БУТИЧ Іван (крипт., псевд.: Б-ч, І. Б., І. Б-ч, І. Л., Ів. Б., Іван Білкун, Іван Вільний, Іван Кушнарівський, Іван Недоля) (* 21. 09. 1919, c. Усівка, нині Пирятинського р-ну Полтав. обл.— † 09. 05. 2007, м. Київ) — історик-архівіст, археограф, джерелознавець, редактор-видавець. Д. чл. НТШ (з 1992).
1938 закінчив Пирятинську серед. школу. 1938—41, 1944—45 — студент істор. ф-ту Київського державного університету ім. Т. Шевченка. У 1945—46 — наук. співробіт., у 1948—52 — ст. наук. співробіт. науково-вид. відділу Архів. управління МВС УРСР. 1950 захистив кандидат. дис. на тему „Селянський рух на Слобідській Україні в другій половині ХVІІІ ст.“ 1952 — начальник науково-вид. відділу ЦДІА УРСР у Києві, 1953—54, 1954—71 — начальник науково-методичного, згодом науково-вид. відділу Архів. управління МВС УРСР. 1950—57 — чл. редколегії, відп. секретар, заст. відп. ред. „Научно-информационного бюлетеня Архивного управления УССР“. 1957—72 — чл. редколегії „Українського історичного журналу“, 1958—71 — відп. ред. журн. „Архіви України“, 1964—71 — фактичний гол. ред. міжвідомчого зб. „Історичні джерела та їх використання“ (6 вип.), 1971—91— ст. наук. ред., кер. редакційної групи, в. о. зав. гол. редакції УРЕ. 1991—2006 — зав. відділу Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.
1998 Б. І. нагороджено премією ім. М. Грушевського НАН України, 2004 йому надано почес. звання „Заслужений працівник культури України“.
Осн. зацікав. Б. І.— джерелознавство, архівознавство, ред. та громад. діяльність.
Б. І.— автор 715 бібліограф. позицій (статті, енциклопед. гасла, рец., підбірки док-тів, упоряд. і відп. редагування збірників док-тів, членство редколегійних серійних вид.).
У часи комуністичних заборон на док. публікації з укр. історії доби козацтва та суспільно-політ. руху серед. ХІХ — поч. ХХ ст., у 1950—80-ті рр., Б. І. був одним із небагатьох, хто продовжував найкращі традиції документалістської школи укр. археографії В. Антоновича — М. Грушевського, архів. публікацій Археографічної комісії НТШ. Публікації Б. І. в галузі археографії стали золотим фондом укр. істор. джерелознавства.
Б. І.— засн. журн. „Архіви України“ та неперіод. зб. „Історичні джерела та їх використання“, з якими співпрацювали такі укр. науковці, як Я. Дашкевич та П. Ротач. Завдяки Б. І. журн. став найкращим підрад. укр. істор. період. вид. повоєнного періоду. В роки відлиги Б. І. активно співпрацював з учнем М. Грушевського І. Крип’якевичем. Він намагався допомогти знайти архів. пр. переслідуваним тоталітар. режимом ост. головнокомандувачеві УПА В. Куку та видатному поетові-борцю В. Стусові. Б. І. в числі перших постраждав від маланчуківської хвилі репресій проти національно свідомої інтелігенції поч. 1970-х рр. Його звільнено з Архів. управління, відсторонено від роботи в журн. „Архіви України“. Не вийшли друком підгот. з ініціативи і під кер. Б. І. збірники док-тів „Кирило-Мефодіївське товариство“ та „Щоденник“ О. Кістяківського.
Б. І. був видатним організатором архівно-вид. справи, вчителем і наставником молодої генерації архівістів, істориків-джерелознавців. Школу Б. І. пройшли такі знані фахівці істор. науки, як А. Катренко, Ф. Шабульдо, І. Глизь, Н. Яковенко, Л. Гісцова, Г. Сергійчук, Н. Грабова, Г. Болотова, В. Страшко, В. Шандра, Г. Боряк, Л. Демченко, Я. Федорук, І. Тесленко та ін.
Серед архів. публікацій Б. І. виокремлюють три осн. напрями: док-ти часів Визвольної війни укр. народу 1648—54 та гетьмана Б. Хмельницького; універсали укр. гетьманів ХVІІ—ХVІІІ ст.; док-ти і мат-ли, пов’язані з діяльністю видатних діячів укр. руху серед. ХІХ — поч. ХХ ст. (кирило-мефодіївців, Т. Шевченка, О. Кістяківського, М. Драгоманова, І. Франка, Лесі Українки). Б. І. був співупоряд. зб. док-тів „Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3 т. (Т. 2: 1648—1651 гг.)“ (1953), „Документи Богдана Хмельницького“ (1961), „Тарас Шевченко: Документи і матеріали (1814—1863)“ (1963), „Документы об Освободительной войне украинского народа 1648—1654 гг.“ (1965), „Іван Франко: Документи і матеріали. 1856—1965“ (1966), „Гайдамацький рух на Україні в ХVІІІ ст.“ (1970), „Леся Українка: Документи і матеріали (1871—1970)“ (1971), „Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т.“ (1990) (одночасно і відп. ред.), „Універсали Богдана Хмельницького. 1648—1657“ (1998), „Михайло Драгоманов. Документи і матеріали. 1841—1994“ (2001), „Універсали Івана Мазепи (1687—1709). Ч. І—ІІ“ (2002, 2006), „Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657—1687)“ (2004), „Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729—1730“ (2007).
1960 був співзасновником (з І. Крип’якевичем, Ф. Шевченком, С. Пилькевичем) у Львові Семінару з архівознавства і спец. істор. дисциплін, у якому виховувалися архівісти П. Фостин, О. Купчинський, О. Мацюк, О. Маркевич, Я. Сеник, М. Вавричин та ін.— працівники ЦДІА України у Львові.
Як наук. ред., Б. І. працював над тією ж проблематикою, що цікавила його і як археографа-упоряд. Крім того, у ранній період наук. діяльности цікавився середньовічною історією України, підгот. описи Кременецьких актових книг. Ініціював вид. архіву Коша Запорозької Січі та щоденника О. Кістяківського, заплановані ще у 1960ті рр. У 1970—80-ті рр. як наук. ред. УРЕ підгот. 8 т. 25-томної „Історії міст і сіл УРСР“. Був провідним ред. 3-х т. енциклопед. довідників Києвом та двома областями кол. Гетьманщини, що вперше висвітлювали на високому наук. рівні краєзн. мат-ли. Б. І.— відп. ред. таких зб. док-тів: „Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 рр.: Покажчик населених пунктів“ (1959), „Кременецький земський суд. Опис актових книг“ (вип. І—ІІІ) (1959, 1965), „Історія міст і сіл УРСР“ (Київська, Черкаська, Житомирська, Кримська, Харківська, Львівська, Сумська, Херсонська (1971—83) — та енциклопед. довідників: „Київ“ (1981), „Киев“ (1986), „Чернігівщина“ (1990), „Полтавщина“ (1992); нецензурованого перевид. монографії І. Крип’якевича „Богдан Хмельницький“ (1990), „Архів Коша Нової Запорозької Січі“ (Оп. спр. 1713—76, Корпус док-тів 1734—75, т. 1—5) (1994, 1998, 2000, 2003, 2006, 2008), „Щоденника“ О. Кістяківського (т. 1—2) (1994—95), „Курсу лекцій з джерелознавства (1880—1881)“ В. Антоновича (1995) та ін.
Упродовж 1960—90-х рр. активно працював як автор гасел у всіх найбільших укр. енциклопедіях: УРЕ, Рад. енциклопедії історії України, Шевченківському словнику, Українському рад. енциклопед. словнику, УЛЕ, енциклопед. довідниках „Київ“, „Чернігівщина“, „Полтавщина“, „Українські архівісти: біобібліографічний довідник“ (1999). Спеціалізувався на статтях про фахові історико-джерельні період. та неперіод. вид., наук. т-ва, які студіювали архіви, на гаслах з історії козаччини та держ. установ Гетьманщини, біограф. статтях про архівістів.
Як шевченкознавець, Б. І.— автор багатьох статей у Шевченківському словнику, а також про цензурні заборони творів Т. Шевченка, заборону царатом відзначати 100-річчя від народження Т. Шевченка, про спробу до революції спорудити в Києві пам’ятник Т. Шевченкові. Очолював науково-ред. групу енциклопед. довідника „Полтавщина“ (1992), в якому висвітлено зв’язки Шевченка з Полтавщиною та вшанування полтавцями пам’яти поета.
Б. І. активно підтримував відновлен-ня діяльности НТШ. Публ. у „Записках НТШ“: надрук. раніше невідомі універсали і листи Б. Хмельницького, універсали І. Виговського та П. Полуботка (1991—94), рец. на док. вид., історіограф. тв., на дослідження сучас. істориків з історії козацтва (1997—99), зокрема на тв. А. Бачинського про Задунайську Січ та козацтво Півдня України, книжки Є. Болховітінова, В. Антоновича „Моя сповідь“ та зб. док. мат-лів „Син України. В. Б. Антонович“, перевид. кн. Д. Дорошенка „Огляд української історіографії“, альбом Де ля Фліза, пр. Ю. Мицика, С. Леп’явка, О. Коваленка, В. Хмарського, С. Павленка.
Разом з О. Купчинським Б. І. організував багатотомне вид. дипломатарію Укр. гетьманської держави — „Універсали українських гетьманів“. Під егідою НТШ видано док. зб. „Михайло Драгоманов: Документи і матеріали“ (2001). В різних енциклопедіях І. Б. упродовж 1960—90-х рр. умістив статті про вид. НТШ та його діячів — „Руську історичну бібліотеку“, „Жерела з історії України-Руси“, „Записки НТШ“. ССХХХІ т. „Записок НТШ“ присвячений Б. І. Архів Б. І. на стадії формування, його передала дружина вченого у ЦДІА України у Києві; поперед. оп. ф. зробив І. Тесленко.
Пр.: Фотокінодокументи про Т. Г. Шевченка // НІБАУ, 1961, №1, с. 3—6; До історії спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку в Києві // Там само, 1964, № 2, с. 58—67; Заборона відзначення 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка // Там само, с. 67—75; Іван Франко і царська цензура // Там само, 1965, № 1, с. 42—54; До історії українсько-трансільванських взаємин (1648—1656 рр.) // Архіви України, 1966, № 3, с. 62—71; М. І. Костомаров і царська цензура // Там само, 1967, № 6, с. 60—70; Архівні джерела про Коліївщину // Коліївщина 1768: Матеріали ювілейної наукової сесії, присвяченої 200-річчю повстання. К., 1970, с. 108—18; До історії поширення творів Лесі Українки // Архіви України, 1971, № 1, с. 64—68; Кирило-Мефодіївське товариство // Сузір’я. К., 1982, вип. 16, с. 148—54; Два невідомі листи Богдана Хмельницького // Записки НТШ. Праці Історико-філос. секції. Львів, 1991, т. ССХХІІ, с. 319—26; Огляд археографічної діяльності Полтавської вченої архівної комісії // Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської вченої архівної комісії. 1903—1993. Полтава, 1993, с. 22—24; Універсали Івана Виговського Лубенському Мгарському Преображенському монастиреві // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1993, т. CCXXV, с. 348—55; Олександр Лазаревський // О. М. Лазаревський. 1834—1902: Матеріали до біобібліографії. К., 1994, с. 7—15; Ще до універсалів Богдана Хмельницького за 1656 рік // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1994, т. ССХХVIII, с. 427—33; Козацтво у працях В. Антоновича // Третя академія пам’яті проф. В. Антоновича. К., 1996, с. 117—31; Конотопська битва // Конотопська битва 1659 р. К., 1996, с. 32—36; Археографічна діяльність В. Антоновича // Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю КАК. К., 1997, с. 206—33; Віктор Романовський — історик, архівіст // Там само, с. 323—33; До питання про шляхи поповнення Національного архівного фонду України // Українське архівознавство: історія, сучасний стан і перспективи. К., 1997, ч. 1, с. 288—94; [Рец. на:] Бачинський А. Д. Січ Задунайська. 1775—1828: Історично-документальний нарис. Одеса: Маяк, 1994, 124 с. // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1997, т. CCXXXIII, с. 538—40; [Рец. на:] Бачинський А. Д., Бачинська О. А. Козацтво на півдні України. 1775—1869. Одеса: Маяк, 1995 // Там само, с. 575—77; [Рец. на:] Болховітінов Євгеній, митрополит. Вибрані праці з історії Києва / Упоряд., вст. ст. та дод. Т. Ананьєвої. К.: Либідь, 1995, 486 с. // Там само, с. 577—81; [Рец. на:] Оглоблин Олександр. Студії з історії України. Статті і джерельні матеріали // Там само, с. 581—84; Семен Данилович Пількевич (До 100-річчя від дня народження) // Збірник на пошану С. Д. Пількевича. К., 1998, с. 11—24; Гайдамацький рух в Україні у працях В. Антоновича // Четверта академія пам’яті проф. В. Антоновича. К., 1999, с. 105—12; Публікація документів у „ЧИОНЛ“ // Укр. археограф. щорічник. К., 1999, вип. 3/4, с. 15—30; [Рец. на:] Де ля Фліз Д. П. Альбоми. Серія „Етнографічно-фольклорна спадщина“ / Редколегія: Геннадій Боряк, Кирило Вислобоков, Любов Дубровіна, Аркадій Жуковський, Наталя Карповець (відп. секретар), Олександр Коваленко, Юрій Кочубей, Богдан Медвідський, Всеволод Наулко (заст. голови), Майя Притикіна, Павло Сохань (голова), Валерій Старков. К., 1996, т. 1, 244 с.; Де ля Фліз Д. П. Альбоми. Серія „Етнографічно-фольклорна спадщина“ / Редколегія: Геннадій Боряк, Ярослав Дашкевич, Іван Дивний, Любов Дубровіна, Аркадій Жуковський, Наталя Карповець, Олександр Коваленко, Юрій Кочубей, Богдан Медвідський, Всеволод Наулко (заст. голови), Майя Притикіна, Павло Сохань (голова), Валерій Старков (відп. секретар). К., 1999, т. 2, 687 с. // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1999, т. CCXXXVІII, с. 598—604; [Рец. на:] Записки історичного факультету [Одеського державного університету імені І. Мечникова / Гол. ред. В. Н. Станко, заст. гол. ред. Т. І. Попова, відп. секретар І. С. Гребцова, чл. редколегії: В. П. Ващенко, В. Г. Кушнір, І. В. Немченко, Ф. О. Самойлов, В. М. Хмарський]. Одеса, 1995, вип. 1, 249 с.; 1996, вип. 2, 125 с.; вип. 3, 181 с.; 1997, вип. 4, 252 с.; вип. 5, 328 с.; 1998, вип. 6: Хмарський В. М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський. 318 с. // Там само, с. 591—96; [Рец. на:] Павленко Сергій. Міф про Мазепу. Чернігів: Сіверянська думка, 1998, 246 с. // Там само, 629—35; [Рец. на:] Права, по которым судится малороссійскій народ. 1743. Пам’ятки політико-правової культури України / Відп. ред. та авт. передм. акад. НАН України Ю. С. Шемшученко. Упоряд. та авт. нарису К. А. Вислобоков. К., 1997, 547 с. // Там само, с. 618—21; [Рец. на:] Публікація документів Б. Хмельницького М. Грушевським в „ІУР“ // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М. Ковальського з нагоди 70-річчя. Острог; Н.Й., 1999, с. 175—78; [Рец. на:] Син України: Володимир Боніфатійович Антонович: У 3-х т. / Упоряд.: Віктор Короткий, Василь Ульяновський. К.: Заповіт, 1997, т. 1, 448 с., іл.; т. 2, 448 с., іл. // Там само, с. 616—18; [Рец. на:] Сіверянський літопис. Всеукраїнський історико-краєзнавчий просвітницький журнал (Чернігів), січ. 1995 — груд. 1999, № 1—6 (30) // Там само, с. 596—98; Архіви Київської Русі та Галицько-Волинської держави // Нариси історії архівної справи в Україні. К., 2002, с. 41—50; Універсали наказного гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 2002, т. ССXLIII, с. 528—87; Гайдамацькі повстання — воля без долі // Україна — козацька держава. К., 2004, с. 218—22; Гетьман Данило Апостол — захисник вольностей козацьких // Там само, с. 466—69; Чернігівська губернська учена архівна комісія 1896—1918 років // До джерел: Зб. наук. пр. на пошану О. Купчинського з нагоди його 70-річчя. К.; Львів, 2004, т. 1, с. 358—72; Нововиявлені універсали Богдана Хмельницького // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 2006, т. ССLII, с. 536—39.
Літ.: Тронько П. Летопись дружбы и братства: Из опыта создания „Истории городов и сел Украинской ССР в 26-ти томах“. К., 1981, с. 6, 28—29, 38, 69; Хроніка НТШ. Львів, 1993, ч. 82, с. 113; Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Львів, 1996, с. 12, 59, 73, 99; Шелест Ю. Іван Бутич та його учена команда // Вечірній Київ. К., 1996, 14 верес.; Іван Лукич Бутич. До 80-річчя від дня народження та 50-ї річниці наукової діяльності. Біобібліографія / Упоряд. М. Лозинська; вст. ст. П. Соханя. К., 1999, 60 с.; Купчинський О. Три візити архівіста // Вальо М. Марія Деркач. 1896—1972. Бібліограф. покажчик. Спогади, розвідки, листи. Львів, 1999, с. 235, 240, 242—43; Ювілей вченого історика-архівіста Івана Бутича // Студії з історії архівної справи та документознавства. К., 1999, т. 4, с. 213—24; Загорецька О. Бутич І. Л. // Українські архівісти. Біобібліограф. довідник. К., 2002, вип. 2: 1940—1960 рр., c. 29—30; „Істину встановлює суд історії“: Збірник на пошану Ф. П. Шевченка. К., 2004, т. 2: Наукові студії, с. 30, 32, 40, 57, 59, 109, 177, 179—80, 234, 713; Ленченко В. Бутич Іван Лукич // Українське козацтво. Мала енциклопедія. К.; Запоріжжя, 2006, с. 63—64; його ж. Бутич І. Л. (1919—2007) // Укр. археограф. щорічник. К., 2007, вип. 12, с. 850—54; його ж. Бутичі // Пам’ятки України, 2008, № 3, с. 130—32; його ж. З листування І. Бутича з І. Крип’якевичем // Там само, с. 138—43; його ж. Патріарх української архівістики // Там само, с. 120—23; Бутич М. І. Бутич у спогадах. Про Івана // Там само, с. 123—28; її ж. Дещо про архів Івана Бутича // Укр. археограф. щорічник, 2009, вип. 13/14, с. 801—04; Глизь І. Дві наради // Пам’ятки України, 2008, № 3, с. 128—30; Тесленко І. Мої спогади про І. Бутича // Там само, с. 136—38; Федорук Я. Людина зі світлим обличчям // Там само, с. 132—36; Гирич І. Іван Бутич — патріарх архівної справи // Архіви України, 2009, № 6, с. 274—79; Іван Лукич Бутич (21 вересня 1919 — 9 травня 2007). Біобібліографія. Вид. 2-ге доповнене і розширене. К., 2011, 78 с.
Ігор Гирич