АКАДЕМІЧНА ГІМНАЗІЯ У ЛЬВОВІ — найдавніша в Україні г-зія з укр. мовою викладання. Створ. 24. 10. 1784 за розпорядженням цісаря Йосифа II. На поч. XIX ст. А. г. офіційно наз. „Lemberger k. k. Akademisches Gymnasium“. А. г. вважалася частиною Львів. ун-ту — її учні мали право та обов’язок брати участь в університет. святкуваннях, а випускники зараховувалися до ун-ту без вст. іспитів. Спочатку А. г. розміщувалася у т. зв. потринітарському будинку — кол. монастирі Св. Трійці, після 1825 — у різних приміщеннях, а у 1831 — у бічному (лівому) крилі Бернардинського монастиря. На поч. XIX ст. А. г. мала 6 класів (4 — „граматикальні“ і 2 — гуманіт.). Гол. увага приділялася вивченню латини, а також географії й арифметики. Релігієзнавство („релігія“) було обов’язковим предметом і тривалий час викладалося спільно для греко- та римо-католиків (окремо — від 1849). На 1839 А. г. налічувала 581 учня. Кількість учнів постійно зростала, і в 1841—47 класи були переповнені (в одному класі навч. 110—150 ос. замість 80). Спільно навч. учні, що мали велику різницю у віці. 1848 А. г. у зв’язку із пошестю холери була облаштована під лікарню. Тимчасово перенесена до ратуші б-ка та діловодні акти А. г. згоріли внаслідок бомбардування гол. будівлі міста австрій. військами. А. г. задумано як осв. заклад передусім для українців, хоча тривалий час у ній навч. і представники ін. національностей. Мовою викладання спочатку була лат. і частково нім. Розпорядженням мінва освіти (№ 28) від 08. 01. 1849 навчання укр. мовою в А. г. проголошувалося обов’язковим для всіх класів, починаючи від 05. 02. 1849 (для кожного класу по 2 год. на тиждень). Окрім того, це розпорядження давало вчителям, які знали укр. мову, право розмовляти нею під час викладання ін. предметів, а отже, було кроком до запровадження укр. мови як викладової. Цьому завадили нестача кадрів та брак укр. підручників. Тому певний час осн. мовою навчання була нім. Паралельно відкрито нижчі класи з польс. мовою викладання у Домініканській г-зії, до якої з А. г. перейшло багато учнів-поляків. Як наслідок, у 1850—51 кількість учнів А. г. скоротилася до 542. Від 1857 тимчасово залучені викладачі укр. та польс. мов стали професорами. Того ж року А. г. отримала паралельні „відділи“, що поліпшило успішність. 15. 05. 1858 вийшов на пенсію дир. Ф. Бруґґер. Він започ. хроніку А. г., яку до 1870 провадили його наступники. 1863—64 мін-во освіти дозволило запровадити у нижчих класах А. г. обов’язкову укр. мову навчання для деяких предметів. Одним із перших почав викладати в А. г. укр. мову проф. М. Полянський (1828—1904), який брав участь у підгот. підручників і сам переклав укр. мовою кілька підручників із природн. наук. Крайова шкільна рада, покликаючись на брак укр. підручників й усталеної термінології, уникала запровадження укр. мови у вищих класах А. г., тому нововведення стосувалося лише 4-х нижчих класів. Згідно з ухвалою Галицького крайового сейму (1867), викладання у ст. класах г-зії мало вестися польс. мовою (поляки становили більшість у сеймі). Як наслідок, громадськість почала виявляти незадоволення, а рівень навчання знизився. За запровадження укр. мови навчання змагалися Укр. сеймова репрезентація та гол. управа т-ва „Просвіта“. Врешті, Крайова шкільна рада постановою від 31. 05. 1873 запровадила з осени того ж року укр. мову як викладову в 5-му класі А. г. З кожним роком вона мала охоплювати наст. класи, тож у 1878 відбувся перший іспит зрілости укр. мовою. Того ж року вийшов перший україномов. річний звіт дирекції А. г. Відтоді всі акти, протоколи, свідоцтва та зві ти у внутр. діловодстві велися укр. мовою.
Запровадження укр. мови у викладанні та діловодстві остаточно надало А. г. характер укр. навч. закладу. Упродовж 10 років (тобто до заснування у 1888 Перемишльської г-зії) А. г. була єдиною укр. гзією в Галичині. Власне, за нею збереглася наз. „Академічна“ і перший порядковий номер. Дир. А. г. В. Ільницький у 1867—68 зініціював створення урядової комісії з розробки шкільних підручників та усталення термінології. 1871 „Читанка“ В. Ковальського для мол. класів була замінена на „Руську читанку“. Вид. навч. л-ри поступово удосконалювалося. Для підручників спочатку використовувався зреформований етимологічний правопис (т. зв. кулішівка), а фонетичний правопис став поширюватися у шкільництві щойно у 90-х рр. XIX ст. В А. г. діяли таємні гуртки, чл. яких були, зокрема, такі пізніше видатні діячі НТШ, як К. Студинський та О. Терлецький. У 1877—95 у підготовчому класі навч. вступники до А. г. з нар., передовсім сільс. шкіл. Після його ліквідації майбутніх гімназистів готували дві нар. львів. школи (Школа вправ при Учительській семінарії та 4класна Школа ім. М. Шашкевича).
З 1862 понад 40 років навчання проводилося на 2-му і 3-му поверхах Народного дому. Бракувало приміщень, багато з них були темними, не було водопроводів (до 1904). 1906 А. г. отримала власний, більш сучас., освітлений і пристосований до потреб навчання будинок (вул. Сапіги, 14, нині — вул. С. Бандери). Натомість у 1906—07 в Народному домі відкрито філію А. г. Спочатку вона мала 4 нижчі класи, але впродовж 4-х наст. років сформувалася у повноцінну 8-річну г-зію, яка формально була части ною А. г., але насправді це був окр. навч. заклад зі своїм кер. У Народному домі філія проіснувала до 01. 07. 1934, а тоді була переведена на вул. Пекарську, 19 (будинок С. Семенських-Левицьких). З поч. Першої світ. війни обидві г-зії були закриті. Навчання відновилося у Народному домі в 1915 (програму за два навч. роки виконали за один). Натомість власне приміщення А. г. використовувалося під час війни як шпиталь спочатку австрій., а потім рос. владою. 01. 11. 1918 в будівлі А. г. розташувалася перша бойова квартира УГА під проводом Д. Вітовського. Згодом цей будинок зайняло польс. військо. А. г. змогла повернутися сюди щойно 1921 (філія залишилася на 3-му поверсі Народного дому). Обидві г-зії на той час очолював І. Кокорудз. З утвердженням польс. влади для роботи в г-зії вимагалося складення присяги на вірність Речі Посполитій, від чого відмовилося багато професорів. Збільшилася кількість годин викладання польс. мовою. Влада таким чином намагалася прищепити учням польс. патріотизм. А. г. та філія були включені до числа держ. установ. Гол. А. г. надано порядкове число 571, філії — 572 (так вони були зареєстровані в мін-ві освіти). Від 1932 8класна А. г. перетворилася поступово на 4-класну г-зію і 2річний ліцей. Від 1933 А. г. дозволено приймати також дівчат. Багато гімназистів належали до „Пласту“, а крім того, в А. г. нелегально діяли юнацькі осередки УВО та ОУН. Релігійно-моральним життям займалася „Марійська дружина“ під опікою о. П. Хомина (засн. 1936), матеріальною допомогою молоді А. г.— т-во „Руслан“.
Після приходу рад. військ у 1939 А. г. була перетворена на CШ № 1. Тоді припинено викладання релігії, заборонено проведення реліг. обрядів (зокрема участь у Йорданському богослужінні). Частина вчителів перейшла на викладацьку роботу до вищих навч. закладів. У часи нім. окупації відновлено 8-класну г-зію гуманіт. типу. Кол. гол. А. г. перейменовано на 1-шу (розміщувалася у будинку на вул. Волоській, на пл. Св. Софії (побл. теперіш. Стрийського ринку), на вул. Личаківській і на пл. Ринок, 10), а філію — на 2-гу (розташовувалася спочатку між вул. Скарбківською і пл. Стрілецькою (нині — вул. Лесі Українки і пл. Данила Галицького), а згодом — на вул. Пекарській). Нім. адміністрація неґативно ставилася до дівочих гімназійних студій, хоча з часом було дозволено приймати на навчання невелику кількість дівчат. З 1943 обов’язковою і обтяжливою умовою навчання стала праця у лавах „Української служби Батьківщині“ (відбудова потрібних нім. владі об’єктів). З поверненням рад. влади до Львова у 1944 А. г. була знову зарахована до числа 10річних серед. шкіл. 1992 навчання у г-зії відновлено. А. г. підтримує тісні зв’язки з НУ „Львівська політехніка“.
Дир. гол. А. г. були о. В. Ільницький (1867—92), Е. Харкевич (1892—1911), І. Кокорудз (1911—27), М. Сабат (1928—30), С. Лещій (1930—31, 1934—39), Д. Лукіянович (1931—34), П. Мечник (1941—44); філії — С. Громницький (1906—16), М. Рибачек (1916—20), Г. Наливайко (1921—24), С. Федів (1924—26), Я. Вербицький (1926—31), І. Бабій (1931—34), о. М. Залеський (1934—39), В. Радзикевич (1941—44).
У XIX — першій пол. XX ст. А. г. відіграла вагому роль у становленні укр. інтеліґенції в Галичині. За словами П. Сениці, „якби не було Української Академічної Гімназії у Львові й пізніших гімназій по містах Галичини та їх ідейних учителів та катехитів, не було б і таких товариств, як „Просвіта“, „Наукове товариство ім. Т. Шевченка“, „Рідна Школа“, кооперативів, сільсько-господарських шкіл, товариств, словом не було б відродження Галичини — Піємонту XIX і XX ст.“
Діяльність А. г. великою мірою була пов’язана з НТШ. З 1873 Т-во ім. Шевченка підгот. та вид. шкільні підручники для вищих гімназійних класів А. г. Друкарня НТШ вид. звіти дирекції А. г. У цих звітах у першій (т. зв. неурядовій) частині опубл. наук. розвідки чл. НТШ (І. Верхратського, М. Возняка, І. Кокорудза, Ф. Колесси, В. Коцовського, В. Кучера, В. Левицького, С. Людкевича, О. Макарушки, М. Пачовського, С. Рудницького, М. Тершаковця, О. Тисовського та Е. Харкевича). У „Записках НТШ“ друк. рец. на публікації у гімназійних звітах згаданих авторів, а також ін. дослідників, здебільшого С. Томашівського та І. Кревецького. Відгуки опубл. у „Записках НТШ“ М. Грушевський та М. Возняк.
У звіті за 1900—01 додана невелика хроніка діяльности г-зії. Д. чл. НТШ А. Андрохович, який викладав у цій г-зії, у 1920-х рр. підгот. історію А. г. (1784—1848). Він опубл. короткий нарис „Із минулого Академічної гімназії у Львові“, однак повна історія А. г. вийшла лише нещодавно. Багато діячів НТШ були випускниками А. г. Серед викладацького складу як гол. А. г., так і філії чимало чл. НТШ. Д. чл. НТШ: А. Андрохович, С. Балей, І. Брик, І. Верхратський, М. Возняк, Ю. Гірняк, Д. Гладилович, В. Гнатюк, Я. Гординський, О. Грицай, С. Громницький, М. Ждан, М. Залеський, І. Зілинський, П. Ісаїв, І. Кокорудз, Ф. Колесса, І. Копач, М. Кордуба, В. Коцовський, І. Крип’якевич, В. Кучер, В. Лаба, В. Лев, В. Левицький, С. Людкевич, О. Макарушка, М. Мельник, О. Огоновський, П. Огоновський, І. Олексишин, Ю. Полянський, В. Радзикевич, О. Роздольський, Ю. Романчук, С. Рудницький, Я. Рудницький, М. Семчишин, В. Січинський, Ф. Срібний, В. Стецюк, О. Терлецький, М. Тершаковець, О. Тисовський, Є. Храпливий, Ю. Целевич, С. Шах, С. Шпитковський (частина стала д. чл. Тва після Другої світ. війни). Чл. НТШ, що викладали в обох гзіях, були М. Бабин, Я. Біленький, В. Білецький, В. Винар, М. Галущинський, В. Ґеринович, Й. Застирець, С. Кархут, О. Колодницький, Д. Коренець, М. Ластовецький, Д. Лукіянович, П. Мечник, Г. Наливайко, С. Недільський, І. Огоновський, В. Пачовський, М. Пачовський, Б. Романенчук, І. Рудович, І. Туркевич, С. Федів, Є. Форостина, Е. Харкевич і О. Ярема.
Крім того, багато чл. НТШ були випускниками А. г. (як гол., так і філії). Д. чл.: М. Антонович, Б. Барвінський, В. Бирчак, Є. Вертипорох, М. Возняк, В. Герасимчук, О. Горбач, Я. Гординський, О. Грицай, М. Дольницький, Р. Зубик, І. Кокорудз, М. Кордуба, В. Левицький, О. Макарушка, О. Маковей, Т. Мацьків, Р. Микитович, І. Раковський, К. Студинський, М. Тершаковець, О. Тисовський, Р. Цегельський, С. Шах, В. Щурат та ін., чл.: О. Авдикович, Я. Біленький, Е. Бурачинський, М. Вахнянин, В. Винар, І. Гамота, В. Гнатишак, С. Головацький, Г. Зацерковний, З. Зелений, С. Кархут, В. Кобринський, М. Коновалець, Й. Кос, Д. Левицький, Л. Макарушка, І. Мануляк, П. Мечник, М. Пачовський, Б. Рожанський, Т. Савойка, І. Саноцький, В. Сінгалевич, І. Созанський, І. Туркевич, Л. Цегельський, В. Целевич, П. Цимбалістий та ін.
Літ.: Верхратскій И. Спис важн±йших выраз?в з рускои ботанічнои термінольоґі± и номенклятуры з оглядом на науку в высших клясах ґімназі± // Справозданє директора ц. к. ґімназі± академічной у Львов± за р?к шк?льный 1892. У Льв?в±, 1892, с. 1—48; Коцовскій В. Исторично-літературни зам±тки до „Слова о полку Игорев?м“ // Справозданє директора ц. к. академічнои ґімназі± у Львов± за шк?льный р?к 1893. Львів, 1893, с. 1—45; Левицький В. Ґрупа модулова // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї за рік шкільний 1894/5. Львів, 1895, с. 17—35; Макарушка О. Складня причасників в Волиньско-галицкій літописі, старорускім памятнику XIII в. // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї за рік шкільний 1895/6. Львів, 1896; Кокорудз І. [Рец. на:] Франчук І. Огляд повістий Григорія Квітки Основяненка // Справозданє Дирекциї ц.к. академ. ґімназиї у Львові за шкільний рік 1894; Мандибур Т. Психольоґічний вступ до науки льоґіки в клясі VII // [Справозданє Дирекциї ц.-к. академ. ґімназиї у Львові за шкільний рік 1895]; Левицький В. Ґрупа модулова // Справозданє Дирекциї ц.-к. академ. ґімназиї за шк[ільний] рік 1895; Величко Г. Вплив вітрів на асиметрию долин річних всхідноевропейскої низини // Справозданє Дирекциї ц.-к. II ґімназиї в Перемишли за шк[ільний] рік 1896 // Записки НТШ. Львів, 1897, т. XVIII, кн. IV, с. 55—61; його ж. Взаємини між старорускими законодатними памятниками, ч. 1 // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1897/8. Львів, 1898, с. 1—39; ч. 2 // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1898/9. Львів, 1899, с. 3—47; його ж. Ягайлоньский університет, єго засновок, розвиток і значінє // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1899/1900. Львів, 1900, с. III—XXI; його ж. Старинна штука в ватиканьскім музею // Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1906/7. Львів, 1907, с. 5—27; його ж. По якому би пляну учити граматики україньско-рускої мови в ґімназиях? // Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1909/10. Львів, 1910, с. 5—16; Грушевський М. [Рец. на:] Кокорудз І. Взаємини між старорускими законодатними памятниками // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1897/8, 1898, с. 1—39 // Записки НТШ. Львів, 1899, т. XXIX, кн. III, с. 7—8; Харкевич Е. Хроніка львівської академічної ґімназиї // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1900/01. Львів, 1901, с. 3—48; Рудницкий С. Про звязь періодичної діяльности сонця з температурою земскої атмосфери // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1901/2. Львів, 1902, с. 3—37; Т[омашівський] С. [Рец. на:] Кокорудз І. Ягайлоньский університет, єго засновок, розвиток і значінє // Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шк[ільний] 1899/1900. Львів, 1900, XXI c. // Записки НТШ. Львів, 1902, т. L, кн. VI, с. 14—15; його ж. [Рец. на:] Мандибур Т. Олімпія / Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за р. шк[ільний] 1896/7, 20 c.; Кокорудз І. Взаємини між старорускими законодатними памятниками. Ч. II / [Справозданє дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за] р. 1898/9, 47 c. // Там само, с. 30—34; його ж. [Рец. на:] Харкевич Е. Хроніка львівської академічної ґімназиї // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за р. шк[ільний] 1900/01. Львів, 1901, 48 с. // Там само, 1903, т. LІІІ, кн. III, с. 37; його ж. [Рец. на:] Пачовский М. Похоронний обряд на Руси / Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї за р. 1901/2, 32 c. // Там само, 1904, т. LXI, кн. V, с. 30—33; його ж. [Рец. на:] Рудницкий С. Про звязь періодичної діяльности сонця з температурою земскої атмосфери / Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за р. шк[ільний] 1901/2, 38 c. // Там само, т. LXII, кн. VI, c. 32—33; Пачовский М. Народний похоронний обряд на Руси // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1902/3. Львів, 1903, с. 3—32; Кревецький І. [Рец. на:] Боберський І. Забави і рухові гри. Ч. I—III // Звіт дирекції ц.к. академічної ґімназії у Львові за рр. 1903/4—1905/6; Кокорудз І. Старинна штука в ватиканськім музею // [Звіт дирекції ц.к. академічної ґімназії у Львові] за р. 1906/7; Тершаковець М. Галицке літературне відродженє // [Звіт дирекції ц.-к. академічної ґімназії у Львові] за р. 1907/8 // Записки НТШ. Львів, 1908, т. LXXXVI, кн. VI, c. 242—44; Тершаковець М. Галицке літературне відродженє // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1907/8. Львів, 1908, с. 5—52; його ж. о. Василь Ільницький — перший директор УАГ // Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878—1978. Філядельфія; Мюнхен, 1978, с. 93—98; Возняк М. Маркіян Шашкевич як фольклорист // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1910/11. Львів, 1911, с. 3—37; його ж. [Рец. на:] Колесса Ф. Про віршову форму поезий Маркіяна Шашкевича. Львів, 1911, 24 с. (Відбиток: Звіт дирекциї ц.к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1910/ 11) // Записки НТШ. Львів, 1911, т. CVI, кн. VI, c. 215—18; Колесса Ф. Про віршову форму поезий М. Шашкевича // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1910/11. Львів, 1911, с. 38—59; Людкевич С. Поезиї М. Шашкевича в музиці // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1910/11. Львів, 1911, с. 60—63; Тисовський О. Пласт (scouting for boys) в українських школах // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1912/13. Львів, 1913, с. 3—45; Кучер В. Деякі услуги фізики у сучасній війні // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1915/16. Львів, 1916, с. 3—22; Андрохович А. Із минулого Академічної гімназії у Львові // Українська школа. Львів, 1925, р. 1, т. 3, зош. 7—9 (49—51), с. 15—23; Шах С. Львів — місто моєї молодості. Т. 3: Цісарсько-Королівська Академічна гімназія. Мюнхен, 1956; Винницький В. Філія УАГ в 1939—1941 роках // Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові... Філядельфія; Мюнхен, 1978, [ч. 1], с. 383—90; Волинець С. Таємні гуртки учнів Академічної гімназії перед Першою світовою війною // Там само, с. 347—52; Гайвас Я. Юнацтво ОУН на Філії Академічної гімназії // Там само, с. 309—22; Кохановський З. До історії УАГ за Другої світової війни // Там само, с. 375—82; його ж. Передісторія Української Академічної Гімназії // Там само, с. 71—91; Кухар Р. Українська Академічна Гімназія у Львові // Там само, с. 49—69; Матла З. Націоналістичне підпілля в Академічній гімназії в перші роки польської окупації // Там само, с. 283—97; Пежанський М. Початки Пласту в Академічній гімназії у Львові // Там само, с. 323—38; Питляр О. Початки юнацтва ОУН в Академічній гімназії // Там само, с. 299—308; Сениця П. Професори Української Академічної Гімназії // Там само, с. 121—235; Янів В. Життя молоді УАГ в перші роки польської окупації // Там само, с. 259—80; Домбровський О. З перспективи пройденого шляху // Ювілейна книга Української Академічної ґімназії у Львові. З нагоди світового з’їзду Львівської Академічної ґімназії у 1991 р. та акту відновлення Першої львівської ґімназії з 1992 р. Філадельфія; Львів, 1995, ч. 3, с. 16—38; Кедрин І. Перша Українська Академічна Ґімназія у Львові // Там само, с. 130—32; Клос Е., Куриляк І. Дидактичні аспекти становлення Української Академічної ґімназії (1867—1918) // Там само, с. 174—85; Рудницький А. Українська гімназія в 1941—1945 // Там само, с. 81—93; Куриляк І. Є. Українська гімназійна освіта у Галичині (1864—1918 рр.). Львів, 1997; Академічна гімназія у Львові: історія і сучасність. Зб. праць наук. конференції. Львів, 1999; Могікани гімназії (Другий клас гімназії 1943—44 навчального року) / Упоряд. Л. Полюга. Львів, 2009.
Орест Заяць