БУКОВИНА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БУКОВИНА

БУКОВИНА — історико-географ. обл. між серед. течією Дністра і гол. хребтом Карпат, на пограниччі українсько-румун. етн. території. Перша писемна згадка про Б. датується XIV ст.; наз. походить від значної кількости букових лісів, які в минулому вкривали простори Б. У княжий період край належав до Київської Руси та Галицько-Волинського князівства, наприкін. XIV ст. цю територію захопило Молдавське князівство, 1514 — Османська імперія. 1774 Б. окупувала Австрія (з 1867 — Австро-Угорщина), в 1918 — Румунія, а в черв. 1940 її поділили на дві част.: Б. Пд. (істор. наз. сучас. Сучавського пов.) відійшла до Румунії, Б. Пн.— до УРСР. На основі Б. Пн. та кол. Хотинського пов. Пн. Бессарабії, який тривалий період (1812—1917) перебував у складі Рос. імперії, створили Чернів. обл., яка нині часто ототожнюється з Буковинським краєм України.

Поділ на Б. Пн. і Пд., а заодно й сучас. політ. кордон між Україною та Румунією, не збігається з етн. й етнограф. межами: в Сучавському пов. проживала і проживає досі значна част. українців, у пд.-сх. р-нах Чернівеччини — чимало румунів. За даними Всеукр. перепису населення 2001, у Чернів. обл. числилося 689,1 тис. українців (75,0 %), 114,6 тис. румунів (12,5 %), 67,2 тис. молдаван (7,3 %), 37,9 тис. росіян (4,1 %), 3,4 тис. поляків (0,4 %) тощо. Серед українців мову своєї національности визнали рідною 98,5 %. З погляду мови (говорів), на зх. Пн. Б. локалізовані гуцул. говірки, на сх., у Пн. Бессарабії,— продовження ареалу поділ. говірок, а лісостепову зону охоплюють власне буковин. говірки 4-х різновидів (буковинсько-надпрутські й буковин. з деякими рисами гуцул., наддністрян. та поділ. говірок), що належать до покутсько-буковин. говору пд.-зх. наріччя укр. мови. Межу між гуцул. та буковин. говірками мовознавці проводять по лінії Вижниця — Берегомет — Мигове. На території Пд. Б. поширені два типи укр. говірок: буковин. (передгір’я і низинна част. Сучавського й Ботошанського пов. Румунії) та гуцул. говірки (Карпати). Лінію Вижниця — Берегомет етнологи вважають пн. межею буковин. част. Гуцульщини, придністровську смугу істор. Хотинщини— буковин. част. Поділля, а лісостепову зону між Карпатами (Гуцульщиною) та Дністром означують по-різному: Прутсько-Дністровським межиріччям, Нижнім Буковинським Попруттям тощо.

Традиційно-побутова культура українців Б. викликала зацікав. у народознавців уже наприкін. XVIII ст.: одяг, жіночі прикраси, житло, госп. споруди, весільні звичаї тощо гуцулів цікавили проф. Львів. ун-ту Б. Гакета. Зх. окраїни Б. спорадично відвідували Я. Головацький та І. Вагилевич. Я. Головацький досліджував етн. належність буковинців та їхній нар. одяг. Польс. етнографи В. Поль й О. Кольберг вивчали окр. види традиційних занять і культури буковин. гуцулів, а укр. письменник та етнограф О. Афанасьєв-Чужбинський — традиційну культуру й побут українців басейну р. Дністра. Першу спробу системного дослідження культури і побуту жителів Б. зробив народознавець Г. Купчанко — автор кількох книжок, зокрема об’ємної за обсягом монографії „Некоторые историко-географическія сведения о Буковине“. На основі власних етнограф. записів цікаву серію статей про гуцулів опубл. В. Козарищук. Особливе місце в дослідженні історії та культури українців і представників ін. етн. спільнот Б. належить нім. з походження ученому, д. чл. НТШ Р.-Ф. Кайндлю. Як етнограф, дослідник зумисне звертався до питання походження наз. „гуцули“, описав гуцул. поселення, житло, одяг, їжу, заняття, сімейний і громад. побут, календарні свята, демонолог. уявлення та вірування тощо. Вчений залишив значну кількість істор. пр. про Б. та м. Чернівці, активно популяризував матеріальні й духовні надбання українців в інозем. вид. Історію та професійну культуру краю цілеспрямовано вивчали і пропаґували серед загалу такі відомі діячі НТШ, як літературознавець С. Смаль-Стоцький, історики М. Кордуба та В. Доманицький, народознавець З. Кузеля та ін. У 1903—04 антропол. риси укр. буковинців досліджував Ф. Вовк. На шпальтах „Етноґрафічного збірника“ опубл. автентичні мат-ли про похоронну обрядовість, зафіксовані етнографами в кількох селах Б. (Пн.).

Поч. Першої світової війни, а відтак окупація краю Румунією призупинили дослідження традиційно-побутової культури українців на тривалий час. Культ. цінності народу мало цікавили науковців і в рад. добу; лише в межах підгот. колект. монографії „Гуцульщина“ (80-ті рр. XX ст.) дещо пожвавилися польові дослідження на теренах буковин. част. Гуцульщини. У 1960-х рр. мат-ли про духовну культуру українців Пд. Б. збирав фольклорист І. Ребошапка, а про особливості мови — лінґвісти М. Павлюк та І. Робчук. У 90­х рр. XX — на поч. XXI ст. найбільший внесок у дослідження традиційно-побутової культури буковинців зробив Г.Кожолянко — автор кількох монографій, зокрема й 3-томника „Етнографія Буковини“. Нар. одяг буковинців цікавить Ярославу Кожолянко та Мірру Костишину. Дослідження про демонолог. уявлення і вірування жителів Б. вивчав Ігор Чеховський.

Літ.: Hacquet B. Neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788, 89. und 90. durch die Dacieschen und Sarmatischen oder Nördlichen Karpathen. Nürnberg, 1791, Th. 2, ХVІ + 249 S.; Pol W. Rzut oka na półnoсne stoki Karpat. Kraków, 1851, 132 s.; його ж. Prace z etnografii północnych stoków Karpat. Wrocław, 1966, 212 s.; Афанасьев-Чужбинский А. С. Поездка в Южную Россию: Очерки Днестра. СПб., 1863, ч. 2, 438 с.; Купчанко Г. Н±которыя историко-географическія св±д±ния о Буковин±. К., 1875, 314 с.; йогож. Русскій нарôд (С многими образками). В±день, 1889, 26 с.; його ж. Буковина и еи русcкиˆ жителиˆ. Книжечка для народа с картою Буковины и многими образками. В±день, 1895, 51 с.; його ж. Русскиˆ в Буковин± // Купчанко Г. Наша родина. Иллюстрованный сборник для простонародного читанья. В±день, 1897, с. 51—92; Bidermann H. J. Die Bukowina unter österreichischer Verwaltung, 1775—1875. Lemberg, 1876, 86 S.; Головацкий Я. Ф. Объяснение этнографической карты Галичины, северо-восточной Угрии и Буковины // Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким. М., 1878, ч. 1: Думы и думки, с. 671—745; Kaindl R. F., Manastyrski A. Die Rutenen in der Bukowina. Czernowitz, 1889, Th. I, 87 S.; 1890, Th. II, 98 S.; Kaindl R. F. Haus und Hof bei den Huzulen: Ein Beitrag zur Hausforschung in Oesterreich // Mitteilungen der antropologische Gesellschaft in Wien, 1896, Bd. 26, S. 147—85; йогож. Pasterstwo i wierzenia pasterskie u Hucułów // Lud, 1896, t. II, s. 201—10; його ж. Фолькльорні материяли // Етноґрафічний збірник. Львів, 1898, т. V, с. 141—59; його ж. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Пер. з нім. (за вид. 1894) З. Ф. Пенюк; післямова О. М. Масана. Чернівці, 2000, 207 с.; К[озарищук] В. М. Из буковинских карпатских гор // Наука (В±на), 1889, № 6, с. 356—63; № 7, с. 407—12; № 8, с. 474—86; № 9, с. 541—47; № 10, с. 596—605; № 11, с. 661—65; № 12, с. 729—44; 1890, № 1, с. 21—25; № 2, с. 81—89; № 4, с. 215—26; № 5, с. 285—95; № 6, с. 324—29; № 10, с. 603—13; № 11, с. 658—61; № 12, с. 723—29; Смаль-Стоцький С. Буковинська Русь. Культурно-історичний образок. Чернівці, 1897, 293 с.; Нестеровский П. А. Бессарабские русины: Историко-этнографический очерк. Варшава, 1905, 176 с.; його ж. На севере Бессарабии: Путевые очерки. Варшава, 1910; Кордуба М. Ілюстрована історія Буковини. Чернівці, 1906, 86 с.; Вовк Ф. Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1908, т. X, ч. 1, с. 1—67; Доманицький В. Про Буковину та життя буковинських українців. К., 1910, 75 с.; Бордейний І. Похоронні звичаї й обряди в селі Молодієві (Молодії), Черновецького пов. // Етноґрафічний збірник. Львів, 1912, т. XXXI—XXXII, с. 347—62; Кузеля З. Похоронні звичаї й обряди в селі Самушині, Заставнецького пов. // Там само, с. 363—69; Ракова О. Похоронні звичаї й обряди в селі Раранчу, Черновецького повіта // Там само, с. 338—47; Гургула І. Писанки східньої Галичини й Буковини в збірці Національного Музею у Львові // Матеріяли до етнології й антропології. Львів, 1929, т. XXI—XXII, с. 131—56; Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича / Упоряд. і прим. О. І. Дея, О.С.Романця, вст. ст. О. С. Романця. К., 1968, 222с.; Північна Буковина, її минуле і сучасне. К., 1969, 247 с.; Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań, 1970, t. 54: Ruś Karpacka, cz. I, 340 s.; 1971, t. 55: Ruś Karpacka, сz. II, 568 s.; Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської / Упоряд., вст. ст. і прим. М. В. Гуця. К., 1972, 323 с.; Нариси з історії Північної Буковини. К., 1980, 338 с.; Народні пісні в записах Осипа Маковея / Упоряд., вст. ст. В. Качкана. К., 1981, 103 с.; Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / За ред. Ю. Г. Гошка. К., 1987, 471 с.; Жуковський А. Історія Буковини. Чернівці, 1991, ч. 1, 119 с.; 1994, ч. 2, 224 с.; Кожолянко Я. Буковинський традиційний одяг. Чернівці; Саскатун, 1994, 262 с.; Костишина М. В. Український народний костюм Північної Буковини: Традиції і сучасність. Чернівці, 1996, 192 с.; Степанов В. П. Етнографічне вивчення українського населення Бессарабії XIX — початку XX сторіччя (історіографічний аспект) / Автореф. дис. ... канд. іст. наук. К., 1997, 23 с.; Буковина: Історичний нарис. Чернівці, 1998, 416 с.; Кожолянко Г. Етнографія Буковини: У 3-х т. Чернівці, 1999, т. 1, 378 с.; 2001, т. 2, 418 с.; 2004, т. 3, 386 с.; Кожолянко Г., КожолянкоО. Етнографічні музеї Буковини. Чернівці, 2014, 279 с.; Робчук І. З історії вивчення українських говірок Румунії // Робчук І. Студії і статті. Бухарест, 1999, с. 27—34; Bevolkerungs der Bukowina: Населення Буковини/ Пер. з нім. Ф. С. Андрійця, А. Т. Квасецького. Чернівці, 2000, 160 с.; Чеховський І. Г. Демонологічні вірування і народний календар українокарпатського регіону. Чернівці, 2001, 304 с.; Скорейко Г. М. Населення Буковини за австрійськими урядовими переписами другої половини XIX — початку XX ст.: історико-демографічний нарис. Чернівці, 2002, 220 с.; Павлюк М., Робчук І. Українські говори Румунії: діалектні тексти. Едмонтон; Львів; Н.-Й.; Торонто, 2003, 782 с.; Прокопович Е. Кінець австрійського панування в Буковині / Пер. з нім. О. Матійчук, Н. Панчук. Чернівці, 2004, 69 с.; Чорней К. Українські говірки Південної Буковини (фонетика) / Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2004, 20 с.; Мойсей А. Традиційна культура Буковини у наукових працях румунських дослідників другої половини XIX — початку XX ст. Чернівці, 2005, 303 с.; Чев’юк Ф., Захарчук В. Буковина і буковинці (Про історію краю і життя людей). Львів, 2008, 199 с.; Чучко М. „И възят Бога на помощь“: соціально-релігійний чинник в житті православного населення північних волостей Молдавського воєводства та австрійської Буковини (епоха пізнього середньовіччя та нового часу). Чернівці, 2008, 367с.; його ж. Православні культові споруди Буковини: державні церкви та дзвіниці середини XIV — початку XX ст. Чернівці, 2011, 185 с.; Клапчук В. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина XIX — перша третина XX ст.). Львів; Івано-Франківськ, 2009, 507 с.; Говірки Буковини: бібліографічний покажчик / Уклад. Н. В. Гуйванюк, Н. О. Руснак. Чернівці, 2011, 143 с.; Український обрядовий фольклор західних земель: регіональна музична антологія / Уклад. А. Іваницький. Вінниця, 2012, 619 с.

Михайло Глушко

Стаття створена: 2015