БЕЛЕЛУЯ | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

БЕЛЕЛУЯ

БЕЛЕЛУЯ — село побл. м. Снятина (нині — Івано-Франк. обл.), земля якого впродовж 1912—39 належала НТШ. Маєтність заповів Т-ву 24. 07. 1912 адво-кат Теофіл Дембіцький († 16. 07. 1915) з умовою щорічної виплати укр. молоді стипендії 1500 кор. на навчання у вищих школах і наук. премії за праці укр. мовою, а також оплати по 30 кор. парохові Б. за три служби Божі щорічно, відправлені за упокій душі жертводавця. До 1921 земельний маєток налічував 400 моргів орного поля (за ін. даними — 430) і сіножати без лісу (табулярна част.), а також житлові та госп. будівлі, зокрема 12 госп. будинків (дворів), серед них — млин та корчма. Вартість маєтности — бл. 500 тис. кор. Було 20 моргів селян. (рустикального) поля. За маєтком числився борг, який НТШ було зобов’язане сплачувати. Наглядали за справами НТШ, пов’язаними з посілістю, спочатку В. Стефаник і І. Семанюк (Марко Черемшина). У 1920-х рр. головою Комісії для справ Б. був А. Андрохович. Пізніше Т-во призначало референтами із своїх чл. Ними у різний час були С. Баран, В. Щурат, Д. Юркевич, Т. Войнаровський, Є. Храпливий (1936), А. Адамчук (1937) та ін. Виділ (президія) НТШ мав право апробації (т. зв. презенти) посади священика у Б. За час володіння НТШ маєток орендували Генрик Герман (22. 03. 1910—28. 02. 1922), Броніслав Заремба (01. 03. 1922 — груд. 1930) та його дружина Ольга Заремба (груд. 1930 — верес. 1939). Щорічна орендна плата у 1912—14 становила 12 800 кор., а 1914—22 — 10 800.

У 1911—13 унаслідок погодних умов і госп. кризи маєтність не давала великих прибутків. Під час Першої світ. війни, від літа 1914 до осени 1917, Г. Герман не господарював у Б. Госп­во було цілковито знищене, а весь інвентар забрали рос. війська. Шкода, заподіяна війною, становила 184 000 кор. 18. 06. 1918 Виділ НТШ продовжив контракт з Г. Германом до 28. 02. 1922 з річною орендою 20 000 кор. (двома ратами — 1 берез. і 1 верес.).

Згідно зі земельним законом у ІІ Речі Посполитій, який передбачав власність землі площею не більше, ніж 100 моргів, на засіданні Виділу Т-ва 25. 06. 1920 вирішено розпарцелювати част. маєтку. Загалом розділено 330 моргів табулярних ґрунтів поміж селян із допомогою т-ва „Земля“. За виручені гроші у житловому будинку передбачалося влаштувати оселю для старших віком і незаможних письменників, а також службовців НТШ, проте цей план не був реалізований. Не була втілена у життя в селі й ухвала про організацію школи сільс. госп­ва для місцевої молоді. Гроші НТШ використало для купівлі у Львові кам’яниці на вул. Панській, 21 (нині — вул. І. Франка) та паперу для друкарні.

На 1924 у власності НТШ було 93 морги поля (55 моргів орного, 6 сіножати, 10 саду і парку, 22 пасовиська і неужитків, а також житловий будинок, стодола і стайня). Новий орендар Б. Заремба дбайливо вів справу у маєтку, відбудувавши житловий будинок і ряд госп. будівель. На засіданні Виділу Т-ва 22. 10. 1924 К. Студинський після поїздки до Б. позитивно оцінив старання Б. Заремби.

08. 06. 1921 на засіданні Виділу Т-ва вирішено відвести площу для побудови „Читальні“ і пам’ятників І. Франкові та Т. Шевченкові, а також каплиці, де були б перепоховані останки Т. Дембіцького.

Доходи від винайму землі йшли також на школу, сплату податків, ремонт будівель. З 1931 НТШ розпочало заходи для продажу маєтку. Адвокат І. Боцюрків (із Бучача) прагнув набути посілість через обмін на двоповерхову кам’яницю у Львові на вул. Шептицьких, 12, однак Т­во погоджувалося лише на готівку в доларах. 1935 адвокат І. Могильницький (із Коломиї) хотів купити земельне володіння за суму 50 тис. зл. шляхом парцеляції між селянами, Т­во натомість прагнуло продати нерухомість за 60 тис. зл. У другій пол. 1930­х рр. Б. далі не давала великих прибутків, у зв’язку з чим Виділ НТШ знову намагався продати маєток. На засіданні Виділу Т-ва 12. 05. 1938 А. Адамчук доповідав, що справи у Б. ведуться нераціонально. 1939 Виділ НТШ ухвалив рішення поділити ґрунти між селянами, однак умова не була виконана. У 1937 весь дохід для НТШ від Б. становив 62 735 зл.; 1938 — 108 202 зл.

Після встановлення рад. влади у верес. 1939 землю розібрали селяни. Ост. управителька маєтку О. Заремба (Зарембова) з листоп. того ж року проживала у Снятині, а будинками госп-ва розпоряджався селян. к-т під проводом селянина В. Керика. На засіданні 13. 11. 1939 Виділ НТШ вирішив повернути собі нерухомість або отримати відшкодування, але ці клопотання на той час були безперспективними.

Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 35, арк. 105—06, 117 зв.—118, 127, 135—35 зв., 136 зв.—37, 138, 139 зв., 148 зв., 154, 155—55 зв., 156 зв., 189 зв., 190, 199—200, 242 зв., 267 зв.—68, 274, 300; спр. 36, арк. 5, 37, 47 зв., 52—52 зв., 54, 64 зв., 69; спр. 550, арк. 1—7; спр. 551, арк. 1—3 зв.; спр. 552, арк. 8—10; спр. 553, арк. 12; спр. 554, арк. 37—39; спр. 555, арк. 13—14; спр. 557, арк. 16; спр. 558, арк. 32—37 зв., 64; спр. 559, арк. 3, 21—22, 44—55.

Літ.: [Кордуба М.] Белелуя. В десятиліття наукової фундації // Стара Україна, 1924, ч. 11, с. 169—70; Хроніка НТШ. Львів, 1937, ч. 73, с. 21; 1938, ч. 74, с. 27; Дорошенко В. Огнище української науки Наукове товариство імени Т. Шевченка. Н.­Й.; Филадельфія, 1951, с. 70; Гнатюк В. Наукове товариство імени Шевченка у Львові. 2­ге вид. Мюнхен; Париж, 1984, с. 120—28.

Іван Головацький, Мирослав Мороз, Андрій Фелонюк

Інформація про статтю

 Автор:

Іван Головацький, Мирослав Мороз, Андрій Фелонюк

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

БЕЛЕЛУЯ / Іван Головацький, Мирослав Мороз, Андрій Фелонюк // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-228

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я