АНТОНОВИЧ Мирослав - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АНТОНОВИЧ Мирослав

АНТОНОВИЧ Мирослав (* 01. 03. 1917, м. Долина Долинського пов. (нині — Iвано-Франк. обл.) — † 11. 04. 2006, м.Утрехт, Нідерланди) — дириґент, спiвак, музикознавець, д-р музикології. Д.чл. НТШ (з 1984). Поч. освіту здобув у „Рідній школі“ в Долині. Закiнчив фiлiю Академічної гімназiї у Львовi (1932—36). Музику та музикознавство студiював у Вищомумуз. iн-тi iм. М. Лисенка у Львовi (клас вокалу О. Бандрівської, фортепіано й теорії — Н. Нижанківського), на музикозн. ф-тi Львiв. ун­ту у проф. А. Хибінського. Співав ухорі Малої духовної семінарії під проводом Д.Котка.

Під час навчання у Вищому муз. ін-ті керував хором Малої духовної семінарії, співав у хорах „Львівського Бояна“, „Студіо“ М.Колесси та в хорі під орудою Р.Прокоповича-Горленка. Закінчивши навчання, як спiвак-баритон виступав упрограмах Львiв. радiо та в оперних театрах — спочатку у Львовi, потiм у мiстах Австрiї. Під час війни продовжував навч. у Відні, де був головою муз. секції студент. т-ва „Січ“. Протягом 1946—48 перебував у таборі для переміщених осіб (Ді-Пі) у Новому Ульмі (Німеччина). З 1948 жив у Нідерландах. Ди-риґував хором питомців Укр. гр.-катол. семiнарії в Гіршберзі, пізніше — в м. Кулемборзі в Нідерландах. В Утрехтському ун-ті поновив свої музикозн. студії, вивчаючи творчість класика франко-фламандської школи Жоскіна де Пре. 1951 заснував відомий чол. Вiзантiйський хор, яким керував понад 40років (до 1992) і в якому співали лише голландцi. Хор пропаґував укр. церк. й свiтську, нар. і професійну музику, давав концерти в мiстах Зх. Європи та Пн. Америки. Тоді ж А. М. опубл. монограф. дослідження про Жоскіна де Пре „Die Motette Benedicta es von Josquin des Préz und die Messen super Benedicta von Willaert, Palestrina, de la Hеˆle und de Monte“ (1951), на основі якого захистив докт. дис. Водночас у 1951—82 працював наук. спiвробiт. Музикологічного ін-ту при Утрехтському ун-ті. У1953—54 був стипендіатом Гарвардського ун-ту в США, де поглиблював свої знання у ділянці середньовічної іренесансної музики у відомого фахівця О.Гомбоші та знання сучас. музики в курсі амер. композитора У. Пістона. Повернувшись у Нідерланди, продовжував керувати Візант. хором і працювати в ун­ті. А. М. створював власні композиції. З­поміж багатьох ориґ. творів виділяється монументальна вокально-симфонічна композиція „Пролог“ на текст прологу з поеми „Мойсей“ І. Франка, хор на сл.О.Олеся „Живи, Україно“. А. М. писав також вірші. В ост. роки життя у м. Нівегейні (Нідерланди) створив мішаний Хор ім.Лисенка, з яким побував в Україні.

Концерти: спільно із мецо-сопрано Є.Зарицькою (Амстердам, 1954), у посольстві Нідерландів у Франції (Париж, 1955), у Страсбурзькому соборі (Франція, 1956), у концертному залі Кельна (Німеччина, 1957), в Експо-центрі Брюсселя (Бельгія, 1958), у соборі св. Петра у Римі (Італія, 1959) з наст. авдієнцією у Папи Римського, під час Міжнар. євхаристійного конґресу (Мюнхен, 1960), у Вестмінстерському абатстві (Лондон, 1961), у Римі (1970, 1971, 1973), до 20-ліття Укр. Візант. хору (Утрехт, 1971), до 25-ліття Укр. Візант. хору (багатоденний концертний тур США і Канадою, 1975), вАнгліканській церкві Амстердама (1976), до 30­ліття Укр. Візант. хору (2-й багатоденний тур США і Канадою,1980),концертний тур Великобританією (1981), до 1000-ліття християнства (Швайцарія, Англія, Ватикан, 1988), концертний тур Україною (Київ, Львів, 1990), виступ Хору ім.М. Лисенка в Утрехті (1997).

Осн. наук. зацікав.— давня музика, зх.європ. та укр., насамперед церк. музика (вивчав сакральну монодію, партесне багатоголосся, укр. вплив на рос. церк. музику ХVII—XVIII ст.) та музика франко-фламандської доби Відродження. А. М.— автор 5-ти монографій, десятків наук. статей з iсторiї укр. музики, з­поміж яких „The Chants from Ukrainian Heirmologia“ (1974), „Кошиць Олександер Антонович — композитор церковної музики i диригент“ (1975), „Полiфонiчна музика в українських церквах у добi Козаччини“ (1984), „Ukrainische geistliche Musik“ (1990) та ін. Статті та мат-ли про укр. церк. музику в перекл. з різних європ. мов вийшли зб. „Musica sacra...“ (1997). Вперше в новітній історіографії з позицій укр. автора А. М. дав цілісний огляд одноголосого етапу розвитку укр. церк. музики, віднайшов, дослідив і почасти опубл. у Вінніпезі невідому до того часу зб. укр. партесних творів кін. ХVІІ — поч. ХVІІІст., що зберігалася в Сербії: Ukrainian „Partesny“ Concertos / Transcription of original manuscript M. Antonowycz (1974), П’ятиголосна партесна Служба Божа ХVІІ ст. / Транскрипція та зведення у партитуру М. Антоновича (1979). Наук. праці А.М. „свідчать про його глибоке знання музичних джерел, добре володіння матеріалом досліджень, тонке відчуття музичностильової сутностідавньої музики“ (Ю.Ясіновський).

А.М.— автор статей із різних ділянок укр. музики у муз. енциклопедiях і довідниках. Ця подвижницька науково-просвітн. діяльність сприяла поширенню у світі правдивих відомостей про укр. музику та її чільних представників. А. М.— чл. Мiжнар. орг-ції музикознавців та Голланд. музикозн. спілки, лауреат золотої медалі Міжнар. муз. орг­ції в Кембриджі (Англія) і володар лицарського ордена Оранс Насау, засл. артист України. З 15. 04. 1984 — д. чл. НТШ (за рекомендацією Історично-філософічної секції). Опубл. у „Записках НТШ“ ст. „Українські співаки на Московщині в 17ст.“, зібрав цінну б-ку муз. україніки, музикології таісторії культури, а також архів, котрі подарував Ін-ту літургійних наук УКУ (2000—03). У берез. 2007 та 2010 Музикознавча комісія НТШ спільно зІн-том літургійних наук УКУ у Львові ініціювала й провела на батьківщині митця в м. Долині Івано-Франк. обл. Міжнар. наук. конференцію, присвячену 90­літтю А. М.

Пр.:Die Byzantinischen Elemente in den Antiphonen der Ukrainischen Kirche // Kirchenmusikalisches Jahrbuch, 1959, S. 8—26; Українські співаки на Московщині в 17 ст. // Записки НТШ. Праці Філологічної та Історично-філософічної секцій. Збірник на пошану Зенона Кузелі / За ред. Б. Янева. Париж; Н.­Й.; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962, т. CLXIX, с.301—15; Ukrainische Hirmen im Lichte der byzantinischen Musiktheorie// Musik des Ostens, 1969, Bd. 5, S. 7—2; The Chants from Ukrainian Heirmologia. Bilthoven, 1974; Кошиць Олександер Антонович — композитор церковної музики i диригент. Вiннiпег, 1975; Fünfstimmige altukrainische Vokalkonzerte aus einer jugoslavischen Quelle// Beiträge zur Musikgeschichte Osteuropas / Herausg. von E. Arro. Wiesbaden, 1977, S. 399—413; Значення української партесної музики для росiйської музичної культури XVII—XVIII ст. // Збірник на пошану Григорія Китастого. Н.-Й., 1980, с.39—55; Дещо про українську церковну монодію та про назви знаменний і київський розспів // Наук. збірник УВУ на пошану проф. д-ра В. Янева / За ред. О.Горбача та ін. Мюнхен, 1983, т. 10, с. 147—70; Полiфонiчна музика в українських церквах удобi Козаччини // Intrepido pastori: Наук. зб. на честь Блаженнійшого Патріярха Йосифа в 40-ліття вступлення на галицький Престіл 1. 11. 1944. Рим, 1984, с. 595—611; Питоменностi українського церковного спiву // Збірник праць Ювілейного наук. конгресу в 1000-ліття Хрещення Руси-України / За ред. В. Янева. Мюнхен, 1988—89, с.458—74; Ukrainische geistliche Musik. Ein Beitrag zur Kirchenmusik Osteuropas (Wissenschaftliches Kongress zum Millennium des Christentums in der Ukraine in Zusammenarbeit mit der Ukrainischen Freien Universität). Мünchen, 1990; Musica sacra: Збірник статей з історії української церковної музики / Вст. ст., наук. ред. і приміт. Ю.Ясіновського. Львів, 1997, 261 с.; Станіслав Людкевич: композитор, музиколог. Львів, 1999, 2007.

Лiт.: Ясиновський Ю. До бiблiографiї музикознавчої спадщини Мирослава Антоновича // Записки НТШ. Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993, т. ССХХVІ, с. 495—98; його ж. Мирослав Антонович— диригент і музикознавець // Мистецтво ітрадиційна культура українського зарубіжжя: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 10—12 листоп. 1992 р. Львів, 1996, с. 146—51; його ж. Іодин у полі воїн (Мирославу Антоновичу — 80)// Культура і життя, 1997, 12 берез.; його ж. Мирослав Антонович // Місіонар. Львів, 1997, № 6, с. 22—25; його ж. Мирослав Антонович // Свобода (Джерсі Сіті; Н.­Й.), 1997, ч. 71, 15 квіт.; його ж. Мирослав Антонович— видатний митець сучасности // Український світ. К., 1999, № 17, с. 26—27; йогож. Невідомі спогади Мирослава Антоновича // Проблеми слов’янознавства. Львів, 2002, № 52, с.181—88; його ж. Мирославові Антоновичу — 85 літ! // Вісник НТШ. Львів, 2002, ч. 27, с.20—21; Хроніка НТШ. Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 168; Мистецтво України: біографічний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. К., 1997, с. 22; Жуковський А. Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка в Європі. Львів; Париж, 2000, с. 89; Червінський І. Візантійський хор Мирослава Антоновича та його дискографія // KALOFTNIA. Львів, 2002, вип.1, с. 161—74; Ганнік К., Сиротинська Н., Ясіновський А., Ясіновський Ю. Мирослав Антонович (1 березня 1917 — 11 квітня2006) [некролог] // Там само, 2006, вип. 3, с.305—09.

Оксана Гнатишин, Юрій Ясіновський

Стаття створена: 2015