ВАТЕВ Стефан - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВАТЕВ Стефан

ВАТЕВ Стефан (Ветьов Стефан) (*06. 02. 1866, м. Ловеч, Болгарія — † 09. 03. 1946, м. Софія, Болгарія) — болгар. лікар-педіатр, антрополог, дослідник нар. медицини, збирач болгар. фольклору, краєзнавець. Д. чл. НТШ (з 1924).

Навч. у г-зіях у м-ку Пардубицах (Чехія) та м.Софії (Болгарія). 1882—87 учителював у Ґаброві та Софії. Вищу мед. освіту здобув у Німеччині — у вишах Гайдельберґа, Тібінґена та Лейпциґа. 1893 у Лейпциґу захистив докт. дис. Спеціалізувався на дит. хворобах у Берліні. Після закінчення вишів два роки працював лікарем у м. Ловечі, далі — окружним лікарем у м. Сілістрі, пізніше в дит. від-ні Александрівської лікарні у Софії (1898—1908). В. С.— один із засн. Болгар. лікар. союзу (1901), 1908—11 — кер. Директоріату нар. здоров’я при МВР. Особливі заслуги В. С. (разом із М.Русевим та П. Ораховацом) пов’язані з відкриттям Мед. ін-ту освіти як ф-ту Со-фіївського ун-ту Болгарії (відкритий 1917). Протягом 1899—1930 обіймав різні посади у мед. держ. і приват. установах та навч. закладах.

Зацікав. В. С. різнопланові, стосуються різних галузей наук, насамперед медицини, зокрема педіатрії. Також вивчав проблеми антропології болгар. народу, істор. етнографії Болгарії і суміжних земель. Збирав мат-ли з нар. медицини. Особливо пізнавальні його праці з фольклористики. Творчість В. С. досліджували чл. НТШ у Львові, передусім В. Гнатюк. Болгар. учений зібрав понад 400 нар. пісень із різних реґіонів Болгарії і опубл. їх у зб. „Периодическо списание“. Брав участь у багатьох наук. форумах у Болгарії та в ін. країнах Європи (відомі його теми доповідей з етнології й антропології). Був знайомий з Ф. Вовком. Окрім того, редагував такі журн., як „Медицина“ (разом із П. Ораховацом) (1894—95, кн. 1—7), „Медицински напредъкъ“ (1900—1903), „Л±тописи на л±карским съюзъ въ България“ (1903—1905), „Съвременна хигиена“ (1907—12).

В. С.— д. чл. БАН, чл.-кор. Антропологічного т-ва в Парижі (від 1907), нім. т­ва для антропології, етнографії та праісторії у Берліні (від 1913). Відзначений багатьма держ. нагородами. З ініціативи Виділу (президії) НТШ на пропозицію Філологічної секції за підтримки Математично-природописно-лікарської секції Т-ва В. С. 22. 10. 1924 обрано д. чл. НТШ.

Пр.: Български медицински речникъ // Медицина, 1894; Über den Fettgehalt des Blutes bei Nierenkrankheiten // Deutsche Medizinische Wochenschrift. Leipzig, 1897, N 35; Einige Versuche mit Flüggeschen peptonisierenden Bakterien // Jahrbücher für Kinderkrankheiten. Leipzig, 1898, Bd. XLVI; Приносъ къмъ антропологического изучване на българц± // Български прегледъ, 1899, г. VI; Beitrag zur Anthropologie der Bulgaren// Archiv für Anthropologie. Braunschweig, 1900, Bd. XXVI; Anthropologische Beobachtungen der Farbe der Augen, der Haare und der Haut bei den bulgarischen Schulkindern in der europäischen Türkei // Correspondenzblatt der Deutschen Gesellschaft für Anthropologie, Ethnologie und Urgeschichte, 1902, Jahrg. XXXIII, N 3, S. 23—24; Anthropologische Beobachtungen der Farbe der Augen, der Haare und der Haut bei den bulgarischen Schulkindern von der Türken, Pomaken, Tataren, Armenien, Griechen und Juden in Bulgarien // Там само, 1903, N 7, 8, S. 58—60; Versuche mit einigen neueren Arzneimitteln // Deutsche Medizinische Wochenschrift. Leipzig, 1903, N 35; Contribution à l’ étude antropologique des bulgares // Bulletins et Mémoires de la Société d’anthropologie de Paris. Paris, 1904, V° série, t. 5, р. 437—58; Естествени л±чебни места въ България. София, 1904; Народната ни медицина и народните ни лекари // Здраве, 1904, кн. 45; Материали по народната медицина в България // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. София, 1905, кн. XXI; Слизеста треска (Fiére ganglionaire) // Български л±карь, 1906; Taches pigmentorires chez les enfants bulgares // Bulletins et Mémoires de la Société d’anthropologie de Paris. Paris, 1907, V° Série, t. 8, р. 231—48; Недостичъ на Българския медицински факультет. София, 1910; Измерване на черепи въ България // Сборникъ на Българската академия на науката и изкуствата. София, 1914, кн. XXXV, ч. 3, 124 с.; Über den Reflex des M. Tensor Fasciae latae bei Pneumonie // Deutsche Medizinische Wochenschrift. Leipzig, 1917, N 7; Anthropological study of Lovech region. North Bulgaria. Races of Europe, 1939, Chap. XII, sect. 15, 77 p.

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 57, 121—23; 1930, ч. 69—70, с. 115; 1932, ч. 71, с. 34; 1935, ч. 72, с. 94; 1937, ч. 73, с. 121; 1939, ч. 74, с. 118; 1949, ч. 75, с. 38; 1954, ч. 77, с. 54; 1963, ч. 79, с. 34; 1966, ч. 80, с. 36; Кузманова К. Почетните граждани на Ловеч // Регионален исторически музей. Ловеч, 2009, с. 93—96.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015