БОРЩАК Ілля (Баршак Ілько; крипт., псевд.: V., І. Б., Богун, Bogoun, Bogoune, Bohoune Ф., Борець, Борщ, D’Arneval, Halie, Ілько, Син, Фильма) (* 19. 07. 1892, слобода Нагартава Херсон. губ. (тепер — у складі смт Березнегуватого Миколаїв. обл.) — † 11. 10. 1959, м. Париж, Франція) — історик, літературознавець, публіцист, архівіст, громад. діяч. Д. чл. НТШ (з 1935, поновно 1949).
Навч. у Херсон. г-зії. Юрид. освіту та знання класич. філології здобув у Петерб., Київ. і Новорос. (Одес.) унтах. 1914 розпочав наук. студії у Зх. Європі, однак побував лише у Гаазі (Нідерланди), де його застала війна. Учасник Першої світової війни: поранений у битві під Тан-ненберґом, згодом навч. в артилерійському учщі в Одесі та воював на Пд.-Сх. і Румун. фронтах. Після Лютневої революції 1917 у Росії обраний чл. Укр. ради військ Румун. фронту. 1918—19 служив в Армії УНР. З січ. 1919 — в укр. дипломат. місії у США. 1919—20 — секретар укр. делегації на Паризькій мирній конференції. 1923 у Парижі брав участь у створенні радянофільського Союзу укр. громадян у Франції, кер. його українозн. гуртка. У 1926—29 — ред. (разом із О. Севрюком) період. органу Союзу укр. громадян у Франції „Українські вісті“. 1937—57 друк. у журн. „Revue des Etudes Slaves“, до якого подавав шевченкозн. мат-ли. У 1938—57 — викладач укр. мови, л-ри та курсу українознавства в Нац. школі живих сх. мов у Парижі. Під час нацист. окупації Франції співпрацював із Рухом Опору, двічі був заарештований (05. 09. 1940 і 26. 02. 1943). Від верес. 1940 до квіт. 1941 перебував у в’язниці Sante. 1943—53 видавав журн. „Україна: українознавство і французьке культурне життя“ (10 кн.). 1949 — дир. Архіву укр. еміґрації у Франції. Б. І.— автор понад 400 пр. з історії України XVII—XХ ст. укр., франц. та англ. мовами.
Осн. наук. зацікав.— політ. історія козацької України XVII—XVIII ст. та укр. дипломат. зв’язки з Францією, Швецією, Великою Британією; теорія і практика українознавства для французькомов. аудиторії, укр. л-ра у франц. л-рі, французькомов. шевченкознавство. Вагомими працями вченого є дослідження про участь Б. Хмельницького у битві під Дюнкерком 1645, події 1648—57 у висвітленні франц. преси, бопланіана, діяльність Івана Мазепи і мазепинців, насамперед Пилипа та Григора Орликів, Андрія Войнаровського; Кирила Розумовського; про Наполеона й Україну; Україну в Рос. імперії 1800—1917, історію укр. дипломатії першої пол. ХХ ст. (укр. питання 1918 і Брест-Литовський договір, Паризька мирна конференція та Україна, Карпатська Україна); українсько-франц. культ. взаємини (Т. Шевченко і Франція, Україна у творах Луї Леже, Марко Вовчок і Париж). Автор історіограф. нарисів про І. Бучка, М. Грушевського, І. Кревецького, З. Кузелю і С. Томашівського. Вивчав україніку в архівах й б-ках Франції та ін. європ. країн.
Б. І. уклав перший підручник з укр. мови для французів (1946), надрук. низку розвідок про Україну у франц. та ін. інозем. журн. Переклав укр. мовою „Діарій“ П. Орлика. Видав зі вст. статтями роман „Марко Проклятий“ О. Стороженка (1946), „Книгу Бутія українського народу“ М. Костомарова, „Вибраний Кобзар“ Т. Шевченка (обидві — 1947). Його праці розпорошені по раритетних укр. та іншомов. вид., архіви спіткала така ж доля. Част. їх знищив сам учений, част. конфіскувало гестапо; те, що залишилося, поділено, принаймні між чотирма власниками.
21. 04. 1923 на засіданні Історико-філософічної секції НТШ І. Крип’якевич реферував пр. Б. І. „Гетьман Пилип Орлик і Франція“, а 08. 10. 1924 — „Андрій Войнаровський, студія дипломатичної історії“. М. Кордуба 19. 02. 1925 розглядав дослідження Б. І. „Наполеон і Україна“, а Б. Барвінський — „Українська справа у Франції“. 09. 08. 1932 М. Кордуба доповідав також про пр. Б. І. „Мазепа — людина і історичний діяч“. 25. 02. 1924 на засіданні Виділу (президії) Т-ва оголошено листа Б. І., у якому той заповів б-ку, політ. архів (свій наук. архів заповів УАН), архів укр. масонства і збірку гравюр щодо України НТШ. На засіданні Виділу (президії) НТШ від 13. 03. 1924 було пові-домлено, що Б. І. прислав наук. реферат про україніку в архівах Франції та Англії, також докладний перелік своїх праць. Ці всі рукоп. передано до архіву Т-ва. 11. 09. 1932 на засіданні НТШ Б. І. виголосив доповідь „Мазепа — людина й історичний діяч“. 23. 10. 1935 за рекомендацією Історико-філос. секції НТШ Б. І. обрано д. чл. Тва, однак Виділ з огляду на його радянофільські позиції це рішення не затвердив. 18. 01. 1939 Б. І. обрано чл. Комісії нової історії України Історико-філос. секції НТШ. Поновно обрано (затверджено) Б. І. д. чл. НТШ 22. 02. 1949 на прохання управи Т-ва в Європі.
Пр.: Бібліографічні мандрування // Книга, неперіод. бібліографічний орган Обєднання українських видавців / Під ред. Д. Антоновича. Відень; К., 1921, ч. І, груд., с. 4—6; В книгозбірні гетьмана Орлика // ЛНВ (Львів), 1923, № 11, с. 260—66; Вержен і Україна // Нова Україна (Прага), 1923, кн. 12, с. 177—80; Ідея Соборної України в Європі в минулому. По невиданих документах і стародавніх працях. Париж, 1923; Orlikiana: опись невиданих документів про гетьмана Орлика, його родину і оточення // Хліборобська Україна (Відень), 1923, № 7/8, с. 311—71; Україна і французька дипломатія XVIII в. // Нова Україна (Прага), 1923, кн. 12, с. 134—37; Французька опера про Мазепу. Расін — історик України // Книжка (К.), 1923, ч. 6—10, с. 84—86; Бопланіана // Літопис, 1924, ч. 17, с. 258; Гетьман Пилип Орлик і Франція. Сторінки дипльоматичної історії // Записки НТШ. Праці Історично-фільос. секції. Львів, 1924, т. CXXXIV—CXXXV, с. 79—136; Гійом Левассер де Боплан (1672 — 6. ХІІ. 1923 (з нагоди 250 років його смерти) // Українське слово. Літопис політики, письменства і мистецтва (Берлін), 1924, січ.—берез., кн. І, с. 8—10; Діярій Пилипа Орлика // Стара Україна (Львів), 1924, № 8/9, с. 134—36; Звідомлення з дослідів в архівах Західньої Европи, переслане Українській Академії Наук у Київі // Записки НТШ. Праці Історично-фільос. секції. Львів, 1924, т. CXXXIV—CXXXV, с. 241—48; Невідомий французький роман 18 ст. // Нова громада (Відень), 1924, кн. 1, с. 58; Роки 1650 і 1651 на Україні по „Французькій газеті“ // Літопис, 1924, кн. 15—16, с. 234—36; Арешт Войнаровського. Із серії „Европа й Україна“ // Записки НТШ. Праці Історично-фільос. секції. Львів, 1925, т. CXXXVІІІ—CXL, с. 131—57; Вивід прав України: з рукопису родинного архіву Дентевіллів // Стара Україна (Львів), 1925, № 1/2, с. 1—14; Європа і Україна в минулому // Календар „Просвіта“. Львів, 1925, с. 6—17; Могила П. Орлика // Стара Україна (Львів), 1925, № 6, с. 87—88; Вольтер і Україна: За невідомими документами // Україна (К.), 1926, кн. І; Українці в Сорбоні // Світ (Львів), 1926, ч. 13—14, с. 17—18; Драгоманів у Франції // Там само, 1927, ч. 12, с. 4—6; Україна у французькій літературі (п’ятдесятиліття п’єси Деруледа „Гетьман“) // Там само, ч. 5, с. 7; Українські козаки у Франції // Там само, ч. 9—10, с. 4—5; Франко у Франції (з нагоди 71 роковин народження) // Українські вісті (Париж), 1927, 13 серп.; Шевченко у Франції // // Світ (Львів), 1927, ч. 6, с. 3—6; Шведи на Україні і французька дипломатія. К., 1928; Шведчина й французька дипломатія (За невиданими документами) // Науковий збірник за рік 1928. Записки Українського наукового товариства в Київі (тепер Історичної секції Всеукраїнської академії наук). К., 1928, т. 28, с. 77—88; Україна в творах Луї Леже // Життя й революція, 1929, т. ІІ, с. 178—86; Le mouvement national ukrainien au XIXe si?cle. Paris, 1930; Early Relations between England and Ukraine // The Slavonic and East European Review, 1931, vol. 1, N 28; La vie de Mazeppa. Paris, 1931 (у співавт.) (укр. пер.: Іван Мазепа. Життя і пориви великого гетьмана. Львів, 1933); Великий мазепинець Григор Орлик, генерал-поручик Людовика XV (1742—1759 рр.). Львів, 1932 (англ. пер.: Hryhor Orlyk, France’s Cossack General. Toronto, 1956); L’Ukraine dans la litt?rature de l’Europa occidentale // Le Monde Slaves, 1933, N 7, 10; 1934, N 1, 4, 10; Мазепа. Людина й історичний діяч // Записки НТШ. Львів, 1933, т. CLII, с. 1—33; Шевченко у Франції. Нарис із історії французько-українських взаємин. Львів, 1933; Невідомий французький переклад Шевченка (Леонарда Ретеля) // Назустріч (Львів), 1934, 15 бер., № 6, с. 4; Українські спомини в Парижі // Там само, 1935, ч. 6, с. 1, 4; Наполеон і Україна: З невідомих документів із тогочасних ілюстрацій. Львів, 1937, 127 с.; Україна в Парижі (Той, що знайшов могилу Анни Ярославни) // Назустріч (Львів), 1937, ч. 9, с. 7; Карпатська Україна в міжнародній грі. Львів, 1938; Войнаровський, сестрінок гетьмана Івана Мазепи, друг Аврори Кенігсмарк і сибірський в’язень. Львів, 1939; Абат Шарль Кене. 1883—1946 // Соборна Україна (Париж), 1947, квіт., с. 48—49; Михайло Грушевський у Парижі // Там само, с. 36—37; Поля Деруледа // Там само, січ., с. 18—20; Rus’, Mala Rosija, Ukraina // Revue des ?tudes slaves. Paris, 1948, vol. 24, N 1—4, p. 171—76; Борис Нольде (1876—1918) // Україна. Українознавство і французьке культурне життя. Париж, 1949, зб. 2, с. 128—30; La l?gende historique de l’Ukraine. Istoria Rusov. Paris, 1949; Марко Вовчок та її зв’язки в Парижі // Україна. Українознавство і французьке культурне життя. Париж, 1949, зб. 1, с. 1—11; Микола Шаповал (1886—1948) // Там само, с. 45—50; Митрополит Євлогій про українські справи // Там само, зб. 2, с. 89—96; Національна бібліотека // Там само, с. 66—70; Анрі Ґреґуар (до сорокаліття його професорування) // Там само, 1950, зб. 3, с. 211—16; Бернард Перс (1864—1949) // Там само, с. 278—80; Емануїл Муньє (1905—1950) // Там само, с. 209—10; Заповіт Петра Великого // Там само, с. 178—83; Гетьман Орлик у Солуні (1723—1724 рр.) // Там само, 1951, зб. 5, с. 357—61; Дені Рош (1868—1951) // Там само, зб. 6, с. 477—79; о. Йосафат Іван Скрутень (1894—1951) // Там само, с. 473—75; Опікун української культури (До 60-річчя з дня народження єпископа Івана Бучка) // Там само, с. 410—12; Слов’янські студії у Франції (1840—1950) // Там само, зб. 5, с. 312—22; Василь Кричевський і Василь Горленко // Там само, 1952, зб. 8, с. 682—83; Зенон Кузеля (1882—1952) // Там само, зб. 7, с. 575—78; Справа Карпатської України на мировій конференції 1919 р. // Там само, зб. 8, с. 616—18; Українська наука у Франції (Сарсельські дні 1952 р.) // Там само, с. 690—91; Галичина і українська справа в ХІХ ст. (З нагоди 700-річчя коронації Данила) // Там само, 1953, зб. 10, с. 863—65; Діла і дні гетьмана Пилипа Орлика, рік 1726: за невиданим діярієм // Там само, с. 826—34; Жан Бургіньйон (1875—1953) // Там само, с. 885; Орликіана // Там само, с. 826—34; Степан Баран // Там само, с. 888—90; Сучасна українська літературна мова // Там само, зб. 9, с. 726—37; Українець-європеєць. Василь Горленко (1853—1907). З невиданих документів і з ілюстраціями // Там само, зб. 10, с. 857—61; 29 травня 1453 року // Там само, зб. 9, с. 737—39; Діла й дні Гетьмана Пилипа Орлика в жовтні—грудні 1728 р. // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція ІІ, т. ІІ (VIII), вип. 1—2. Рим, 1956, с. 190—201; Слідами гетьмана Розумовського у Франції. Мюнхен, 1957; Пилип Орлик — людина // Записки НТШ. Париж; Н.-Й.; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962, т. CLXIX, с. 316—26; Мазепа. Орлик. Войнаровський: Історичні есе. Львів, 1991.
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 35, арк. 184, 297—97 зв.; спр. 44, арк. 31 зв.; спр. 984, арк. 1—86 зв.; ф. 357, оп. 1, спр. 5, арк. 47—49, 54; ф. 362, оп. 1, спр. 249.
Літ.: Калинович І. Українська історична бібліоґрафія за 1914—1923 рр. // Записки НТШ. Львів, 1924, т. CXXXIV—CXXXV, с. 185—239; Ісаїв П. Наукова діяльність І. Борщака // Дзвони (Львів), 1932, № 4 (13), с. 301—05; Дріо Е. Передмова до кн. І. Борщак. Наполеон і Україна // Бібліотека „Діла“. Львів, 1937, 127 с.; Косач Ю. На полях „Наполеона й України“ (година з І. Борщаком) // Назустріч (Львів), 1938, ч. 5, с. 3; М. К. Франція і Україна. [Рец. на:] Ілько Борщак. Наполеон і Україна (З невідомих документів і з тогочасними ілюстраціями). Передмова професора Едварда Дріо. Львів, 1937. Бібліотека „Діла“, ч. 19, стор. 128 // Дзвони (Львів), 1938, ч. 3, с. 112—22; М. Д. Д. [Рец. на:] Ілько Борщак. Войнаровський, сестрінок гетьмана Мазепи, друг Аврори Кеніґсмарк і сибірський в’язень. Львів, 1939. Видавнича кооператива „Хортиця“, стор. 160 // Там само, 1939, ч. 5—6, с. 208—09; Scherer M., Mazon A. ?lie Borschak // Revue des ?tudes slaves. Paris, 1960, t. 37, p. 342—44; Т. Г. Шевченко французькою мовою 1847—1967. Бібліографічний покажчик / Склав М. М. Гресько. Львів, 1967, с. 3, 5, 11, 25—26, 32—33, 38, 204, 214, 218, 280; Joukovsky A. Chevtchenko en France. Etudes et traductions // Square Taras Chevtchenko ? Paris. 29 mars 1969. PIUF. Paris, 1969, p. 39—40, 43; його ж. Etudes et traductions fran?aises des oeuvres de Chevtchenko // Taras Chevtchenko (1814—1861). Etudes et traductions fran?aises. Paris, 2004, p. 110—11, 113—14, 136; Голобуцький В. Про одну легенду з історії України XVII ст. // УІЖ (К.), 1985, № 4, с. 132—40; Дашкевич Я. Р. Ілько Борщак і його вклад в історіографію України // Вісник Київського ун-ту. Серія: історія. К., 1990, вип. 32, с. 47—52; його ж. Ілько Борщак, історик // Борщак І. Мазепа; Орлик; Войнаровський: Історичні есе. Львів, 1991, с. 3—14; Білокінь С. Іван Мазепа в об’єктивному й суб’єктивному світлі (Післямова) // Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа. Життя й пориви великого гетьмана. К., 1991, с. 307—15; Мовчан Р. Валер’ян Підмогильний — перекладач. [Додаток] Валер’ян Підмогильний. Листи до Ілька Борщака // Всесвіт (К.), 1991, № 12, с. 178—80; Сварник Г. Листи Ілька Борщака до Кирила Студинського // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1991, т. CCXXII, с. 375—91; Кураєв О. Культурні зв’язки України і Франції у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (1851—1917 рр.) / Автореф. канд. дис. ... К., 1992, с. 2—4, 15; Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорізька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках). К., 1992, с. 344—45, 421—23; Юсип Д. „...І час каміння збирати“ // Дзвін (Львів), 1994, № 7, с. 142—48; Kruba E. Ukrainien. Borschak Elie // Labrousse P. Langues’O 1795—1995: Deux si?cles d’histoire de l’?cole des Langues orientales. Paris, 1995, p. 192—93; Раскіна-Безпальна Ж. М., Сарбей В. Г. Ілько Борщак (Ілля Баршак) і його родинна династія // Історична наука на порозі ХХІ століття: мат-ли всеукр. наук. конф. м. Харків 15—17 листоп. 1995 р. Х., 1995, с. 336—39; Череватюк В. Ілько Борщак — невтомний дослідник і поширювач української джерельної спадщини за кордоном // Зб. пр. молодих вчених та аспірантів. К., 1996, т. 1, с. 418—29; La France et l’Ukraine. Pr?sent? par Anatoli Zlenko et Arkady Joukovski. Ambassade d’Ukraine en France. Paris, 1998, p. 31, 46; Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі: У 2 кн. Львів, 1998, кн. ІІ, с. 203—64; Шкварець В. П. Ілля Борщак. Життя, діяльність, творчість. Монографічне дослідження. З додатком праць І. Борщака. Миколаїв, 2002; його ж. Історичний спадок дослідника історії України, літературознавця, публіциста, дипломата І. Л. Борщака: історіографічний огляд // Українська історична наука на сучасному етапі розвитку. ІІ Міжнар. наук. конгрес укр. істориків. Кам’янець-Подільський; К.; Н.Й.; Острог, 2005, т. І, с. 248—54; Швидкий В. Борщак Ілько // Українські історики ХХ століття. Біобібліографічний довідник. Вип. 2, част. 1. К.; Львів, 2003, с. 31—32; Стрельський Г. Борщак (Барщак) Ілько Костянтинович (Ілля Львович) // Українські архівісти (ХІХ—ХХ ст.). Біобібліографічний довідник. К., 2007, с. 76—77; Кравець Я. Борщак Ілько // Шевченківська енциклопедія. К., 2012, т. 1 (А-В), с. 495—96; Ададуров В. Народження одного історичного міту: Проблема Наполеон і Україна у висвітленні Ілька Борщака // Україна модерна. Львів, 2005, вип. 9, с. 212—36; його ж. Конструювання Ільком Борщаком міфологічного образу сприйняття України у Франції у XVIII—XIX ст., або про межі свободи та відповідальності дослідника в інтерпретації історичних джерел // Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи: Матеріали міжнар. наук. конф. (Мюнхен, Німеччина, 1—3 липня 2012 р.). К., 2014, с. 109—31; Захарук О. Вплив аматорських досліджень Ілька Борщака на праці наполеонознавців // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2014, вип. XVII—XVIII, с. 384—408.
Ярема Кравець, Андрій Фелонюк