БРОДИН Михайло - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БРОДИН Михайло

БРОДИН Михайло (* 30. 09. 1931, с.Сівка-Войнилівська Калуського пов. Станіславів. воєв. (нині — Калуського р­ну Івано-Франк. обл.) — фізик. Д. чл. НТШ (з 2009).

1937—38 навч. у школі с. Сівки. Навчання перервала війна. Після звільнення села від фашистських окупантів 1944 закінчив Сівківську семирічку. Пізніше навч. у Войнилівській серед. школі, 1948 закінчив десятирічку в м.Бурштині. 1948—53 навч. у ЛДУ на фізико-матем. ф-ті. 1953—56 — в аспірантурі Ін-ту фізики АН УРСР ( Київ). З 1956— мол. наук. співробіт. відділу фізики кристалів цього ін-ту; 1959 — ст. наук. співробіт. за спеціальністю „фізична оптика“; з 1960 — ст. наук. співробіт. відділу фізики кристалів Ін-ту фізики АН УРСР; з 1964— проф. Київ. політех. ін­ту (за сумісництвом). З 1965 — зав. відділу нелінійної оптики Ін­ту фізики. 1957 захистив кандидат. дис. на тему „Дослідження поглинання і дисперсії світла у кристалах деяких поліциклічних сполук“, 1963 — докт. дис. на тему „Оптичні властивості кристалів в області екситонного поглинання“. З 1975 — голова Секції фізики неметалічних кристалів у Координаційній раді АН УРСР з фізики твердого тіла. З 1987 — дир. Ін-ту фізики НАН України, з 2006 — почес. дир. цього ін-ту. 1989—98— акад.-секретар від-ня фізики та астрономії НАН України.

Осн. зацікав. Б. М.— фізика. Вчений започаткував кілька важливих наук. напрямів: низькотемпературна кристалооптика і спектроскопія кристалів, дисперсія і поглинання світла в кристалах ароматичного поліциклічного ряду, молекулярні екситони; шаруваті кристали, поверхневі екситони, форми спектральних контурів і екситон-фононна взаємодія; спектроскопія поляритонів; напівпровідникові лазери, мінілазери, механізми генерації, роль екситонів, пояснення особливостей індикатрис та спектрів випромінювання пластинчастих, пелюсткових і трубчастих лазерів на основі монокристалів CdS, CdSe, ZnS, ZnSe та їх твердих розчинів, внутр. моди, перебудова частоти генерації; нелінійна оптика: двофотонні збудження напівпровідників, оптична бістабільність, генерація гармонік, міжмодові взаємодії; фотоакустична спектромікроскопія мат-лів електронної техніки.

Б. М.— чл. Укр. фіз. т-ва, Амер. фіз. т-ва, Укр. оптичного т­ва. Гол. ред. УФЖ, чл. редколегії журн. „Квантовая электроника“, „Світ фізики“, „Фізика напівпровідників, квантова та оптоелектроніка“, „Ukrainian Journal of Physical Optics“ таін. наук. період. вид. Чл. міжнар. орг. к­тів і координаційних рад із квантової електроніки та нелінійної оптики, організатор багатьох міжнар. конференцій. Голова Наук. ради з проблем квантової електроніки НАН України, а також чл. кількох наук. рад НАН України. Очолює каф. оптичної квантової електроніки, нелінійної оптики, голографії Київ. навчально-наук. центру НАН України.

1966 удостоєний Ленінської премії в галузі науки і техніки за цикл „Теоретичні та експериментальні дослідження екситонів в кристалах“. Лауреат Держ. премії УРСР в галузі науки і техніки за пр. „Розроблення фізичних основ керування частотою вимушеного випромінювання і створення комплексу лазерів з перебудовою частоти“ (1974), Держ. премії СРСР в галузі науки за пр. „Фізичні основи динамічної голографії та нові методи перетворення просторової структури світлових пучків“ (1982), Держ. премії України в галузі науки і техніки за цикл робіт „Рентгено-, фотоакустичні явища в реальних кристалах при комбінованому впливі фізичних полів“ (1994), премії ім. К. Д. Синельникова НАН України за пр. „Поверхневі екситони та деформуючі поляритони в молекулярних кристалах“ (1998). Засл. діяч науки і техніки України (1992). Нагороджений орденом „Знак пошани“ (1981), орденом „За заслуги“ ІІІ ступеня (1999), одержав нагороду Оптичного т-ва ім.Д.С. Рождественського — медаль ім.С. І. Вавілова (2000), орден „За заслуги“ ІІ ступеня (2008). За виняткові заслуги в галузі фундам. фізичних досліджень удостоєний звання doctor honoris causa ЛНУ (2000).

28. 11. 2009 за поданням Фізичної комісії НТШ Б. М. обрано д. чл. НТШ.

Пр.: Влияние температуры на распространение электромагнитных волн в кристаллах, в которых возникают экситоны // Оптика и спектроскопия, 1959, т. 7, № 1, с. 83—89 (у співавт.); Онесоблюдении дисперсионных соотношений Крамерса-Кронига в случае молекулярных кристаллов при различных температурах // Там само, т. 6, № 1, с. 28—32 (у співавт.); К экспериментальному доказательству существования дополнительных аномалий световых волн в кристалле антрацена в области экситонного поглощения // ЖЭТФ, 1960, т. 38, вып. 1, т. 74—81 (у співавт.); Онекоторых особенностях спектра экситонного поглощения монокристалла натрийуранилацетат// УФЖ, 1961, т. 7, № 1, с. 31—36 (у співавт.); Экспериментальные исследования кругового дихроизма и оптической активности монокристаллов натрийуранилацетата // Оптика и спектроскопия, 1962, т. 12, № 2, с. 285—29 (у співавт.); Особенности оптического поглощения монокристаллов CuCl // Там само, 1963, т. 14, № 1, с.88—93 (успівавт.); Лазеры на однородных полупроводниках при оптическом возбуждении (обзор) // Квантовая электроника, 1971, вып. 5, с.3—34; Динамические голографические решетки в CdS // Письма в ЖЭТФ, 1973, т. 18, вып. 11, с. 679—82 (успівавт.); Экситонный спектр кристалла антрацена (обзор) // Экситоны в молекулярных кристаллах. К., 1973, с. 50—83 (у співавт.); Излучение электронно-дырочных капель и плазмы смешанных кристаллов CdSxSe1-x // Там само, 1978, т. 28, вып. 4, с. 230—35 (у співавт.); Механизмы экситонного поглощения света в классе слоистых кристаллов // Современные проблемы ФТТ и биофизики. К., 1982, с. 18—25 (у співавт.); Поляритоны в кристаллооптике. К., 1984, 200 с. (у співавт.); Взаимодействие интенсивного лазерного излучения с полупроводниками А2В6 // Физика соединений А2В6. М., 1986, с.184—225 (успівавт.); Экситонные процессы в слоистых кристаллах. К., 1986, 253 с. (у співавт.); Голографическая электрогирация в кубических кристаллах Bi12TiO20 // Письма в ЖТФ, 1989, т.15, № 14, с.21—23 (у співавт.); Динамические процессы в многокомпонентном газе квазичастиц. К., 1990, 136 с. (у співавт.); Refractive Nonlinearity of Wide-Band Semiconductors and Applications. London, 1990, 141 p. (у співавт.); Самодифракційне розсіювання та нова схема розвитку генерації в мікролазерах на монокристалах типу CdS // Фіз. збірник НТШ, 1993, т. 1, с. 234—58 (у співавт.); Дослідження природи видимої люмінесценції пористого кремнію // УФЗ, 1995, т. 40, № 9, с. 933—35 (у співавт.); Особливості фотоакустичних спектрів дисперсної фази напівпровідників у різних діелектричних матрицях // Там само, 1998, т.43, № 8, с. 954—59 (у співавт.); Experimental studies of the recombination processes in II—VI semiconductors (bulk crystals and epilayers) at variable excitation levels // Condensed Matter Physics, 1999, vol. 2, N 3 (19), р. 531—42 (успівавт.); Електрон-деформаційна взаємодія і енергетичний спектр носіїв заряду в напружених надгратках // УФЖ, 2000, т. 45, № 3, с. 357—63 (успівавт.); Вплив неоднорідності структури на люмінесцентні властивості кремнієвих нанокристалів // Фіз. збірник НТШ, 2002, т. 5, с. 90—106 (успівавт.); Професор Василь Міліянчук: погляд зі студентської лави // Там само, 2006, т. 6, с. 270—71; Широкодіапазонний лазерний фемтосекундний комплекс і можливості його використання // УФЖ (Огляди), 2006, т. 3, № 2, с. 93—125 (у співавт.); Квантовые и поверхностные состояния носителей заряда в оптических спектрах нанокластеров в матрице с низкой диэлектрической постоянной // Физика низких температур, 2008, т.34, № 1, с. 68—78 (у співавт.).

Літ.: Блонський І. В., Борщ А. О., НаумовецьА. Г. та ін. Михайло Семенович Бродин (до 70-річчя з дня народження) // УФЖ, 2001, т. 46, №9, с. 1012—13; Відкриття та дослідження молекулярних екситонів. Збірник на пошану акад. Михайла Бродина (Серія Doctor Honoris Causa). Львів, 2001, 63 с.; Михайло Семенович Бродин. Серія Біобібліографія вчених України. К., 2001, 88 с.; Негрійко А. М., Борщ А. О., Різниченко В. Я. Бродин Михайло Семенович // Хто є хто на Івано-Франківщині. К., 2002, с. 234—37; Бар’яхтарВ. Г., Блонський І. В., Борщ А. О. та ін. Михайло Семенович Бродин (до 75-річчя від дня народження) // УФЖ, 2006, т. 51, № 9, с. 928—30; Довгий Я. О. Творець наукової школи. До 75-річчя від дня народження Михайла Бродина // Світ фізики, 2006, № 3, с. 18—19; його ж. Михайло Бродин // Вісник НТШ. Львів, 2011, ч. 46, с. 69—70; Інститут фізики НАН України. 80 років. Львів, 2009, 536 с.

Ярослав Довгий

Стаття створена: 2015