АНДРОХОВИЧ Амвросій-Аврелій - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АНДРОХОВИЧ Амвросій-Аврелій

АНДРОХОВИЧ Амвросій-Аврелій (*05. 10. 1879, м. Лиска Богородчанського пов., Галичина (нині — смт Лисець Тисменицького р-ну Івано-Франк. обл.) — † 16. 10. 1942, м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі) — історик, педагог. Д.чл. НТШ (з 1923). Син свящ. Навч. у нар. школі у м. Лисці та с. Горохолині (1887—91), у 1891—98 — у польс. Станіславів. г-зії. Перебував у москвофільському середовищі, однак акт. участи в його громад. орг-ціях не брав. Мріяв отримати філол. освіту, проте через фінансову скруту був змушений обрати правничі студії. Навч. на правничому відділі Львів. (1898—1901), згодом — Краків. (1901—02) ун-тів. У 1904—08 на філос. відділі Львів. ун-ту вивчав укр. та класич. мови. Його наставниками з укр. мови та л­ри в ун­ті були К. Студинський та О. Колесса. 27. 10. 1909 після складання учительських іспитів (укр., лат. і грец. мови) екзаменаційною комісією допущений до викладання укр. мови як гол. предмета, а класич. мов як побічного в г-зіях іреальних школах Галичини з укр. та польс. мовами навчання.

1903—04 — суплент (заст. учителя) у Коломийській г­зії (викладав укр. та класич. мови), а 1904—11вчителював в Академічній гімназії у Львові; 1911—12 викладав класич. філологію у польс. г-зії у Теребовлі; 1912—13 — вукр. г-зії в Перемишлі; 1913—16 — укр. мову у двомов. чол. учительській семінарії у Станіславові; 1916—19 — у двомов. жін. учительській семінарії у Львові; у 1919—28 — у ІІІДерж. учительській жін. семінарії у Львові; 1928—1931 — дир. Держ. учительської семінарії в Сокалі, а 1931—34 — дир. ІІ Держ. учи-тельської жін. семінарії уЛьвові. У 1934—39 вчителював у дівочій Семінарії сестер василіянок у Станіславові. Короткий час викладав укр. мову на курсах для неукр. професорів Львів. ун­ту, згодом — ст. ви-кладач каф. укр. мовознавства. У 1941—42 — проф. Гр.­катол. богослов. академії у Львові (викладав історію семінарії) та вчитель у Малій семінарії. Чл. комісії Краєвої шкільної ради, яка затверджувала вид. букварів і читанок для нар. шкіл. Чл.Історично-філос. секції Богослов. наук. т-ва (1932).

Після сформування управи Ставроп. ін-ту з національно-свідомих українців 02. 02. 1916 А. А.­А. активно долучився до налагодження роботи цієї орг-ції. На заг. зборах Ставроп. ін-ту 12. 05. 1918 обраний чл. Ради Ставропігії, а 31. 12. 1919 — чл. ін­ту. 1918—23 — префект (зав.) книгарні Ставропігії, яка в той час стала осн. джерелом прибутку ін-ту. Зініціював та разом із В. Щуратом підгот. „Збірник Ставропігійського братства“ (1921). Осн. наук. зацікав.— історія світської серед. та вищої духовної освіти в Галичині ост. чверти XVIII — поч. ХІХ ст.: Королівська гр.-катол. генеральна семінарія при церкві св. Варвари у Відні, львів. „Studium Ruthenum“, гр.-катол. генеральна духовна семінарія у Львові, Папська колегія театинів у Львові. Особливо слід відзначити його розвідки „Віденське Barbareum. Історія королівської ґенеральної греко-катол. семинарії при церкві св. Варвари у Відні з першого періоду її існування. 1775—1784“ (1935) та „Історія гр.-катол. Ґенеральної Духовної Семинарії уЛьвові. 1783—1810“ (1936—39). У першій праці А. А.-А. з’ясовує проблему заснування віден. гр.-катол. семінарії, спроби її перенесення до Угорщини, історію та устрій навч. закладу, подає біографії церк. діячів церкви св. Варвари, пов’язаних із Барбареумом, настоятелів та вихованців. „З докладністю й скрупулятністю вченого дослідника істо[ричних] матеріялів,— зазначав анонімний рецензент утижневику „Мета“,— подає автор обширний до подробиць вірний образ постання, історії й устрою віденської семинарії [...] ця праця виходить своєю важливістю і джерельним матеріялом поза межі нашої батьківщини та має ширше наукове значіння“. У цій роботі подана інформація також про вихованців семінарії хорв. та румун. національностей. Хорв. контекст дослідження привернув увагу загребського часоп. „Obzor“ за 18.05. 1936, в якому подано позитивну оцінку праці А. А.-А. Дослідження про віден. гр.-катол. семінарію „Барбареум“ та Львів. генеральну семінарію раннього періоду існування є найповнішою історією цих навч. закладів і висвітлюють їх роль для духовної культури України.

Крім того, А.А.-А.— автор розвідок про Івана Горбачевського (1743—1806), пароха Ставроп. братства, організатора діяльности ставроп. життя в ост. третині XVIIIст., про Івана Лаврівського (1773—1820), кириличне друкарство у Відні, історію „Академічної громади“ від поч. її існування 1774 до 1848 (задумана більша праця так і не була написана), про станіславів. осередок т-ва „Просвіта“ за 1877—1937 (рукоп.). „Усі ті праці,— писав анонімний автор некролога на смерть А. А.-А.,— визначаються добрим простудіюванням джерельних матеріялів, написані легко, а деяка сухість стилю та вислову не відстрашить неспеціяліста“. Крім наук. праці, А.А.-А. ще зі студент. років цікавився музейництвом „і збирав для львівських українських музеїв старі ікони, стародруки, рукописи, а до бібліотек старі й новіші твори. Збирав також і фольклорний матеріал“ (з автобіографії). Чл. НТШ від 11. 05. 1907 (прийнятий на засіданні Виділу (президії), д. чл. затверджений 31. 10. 1923 за поданням Філологічної секції НТШ. Підтримував тісні стосунки із В. Щуратом, І. Крип’якевичем, був головою Комісії зі справ маєтности Белелуї. Від 19. 05. 1922— чл. Бібліографічної комісії НТШ. Був одним із-поміж 44 чл., присутніх на ліквідаційних Заг. зборах НТШ 14. 01. 1940.

Пр.: [Рец. на:] Барвінський О. Вибір з української літератури. Третє вид. Львів, 1917 // Наша школа. Рік ХІ. Львів, 1918, зош. 3—4, с. 25—42; Іван Лаврівський. Один із піонірів українського відродженя в Галичині, 1773—1820 // Записки НТШ. Львів, 1919, т. СХХVIII, с. 51—120; Львівське „Studium ruthenum“ // Там само, 1921, т.СХХХІ, с. 123—95; 1922, т. СХХХІІ, с. 185—217; 1925, т. CXXXVI—CXXXVII, с. 43—105; 1927, т. CXLVI, с. 33—118; 1929, т. CL, с. 1—80; О. Іван Горбачевський, примірний парох Ставропігійського братства (ур. 1743 †1806) // Збірник Львівської Ставропігії: Минуле і сучасне. Студії, замітки, матеріяли. Львів, 1921, т. І, с. 55—98; Із минулого академічної ґімназії у Львові // Українська школа, 1925, т. ІІІ, зош. 7—9, с. 15—23; „Іллірійська“ друкарня і книгарня Осипа Курцбека 1770—1792 р. та її звязки з угорською і галицькою землею. Причинок до історії друкарства кирилицею у Відні // Записки НТШ. Львів, 1929, т.CL, с. 109—20; Образки з історії середнього шкільництва в Галичині в XVIII і XIX ст. // Там само, 1930, т. C: Ювілейний збірник на пошану Акад[еміка] Кирила Студинського, ч. ІІ: Праці історичні, с. 1—22; Віденське Barbareum. Історія королівської Ґенеральної греко-католицької Cеминарії при церкві св. Варвари у Відні з першого періоду її існування (1775—1784) // Праці Греко-Католицької Богословської Академії у Львові. Львів, 1935, т. І—ІІ: Греко-католицька Духовна Семинарія у Львові / Матеріали і розвідки зібрав проф. др. Й. Сліпий, ч.І, с. 42—213; Історія греко-католицької Ґенеральної Духовної Семинарії у Львові (1783—1810). Частина І // Там само, 1936—39, т. ІІІ: Греко-католицька Духовна Семинарія уЛьвові / Матеріали і розвідки зібрав проф. др. Й. Сліпий, ч. ІІ, с. 61—512; Шлюбна виправа в1791 р. (Побутовий образок) // Нова хата (Львів), 1936, ч. 3, с. 2; Посаг Василіянки в1775 році // Там само, ч. 20, с. 4—5.

Арх. дж.:Архів ЛНУ, ф. Р-119, оп. 1, спр. 3; спр. 3097, арк. 1; спр. 3098, арк. 2; спр. 3099, арк. 1; ЦДІА України у Львові, ф. 174, оп.1, спр. 17, арк.2, 131—32 (автобіографія датована 08. 06. 1908); ф.309 (НТШ у Львові), оп. 1, спр. 34, арк.90 зв.; спр. 35, арк. 177 зв., 179 зв.; спр. 40, арк. 37 зв., 38зв.; спр. 372, арк. 2; спр. 382, арк. 4; спр. 959, арк. 8—8 зв.; спр. 1041—43 (Андрохович А. „Огляд діяльності філій „Просвіти“ в Станіславові за 1877—1937 роки“, рукоп.); оп. 2, спр.8, арк. 1.

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 92—93; [б. а.] Нові томи „Праць гр.-кат. Богословської академії у Львові“ // Мета (Львів), 1935, ч. 39, 6 жовт., с. 6; Греко-католицька Богословська академія у Львові в третьому трьохліттю свойого існування (1934—1937). Львів, 1941, с.179—80; Вв. Амвросій Андрохович // Львівські вісті, 1942, ч. 243, 25/26 жовт., с. [2]; В. С. Амвросій Андрохович // Краківські вісті, 1942, ч. 239, 27жовт., с. 4; І. К. Пам’яті Амврозія Андроховича// Львівські вісті, 1942, ч. 261, 15/16 листоп., с.[2]; [б. а.] Посвячення нагробника бл. п. проф. Амвросія Андроховича // Там само, 1943, ч. 140, 25черв., с. [3]; Історикові Духовної Семінарії. Проповідь Всепреосв. Архієпископа Йосифа при посвяченні надгробника бл. п. проф. Амвросія Андроховича 20. VI. 1943 // Там само, 1943, ч. 142, 27/28 черв., с. [3]; Світильник істини. Джерела до історії української католицької академії у Львові 1928—1929—1944. Торонто; Чікаґо, 1973, ч. 1, с.275—77; Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові: На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878—1978. Філадельфія; Мюнхен, 1978, с. 124—25; Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі 1895—1995/ Упоряд. І. Гнаткевич. Дрогобич, 1995, с.69.

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015