ВЕСЕЛОВСЬКИЙ Олександр (Веселовскій Алекс±й, Веселовський Олексій) (* 04. 02. 1838, м. Москва, Росія — † 10. 10. 1906, м. Санкт-Петербург, Росія) — рос. літературознавець, фольклорист і етнограф, академік.
Н. у дворянській родині військового. Навч. у Моск. ун-ті (закінчив 1858). Зазнав впливу проф. Ф. Буслаєва, О. Бодянського та Кудрявцева. Збирав мат-ли за кордоном про історію італ. Відродження для маґістер. дис. 1870 захистив у Моск. ун-ті дис. „Вілла Альберті“, працював доц. на каф. історії заг. лри Петерб. унту. 1872 захистив докт. дис. „Славянские сказания о Соломоне и Китоврасе и западные легенды о Морольфе и Мерлине“, у якій порушив одне із важливих питань літ. спілкування Сходу і Заходу, посередником якого були Візантія і пд.-сх. слов’ян. країни. Обраний проф. Петерб. ун-ту.
Завдяки зусиллям ученого у складі Філол. т-ва при Петерб. ун-ті створено від-ня романо-герман. філології, яке згодом діяло окр. як Неофілол. тво на чолі з В. О. Відвідував учений Іспанію, Німеччину, найдовше перебував в Італії.
Осн. наук. зацікав. В. О.— літературознавство. З діяльністю В. О. пов’язаний новий етап історії літературозн. досліджень — перехід на порівняльно-істор. метод вивчення пам’яток л-ри та фольклору, яке знайшло своє теор. підґрунтя в університет. лекції „О методе и задачах истории литературы как науки“ (1870). Надавав В. О. великого значення теорії запозичень і взаємовпливів. За основу всіх досліджень він брав насамперед істор. джерело, намагався користуватися такими методами з’ясування літ. закономірностей, які спираються на „природно-наукові“, а не романтичні й метафізичні засади. Вважав, що літературозн. й етнограф. дослідження повинні починатися „зі збору якнайбільшого числа фактів, сказань, повір’їв, обрядів, підбирання казок за мотивами у їх смисловому поєднанню, обряди за святами року, або буденними подіями (весілля, похорони), до яких вони прив’язані“ (1872). Деколи застосовував міфологічну теорію як доповнювальну, але лише тоді, коли вичерпувалася реальна історія. Вчений досліджував слов’ян., візант. і зх.європ. лри багатьох епох, фольклор різних народів, л-ру італ. Відродження, теорію словесного мист-ва. Торкався українозн. питань: рецензував твір П. Чубинського, здійснив порівн. аналіз укр. дум та рос. билин.
Опубл. В. О. понад 280 праць, з яких 60 інозем. мовами, серед них 40 — нім. мовою.
Праці В. О. високо оцінювали науковці, чл. НТШ О. Шахматов, В. Яґич, Я. Бодуен де Куртене, А. Кримський, І. Франко, М. Возняк, В. Перетц. Ост. називав праці В. О. як „великое и драгоценное наследие“. На стор. „Записок НТШ“ З. Кузеля подав короткий огляд досліджень В. О. про міґрацію слов’ян та германців. Збереглося листування В. О. з чл. НТШ О. Шахматовим, В. Яґичем, Я. Бодуеном де Куртене, І. Франком (5 листів І. Франка до В. О. та 5 — В. О. до І. Франка від 1899—1902). А. Кримський був одним з упоряд. „Восточного сборника“ (1914) на честь В. О. І. Франко вважав ученого своїм учителем. Він зазначав, що дослідження В. О. „Разыскание в области русских духовных стихов“ визначило найширший світогляд для наук. досліду укр. колядок і щедрівок. І. Франко присвятив В. О. пр. нім. мовою „Як творилася слов’янська міфологія“ (1907), яка вийшла друком за сприяння В. Яґича. У ній І. Франко зазначав, що „це спостереження [...] хотів би присвятити світлій пам’яті академіка О. Веселовського як вияв [...] глибокої шани за його вдатний талант і за ту чудову трудову ниву, яку він обробляв і на якій ще довгий час залишатиметься скарбницею знань та керманичем для всіх, хто йде по його шляху. Також особисто я зберігаю якнайсвітлішу пам’ять про нього, бо хоч і не мав щастя познайомитися з ним, все ж був удостоєний честі одержати від нього кілька вельми люб’язних листів, які додавали мені сили і впевненості у скрутні хвилини і які я завжди з вдячністю зберігатиму...“
Пр.: Данте и символическая поэзия католичества // Вестник Европы. СПб., 1866, т. 4, с. 52—209; Заметки и сомнения о сравнительном изучении средневекового эпоса // ЖМНП, 1868, ч. 140, ноябрь, с. 281—359 (Собрание сочинений. М.; Л., 1938, т. XVI, с. 1—82); Новые отношения муромской легенды о Петре и Февронии и сага о Рагнаре Лодброке // Там само, 1871, ч. 154, апрель, с. 95—142; Из истории литературного общения востока и запада. Славянские сказания о Соломоне и Китоврасе и западные легенды о Морольфе и Мерлине. СПб., 1872; Калики перехожие и богомильские странники // Вестник Европы. СПб., 1872, т. 2, № 4, с. 682—722; Опыты по истории развития христианской легенды // ЖМНП, 1875, ч. 178, апрель, с. 283—331; [т.] І—ІІ; О славянских редакциях одного аполога Варлаама и Иоасафа. СПб., 1879; Южнорусские былины. СПб., 1881—84; Из истории романа и повести. Mатериалы и исследования. СПб., 1886—88, т. І—ІІ; Из истории древних германских и славянских передвижений. СПб., 1900; Собрание сочинений. СПб.; М.; Л., 1908—38, т. I—VI, VIII, XVI; Избранные статьи / Вст. ст. В. М. Жирмунского; Коммент. М. П. Алексеева. Л., 1939; Историческая поэтика / Вст. ст., сост., примеч. В. М. Жирмунского. Л., 1940; О методе и задачах истории литературы как науки // Веселовский А. Н. Историческая поэтика. Л., 1940, с. 41—52; Поэтика сюжетов (1897—1906) // Там само, с. 493—597.
Літ.: Jagic V. Die christlich-mythologische Schicht in der russischen Volksepik // Archiv f?r slavische Philologie, 1875, Bd. I; його ж. Nekrolog // Там само, 1906, Bd. XXVІІІ; Пыпин A. M. История русской этнографии. СПб., 1891, т. ІІ, с. 257—82, 422—27; Лобода A. M. Русский богатырский эпос. Опыт критико-библиографического обзора трудов по русскому богатырскому эпосу. К., 1896; його ж. Былины про Илью Муромца. К., 1897; його ж. Значение А. Н. Веселовского в разработке истории литературы // ЧИОНЛ, 1908, кн. 20, вып. 2, с. 19—27; Указатель к научным трудам Александра Николаевича Веселовского, профессора имп. Санкт-Петерб. ун-та и академика имп. Академии наук. 1859—1895; 2-е изд., испр. и доп. за 1885—1895 гг. СПб., 1896; Г[рушевськ]ий О. [Рец. на:] Веселовскій А. Западное влияние в новой русской литератур±. М., 1896 // Записки НТШ. Львів, 1897, т. ХІХ, кн. V, с. 33—34; Кузеля З. Нові праці над істориєю початків славянства. [Продовження]: Веселовскій А. Н. Из исторіи древних германских и славянских передвиженій // Изв±стия ОРЯС АН, 1900, т. V // Там само. Львів, 1903, т. LIV, кн. IV, с. 35; Симони П. К. Библиографический список учено-литературных трудов А. Н. Веселовского с указанием их содержания и рецензии на них. 1859—1902. СПб., 1906 (к 40-летию учено-литературной деятельности профессора и академика А. Н. Веселовского); 2-е изд. 1859—1906. Пг., 1922; Ягич И. В. История славянской филологии. СПб., 1910; Аничков Е. В. Историческая поэтика А. Н. Веселовского // Вопросы теории и психологии творчества. 2-е изд. Х., 1911, т. I, с. 84—139; Перетц В. Н. От культурной истории — к исторической поэтике // Памяти академика Александра Николаевича Веселовского. По случаю десятилетия со дня его смерти (1906—1916). Пг., 1921; Энгельгардт Б. М. Александр Николаевич Веселовский. Пг., 1924; Mazon A. Svjatogor on Saint-mont le geant // Revue des etudes slaves, 1932, t. ХІІ, 1—2; Азадоевский М. К. A. M. Веселовский как исследователь фольклора // Известия АН СССР, отделение общесгп. наук, 1938, № 4, с. 85—119; Жирмунский В. М. А. Н. Веселовский (1838—1906) // Веселовский А. Н. Избранные статьи. Л., 1939, с. 5—24; його ж. Историческая поэтика А.Н. Веселовского // Веселовский А. Н. Историческая поэтика. Л., 1940, с. 3—37; Шишмарев В. Ф. Александр Николаевич Веселовский и русская литература. Л., 1946, 63 с.; Гусев В. Е. А. Н. Веселовский и проблемы фольклористики // Известия Академии наук СССР, отд. литературы и языка. М., 1957, т. 16, вып. 2, с. 114—28; його ж. Проблемы теории и истории фольклора в трудах А. Н. Веселовского конца XIX — начала XX вв. // Русский фольклор. Материалы и исследования. М.; Л., 1962, т. 7, с. 217—40; його ж. Славистическая проблематика в трудах Веселовского // Наследие Александра Веселовского. Исследования и материалы. СПб., 1992, с. 128—45; Горский И. К. Александр Веселовский и современность. М., 1975; Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1980, т. 28, с. 12, 64, 188—90; 1981, т. 29, с. 58, 82, 125, 181, 187, 195—96, 265—66, 306, 349—51, 353, 389, 440, 546, 570, 611; 1982, т. 37, с. 425; 1986, т. 50, с. 132, 144, 168, 200, 209, 304; Азбелев С. Н. История эпоса в неизданных рукописях А. Н. Веселовского // Русская литература. М., 1988, с. 129—39; його ж. Веселовский и историческое изучение эпоса // Наследие Александра Веселовского. Исследования и материалы. СПб., 1992, с. 6—30; Гацак В. М. Академик А. Н. Веселовский — родоначальник исторической поэтики (К 150-летию со дня рождения) // Вестник Академии наук СССР. М., 1988, т. 9, с. 121—30; Мейзерська Т. О. Веселовський — І. Франко: дві концепції сугестії // Українське літературознавство. Вип. 60. Іван Франко: Статті та матеріали. Львів, 1995, с. 50—59; Говенько Т. В. Фольклористические работы академика А. Н. Веселовского на немецком языке: Аспекты развития концептуально-аналитических подходов и вклад в российскую и международную науку / Автореф. дис. ... канд. филол. наук 10. 01. 09. Фольклористика. М., 2000.
Олександр Музичко