АКТЫ, ОТНОСЯЩІЕСЯ К ИСТОРІИ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССІИ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АКТЫ, ОТНОСЯЩІЕСЯ К ИСТОРІИ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССІИ

„АКТЫ, ОТНОСЯЩІЕСЯ К ИСТОРІИ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССІИ“ — багатотомне вид. док-тів з історіїУкраїни й Білоруси ХІІІ—ХVІІ ст., здійснене Археограф. комісією уКиєві протягом 1863—92 і вид. в Петербурзі у 15-тит. Ред. 1—9 та 11—13 т. був М.Костомаров, 10, 11 (дод.), 14 і 15 (дод. до всіх поперед.) — Г. Карпов, співред. 3 т.— П.Куліш. Док-ти, опубл. в„Актах ЮЗР“, містять цінну інформацію про феодальне землеволодіння, економіку, становище населення, історію міст і сіл. У1—2 т. опубл. багато грамот рус. удільних і лит. князів, зокрема кн. Лева, другої пол. ХІІІст., духовних грамот, привілеїв містам (Київ, Біла Церква та ін.), судових док-тів, переважно з Литовської метрики ХІІІ — поч. ХVІІ ст. Також є мат-ли про Лівонську війну 1558—83, добу т. зв. Смути: походи Лжедмитрія І іЛжедмитрія ІІ на Москву й участь у них укр. козаків (зокрема під проводом П.Сагайдачного) — та про польсько-моск. війну 1632—34. Загалом т.3—15 охоплюють період 1638—78 і базуються на мат-лах Малорос. і Польс. приказів та ін. фондів архівів МЗС і мін-ва юстиції (нині — РГАДА. Москва). Вони висвітлюють зовнішньо- і внутрішньополіт. події в Україні й сусідніх країнах, стосунки з Московією, Польщею, Литвою, Кримом, Портою, Молдовою, Священною Рим. імперією, Швецією: Азовське сидіння 1637—42, події Хмельниччини, гетьманування Ю. Хмельницького, І.Виговського, І.Брюховецького, П. Тетері, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І.Самойловича, кошового І.Сірка, бунт Пушкаря й Барабаша, Гадяцьку унію 1658, московсько-укр. війну 1659, битви під Конотопом, Любаром, Чудновим, Чигиринські й Кримські походи та ін.; містять значну кількість док-тів про соціально-екон. стосунки в Україні й Білорусі. Велика частина мат-лів стосується історії козацтва і Запорізької Січі, селянсько-козацьких повстань. „Акты ЮЗР“ також охоплюють листування моск. уряду з укр. політ., реліг. і культ. діячами (зокрема з гетьманами доби Хмельниччини й Руїни) І. Сірком, О. Гоголем, В. Кочубеєм, П.Рославцем, Л. Барановичем, І. Ґізелем, С.Адамовичем та ін., полемічну л-ру, твори, послання і листи І. Вишенського, І.Галятовського, С. Зизанія, І. Копинського, С.Косова, П.Могили, І. Потія, Ф. Сафоновича, М.Смотрицького, Й.Шумлянського, В. Ясинського та ін. 3­й т. містить добірку актів 1638—57, підгот. П.Кулішем і М. Костомаровим. Ост. доповнив її в 7 і 8 т. новими док-тами 1648—54. 8т. охоплює док­ти 1668—69 про гетьманування П.Дорошенка та його відносини з Москвою, Портою і Кримом, гетьманування Д.Многогрішного, ради в Глухові й Корсуні. 10, 11 і 14 т., які формував Г.Карпов, закидаючи Костомарову суб’єктивність, присвячені переговорам у Переяславі і приєднанню Білоруси до Московії 1654—55 та війні ост. з Польщею, атакож українсько-моск. конфліктові з приводу запровадження у Пд. Білорусі козацької адміністрації. 12 т. присвячений завершальному періодові гетьманування П. Дорошенка (1675—76), походам проти нього Самойловича і Ромодановського, діям Польщі, татарів і турків, стосункам Дорошенка зі Сірком, т.зв. великому згонові— виселенню населення зправого на лівий берег Дніпра,— спробам Польщі підпорядкувати Україну. Значне місце в „Актах ЮЗР“ посідають док-ти з історії братств, шкільництва, книгодрукування, історії церкви, зокрема підписання і впровадження Берестейської церковної унії 1596, відновлення Київ. митрополії 1620 та ін.

1894 на засіданні Історично-філософічної секції НТШ М. Грушевський запропонував план вид. джерел з укр. історії. П.7 цього плану передбачав продовження „Актов ЮЗР“: „Акти до історії України з ХVІІ і ХVІІІ в. з архівів московських (себто далі повести вид[ання] Костомарова, що спинилось на Дорошенку)“. Цим продовженням стала серія „Жерела до істориї України-Руси“. У передмові до т. 8 „Жерел“ М. Грушевський зазначив: „За ціле минуле [ХІХ] століття ми мали тільки одно видавництво, яке систематично займалося публікуванням матеріалів до історії української козаччини. Були то „Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России“; завдячуємо їх енергії й праці пок[ійного] Костомарова. Черпаючи виключно з офіціальних джерел московських, і то тільки деяких архівів (Москов[ського] архіву справ заграничних і потрохи з різних відділів Москов[ського] архіву [міністерства] юстиції), багато лишаючи до бажання щодо добору матеріалу і способу його видання, вони даливсе-таки багату збірку матеріалу для рр. 1648—1678, найбільш бурхливого, на пруженого, кривавого тридцятиліття української історії. Але се видавництво перервалося тому двадцять п’ять літ і не знайшло собі продовження. Всі ті видання, які з’являлися перед ним і по нім...— все се в сумі було ще менше повне, ще менше систематичне, далеко не сходилося зсобою й залишало величезні прогалини“.

Заг. позитивну характеристику „Актов ЮЗР“ як найбільшого док. вид. з історії України, особливо доби Хмельниччини, дали М.Грушевський, М.Ковальський, Ю. Мицик та ін. історики. Дослідники зауважують, що, попри загалом великий масив (понад 1700 стор.) актів, вони вичерпують джерела, що є в моск. архівах, вказують на невиправдані скорочення унікального джерела — присяжних книг Білоцерківського й Ніжинського полків 1654. Осн. вади 1—9 т.— брак покажчиків, дуже стислі археограф. передмови й лаконічні леґенди. Передмова 10 т. натомість дуже суб’єктивна й апологізує моск. політику щодо України, стверджує про автентичність статей 1659, буцімто тотожних Березневим статтям 1654 Хмельницького. Ю. Мицик уважає вид. „найбільшою публікацією документів зісторії Національно-визвольної війни, щовиходило під редакцією видатних українських істориків М. І. Костомарова, П. О. Куліша, а також російського історика Г. Ф. Карпова“. „Акты ЮЗР“ використовували у своїх наук. працях І. Басараб, М.Брайчевський, Л. Винар, М. Грушевський, Я. Дашкевич, Я.Ісаєвич, М. Кордуба, М.Костомаров (ост., подаючи „Акты ЮЗР“ у розд. „Джерела“ монографії про Хмельницького, позначив його приміт. як „наиболее важные и достоверные источники, преимущественно акты“), І. Крип’якевич, В.Липинський, О.Оглоблин, С. Томашівський, Я. Федорук, Д. Яворницький, А. Яковлів та ін.

Літ.: Томашівський С. Народні рухи в Галицькій Руси 1648 р. // Записки НТШ. Львів, 1898, т. ХХІІІ—ХХІV, кн. III—IV, с. 1—3, 7; КордубаМ. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.) // Там само, 1907, т. LХХVІІІ, кн. ІV, с.51—89; LipinÆski W. Stanisław Michał Krzyczewski. Kraków, 1912, s. 13, 15, 17—18, 29, 32, 49, 59, 61, 73, 75, 89, 93, 106—09, 112, 119—21, 123, 125—30, 134—48, 150—53, 155—57, 163—64, 166, 168—74, 177, 183—84, 189, 219, 225—26, 256; йогож. Україна на переломі. 1657—1659: Замітки до історії українського державного будівництва вХVІІ­ім столітті. Відень, 1920, с. 27—39, 258—59; Винар Л. Князь Дмитро Вишневецький. Мюнхен, 1964, с. 32, 37; Ковальский Н. П. Источниковедение и археография истории Украины ХVІ — первой половины ХVІІ в. Днепропетровск, 1978, ч. 2, с.18—23; Basarab J. Pereiaslav 1654: A Historiographical Study. Edmonton, 1982, р. 39—40, 230—36; Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. Львів, 1990, с. 27, 30, 32, 35, 40—45, 50—51, 53—55, 57—60, 66, 70, 74—75, 77, 82—83, 86, 95; ЯворницькийД.І. Історія запорізьких козаків. Львів, 1990, т. 1, с. 33, 35, 80—81, 115—16, 120, 163—64, 166, 246, 253—54, 259—60, 273, 291, 304; 1991, т. 2, с. 8, 10, 16—17, 20, 24, 43, 91, 122, 150, 153, 159—60, 163, 166, 169, 171, 173, 175, 177, 179—86, 188—99, 201—07, 212, 215, 217—22, 225—27, 229—32, 234—36, 238—40, 242—51, 253—54, 256, 258, 260, 262—65, 267—70, 272—82, 284—93, 303—07, 309—10, 312—13, 315—16, 318—20, 322, 334—38, 340—49, 352—57, 359—62, 365—66; 1992, т. 3, с.68, 144, 165, 230, 251—52; Грушевський М. Історія України-Руси: В 10 т. К., 1993, т. 4, с. 31, 39, 49, 55, 91, 93, 169, 303; 1995, т. 6, с. 13, 50—52, 54, 172, 274, 276, 334, 407, 411, 469, 472, 494, 505, 510, 532, 552—55, 562, 565, 575, 585, 599; т. 7, с. 11, 50, 61, 81, 91, 107, 120, 125, 128—29, 132—33, 142—43, 334, 393, 395—97, 406; т. 8, ч. І, с. 320; т. 8, ч. ІІ, с.41, 49, 56, 74, 109—10, 116, 118, 132, 143, 145, 152, 156, 160, 164, 166, 170, 176; т. 8, ч. ІІІ, с. 21, 30, 33—35, 50, 75, 109, 159, 163, 174, 177, 181, 206, 219, 222—23, 227, 236, 242—43, 248, 250—53, 259, 281; 1996, т. 9, кн.1, с. 14, 18, 54, 57—58, 60—61, 65, 67, 76, 80, 88—89, 99, 102, 112, 117—18, 126—28, 147, 206, 209—10, 212—13, 217, 224, 239, 243—45, 251, 256, 280—81, 285, 287, 290—91, 294, 297, 311, 314—17, 328—29, 445, 448, 458, 470, 493, 499—501, 505, 526, 538, 545—46, 569, 588, 596—97, 599, 601, 612, 614, 616, 642—44, 649—50, 656, 659—61, 663—64, 666, 670, 679, 684, 686, 688, 692—94, 697—99, 717, 719—26, 728—39, 741—44, 746, 748—50, 754, 756, 759, 761—64, 776, 781, 784, 790—92, 795—96, 798—801, 808, 810—11, 819—20, 824—40, 842, 844—53, 855, 858—66; його ж. Барське староство. Історичні нариси (ХV—ХVІІІ ст.). Львів, 1996 (репринт. вид. 1894), с. 31, 39, 48, 100, 139, 141, 152, 179, 216; його ж. Південноруські господарські замки вполовині ХVІ століття. Історико-статистичний нарис // Грушевський М. Твори: У 50 т. Львів, 2003, т. 5, с. 158, 167—68, 170, 176; його ж. Про видання джерел до історії українсько-руської. Записка до філологічного відділу Наукового товариства ім. Шевченка // Там само, с. 30, 397—98; його ж. Від Комісії [Передмова дот. VІІІ „Жерел“ Львів, 1908] // Там само, 2007, т. 8, с. 534—35; Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини 1760—1830. К., 1996, с.61, 65; Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654—1657. Львів, 1996, ч. І: 1654, с. 17, 23, 27, 30, 40, 47, 53, 56, 69—70, 75, 81, 85, 91, 107, 113; БрайчевськийМ. Приєднання чи возз’єднання? Триптих // Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження). К., 2003, с. 333, 340; Оглоблин О. Українсько-московська угода 1654 // Там само, с.167, 169—72, 174, 176—83, 186—99, 205, 211, 213; Яковлів А. Договір гетьмана Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм Михайловичем 1654 р. // Там само, с.95—102, 106, 108—09, 111—14, 120—23, 125, 129, 138—43, 145—47, 149—55; Костомаров Н. И. Богдан Хмельницкий. К., 2004, с. 13, 21—24, 26—27, 133, 137—38, 141, 149—50, 160—62, 177, 197, 215—16, 219, 223, 225—26, 238, 263, 266, 269, 272—75, 283—84, 288—91, 298—99, 306—07, 309, 312, 317—18, 329, 338, 341, 345—46, 355, 359, 381, 383, 386—87, 392, 440, 451—53, 490, 493, 523, 525, 539, 545; Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 року. К., 2005, с.200—04, 206—08, 213—14, 216—17, 219, 222, 229—30, 235, 246—48, 263—65, 285, 303, 309—10; Дашкевич Я. Павло Тетеря // Дашкевич Я. Постаті. Нариси про діячів історії, політики, культури. Львів, 2006, с.188; його ж. Клан Хмельницького // Там само, с.97, 99—100.

Іван Сварник

Стаття створена: 2015