БИБЛИОТЕКА ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМИИ НАУК В ПЕТЕРБУРГЕ (Библиотека Российской АН, Библиотека АН СССР, нині — Библиотека Российской АН) — перша держ. б-ка Росії. Засн. 1714 за наказом Петра І у приміщенні Літнього палацу на базі трьох бібліот. зібрань: Аптекарського приказу, герцогів Курляндії, герцога Гольштинського (Готторпська б-ка), які загалом охоплювали бл. 2 тис. кн.,— а також Кремлівського палацу і Кунсткамери, у будівлі якої певний час на поч. розміщувалася БИАН. З 1724—25 — власність АН Росії. Від 1728 розміщена в новій будівлі на о. Васильєвському. Дещо згодом до неї влилися рукоп. В. Татищева, бібліот. зібрання Я. Брюса, А. Вініуса, А. Піткарна, Р. Арескіна, П. Шафірова, книжки Петра І, його сестри та сина, визначних укр. літераторів, церк. і культ. діячів Л. Барановича, Й. Галятовського, П. Могили, Ф. Прокоповича, М. СмотТитульна сторінка рукопису книги І. Срезневського „Запорожскаярицького, С. Явор- ського та ін. 1772 до складу БИАН увійшли бка Радзивіллів із Несвіжа, низка архівів з України. З 1746 БИАН отримувала обов’язковий примір. вид. АН, з 1783 — примір. усіх вид., що виходили в Росії, а згодом — в СРСР. Від 1919 до 1921 БИАН була поділена на два відня: рос. (слов’ян.) та інозем. У ХІХ ст. до БИАН надійшли збірка карт Географ. департаменту Росії, періодика Мін-ва освіти, книги К-ту інозем. цензури, част. колекції Ф. Толстого, а на поч. ХХ ст.— колекції С. Тройницького, рукоп. М. Лихачова, О. Яцимирського, Ф. Вітберґа, рідкісна збірка сербо-лужицьких вид., особ. збірки украЛист бібліотекаря БИАН Е. Вольтера до Бібліотеки НТШ з проханнїнців О. Калужняцького, А. Петрушевича, І. Рудченка, І. Срезневського та ін. сла- вістів (бл. 60 таких зібрань), матли до історико-етнограф. оп. Прикарпаття, зібрані І. Вагилевичем.
1901 БИАН зазнала значних втрат через пожежу (зокрема рідкісних вид.), тому 1914 для неї збудували нове приміщення, проте до нього БИАН переїхала лише 1924. Значно збагатилися ф. б-ки у 20ті рр. ХХ ст. книжками і рукоп. ліквідованих церков, монастирів, зокрема Корельського, Тихвинського, Соловецького та ін. монастирів, а також навч. закладів. З України надійшла старообрядська збірка з Білої Криниці.
Нині БИАН є однією з найбільших у Росії. Її фонди налічують понад 17 млн кн. і 220 тис. рідкісних кн. (у т. ч. інкунабул, стародруків, вид. Фіоля, Вуковичів, І. Федоровича (Федорова), О. Радишевського), понад 16,5 тис. рукоп. (зокрема грец. рукоп. V ст., зх.європ. рукоп. Х ст., т. зв. Фінські уривки ХІІ—ХV ст., списки ХV—ХVІ ст. давньорус. літоп.— Іпатіївського, Радзивіллівського, 3 т. Лицевого літопис. зведення серед. XVI ст.), карт, у т. ч. рукопис., атласів та ін. 1988 у БИАН трапилася велика пожежа, яка знищила більшу част. вид. рад. періоду (бл. 300 тис.), ін. ф. (бл. 3 млн) було пошкоджено під час гасіння.
Першим дир. БИАН був Роберт Арескін, згодом нею керували Й. Шумахер, М. Ломоносов і Й. Тауберт, К. Залеман, Ф. Шуберт, О. Шахматов, М. Дьяконов, М. Никольський, С. Платонов, С. Жебельов, С. Рождественський та В. Леонов.
Нині БИАН є галузевою — складається з центр. і 43 б-к ін-тів РАН. Б-ка є науково-дослід. центром із бібліотекознавства, бібліографістики, інформатики, книгознавства, описання рукоп., консервації і реставрації док-тів, безпеки б-к та архівів; зберігає ф.: інозем., рос. і слов’ян. народів, газетний, рукопис., рідкісної книги, картограф., довідково-бібліограф., патентний, країн Азії й Африки, окремо зберіг. ф. мікрофішів і мікрофільмів, рос. зарубіжжя, бібліотекознавства та бібліографії. Б-ка має 47 читальних залів на 1100 місць, їх щороку відвідує понад 1,9 млн читачів.
Ф. БІАН завжди були в полі зору науковців НТШ. Акт. співпраця розпочалася з кін. ХІХ ст. 18 (06). 12. 1899 бібліотекар Слов’ян. відділу БИАН Е. Вольтер звернувся до НТШ з проханням надіслати „Літературно-науковий вістник“, окр. примір. газ. „Народ“, „Життя і слово“, „Часопись правнича“; 1900 — просив надіслати вид. зі серій „Бібліотека найзнаменитших повістей „Діла“, томи і випуски „Руської історичної бібліотеки“, Руського т-ва пед., „Літературно-наукової бібліотеки“, „Універсальної бібліотеки“, Українсько-Рус. вид. спілки, „Хлопської бібліотеки“, всі числа „Зорі“. Згодом Слов’ян. відділ повідомив В. Гнатюка про подальший обмін вид. і про системат. надсилання до Львова, в обмін на львів. вид., „Записок по Историко-филологическому отделению АН“, „Изв±стій“ АН та ОРЯС, „Сборника“ ОРЯС. Обмін інтенсивно відбувався і пізніше. НТШ було зацікавлене в обміні книжок і в наук. контактах. З поч. ХХ ст. Е. Вольтер просив надіслати бл. 20 наук. вид. („М. Раєвський и росийский панславизм“, „Руська школа“, пр. І. Левицького, М. Драгоманова, І. Франка, В. Щурата, О. Колесси та ін.), 9 белетрист. (О. Федьковича, П. Куліша, О. Кониського та ін.), „Жіночу бібліотеку“, два альманахи — „Ватра“ та „Рідна хата“, „Записки НТШ“, Народописну карту України-Руси Г. Величка; 1901 Е. Вольтер писав про надіслання до Львова вид. „Материалы по этнографии“, „Семь статей Белинскаго“, нові кн. І. Срезневського в обмін на „Народні казки“ В. Кладстока та „Галицкоруске письменство“ М. Драгоманова. 1903 Слов’ян. відділ БИАН просив надіслати до С.-Петербурга 42 кн. (перекл. Гомера, Данте, тв. О. Кобилянської, О. Маковея, І. Франка, В. Гнатюка, С. Смаль-Стоцького, В. Стефаника та ін.); 1904 — вид. І. Франка „Старозавітні апокрифи“, якими цікавився О. Шахматов. 1905 І відділ БИАН подякував НТШ за отримані 1—41 тт. вид. Українсько-Рус. вид. спілки і просив надіслати наст. 42—89 тт. 1906 Е. Вольтер замовив надіслати до С.-Петербурга 1—136 тт. другої серії Українсько-Рус. вид. спілки (від „Богдан Хмельницький“ М. Грушевського до „Semper tiro“ І. Франка), а НТШ — „Акорди“, кн. Н. Забіли, А. Кримського „Андрій Лаговський“, С. Томашівського „Володимир Антонович“, „Задачі стаціонарних досліджень австрійської України“, М. Яцкова „Огні горять“, а також портрет Т. Шевченка. У роки Першої світової війни і наст. революцій та воєн співпраця НТШ з БИАН перервалася. До БИАН потрапляли випадкові книжки і журн. Це в таких істор. обставинах відбувалося і наст. роками. Протягом 1933—38 НТШ намагалося шляхом листування поновити обмін виданнями з БИАН СРСР, однак це не мало успіху (через репресії щодо науковців Ленінграда).
У „Записках НТШ“ (1908, т. LXXXII) опубл. огляд-рец. літературознавця В. Перетца про надходження рукоп. у б-ку в 1904; у 1910 (т. ХСІІІ) його ж „Матеріяли до історії української літературної мови. 3 євангелія Петерб[урзької] Публ. бібл[іотеки] ХV—ХVІ в.“; 1914 (т. СХVІІ—СХVІІІ) — розвідка кер. Рос. відділу БИАН О. Шахматова „Нестор л±тописец“.
Серед колекційних мат-лів НТШ зберіг. переписаний від руки зб. пісень і дум І. Срезневського „Запорожская Старина“, датований 1834 (117 арк.). З’являється немало рец. на вид. БИАН та її кер. у „Записках НТШ“, ЛНВ та ін. вид. Т-ва за підписами М. Грушевського, І. Франка, М. Возняка, С. Томашівського, І. Джиджори, І. Свєнціцького та менш відомих чл. НТШ. У всіх оглядах-рец. особливу увагу звернено на укр. мат-ли бки. М. Грушевський писав для ЛНВ рец. на ст. О. Шахматова „Пахомій Логотет і хронографія“ та „Мстислав Лютий в російській поезії“, І. Верхратський — на дослідження І. Срезневського (1893) про лексичну специфіку давніх писемних пам’яток на території України, Білоруси, Росії, а О. Постригач — на „Огляд російських давніх списків Кормчої книги“ І. Срезневського (1897) (рукопис. автографи зберіг. у ЦДІА України у Львові у ф. ЛНВ). Д. Дорошенко в „Старій Україні“ подав рец. на „Историко-литературный сборник“ І. Срезневського тощо.
Арх. дж.: БРАН, Санкт-Петербург, ф. 20-б, д. 3; № 17.17.11, л. 458—459; ф. Собрание поточных поступлений, д. 649, л. 100; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 157, арк. 16—17 зв., 19—19 зв., 29—30 зв., 33, 36—38; спр. 161, арк. 1—5; спр. 256, арк. 23—23 зв., 30—30 зв.; спр. 1868, арк. 1—117; ф. 401, оп. 1, спр. 7, арк. 1—18; спр. 45, арк. 141—43; спр. 97, арк. 18—19; ф. 402, оп. 1, спр. 3, арк. 43—49.
Літ.: Томашівський С. [Рец. на:] Платонов С. Ф. Очерки по исторіи смуты в московском государств± XVI—XVII в. // Записки историко-филологического факультета имп[ераторского] С.-Петербургского университета. СПб., 1892, ч. LII—VI + 665 с. + карта // Записки НТШ. Львів, 1901, т. ХХХІХ, кн. І, с. 12—13; Грушевський М. [Рец. на:] Шахматов А. Симеоновская л±топись ХVI в±ка и Троицкая начала ХV в±ка // Известия ОРЯС АН, 1900, т. V, кн. 2, с. 451—553; його ж. [Рец. на:] Никольскій Н. К. Матеріалы для исторіи древнеруской духовной письменности, І—ІV // [ЖМНП], с. 212—32 // Записки НТШ. Львів, 1904, т. LVIІI, кн. ІІ, с. 7; його ж. [Рец. на:] Шахматов А. Общерусскіе л±тописные своды ХІІІ (?) и ХV в±ков // ЖМНП, 1900, [кн.] ІХ, с. 90—176; 1900, [кн.] Х, с. 135—200; 1901, [кн.] ХІ, с. 52—80; Шахматов А. Ермолинская л±топись и Ростовскій владычный свод // [Известия ОРЯС АН]. 1903, [кн.] IV, с. 72—96; 1904, [кн.] І, с. 366—423; Шахматов А. Іоасафовская л±топись // ЖМНП. 1904, [кн.] V, с. 69—79; Шахматов А. [Рец. на:] Лихачев Н. П. Палеографическое значеніе бумажных водяных знаков. СПб., 1900, 22 с. (Відбиток: Известия ОРЯС АН) // Там само, т. LІХ, кн. ІІІ, с. 16—19; його ж. [Рец. на:] Изв±стія ал-Бекри и других авторов о Руси и Славянах. Ч. 2 (Разысканія А. Куника). СПб., 1903, ХІІ + 66 + 211 с. // Там само, т. LХ, кн. ІV, с. 7—9; його ж. [Рец. на:] Шахматов А. А. О так называемой Ростовской л±тописи. М., 1904, 172 с. (Відбиток: ЧОИДР) // Там само, 1905, т. LХVII, кн. V, с. 10—11; його ж. [Рец. на:] Шахматов А. А. Толковая Палєя и русская л±топись. СПб., 1904, 74 с. (Відбиток: Статьи по славяноведенью. І) // Там само, т. LХVIIІ, кн. VI, с. 11—12; його ж. [Рец. на:] Срезневскій И. И. Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменным памятникам. СПб., 1906, т. ІІІ, вып. ІІ, 513—1055 с. // Там само, 1908, т. LХХХVІ, кн. VІ, с. 223; його ж. [Рец. на:] Шахматов А. А. Разысканія о древн±йших русских л±тописных сводах. СПб., 1908, 20 + 687 с. ([Відбиток]: Летопись археограф. комиссии, т. ХХ) // Там само, 1909, т. LХХХVIІI, кн. ІІ, с. 200—04; його ж. До питання про розселеннє Вятичів. Кілька заміток з приводу новійших праць. [Рец. на:] Шахматов А. А. Южныя поселенія Вятичей. СПб., 1907 (Відбиток: Известия Импер. Академии Наук) // Там само, 1910, т. ХСVІІІ, кн. VІ, с. 5—9; його ж. [Рец. на:] Шахматов А. Корсунская легенда о крещеніи Владиміра // Сборник в честь В. И. Ламанскаго, [т.] ІІ, с. 1029—1183 // Там само, 1912, т. СІХ, кн. ІІІ, с. 178—81; Г[у]м[енюк] С[емен]. [Рец. на:] Срезневскій В. И. Св±д±нія о рукописях, печатных изданіях и других предметах, поступивших в рукописное отд±леніе в 1900 и 1901 гг. // Известия ОРЯС АН, 1902, т. ХVI, ч. 2, с. 1—88 // Там само, 1904, т. LVІІ, кн. І, с. 51—52; Франко І. [Рец. на:] Никольскій Н. К. Матеріалы для исторіи древне-русской духовной письменности [№] V—VІІІ // Известия ОРЯС АН, 1903, т. VIII, кн. 2, с. 52—75 // Там само, т. LІХ, кн. ІІІ, с. 13—15; його ж. [Рец. на:] Никольскій Н. Матеріалы для повременнаго списка русских писателей и их сочиненій (Х—ХІ в.). Корректурное изданіе. СПб., 1906, 596 с. // Там само, 1907, т. LXXVII, кн. ІІІ, с. 207—09; Джиджора І. [Рец. на:] Платонов С. Ф. Лекціи по русской исторіи. СПб., 1904, вып. IV, 607 c. // Там само, 1905, т. LХVIІI, кн. VI, с. 28—31; Перетц В. [Рец. на:] Св±денія о рукописях, печатных изданіях и других предметах, поступивших в рукописное отд±леніе бібліотеки Императорской Академіи Наук в 1904 г. СПб., 1907, 403 с. // Там само, 1908, т. LХХХІІ, кн. ІІ, с. 238—40; Возняк М. [Рец. на:] Отчет о д±ятельности Библіотеки Императорской Академіи Наук за 1910 год. СПб., 1911, 17 с. // Там само, 1911, т. СІІ, кн. ІІ, с. 223—24; Крипякевич І. [Рец. на:] Korzeniowski J. Zapiski z r?kopis?w Cesarskiej Biblioteki publicznej w Petersburgu i innych bibliotek petersburskich. Krak?w, 1910, ХLІІ + 408 s. ([Відбиток]: Archiwum do dziej?w literatury i о?wiaty w Polsce, t. XI) // Там само, т. СІ, кн. І, с. 167—69; Свєнціцкий І. [Рец. на:] Срезневскій В. И., Покровскій Ф. И. Описаніе рукописнаго Отд±ла Библіотеки Импер[аторской] Академіи Наук. І. Рукописи. СПб., 1910, т. І. 1. Книги священнаго писанія. 2. Книги богослужебныя. ХVI + 525 c. // Там само, 1912, т. СХІІ, кн. VІ, c. 220—21; Гнатюк В. [Рец. на:] Вольтер Э. Литовскіе варіанты легенды о женских характерах (Три жіночі вдачі). СПб., 1912, 6 с. (Відбиток: Живая старина, 1911, кн. 3—4) // Там само, 1913, т. СХVІ, кн. IV, c. 248—49; Исторический очерк и обзор фондов Рукописного отдела Библиотеки Академии наук. М.; Л., 1956—61, вып. 3; Никольский Н. К. К вопросу об историческом значении и первоначальном книжном фонде Библиотеки Академии наук СССР // Тр. БАН ФБОН АН СССР, 1963, т. 7; Каталог инкунабулов / Сост. Е. И. Боброва. М.; Л., 1963; История Библиотеки Академии наук СССР. 1714—1964. М.; Л., 1964; Пергаментные рукописи Библиотеки Академии наук СССР: Описание русских и славянских рукописей XI—XVI веков / Сост. Н. Ю. Бубнов, О. П. Лихачева, В. Ф. Покровская. Л., 1976; Латинские рукописи библиотеки Академии наук СССР: Описание рукописей латинского алфавита X—XV вв. Л., 1978; Комарова В. Д. Славянский фонд Библиотеки Академии наук СССР и его отражение в каталогах. Л., 1987; Купчинський О. А. Наукова діяльність учасників „Руської Трійці“ // „Руська Трійця“ в історії суспільно-політичного руху і культури України. К., 1987, с. 189—208, 325; його ж. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини XVI століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004, с. 432—35; Ордена Трудового Красного Знамени Библиотека Академии Наук СССР. Указатель литературы за 1964—1988 гг. Л., 1989; Книги из собрания польского короля Сигизмунда II Августа: Каталог / Сост. Е. А. Савельева. СПб., 1994; Медведик Ю. [Рец. на:] Духовные стихи в рукописной традиции Вятского края. Инципитарий по материалам БАН и УрГУ / Сост.: Л. Петрова, М. Казанцева // К истории книжной культуры Южной Вятки. Л., 1991, с. 78—93 // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 1996, т. ССХХХІІ, с. 598—602; Лютова К. В. Летопись Библиотеки Академии наук. СПб., 2000.
Мирослав Мороз, Іван Сварник