БЕРНЕКЕР Еріх (Berneker Erich) (*?03. 02. 1874, м. Кеніґсберґ, Пруссія (нині — Калінінград, РФ) — † 15. 03. 1937, м. Мюнхен, Німеччина) — нім. мовознавець, дослідник слов’ян. філології, представник молодограматичної школи. Д. чл. НТШ (з 1914).
Студіював порівн. мовознавство та слов’ян. філологію у Франкфуртському і Лейпцизькому унтах. 1895 здобув ступінь д-ра філософії. У Москві досліджував славістику під кер. проф. Ф. Фортунатова, В. Міллера та В. Корша. Деякий час проживав на Полтавщині, виїжджав на Чернігівщину. Там безпосередньо вивчав укр. мову. В листі до В. Гнатюка (07. 11. 1902) писав: „Літом 1896 р. я прожив кілька місяців на Україні і там ознайомився з українською мовою, яку дуже полюбив. Очевидно я вже не можу розмовляти, але читаю на ній дуже радо і без особливих труднощів“. Після повернення у Німеччину викладав на семінарі сх. мов при Берлін. унті, 1899 захистив докт. дис. зі слов’ян. філології, з 1902 — надзвич. проф. порівн. мовознавства з правом викладати слов’ян. філологію у нім. ун-ті Праги. З 1909 — звич. проф. слов’ян. філології Бреславського (Вроцлавського) ун-ту. 1911 очолив новоствор. каф. слов’ян. філології у Мюнхен. ун-ті. Протягом 1922—29 редагував журн. „Archiv fu..r slavische Philologie“.
Осн. наук. зацікав. Б. Е. стосувалися компаративістичних досліджень праслов’ян. мов, зокрема етимології й синтаксису. Він уперше широко застосував реконструкцію праслов’ян. форм, а під час встановлення етимології слів зберіг характер порівняльно-істор. коментарів щодо сучас. мов, запропонував „реконструкцію праслов’янського синтаксису в плані структури речень“ (В. Журавльов), часто використовував у своїх працях діал. лексику. Одна з найважливіших праць Б. Е. („Slavisches etymologisches W?rterbuch“, 1908—13, у 2 т.) незакінчена, доведена до слова „мор“—„mor“.
У своїх працях Б. Е. під час наведення ілюстрат. мат-лу постійно вживає лексику укр. мови (часто діал.). Високо оцінена С. Смаль-Стоцьким і В. Сімовичем його система лат. транскрипції для укр. слів. Важливе значення для укр. мовознавства має праця Б. Е. „Die Wortfolge in den slavischen Sprachen“ (1900), у якій проаналізовано давньоукр. книж. мову та мову укр. фольклору й узагалі укр. нар. творчости. На увагу заслуговують усі його лексикограф. праці. Використовує словник Б. Е. у своїх працях І. Свєнціцький.
Б. Е. листувався з В. Гнатюком. З цієї кореспонденції відомо про подяку за надіслані укр. ученим фольклорист. друк. праці, вид. в НТШ; про пересилку мовознавцем своїх праць до Львова, а також про те, „яку величезну користь принесуть [для нього] дослідження праць Ваших [В. Гнатюка] і Верхратського“ (20. 05. 1914 на засіданні Виділу (президії) НТШ зачитано подяку Б. Е. за видання Т-ва). Водночас із листування дізнаємося про брак на той час у „королівській бібліотеці“ друк. видань НТШ, про те, що Б. Е. зберігав у своїй б-ці твори Т. Шевченка. Ін. тема — це подяка В. Гнатюкові за рецензію — „дружнє і повчальне обговорення“ його („Slavische Chrestomathie mit Glossaren“). В. Гнатюк у „Записках НТШ“ рецензує цю працю (Львів, 1902, т. XLIX, кн. V). Рец. на хрестоматію була позитивною, хоч В. Гнатюк зауважував, що автор не „включив до неї жодного зразка із карпатської групи говорів“. Окрім того, на стор. „Записок НТШ“ з’являється рец. З. Кузелі на працю Б. Е. „Der genetivaccusativ bei belebten Wesen im Slavischen“ (1907, т. LXXVII). Треба відзначити, що й Б. Е. мав певні зауваження до україномов. книжок, напр., до „Практичної граматики“ В. Сімовича.
18. 02. 1914 на пропозицію Філологічної секції НТШ Б. Е. обраний д. чл. Т-ва, а 17. 06. 1914 на засіданні Виділу Тва оголошено його подяку за обрання д. чл. Текст подяки такий: „Я дуже гордий за присуджене мені відзначення. Воно стане для мене поштовхом, щоб присвячувати ще більше, як досі, своє зацікавлення українській мові і, в першу чергу, забезпечити їй відповідне місце також в університетських лекціях“ („Ich bin auf die mir ... gewordene Auszeichnung sehr stolz; sie wird mir ein Ansporn sein, dem Ukrainischen noch mehr als bisher mein Interesse zu widmen und ihm vor allem auch im Universit?tsunterricht die geb?hrende Stellung zukommen zu lassen“ (Із листа В. Гнатюка до І. Кревецького, 23. 03. 1914).
Пр.: Die preu?ische Sprache. Stuttgart, 1896; Russische Grammatik. Leipzig, 1897; Russisches Lesebuch und Russisch-deusches Gespr?chsbuch. Leipzig, 1897; Die Wortfolge in den slavischen Sprachen. Berlin, 1900; Graf Leo Tolstoj. Leipzig, 1900; Slavische Chrestomathie mit Glossaren. Strassburg, 1902; Der genetiv-accusativ bei belebten Wesen im Slavischen // Zeitschrift f[?r] v[e]rgl[eichenden] Sprachforschung / Hrgs. v[on] Kuhn u[nd] Schmidt. G?tersloh, 1904, XXXVII, N. F. XVI, S. 364—386; Slavisches etymologisches W?rterbuch. Heidelberg, 1908—1913, Вd. І—ІІ.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 34 (В. Гнатюк), спр. 39, арк. 1—2; спр. 442, арк. 9—10 та ін.; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 35, арк. 61 зв., 64; спр. 391, арк. 44—45; спр. 987, арк. 51—52; спр. 2237, арк. 46—47 зв.
Літ.: Гнатюк В. [Рец. на:] Berneker E. Slavische Chrestomathie mit Glossaren. Strassburg, 1902, X + 484 S. // Записки НТШ. Львів, 1902, т. XLIX, кн. V, с. 10—13; Кузеля З. [Рец. на:] Berneker Е. Der genetiv-accusativ bei belebten Wesen im Slavischen // Zeitschrift f?r vrgl. Sprachforschung / Hrgs. v[on] Kuhn u[nd] Schmidt. G?tersloh, 1904, XXXVII, N. F. XVII, S. 364—386 // Там само, 1907, т. LXXVII, кн. ІІІ, с. 234—37; Smal-Stocki S., Garther T. Grammatik der ruthenischen (ukrainischen) Sprache. Wien, 1913 Прага, 1925; Хроніка НТШ. Львів, 1918, ч. 60—62, с. 62—63; Свєнціцький І. Нариси з історії української мови. Львів, 1920, с. 14 та ін.; Смаль-Стоцький С. Розвиток поглядів про сім’ю слов’янських мов та їх взаємне споріднення.; Соболевский А. Этимологические заметки. По поводу „Славянского этимологического словаря“ Э. Бернекера // Slavia, 1927, rос. 5, sv. 3, s. 448—49; Дорошенко В. Огнище української науки Наукове товариство імені Т. Шевченка. З нагоди 75-річчя його заснування. Н.-Й.; Філадельфія, 1939, ч. 74, с. 114; 1951, с. 106; Булаховський Л. А. Питання походження української мови. К., 1956, с. 85, 140; Гумецька Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV—XV ст. К., 1958; Бурячок А. А. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. К., 1961, с. 36, 113; Ковалів П. Лексичний фонд літературної мови Київського періоду X—XIV століть. Н.-Й., 1964, т. 2, с. 35, 38; Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі. К., 1969, с. 19, 46, 80; Лев В. Сто років праці для науки і нації. Коротка історія Наукового товариства ім. Шевченка. Н.Й., 1972, с. 21; Журавлев В. Славянская компаративистика. Итоги и перспективы // Известия АН СССР. Отд. литературы и языка. М., 1980, т. 39, вып. 3, с. 242—51; Полюга Л. М. Українська історична та діалектна лексика. К., 1985, т. 2, с. 102; Brockhaus Enzyklop?die in vierundzwanzig B?nden. 19-te v?llig neu bearbeitete Auflage. 3 Bd. BED—DRN. Mannheim, 1987, S. 161; Мушинка М. Володимир Гнатюк // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Париж; Н.-Й.; Сідней; Торонто, 1987, т. CCVII, с. 183—84; Єрмоленко С. Я. Історія української мови: хрестоматія. К., 1996, с. 109; Качкан В. А. Хай святиться ім’я твоє... Івано-Франківськ; Львів, 1996, кн. 2, с. 59; Володимир Гнатюк. Документи і матеріали (1871—1989) / Упоряд. Я. Дашкевич, О. Купчинський, М. Кравець та ін.; відп. ред. О. Купчинський. Львів, 1998, с. 139, 338, 421, 429; Schaller H. W. Erich Berneker: Leben und Werk. Frankfurt am Main, 1999; Сімович В. Праці: У 2 т. Чернівці, 2005, т. 1: Мовознавство / Упоряд. Л. Ткач, с. 56, 69, 71—72, 179.
Олег Купчинський, Андрій Фелонюк