АПОКРИФІЧНІ МОЛИТВИ — один із жанрів апокриф. л-ри, сформований за взірцем церк., але з численними вставками нар. повір’їв, замовлянь і заклинань. Входили до складу багатьох зб. замовлянь. Не включені до офіційного церк. канону. Походять із часів язичництва. Найдавніші А. м. (заклинання проти хвороб і злих сил) збережені грец. і коптською мовами. На слов’ян. терени потрапляли переважно з Візантії, зазнали значної християнізації. Входили в Требники і Молитовники поряд з „істинними“ молитвами. Частина А. м. є прямими перекрученнями або уривками з популярних апокрифів. У другій пол. ХІХ — поч. ХХ ст. А. м., замовляння стали предметом досліджень багатьох учених (О. Алмазова, О. Архангельського, Ф. Буслаєва, О. Веселовського, П. Єфименка, В. Істріна, І. Каратигіна, Є. Карського, Ф. Керенського, Х. Лопарева, І. Порфир’єва, Є. Романова, П. Сирку, О. Соболевського, М. Соколова, М. Тихонравова, Ю. Яворського, О. Яцимирського), у т. ч. чл. НТШ, насамперед — І. Франка, а також В. Перетца, О. Петрова, О. Пипіна, С. Смаль-Стоцького, М. Сумцова, В. Яґича.
І. Франко проблематику А. м. експлікував у кількох сюжетах, у вид. та дослідн. зосібна контекстах. Багата зб. рукопис. молитов і псевдозаклинань разом із додатками до 5-томного корпусу „Апокрифів...“, за задумом І. Франка, мала ввійти до 6-го т. цього вид. Про це свідчать як тексти, опубл. на стор. періодики („Преданіє про гром Мойсея Громовидця“, молитва про 72 імени Бога з Ганкенштейніянського кодексу (Codex slavicus 37 Віден. цісарської б-ки), так і копії А. м., що зберігаються в особистому архіві І. Франка ІЛ НАН України („Молитва від злої тучі“, „Молитва від трясавиці“, „Молитва від хортів і вовків“, „Короткі гарячі молитви на відвернення чуми“, „Молитви св. Захарія“), а також рукопис. зб., у яких міститься велика кількість А. м., насамперед зб. Якова Казиницького, Іллі Яремецького-Білахевича, Керестурський рукоп. Федора Шовґора 1886 та ін., які також зберігаються в особистому архіві І. Франка. Окрім причинків у працях із ширшої проблематики, І. Франко присвятив А. м. кілька ст.: „Южнорусский громник“ („Киевская старина“, 1892, т. 36), „Церковнослов’янський апокриф про 72 імени Бога“ („Zeitschrift des Vereins f?r Volkskunde“, 1904, N 4), „Празник святого Спаса. Причинок до історії староруського письменства і культури“ (вперше надрук. у зібр. тв. І. Франка (т. 39) за рукоп. Андрія Франка та невстановленої особи (ІЛ НАН України, ф. 3, спр. 746). У „Хроніці НТШ“ вміщено реферат цієї розвідки І. Франка, прочитаний на засіданні Історично-філософічної секції НТШ, разом із низкою рец. на публікації О. Алмазова, В. Істріна, В. Перетца, Х. Лопарева, Ю. Яворського та О. Яцимирського, опубл. у „Записках НТШ“.
Ключові теор. моменти аналізованих текстів дослідника: критерій розрізнення апокриф. і неапокриф. молитов, проблема міжліт. рецепції, вплив молитовних текстів на формування реліг. світогляду народу, з’ясування шляхів поширення А. м., вимога залучення до порівн. аналізу якнайобширнішого корпусу текстів для уникнення „забавки в філологію“, плавання „в мряці непевности“, простеження еволюції давніх пам’яток, зокрема Требників, увага до нац. прикмет міжнар. літ. сюжетів. Нац. концепт деяких Франкових „апокрифічних“ відгуків, зокрема на працю О. Алмазова „Врачевальные молитвы. К материалам и иссл±дованиям по истории рукописного русского Требника“ (1900) та на студію Х. Лопарева „Древнерусские сказания о птицах“ (1897), став, очевидно, причиною недопущення їх до зібр. тв. письменника в 5-ти т. В обох рец. І. Франко робить авторам такий „принципіяльний“ закид, як нехтування нац. (тут — укр.) належности аналізованих текстів.
Типи книжок, у яких містились А. м., роль церковнослужителів у поширенні апокрифів, А. м. у т. ч.— один із центр. сюжетів у студіях Франка. За спостереженням І. Франка, А. м. і замовляння потрапляли навіть до Требників, зокрема найдавніших (Стрятинського 1606, Львівського 1644 і 1645, Київського (Петра Могили) 1646). У пізніших друк. вид. І. Франко, аналізуючи Требники різного часу, зауважив, що пропущено багато молитов, які були в цих старих Евхологіонах. Натомість духовні особи, укладачі багатьох рукопис. зб. ХVІІ—ХVІІІ і навіть ХІХ ст., для задоволення інтересу народу „до ворожби, примовок і т. ін.“ щедро декорують свої зб. А. м., замовляннями, пам’ятками магічної л-ри, усілякими „Громниками“, „Рождественниками“, „Путниками“, „Раздаками“, „Рафлями“. Зб. чародійських молитов і замовлянь, якою у Прикарпатті користувалися священики, зберігалася навіть у Митрополичій б-ці у Львові (цей факт І. Франко занотував услід за А. Петрушевичем у ст. „Карпаторуське письменство ХVІІ—ХVІІІ вв.“ (1900).
А. м. „дивною луною“ відбилися і в худож. текстах І. Франка (у „Леґенді про Пилата“ та в оповіданні „Під оборогом“). У „Леґенді про Пилата“ є два мотиви А. м.: „урочливого ока“ і „вічного життя“ Понтія Пилата. В оповіданні „Під оборогом“ — мотив відвернення тучі (інтертекст „Молитва від злої тучі“ (копія цієї молитви з рукоп. Івана Добрянського зберігається в особистому архіві І. Франка). Див. „Апокрифи і леґенди з українських рукописів“.
Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 3, спр. 746, 2006, 2044, 2046, 4089, 4733, 4760, 4820.
Літ.: Пыпин А. Н. Ложные и отреченные книги русской старины // Памятники старинной русской литературы, издаваемые графом Григорием Кушелевым-Безбородко / Под ред. Н. Костомарова. СПб., 1862, вып. ІІІ (публікація низки А. м.); Ягич В. История сербохорватской литературы. Казань, 1871, с. 106 (публікація із серб. рукоп. „Молитва против нежит“); Smal-Stockіj St. ?ber den Inhalt des Codex Hankensteinianus. Wien, 1886, S. 73—77 (публікація молитви про 72 імени Бога); Сумцов Н. Очерки истории южнорусских апокрифических сказаний и песен // КС, 1887, июнь—июль, т. ХVІІ, с. 215—68; сентябрь, т. ХІХ, с. 1—64; ноябрь, т. ХХІ, с. 402—55; його ж. К библиографии старинных малорусских религиозных сказаний // Сборник Харьковского исторично-филол. общества, 1896, т. VІІІ, с. 306—13; його ж. Слово о бездождии // Сборник статей в честь В. П. Бузескула. Х., 1913—1914, с. 390—96; Франко І. Преданіє про гром Мойсея Громовидця // КС, 1892, т. 36, кн. 3, с. 483—84; його ж. Южнорусский громник // Там само, с. 483—84; його ж. [Рец. на:] Алмазов А. И. К исторіи молитв на разные случаи. Зам±тки и памятники // Летопись Историко-филологического общества при Новороссийском университете, 1897, [т.] VI, с. 380—432 // Записки НТШ. Львів, 1897, т. XVIII, кн. IV, с. 38—42; його ж. [Рец. на:] Яцимирскій А. И. Мелкіе зам±тки: I. Отреченныя молитвы и Коледарник; II. Запись с упоминаніем царя Болг[арского] С±меона // Известия ОРЯС АН, 1897, [кн.] II, с. 356—60 // Там само, т. XIX, кн. V, с. 5—6; його ж. [Рец. на:] Древнерусскія сказанія о птицах / Сообщеніе Хр?сан?а Лопарева // Памятники древней письменности. СПб., 1897, № CXVI, XXV + 20 c. // Там само, 1898, т. ХХ, кн. VІ, с. 20—26; його ж. [Рец на:] Яворскій Ю. Громовыя стр±лки. Очерк по исторіи южнорусскаго фольклора. К., 1897, 12 с. (Відбиток: КС, 1897, т. LVIII, с. 227—38) // Там само, т. ХХІ, кн. І, с. 38—40; його ж. [Рец. на:] Перетц В. Н. Матеріалы к исторіи апокрифа и легенды. I. К исторіи Громника. Введеніе, славянскіе и еврейскіе тексты // Записки Историко-филологического факультета имп[ераторского] С.Петербургского университета, 1899, ч. LIV, вып. I // Там само, 1902, т. ХLIХ, кн. V, с. 15—19; його ж. [Рец. на:] Алмазов А. И. Врачевальные молитвы. К матеріалам и изсл±дованіям по исторіи рукописнаго русскаго Требника // Летопись Историко-филологического общества при Имп[ераторском] Новоросcийском университете. VIII. Византийско-славянское отделение V. Одесса, 1900, с. 367—514 // Там само, 1903, т. LІ, кн. І, с. 15—17; його ж. [Рец. на:] Алмазов А. И. Чин над б±сноватым. Памятник греческой письменности XVII в. // Летопись Историко-филологического общества при Имп[ераторском] Новороссийском университете, [1900], т. IX, с. 1—96 // Там само, с. 17—18; його ж. [Рец. на:] Алмазов А. И. Апокрифическія молитвы. Заклинанія и заговоры. К исторіи византійской отреченной письменности // Летопись Историко-филологического общества при Имп[ераторском] Новороссийском университете, [1900], т. IX, с. 221—340 // Там само, с. 18—19; його ж. [Рец. на:] Истрин В. М. К вопросу о гадательных псалтирях. По поводу книги М. Сперанскаго „Гаданія по псалтири“ // Летопись Историко-филологического общества при Имп[ераторском] Новороссийском университете. СПб., 1899[?], [т.] IX, с. 153—202 // Там само, с. 19—25; його ж. Карпаторуське письменство XVII—XVIII вв. Львів, 1900; його ж. Церковно-словянський апокриф про 72 імени Бога // Zeitschrift des Vereins f?r Volkskunde, 1904, № 4, с. 408—13; його ж. Празник святого Спаса. Причинок до історії староруського письменства і культури // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1983, т. 39, с. 267—26; Петров А. Л. Угро-русские заговоры и заклинания начала ХVІІІ века // ЖМНП, 1893, т. Х, с. 516—49; Перетц В. Н. Из истории суеверий // Северный курьер, 1900, № 256; його ж. Из истории заговоров. Памятник обличительной литературы ХV в. // Литературный вестник, 1901, кн. ІІІ, с. 280—83; його ж. Материалы к истории апокрифа и легенды. ІІ. К истории „Лунника“ // ИОРЯС, 1901, т. VІ, кн. 3, с. 1—126; кн. 4, с. 103—31; Хроніка НТШ. Львів, 1911, ч. 47, с. 11; Мельник Я. Із „пакосного роду літератури“: непомічені рецензії Івана Франка // Вісник Львівського університету. Серія філол., 2003, вип. 32, с. 236—62; її ж. Іван Франко й biblia apocrypha. Львів, 2006; її ж. Апокрифічні молитви: сюжети Івана Франка // Вісник Львівського університету. Серія філол., 2009, вип. 44, ч. 2, с. 268—75; Петканова Д. Стара българска литература. Апокрифи. Апокрифната литература в Българии // http: // www. promacedonia. org/bg_ap/dp_.uvod.html.
Ярослава Мельник