„БІБЛІОТЕЧНИЙ РЕҐУЛЯМІН“ БІБЛІОТЕКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА 1909 — правила роботи б-ки Т-ва. Після перетворення 1892 Товариства ім. Шевченка на Наукове товариство ім. Шевченка, структура якого формувалася за зразком зх.європ. наук. інституцій, відповідно засн. б-ка і розпочинається робота його книгозбірні. Метою формування фондів Бібліотеки НТШ було збирання друк. і рукопис. мат-лів, усього, „що появлялося до того часу та появлятиметься у будучині друком з обсягу українознавства, що так чи інакше торкається України“. Т-во систематично і прискіпливо комплектувало б-ку, стежачи за виданням укр. книжки та періодики в усьому світі. Б-ка НТШ виконувала для широких кіл укр. інтелігенції ті самі функції, що в ін. країнах нац. й публ. б-ки. Від поч. її статус визначено як наук., а завданням було обслуговувати читачів, які здійснювали наук. дослідження. Перший реґламент роботи Б-ки НТШ складено 1898, коли її перенесено до власного будинку Т-ва на вул. Чарнецького, 26 (нині — вул. Винниченка, 26).
І. Кревецький, який перейняв бку після М. Павлика, багато зробив для встановлення факт. стану бібліот. зібрань і збереження, а втім, уточнив саме поняття „україніка“, до якого зарахував укр. друк. кн. (стародруки і новодруки), укр. періодику, українознавчі публікації. Було укладено тоді нові правила роботи б-ки, що сприяло посиленню наук. характеру книгозбірні та збереженню її зібрань. 19. 04. 1909 Виділ (президія) НТШ затвердив новий „Б. р.“, який передбачав умови збереження книжк. фондів і полегшення користування ними. Тоді ж було уточнено правила користування рукоп. та їх публікації, користування каталогом тощо. Згідно з цим реґламентом роботи:
„§ 1. Бібліотека НТШ відчинена для публічного наукового користування цілий рік — за винятком літніх (15 липня — 31 серпня) і святкових (різдвяних і великодніх) канікул — щодня, крім неділі, українських свят у літню пору (1 травня — 31 жовтня) від год. 3 до 6, взимку (1 листопада — 30 квітня) від год. 2—5 пополудні.
§ 2. З бібліотеки можна позичати книги або до наукової робітні (читального залу) або додому.
§ 3. Додому не можна позичати: а) словників, енциклопедій, бібліографічних покажчиків, каталогів, описів рукописів; б) дорогих і рідкісних творів, стародруків, аркушевих публікацій; в) атласів і карт; г) періодичних видань; д) рукописів.
§ 4. Для роботи в науковій робітні читачеві потрібно зголоситися в годинах урядування у бібліотечного урядника.
§ 5. Щоб отримати потрібні книги, потрібно: а) докладно виписати заголовок потрібної книги (рукопису) на призначеній для цього окремій картці; б) заповнену картку віддати бібліотечному уряднику; в) за один раз можна замовити не більше 3 творів або 6 томів; г) за 1/2 год. до закриття бібліотечного приміщення видача книжок і рукописів припиняється; д) хто хоче користуватися книжками в науковій робітні, повинен докладно заповнити малий реверс (бланк) і віддати його бібліотечному урядникові; е) хто хоче користуватися тією самою книжкою на другий день, повинен заповнити малий реверс, вкласти його до книжки й віддати бібліотечному урядникові на зберігання; така книжка зберігається 3 дні; ж) хто хоче позичити книжку додому, повинен власноручно заповнити більший реверс і подати його разом з книжкою бібліотечному урядникові.
§ 6. Без спеціального дозволу бібліотечної управи не можна публікувати друком рукописів Бібліотеки НТШ ані повністю, ані в більших витягах.
§ 7. У науковій робітні з огляду на науковий характер Бібліотеки, не можна займатися нічим, окрім наукової роботи; також не можна курити, голосно розмовляти, ходити по залу, будь-як порушувати спокій.
§ 8. До бібліотечної канцелярії, в якій вміщений каталог і підручна бібліотека, а також до приміщень, де містяться книжки, стороннім вхід, без спеціального дозволу бібліотечного урядника, заборонений.
§ 9. Карткового каталога не можна переглядати за жодної умови ані в Науковій робітні, ані в бібліотечній канцелярії; за спеціальним дозволом бібліотечного урядника можна переглядати тільки інвентарні книги бібліотеки.
§ 10. Управа бібліотеки має право, позичаючи книжки додому, вимагати: 1) поруки дійсного члена НТШ або члена Виділу; або 2) застави в середньому бл. 10 корон.
§ 11. З цією метою бібліотечний урядник видає: 1) друкований бланк поруки, яку поручитель має підписати власноручно; 2) квитанцію. Порука дійсна на 1 рік; для студентів на 1 курс.
§ 12. Додому з Бібліотеки НТШ не видається більше, ніж 2 твори або 4 томи, навіть це число бібліотечний урядник може скоротити, коли йдеться про дорогі видання.
§ 13. Той, хто позичає книжки, а також той, хто дає поруку, повністю несе відповідальність за її можливе знищення (пошкодження оправи, сторінок, ілюстрацій тощо), за винятком випадків, коли позичаючи, записав її ушкодження на реверсі в рубриці: стан твору.
§ 14. Книжку можна позичити найдовше на 1 місяць. Коли хтось хоче затримати книжку надовше, повинен за 2 дні перед терміном повернення попросити у бібліотечного урядника продовжити термін. Коли до цього часу ніхто інший не замовить цієї книжки, бібліотечний урядник продовжує термін найдовше на місяць; у протилежному випадку книжку треба негайно повернути.
§ 15. У разі необхідності бібліотечна управа може вимагати повернення позиченої книжки до закінчення терміну.
§ 16. Хто не поверне позиченої книжки у визначений термін (§ 14), або на вимогу Управи (§ 15), або не подбає про продовження терміну користування, отримає поштою нагадування, за яке при поверненні книжки повинен сплатити 25 сот. Коли при нагадуванні користувач не поверне необхідної книжки протягом 8 днів, отримає з окремим посланцем друге нагадування, за яке повинен сплатити йому 50 сот. Коли протягом 8 днів після отримання другого нагадування не поверне позичених книжок, Управа бібліотеки купить нові примірники згаданих книжок, якщо вони ще є у книготоргівлі, коштом залишеної застави або доручить відібрати книжки ц.-к. поліції або ц.-к. судові. В цьому останньому випадку згадана особа взагалі втрачає право позичати книжки з Бібліотеки НТШ. Отримати це право знову можна тільки за спеціальною ухвалою Виділу НТШ.
§ 17. Той, хто позичає книжки з бібліотеки, має повідомляти Управу бібліотеки про кожну зміну своєї адреси; у протилежному випадку він буде обмежений у праві користуватися Бібліотекою на термін 1/2 — 1 рік, або взагалі може втратити це право“.
З часом правило позичання книжок додому було скасоване, і вже 1923 І. Кревецький наголошував, що: „Бібліотека НТШ — публичний науковий книгозбір, з якого може користати кождий без виїмку, хто працює науково. Користати з бібліотеки НТШ тепер можна тільки в льокалі (приміщенні) бібліотеки“. Див. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 803.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1909, ч. 37, с. 40—43; Кревецький І. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Львів, 1923, с. 7; Юркевич О. Внесок Івана Кревецького в комплектування Бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909—1939): напрями діяльності та постаті / Упоряд. і заг. ред. Л. І. Ільницької. Львів, 2010, с. 129—52.
Галина Сварник