасц. 1—8; ф. 146, оп. 86, спр. 2635—40.

Осн. вид. дж.: Архив ЮЗР. К., 1859—1914, ч.І—VIII, т. І—ХХV; Акты ЮЗР. СПб., 1861, т.ІІІ; 1875, т. VІІІ; 1878, т. Х; AGZ. Lwów, 1868—1935, t. I—XXV; КС. К., 1884, кн. ХІ; 1887, кн.VІІІ; 1888, кн.VІІ; ЧИОНЛ. К., 1900, кн. 14; 1901, кн. 15; Жерела до історії України-Руси. Львів, 1908, т.VІІІ; 1911, т. ХІІ; Україна. К., 1914, кн. ІІ; Історія України в документах і матеріалах. К., 1939—1941, т. І—ІІІ; Воссоединение Украины с Россией. М., 1954, т. І; Соціальна боротьба в місті Львові в XVI—XVII ст. Збірник документів. Львів, 1961; Украинско-армянские связи в XVIІ веке. Сборник документов. К., 1969; Гайдамацький рух на Україні в ХVІІІ ст. Збірник документів. К., 1970; Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.). Збірник документів. К., 1975.

Літ.: DudіÏk B. Archive im Königreiche Galizien und Lodomerien // Archiv für österreichische Geschichte. Wien, 1868, Bd. XXXIX, Pt. 1, S. 1—222; Pietruski O., Tatomir L. Przedmowa // AGZ. Lwów, 1868, t. I, s. V—XXII; їх же. Przedmowa // Там само, 1886, t. XI, s. V—XXV; Горбачевский И. Предисловие к изданию „Каталог древним актовым книгам губерний: Виленской, Минской и Ковенской книгам некоторых судов губерний Могилевской и Смоленской, хранящихся ныне в Центральном архиве в Вильне“. Вильно, 1872, с.І—XXVI; BobrzynÆski M. Zapiski sądowe і ich wydaw- nictwo // Pamiętnik I Zjazdu historyków polskich. Kraków, 1880, t. VI, s. 42—45; Калитовський О. Акти гродські і земські і т. зв. Бернардинський архів у Львові // Зоря (Львів), 1885, ч. 20, с. 237—39; RadziminÆski Z. Słowo o namiestnikach rusko-litewskich і marszałkach Wołyńskiej ziemi // Przegląd Polski (Kraków), 1885, t. 77, s.355—91; Площанский В. М. Акты холмских судов ХV—ХVІІ вв. в их указаниях для истории и этнографии русского Забужья// Труды ІХ Археологического съезда вВильне. 1893. М., 1895, т. 1, с. 154—65; МиллерД.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии: Суды земские, гродские и подкоморские в XVIII в. // Сборник Харьковского историко-филологического общества. Х., 1896, т. 8, с. 63—244; Левицкий И. О. Об актовых книгах, относящихся к истории Юго-Западного края и Малороссии // Труды ХІ Археологического съезда в Киеве. 1899. М., 1900, т. 2, с.55—82; Kutrzeba S. Sądy ziemskie і grodzkie w wiekach średnich. VIII. Województwo Ruskie. Kraków, 1901, s.139—62; Sochaniewicz S. Archiwum Krajowe Aktów Grodzkich i Ziemskich we Lwowie// Przewodnik Naukowy i Literacki (Lwów), 1912, t.XL, s. 835—48, 927—44, 1024—46; Da|bkowski P. Z przeszłości ksiąg grodzkich i ziemskich buskich // Kwartalnik Historyczny. Lwów, 1915, t. 29, s. 1—16; його ж. Z przeszłości ksiąg grodzkich i ziemskich żydaczowskich // Księga pamiątkowa ku czci B.Orzechowicza. Lwów, 1916, t.1, s. 234—56; його ж. Księgi sądowe halickie za czasów polskich // Przegląd prawa i administracji. Lwów, 1917, t. 42, s. 1—20; йогож. Kancelarje i księgi sądowe belzkie za czasów polskich // Там само, 1918, s. 97—142; його ж. Urzednicy kancelaryjni sądów ziemskich i grodzkich w dawnej Polsce // Przewodnik Naukowy i Literacki (Lwów), 1918, t. XLVI, s. 235—49, 321—30, 396—408; його ж. Palestra i księgi sądowe trembowelskie za czasów polskich // Там само, 1919, t. 44, s. 225—60; йогож. Zaginione księgi sądowe województwaRuskiego i Belzkiego // Studia nad historją prawapolskiego. Lwów, 1921, t.8, zesz. 1, s.1—121; його ж. Palestra i księgi sądowe sanockie w dawnej Polsce // Pamiętnik historyczno-prawny. Lwów, 1925, t. I, zesz.6, s. 1—55; його ж. Księgi przemyskie i przeworskie w dawnej Polsce // Rocznik Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Przemyślu. Przemyśl, 1936, t. 8, s.1—86; його ж. Katalog dawnych aktów sądowych polskich województwa Ruskiego i Belzkiego, przechowywanych w Archiwum Państwowym we Lwowie. Lwów, 1937, cz. 1; Андріяшев О. А. Актові книги Київського центрального архіву давніх актів // Центральний архів стародавніх актів уКиєві. Збірник статей. К., 1929, с. 33—123; Кременецький земський суд. Описи актових книг. К., 1959, вип. 1 (передм., с.5—11); Исаевич Я. Д. Гродские и земские акты— важнейший источник по истории аграрных отношений в Речи Посполитой в ХVІ—ХVІІІвв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1961. Рига, 1963, с.90—99; Проценко Л. А. Актові книги ЦДІА УРСР у м.Києві як джерело до вивчення історії міст і сіл України// Друга республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. Матеріали. К., 1965, вип.3, с. 79—93; Дашкевич Я. Р. Адміністративні, судові й фінансові книги на Україні вХІІІ—ХVІІІ ст. (Проблематика, стан і методика дослідження) // Історичні джерела та їх використання. К., 1969, вип.4, с.129—70; КупчинськийО.А. З історії створення науково-довідкового апарату до фондів судово-адміністративних установ України ХV—ХVІІІст.// Архіви України. К., 1976, №1, с.27—35; його ж. Земські та ґродські судово-адміністративні документальні фонди Львова. К., 1998, 99с.; Нариси історії архівної справи в Україні. К., 2002, с.68—78, 145—53, 171—77.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015