ВАРИЧАК Володимир (Vladimir Vari?ak) (* 26. 03. 1865, с. Швіца побл. м. Оточак, Хорватія — † 17. 01. 1942, м. Загреб, Хорватія) — хорват. математик, фізик-теоретик укр. походження. Д. чл. НТШ (з 1924).
Навч. у поч. школі в м. Сісаку, в г-зіях у м. Петриньї та Загребі, де й отримав свідоцтво про серед. освіту (1883). 1883—87 студіював на філос. ф-ті Загреб. ун-ту (спеціальність „Математика і фізика“). 1888 склав учительський іспит на право викладання цих предметів у серед. школах.
З 17. 09. 1888 працював учителем у королів. г-зії в м. Земуні, з 08. 08. 1889 — у мореплавному уч-щі в м. Бакарі. 1890 підгот. дис. на тему „Теорія педальних кривих“, яку захистив 1891 у Загреб. ун-ті, здобувши ступінь д-ра філософії з математики. З 25. 11. 1891 працював учителем вищої торговельної школи та королів. гзії в м. Загребі, з 19. 08. 1892 — викладач королів. г-зії в м. Осієку. 1895 отримав звання доц. філос. ф-ту Загреб. ун-ту. З 10. 08. 1896 — працював викладачем Центр. г-зії у м. Загребі, згодом — викладачем фізики і механіки у Лісничій академії м. Нового Саду, з жовт. 1899 — в За-греб. ун-ті спочатку як заст. проф. (проф.-суплент), а з 1902 і до виходу на пенсію (1936) як проф. каф. математики філос. фту цього вишу (викладав алгебраїчний аналіз і сферичну тригонометрію). 1921—22 — ректор Загреб. ун-ту (у цій же каденції — декан філос. ф-ту), а 1922—23, 1928—29 і 1931—32 — проректор цього вишу. Від 1936 і до самої смерти був проф.-лектором математики (на неповну зайнятість).
Осн. наук. зацікав.— неевклідова геометрія М. Лобачевського, теорія відносности А. Айнштайна (у взаємозв’язках із геометрією Лобачевського), теореми Б. Паскаля і Р. Декарта, трансформація швидкости й електромагнітного поля в теорії відносности, теорія площинних кривих, теорія еліптичних функцій, а також пед. методики в математиці. Досліджував творчість відомого серб. фізика та математика Р. Бошковича.
З 1894 — чл.-кор., з 1904 — д. чл. Югослав. АН у Белграді (природничо-матем. секція). Чл. Чеської АН (м. Прага).
З 22. 10. 1924 — д. чл. НТШ (від Математично-природописно-лікарської секції). 1909—13 листувався з д. чл. НТШ А. Айнштайном. Разом із д. чл. НТШ М. Петровичем (Сербія) був організатором з’їздів математиків слов’ян. країн (1929 — Варшава; 23—28. 09. 1934 — Прага; 1939 — Белград: третій з’їзд не відбувся через поч. Другої світової війни).
Пр.: Bemerkung zu einem Punkte in der Festrede L. Schlesingers ?ber Johann Bolyai // Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. Berlin; Leipzig, 1903, Bd. 12, S. 165—94; Primjedbe o jednoj interpretaciji geometrije Loba?evskoga // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti (Matemati?ko-prirodoslovni razred). Zagreb, 1903, knj. 33, s. 81—131; O transformacijama u ravnini Loba?evskoga // Там само, 1906, knj. 39, s. 50—80; O translaciji po paralelama o osju X // Там само, s. 236—44; Op?ena jednad?ba pravca u hiperbolnoj ravnini // Там само, knj. 40, s. 167—88; Beitr?ge zur nichteuklidischen Geometrie // Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. Berlin; Leipzig, 1908, Bd. 17, S. 70—83; O ekvidistantnoj liniji u ravnini Loba?evskoga // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1908, knj. 43, s. 187—224; Zur nichteuklidischen analytischen Geometrie // Proceedings of the IV International Congress of Mathematicians. Rome, 1908, vol. II, p. 213—26; Anwendung der Lobatschefskijschen Geometrie in der Relativtheorie // Physikalische Zeitschrift, 1910, Bd. 11, S. 93—96; Die Relativtheorie und die Lobatschefskijsche Geometrie // Там само, S. 287—93; Die Reflexion des Lichtes an bewegten Spiegeln // Там само, S. 486—587; Matemati?ki rad Bo?kovi?ev // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1910, knj. 181, s. 75—208; Anwendung der Lobtschevskyschen Geometrie in der Relativitatstheorie // Physikalische Zeitschrift, 1911, Bd. 12, S. 93—99; Die Relativitatstheorie und die Lobachevskijsche Geometrie // Там само, S. 287—93; Ulomak Bo?kovi?eve korespondencije. Dodatak // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1911, knj. 185, s. 243—453; Bo?kovi?eve biljeљke o apsolutnom i relativnom kretanju // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1912, knj. 190, s. 30—43; G. V. Schiaparelli o Bo?kovi?u // Там само, s. 1—29; Drugi ulomak Bo?kovi?eve korespondencije // Там само, knj. 193, s. 163—338; ?ber die nichteuklidische Interpretation der Relativtheorie // Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. Berlin; Leipzig, 1912, Bd. 21, S. 103—27; Lorentzova i Einsteinova transformacija // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1913, knj. 200, s. 209—19; Bemerkungen zur Relativtheorie // Bulletin of the Croatian Academy of Sciences and Arts. Zagreb, 1914, vol. 2, p. 46—64; ?ber die Transformation des elektromagnetischen Feldes in der Relativtheorie // Там само, 1915, vol. 3, p. 101—06; Elementi vektorske algebre u prostoru Loba?evskog // Spomenica S. M. Lozanica. Beograd, 1922, s. 167—74; Darstellung der Relativitatstheorie im drei-dimensionalen Lobatschefskijschen Raume. Zagreb, 1924, 104 S.; U povodu dr?avnog izdanja Bo?kovi?eva djela „Theoria philosophiae naturalis“ // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1925, knj. 230, s. 161—226; Istra?ivanja o Bo?kovi?u u Be?u // Ljetopis Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1926, sv. 41, s. 115—23; Prilozi za biografiju Rud?a Bo?kovi?a // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1926, knj. 232, s. 55—74; 1928, knj. 234, s. 123—88; Bo?kovi?eva osnova za geodetsku ?kolu u Milanu // Zbornik iz dubrova?ke pro?losti. Milanu Re?etaru o 70-oj godi?njici ?ivota. Dubrovnik, 1931, sr. 321—22; Nekoliko pisama Bo?kovi?evih // Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, 1931, knj. 241, s. 207—28; Prou?avanje ?ivota i rapa Ruрa Bo?kovi?a kod nas // Priroda (Zagreb), 1936, sv. 26, br. 9, s. 281—84; Relativity theory and the Universe // Nature (London), 1936, vol. 137, N 3469, p. 707.
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 372, арк. 21; спр. 382, арк. 9.
Літ.: Gehrcke E. Nochmals ?ber die Grenzen des Relativit?tsprinzips // Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft, 1911, Bd. 13, S. 996; Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 115; Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenacka / S. Stanojevi?. Zagreb, 1929, t. IV, s. 1036; Kurepa o. Vladimir Vari?ak // Glasnik matemati?ko-fizi?ki i astronomski, 1948, sv. 3, s. 64—76; його ж. Prva stogodi?njica ropenja matemati?ara Vladimira Vari?aka (26. 03. 1865 — 17. 01. 1942) // Matemati?ki vesnik. Beograd, 1966, t. 3, s. 61—64; З історії вітчизняного природознавства / Відп. ред. Й. З. Штокало. К., 1964, с. 74—75; Miller A. I. Vari?ak and Einstein // Miller A. I. Albert Einstein’s special theory of relativity. Emergence (1905) and early interpretation (1905—1911). Reading, 1981, p. 249—53; Возняк Г. Михайло Петрович — філософ і математик // Рідна школа. К., 1995, с. 28; його ж. Математики — дійсні члени Наукового товариства імені Шевченка. Тернопіль, 2006, с. 70; Walter S. The non-Euclidean style of Minkowskian relativity: Vladimir Vari?ak’s non-Euclidean program // Gray J. The Symbolic Universe: Geometry and Physics. Oxford, 1999, p. 91—127; [б. а.] Vladimir Vari?ak (1865.—1942.) // Matematika i ?kola, 2001, br. 7, s. 169—70; Милисавац Ж., Попов Д. Историја Матице српске. Нови Сад, 2001, т. IV, с. 628; Sauer T. The Einstein-Varicak correspondence on relativistic rigid rotation // Proceedings of the Eleventh Marcel Grossmann Meeting / Eds.: H. Kleinert, R. T. Jantzen. Singapore, 2008, part 1, p. 2453—55.
Григорій Возняк