АНДРЕЙЧИН Андрій (* 02. 09. 1865, с. Устя-Руське Горлицького пов. Краків. воєв. на Лемківщині (нині — Польща) — † 04. 01. 1914, м. Львів. Похований на Янівському цвинтарі) — друкар-літограф, художник-гравер, видавець, громадсько-культ. діяч. Н. у селян. сім’ї. Поч. освіту здобув у мку Горлицях, навч. у г-зії у м. Новому Сончі (не закінчив). 1879 у Києві „щасливим випадком“ потрапляє до відомого літографа Г. Корчака-Новицького, який прихистив А. А. у своїй літографії, а приглянувшись до його мист. таланту, посприяв у вступі до Київ. рисувальної школи М. Мурашка. Кошти на навчання А. А. забезпечив Є. Чикаленко. У Києві навч. два роки. 1881 повернувся до Львова, де працював у майстерні вивісок і літографії Львів. пром. т-ва, тех. кер. якої на той час був А. Пришляк. 1886 мобілізований до війська, служив у Кракові (працював у Краків. корпусній літографії), 1889—90 з метою „пізнання нових технологій поліграфії“ перебував у Відні, далі — знову у Львові та Відні. У Відні працював у літографії Й. Шітца гравером-літографом, а згодом на такій самій посаді у Будапешті у нім. худож. літографії „M. Deutsche Art Аnstalt. Budapest“ та в одному з найбільших літограф. ін-тів Угорщини — Цетеля і Дейча. 1890 у Львові записався на навчання до Художньо-промислової школи (тоді — Держ. пром. школа), яку закінчив 1893. Отримавши свідоцтво про закінчення цієї школи (крім посвідчень із Відня і Будапешта), здобув право на відкриття самостійного підприємства. Того ж року у Львові заснував власну літографію „Андрейчин“.
Унаслідок багатого досвіду, тривалої практики у європ. літографіях та завдяки придбанню для свого підприємства найновішої техніки, у літографії А. А. швидко з’явилася продукція високої якости, водночас зростала і популярність підприємства (уже на Крайовій господар. виставці у Львові 1894 отримує бронзову медаль, удруге — срібну на такій же виставці у Стрию 1906). А. А., крім професійної праці, провадив і акт. громадсько-культ., просвітн. і спец. осв. діяльність (у робітні А. А., крім штатних працівників, працювала і навчалася молодь). Був чл. т-в „Просвіта“, „Сокіл“, „Зоря“ (у двох ост. твах — чл. президії), інституцій Ставропігійський інститут та НТШ у Львові. З літографії А. А. виходила у світ різноманітна за змістом і формою продукція: ориґ. за власними проектами твори, картини художників на істор. тематику, серед яких — портрети видатних осіб нац. історії, пам’ятки архітектури; також друкувалися муз. твори, кольорові афіші, календарі, плани міст, альманахи, дит. журн. „Дзвінок“, численні обкладинки для книжок. Літографія виконувала також друк малих форм: поштівки, візитівки, нагородні листи, запрошення, грамоти. Осн. з них стосувалися істор. тематики: „Хрещення Руси за св. Володимира Великого, князя київського“, „Бій з татаро-монголами біля Десятинної церкви, або Оборона Десятинної церкви“, „Посли папи римського вручають королівську корону князю Данилу Галицькому“, „Данило Галицький приймає послів від угорського короля“, „Груповий портрет“ київських і галицьких князів“ (25 облич на тлі істор. будівель). У другій пол. 1890х рр. А. А. літографував такі портрети, як „Антоній Печерський“, „Св. Антоній і Теодосій Печерські“, портрети князів „Роман Мстиславич“, „Данило Романович, князь галицький“, портрет гетьмана „Богдан Хмельницький“ (в овалі). Водночас А. А. видавав популярну на той час літографію „Гагілки на Лемківщині“, яка спирається на однойменну кольорову репродукцію картини худож. А. Пилиховського (1860—1921).
Одночасно з виданими (на поодиноких арк.) творами А. А. підгот. серії літографій, об’єднаних альбомами. Більшість із них на основі рис. згаданого А. Пилиховського: „Рисунки знаменитих церков Малої, Великої і Білої Руси“ (складається із 40 арк., 1896), „Київські і галицькі князі“ (1898), „Гетьмани козацькі“ (1898). На кошти Ставропігійського ін-ту у Львові А. А. разом із А. Пилиховським видав „Руський календар з зображеннями святих...“, а також альбом „Князі греко-католицької церкви від часів відновлення Галицької митрополії“. У „Временнику Ставропигийского института“ за 1899 на титульній стор. подано літографію портрета жінки п. н. „Русская женщина неизв±стного имени из XVII ст., похороненная в гробниц± под помостом св. Успенской городской церкви во Львове. Портрет живописанный на бляс± был прибит к домовин± покойной“. А. А. належать рідкісні літографії „надтрунних“ портретів братчиків Ставропігійського братства, ряд жін. і чол. світських портретів XVI—XVII ст. пензля невідомих укр. живописців та ін.
Упродовж багатьох років літограф. робітня А. А. видавала нотні твори. А. А. створив б-ку муз. праць укр. композиторів, оркестрових партитур, солоспівів, хорових партій. Замовниками цих вид. були культурно-осв. й музикологічні т-ва, орг-ції і також приват. особи. Вид. належали майже 30 авторам — професіоналам та аматорам (М. Вербицькому, Б. Вахнянину, М. Гайворонському, М. Лисенкові, Ф. Колессі, Є. Купчинському, О. Нижанківському, П. Ніжинському, К. Стеценкові, В. Матюкові, С. Людкевичу та ін.), багато з них підгот. для вид. „Музикальної бібліотеки“, напередодні Першої світ. війни — для „Музичної бібліотеки Львівського Бояна“, під грифом якої вийшли: Колесса Ф. „Якби мені черевички“, сл. Т. Шевченка (1912); Лаврівський І. „Заспівай ми, Соловію“ (1912); Людкевич С. „Косар“, сл. Т. Шевченка (1912), „Вечір в хаті“ (1913); Синиця П. „Згасає день“, сл. О. Коваленка (1913) та ін.
Багато муз. творів супроводжує титр „Накладом Товариства „Львівський Боян“: Нижанківський О. „Коляди“ [1893] (2-ге вид. „з віньєтою“ С. Качора-Батовського), „Закувала та сива зозуля“, сл. П. Ніщинського (1893), „Збірник квартетів та мужеський хор“, вип. 1, під ред. О. Нижанківського (1896) та ін. В А. А. замовляло друк і т-во „Співець Львівського Бояна“. Під цим грифом Ф. Колесса видав „Обжинки. Картина етнографічна у піснях народних на хор мішаний в полученню з хорами жіночими, солями і рецитацією...“ (1898). Замовником вид. в А. А. був „Український театр“. Видавалися для нього партитури до вистав: Старицький М. „Ой, не ходи, Грицю...“, „Ніч під Івана Купала“; Ганітчак М. „Куди ти йдеш“, сл. Ю. Федьковича (1896); Вериківський М. „Ой гори, гори“, „На городі та все білії маки“, „Коломийки“; Вахнянин В. „Дума з „Невольника“, сл. Т. Шевченка (1905); Вербицький М. „Заповіт“, сл. Т. Шевченка. Замовником нотних вид. було також т-во „Бандурист“, яке підгот. „Збірку похоронних пісень на хор мужеський“ (1906, 1912), вид. М. Гайворонського „Ой у саду“, сл. Т. Шевченка (1914).
Багато муз. творів А. А. друкував на приват. замовлення авторів за посередництвом згаданих вид-в або без них: Матюк В. „Веснівка“, сл. М. Шашкевича (1894), „П±снь на Рождество“. Коляди в музику на мішаний хор по нар. напівам (1895); Нижанківський О. „Минули літа молодії“, сл. Т. Шевченка (1895); Маренич С. „Соловейко, або Збірничок напівів до поезійок і молитов Букваря“ (1896); Бужанин І. „Музика до співів ораторії сценічной І. Я. Луцика „Ніч Вифлеємська“ (1896); його ж. „Піснь вечірня (La serenade) для хору мужеського (a capela) і соля басового“, сл. Б. Кирчіва (1913); Купчинський Є. „Руський цитрист“. Збір композицій на цитру (1902, зош. 1); Чайковський П. „Повна Служба Божа на хор мішаний“. Під ред. Т. Хоптяка (1911); Лисенко М. „Милованка“. За А. Міцкевичем, перекл. М. Старицького. Солоспів з фортепяном (1912); Людкевич С. „За Дорошенка, нашого пана“ (хор дівчат в супроводі фортепяно із ІІ дій п’єси В. Пачовського „Сонце руїни“ (1912); його ж. „Ой вербо, вербо“, сл. В. Пачовського (1913).
А. А. підгот. також дві об’ємні літограф. праці (серед. 1890х рр.): альбоми „Вишивки всхідної Галичини“ (виконані на основі рис. А. Хойнацького, 1895) та „Українські моноґрами для вишивок хрестиками і гафтом“ (вид. заходом і коштом А. А. і К. Паньківського, 1896 (23 арк.). Ост. збірка широко анонсувалася і рецензувалася у часоп. До неї „подано прегарні і артистично викінчені моноґрами найріжнорідніших форм, стилів і композицій, а на кінци долучено взірці кількох повних імен жіночих (напр., „Ольга“, „Зофія“) у формі моноґрамовій, а також взірці корон і герб Галицкої Руси. Альбом вражає око як композицією так і гарним викінченєм“ (Василь Лукич); „...повинні ті монограми находитися в кожній рускій родині [...] Для панночок і жінок дарунок знаменитий! Кожда за него подякує дуже солодко“ (б. а., „Учитель“). Ін. автори зауважують: „Ті роботи під оглядом технічного і естетичного виконання сміло можуть конкурувати з подібного роду європейськими видавництвами, а навіть о много перевищують подібні видавництва київські, одеські і петербурзькі“ (І. Левицький). Літографія А. А. виконувала картограф. твори. Чи не найпершим такого типу твором, вид. А. А., була „Народописна карта Руси-України“, яку надрук. коштом і заходом тва „Просвіта“ (1896). Карта, крім осн. полотна, має чотири додатки: 1. „Гіпсометрична карта малоросійських земель“; 2. „Край Амурський“; 3. „Осади малоруські в губернії Самарській і Оренбурській“; 4. „Осади малоруські в Угорщині Полудневій“. Це перша етнограф. мапа, виконана в Україні 19-ма фарбами. Пізніше осн. арк. „Народописної карти Руси-України“ було надрук. у зменшеному вигляді. Крім того, А. А. двічі публ. „План Львова“.
Окр. стор. у літограф. працях А. А.— це іл. до наук. досліджень, а саме: „Таблиці писанок“ до праці М. Кордуби „Писанки на Галицькій Волині“ (35 іл.), які опубл. у „Матеріалах до українсько-руської етнольоґії“ Наукового товариства ім. Шевченка (1899). Працю до сьогодні можна вважати добрим посібником по вивченню орнаментального мистецтва українських писанок, він [альбом] може і сьогодні задовільнити вимогливі смаки шанувальників народного мистецтва“ (Х. Саноцька).
А. А. виконував замовлення також Львів. ун-ту, Ветеринарної школи у Львові, Львів. політехніки. Серед його продукції такі книжк. вид.: „Статут Товариства гімнастичного і пожарного „Січ“ (б. р.), праці Петра Стебельського „Карне право. Спеціальна часть“. Накладом „Кружка правників“ (1914), „Австрійське карне право. Загальна і спеціальна часть. 2-ге вид.“ Накладом „Кружка правників“ (1914); численні обкладинки книжок. Друкує літограф. робітня А. А. „Грамоту Гедеона Балабана, основувача братства церковного для пе- редмість адамовецьких в Бережанах. З нагоди тристаліття 1603— 1903“, видав о. Йо-сиф Застирець (1905). А. А. не обмежується лише українськомов. (хоч щодо цього немає однозначної думки), а друкує й польс., нім., французькомов. продукцію. А. А. співпрацював з НТШ. Прикладом є вихід у світ згаданої „Народописної карти Руси-України“ (4 арк., 1896), підгот. в Т-ві Г. Величком. Зміст карти і форма представлення явищ на зображувальному полотні неодноразово обговорювалися (від 1889) у Т-ві з участю А. Вахнянина, Ю. Целевича, О. Калитовського, В. Коцовського, листовно — М. Драгоманова. У 1897 А. А. надрук. „Календар ілюстрований, народного Товариства „Просвіта“ з додатком „Малої народознавчої карти українсько-руського народу“ (1 арк.). Аналогічно підгот. А. А. іл. (Табл. писанок) до згаданої праці М. Кордуби „Писанки на Галицькій Волині“ (підгот. активно сприяв М. Грушевський), опубл. за ред. Ф. Вовка у „Матеріалах до українсько-руської етнольоґії“ (1899, 35 іл.). З Друкарні НТШ вийшла книжка композитора П. Бажанського „Русько-народна музикальна гармонія“ (1900), зразки нот до якої також „одбив Андрей Андрейчин, літограф у Львоⱓ. Етнографічна комісія НТШ й особисто К. Паньківський (чл. НТШ і т-ва „Просвіта“) сприяють виходу у світ у робітні А. А. згаданого альбому „Вишивки всхідної Галичини“ (за рис. А. Хойнацького, 1895). 1909 під такою ж наз. заходом „Клюбу рисунок у Львові“ вийшов новий альбом „Українські моноґрами для вишивок хрестиками і гафтом“ (23 арк.).
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 167 (Левицькі), оп. 2, спр. 46, арк. 1—6; від. „Палац мистецтв“; Архів Х. Саноцької, спр. 484, арк. 1—12; спр. 666, арк. 1—18; спр. 714, арк. 1—7; спр. 853, арк. 1—4; спр. 855, арк. 2; спр. 1382, арк. 1—18; ЦДІА України у Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 551, арк. 29—31 зв., 135—36; спр. 872, арк. 22; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 33, арк. 114 зв.; спр. 304, арк. 3; Родинний архів М. Кордуби у Львові, № 13—15.
Літ.: [Б. а.] Вистава краєва. Павільон львівських руских товариств // Народна часопись (Львів), 1894, 27 (15) лип., № 156, с. 3; Лукич В. Заходом і коштом К. Паньківського і А. Андрейчина появився у Львові обширний альбом з взірцями „Українських монограмів для вишивок хрестиками і гафтом“ // Зоря (Львів), 1896, ч. 12, с. 240; [б. а.] Рубр. Всячина // Там само, 1869, 5 верес., ч. 16/17, с. 267; Левицкий И. Е. Андрейчин Андрей Мих[айлович] // Прикарпатска Русь в XIX-м в±ц± в биографіях и портретах еи д±ятелей. Львов, 1898, т. 1, [вип. 1], c. 47—49; [б. а. Рекламне оголошення]. Одиноке руске заведенє... // Ілюстрований народний калєндар Товариства „Просвіта“... 1900. Львів, 1900, річн. XXIII; Андрейчин А. [Оголошення про об’єднання літографії А. Андрейчина з друкарнею і літографією К. Піллера] // Діло (Львів), 1901, 8 лют. (26 січ.), № 21, с. 4; Бугаєвич І. В. Українська листівка та філокартія // Мистецтво (К.), 1971, с. 8; Несторович В. Т. Українські купці і промисловці в Західній Україні. 1920—1945. Торонто; Чікаґо, 1977, с. 18; Красовський І. Андрій Андрейчин // Наше слово (Варшава), 1978, 23 квіт., № 17 (1132), с. 6; його ж. Діячі науки і культури Лемківщини. Довідник. Торонто; Львів, 2000, с. 55; Андрейчин Б. Просвіта і просвітяни // Радянська Волинь (Луцьк), 1991, 4 січ., № 40; його ж. Друге народження Товариства // Там само, 13 жовт.; його ж. З джерел художньої спадщини // Народна трибуна (Луцьк), 1991, 2 жовт., № 40; Саноцька Х. Постать галицького літографа Андрія Андрейчина (До історії літографічного друку в Галичині XIX — поч. XX ст.) // Палітра друку [К.], 1994, № 1, с. 42—45; Листування Ф. Вовка з В. Гнатюком. Львів; К., 2001, с. 51, 67; Шмагало Р. Андрейчин Андрій // Словник митців-педагогів України та з України у світі. 1850—1950. Львів, 2002, с. 16; Кострова М. Видавничі проекти Костя Паньківського // Записки Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Зб. наук. праць. Львів, 2008, вип. 1 (16), с. 110—11.
Олег Купчинський