Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

ВАНАТ Іван (* 13. 08. 1926, с. Вишня Писана Свидницького окр., Чехо-Словаччина) — укр. історик. Д. чл. НТШ у Словаччині (з 1992).

Н. у селян. сім’ї. 1947 здобув серед. пед. освіту у Пряшеві, а 1958 — вищу історично-філол. на філос. ф-ті Братислав. ун­ту ім. Коменського. 1947—51 працював учителем серед. шкіл, 1951—58 — у Пряшів. від-ні освіти, 1958—90 — зав. кабінету історії Пряшів. ін-ту вдосконалення кваліфікації вчителів, 1970—74 за сумісництвом був співробіт. Дослід. ін-ту педагогіки, 1969—75 — викладачем Пряшів. пед. ф-ту Ун-ту ім. П.-Й. Шафарика. 1968 здобув звання д­ра філософії, 1969 захистив кандидат. дис. „Українське питання у Словаччині“. 1950—60 брав акт. участь у розвитку укр. шкіл у Сх. Словаччині, у т. ч. виданні метод. л-ри для вчителів та перекл. підручників з історії словац. й укр. мовами. Чимало статей присвятив історії укр. шкільництва у Словаччині, зокрема історії Пряшів. рус. г-зії. 1960 був одним із засн. Музею укр. культури в с. Красному Броді Меджилабірського окр., 1964 переміщеного до м. Свидника.

Осн. зацікав. В. І.— новітня історія українців Словаччини, педагогіка, публіцистика. Крім арх. дж. та публ. л-ри, часто звертався до спогадів учасників описуваних подій. 1966 вийшла друком кн. „Шлях до волі“ В. І.— зб. спогадів і док­тів про участь українців Чехословаччини в антифашист. русі 1939—45. 1979 написав наук. пр. „Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини“ (1979, т. І; 1985, т. ІІ), на яку опубл. багато відгуків у пресі України (УІЖ, 1988, № 10; Закарпатська правда, 1991, 28. 06.), Росії (Реферативный журнал. Общественные науки за рубежом, 1981, серия 5, № 3), Чехії (Slovansk? p?ehled, 1980, ?. 6, 1987, ?. 1), Словаччині (?eskoslovensk? ?asopis historick?, 1981, ?. 6; Slovensk? n?rodopis, 1982, ?. 3; Historick? ?asopis, 1981, ?. 1; Nov? obzory, zv. 24, 1982; zv. 30, 1988; Дукля, 1983, № 5; 1987, № 4; Дружно вперед, 1980, № 4; 1986, № 2; Нове життя, 1980, № 10; 1985, № 49), Польщі (Наша культура, 1980, № 27), Югославії (Нова думка, 1981, № 27), Угорщини (Szabolcs-Szatm?ri Szemle, 1981, sv. 1) та Канади (Журнал українознавчих студій, 1982, т. 12). 2001 В. І. написав монографію „Волинська акція“ про невід. стор. історії українців Сх. Словаччини — масове переселення укр. людности цього краю навесні 1947. Книжка побудована на аналізі мат-лів 5 держ. архівів України ( Київ, Луцьк, Рівне, Ужгород) та 15 архівів Чехословаччини (Прага, Братислава, Кошиці, Пряшів, Бардіїв, Воронів, Гуменне, Попрад, Свидник, Стара Любовня, Требішів). В. І. також упоряд. зб. „Матеріали до історії Української Народної Ради Пряшівщини (1945—1952)“. Про історію українців Словаччини В. І. опубл. чимало наук. розвідок та науково-популяр. статей. Багато з них присвячено укр. шкільництву, національно-визвольній боротьбі, екон., мов., реліг. і політ. питанням, процесу нац. самоусвідомлення, культурі та, зокрема, „політичному русинізму“. У своїх дослідженнях він твердо стояв (і досі стоїть) на укр. позиціях. Навіть вживання етнонімів „русини-українці“, „русько-український“ вважає анахронізмом і обстоює сучас. етнонім „українці“ також стосовно сх.слов’ян. населення Закарпаття (включаючи Пряшівщину).

Історик Закарпаття О. Довганич писав про В. І.: „Заслуга вченого Івана Ваната полягає в тому, що він виявив, опрацював і оприлюднив величезну кількість архівних документів і матеріалів, проаналізував їх у своїх працях, чим серйозно збагатив історіографію рідного краю новітнього часу і заслужено вписав своє ім’я українського історика не лише в регіональну, але й загальноукраїнську історіографію ХХ століття“.

28. 08. 1992 обраний д. чл. НТШ (від Історико-філософської секції Т-ва), затверджений на Надзвич. звітно-виборній сесії Головної (Світової) ради НТШ у Львові.

Пр.: Використання наочних посібників у навчанні історії в 6 класі основних шкіл з українською мовою навчання // Дружно вперед (Пряшів), 1960, № 8, с. 24—25; 1961, № 1, с. 27; Po stop?ch Dukelskej oper?cie // D?jepis a zem?pis ve ?kole (Praha), 1961—62, ?. 8, s. 246—49; Дукля — символ братерства слов’янських народів // Дружно вперед, 1963, № 10, с. 26—27; Закарпатські українці в Чехословацькому війську в СРСР // Дукля (Пряшів), 1964, № 3, с. 47—50; Шкільна справа — наша спільна справа // Школа і життя. Педагогічний додаток до журн. „Дружно вперед“ (Пряшів), 1964, № 8, с. 25—27; Боротьба українського населення Пряшівщини проти соціального і національного гніту // Дукля (Пряшів), 1965, № 1, с. 81—87; Вивчення минулого — наше першочергове завдання // Там само, № 3, с. 57—58; Не замовкне слава цих днів. До 30-річчя Чертіжнянсько-Габурського селянського повстання // Дружно вперед (Пряшів), 1965, № 3, с. 4—6; До деяких питань викладання історії в школах з українською мовою навчання // Школа і життя, 1965—66, № 6, с. 65—66; Назустріч славній річниці. До 30-річчя Пряшівської руської гімназії // Там само, № 8, с. 4—5; Думки про сучасне і майбутнє // Нове життя (Пряшів), 1966, № 27, с. 6; З історії українського шкільництва на Пряшівщині // Народний календар (Братислава), 1966, с. 46—51; Закарпатські українці в чехословацькому війську в СРСР // Там само, с. 183—201; Шкільна справа на Пряшівщині в період домюнхенської Чехословаччини // Дукля (Пряшів), 1966, № 5, с. 60—68; № 6, с. 59—64; Шлях до волі. Збірник спогадів і документів про національно-визвольну боротьбу українського населення Чехословаччини проти фашизму в 1939—1945 рр. / Упоряд. та гол. ред. І. Ванат // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, 1966, т. 2, 474 с.; До питання розвитку культури українців Пряшівщини в період домюнхенської республіки // Дружно вперед (Пряшів), 1967, № 6, с. 18—19; Економічне і соціальне становище українців Східної Словаччини в період домюнхенської республіки // Там само, № 4, с. 18—20; Закарпатські українці й утворення Чехословаччини // Там само, № 2, с. 18—20; Мова закарпатських українців. Празька академія наук визвала закарпатські говірки складовою частиною української мови. Протокол засідання Чеської академії наук від 4 грудня 1919 р. // Школа і життя, 1967—68, № 11, с. 5, 8; До питання про вживання термінів „Закарпаття“ та „Пряшівщина“ // Жовтень і українська культура. Пряшів, 1968, с. 602—03; K niektor?m ot?zkam zahrani?n?ho odboja zakarpatsk?ch Ukrajincov po?as druhej svetovej vojny // Там само, с. 354—69; Закарпаття і утворення Чехословаччини: до 50­річчя виникнення ЧСР // Дружно вперед (Пряшів), 1969, № 1, с. 22, 25; Чи допоможе нам історія? // Народний календар, 1970, с. 40—50; Funkcia m?zea v dejepisnom vyu?ovan? // V?znam spolupr?ce m?zea a ?koly. Ko?ice, 1973, s. 41—60; Шкільна справа на Пряшівщині в період домюнхенської Чехословаччини // З минулого і сучасного українців Чехословаччини. Педагогічний збірник. Пряшів, 1973, № 3, с. 159—95; Селянський рух на Пряшівщині в першій половині 30-х років ХХ ст. // Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. Пряшів, 1976, № 7, с. 177—205; Soci?lno-ekonomick? postavenie Ukrajincov na v?chodnom Slovensku v rokoch 1918—1929 // Nov? obzory. Ko?ice; Pre?ov, 1976, zv. 18, s. 39—73; Чертіжнянсько-Габурське селянське заворушення на тлі революційної боротьби 30-х років // Записки Наукового товариства Культурного Союзу українських трудящих у ЧССР. Пряшів, 1977, № 4—5, с. 15—43; Гриміли Карпати. До 35-річчя Східно-Карпатської операції // Дружно вперед (Пряшів), 1979, № 10, с. 6—8; Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини. Кн. І (1918—1938). Пряшів, 1979, 364 с.; Вид. 2-ге, 1990, 344 с.; До питання антифашистської боротьби в Східній Словаччині. Зародження партизанського руху в Східній Словаччині // Дукля (Пряшів), 1984, № 4, с. 28—33; № 5, с. 27—32; Дорогою ціною. До 40­річчя визволення Східної Словаччини Червоною Армією // Там само, № 6, с. 31—36; В народно-демократичній Чехословаччині. Нове життя на визволеній території // Там само, 1985, № 1, с. 40—46; Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини. Кн. ІІ (вересень 1938 р.— лютий 1948 р.). Пряшів, 1985, 356 с.; Місце і роль Пряшівської руської гімназії в розвитку української культури Пряшівщини // Дукля (Пряшів), 1987, № 2, с. 38—45; Пізнаймо і бережім культурні цінності // Там само, № 4, с. 46—48; 50-річчя Пряшівської гімназії. Півстоліття на службі народу // Нове життя (Пряшів), 1987, № 40, с. 7; Син землі карпатської. До біографії Івана Шлепецького // Дружно вперед (Пряшів), 1987, № 4, с. 10; Місце і роль Пряшівської руської гімназії в розвитку української культури на Пряшівщині // 50 років Пряшівської української гімназії (1936—1986). Пряшів, 1988, с. 15—30; Початки заселення нашого краю // Нове життя (Пряшів), 1988, № 30, с. 7; K niektor?m ot?zkam v?skumu najnov??ch dej?n Ukrajincov v?chodn?ho Slovenskа: 1919—1970 // N?rodnostn? ot?zka v ?eskoslovensku (po roce 1918). Opava, 1989, s. 88—92; Закарпаття — res nullius? // Нове життя, 1991, № 41, с. 13; № 42, с. 11; № 43, с. 11; № 44, с. 11; № 45, с. 11; За конструктивний підхід до розв’язання проблем // Там само, № 32, с. 7 (у співавт.); Політичний русинізм: коріння і паростки // Дружно вперед (Пряшів), 1991, № 7, с. 6, 18; 1992, № 1, с. 4; Процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини // Дукля (Пряшів), 1991, № 5—6, с. 35—39; Україна за кордоном // Слово (К.), 1991, № 8; До питання післявоєнного розвитку, сучасного стану та перспективи українського шкільництва в Словаччині // Записки Наукового товариства Союзу русинів-українців Словацької республіки. Пряшів, 1992, с. 3—14, 19—23 (у співавт.); До сучасних проблем культурно-національного життя // Додаток до газети „Нове життя“, 1992, № 14, 12 с. (у співавт.); Кому потрібне відроджувати русинство? // Закарпатська правда (Ужгород), 1992, 15.4; Русини чи українці? // Літопис Червоної Калини. Львів, 1992, № 4—5; Чи русини самобутній народ? // Пам’ятки України (К.), 1992, № 1, с. 19—21; Що нам робити? Заключне слово І. Ваната на активі української інтелігенції // Нове життя (Пряшів), 1992, № 2, с. 4—5; До питання про так звану українізацію русинів Пряшівщини // Додаток до „Нового життя“, 1993, № 50—51, 32 с.; Інтелігенція на службі народу. Із реферату: „Про дотеперішню діяльність Наукового товариства СРУЧС та його подальші завдання“ // Нове життя (Пряшів), 1993, № 15, с. 1—4; Політичний русинізм: коріння і паростки // Українські Карпати. Мат-ли міжнар. наук. конф. „Українські Карпати: етнос, історія, культура“. Ужгород, 1993, с. 31—38; Процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини // Карпаторусинство: історія і сучасність. К., 1993, с. 31—38; До питання про так звану українізацію русинів Пряшівщини // Культура українських Карпат: традиції і сучасність. Ужгород, 1994, с. 93—122; Наш обов’язок перед історією // Нове життя (Пряшів), 1994, № 31—32, с. 1—2; Невиправдані сподівання. До 50-річчя утворення Української Народної Ради Пряшівщини // Дружно вперед (Пряшів), 1995, № 3, с. 8—9; № 4, с. 6—7; № 7—8, с. 24—25; Пряшівський собор 1950 року: політичний намір і його реалізація // Дукля (Пряшів), 1996, № 6, с. 67—88; Кілька штрихів до питання дослідження духовної культури українців Пряшівщини // Там само, 1997, № 6, с. 86—89; передрук.: Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Пряшів, 1998, т. 21, с. 460—64; Державно-правове становище українців Пряшівщини в складі ЧСР (1919—1939) // Закарпатська Україна в складі Чехословаччини (1919—1939). Пряшів, 2000, с. 17—30; Державницькі змагання південнокарпатських українців під час Другої світової війни // Возз’єднання. Ужгород, 2001, с. 52—59; З історії перепису. Дані перепису за книгою Івана Ваната „Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини, І (1918—1938)“ // Нове життя (Пряшів), 2001, № 3—4, с. 7; № 5—6, с. 5; № 7—8, с. 5; № 9—10, с. 5; № 11—12, с. 3; Матеріали до історії Української Народної Ради Пряшівщини (1945—1952). Пряшів, 2001, 119 с.; Пряшівщина на зламі століть // Перспективи розвитку словакістики в Україні. Ужгород, 2003, с. 146—52; А літа пливуть і пливуть. До 80-річчя Андрія Стефанка // Нове життя (Пряшів), 2007, № 37—38, с. 4; Історія стала для нього життєвим орієнтиром // Час і пам’ять: збірник на пошану Івана Мацинського. Пряшів, 2007, с. 94—95; Емансипаційні змагання українців Пряшівщини після лютневого перевороту 1948 року в Чехословаччині // Дукля (Пряшів), 2009, № 5, с. 30—38; Лікар широкої душі і високого громадського обов’язку (До сторіччя д-ра Діонісія Ройковича) // Нове життя (Пряшів), 2010, № 43—44.

Літ.: Марунчак М. Ванат І. // Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Югославії. Вініпег, 1969, с. 22; Дуйчак М., Лазорик О. Іванові Ванату — 60 // Дукля (Пряшів), 1986, № 4, с. 65—66; Kov<… A. Ivan Vanat, ?es?desiatro?n? // Historick? ?asopis, 1986, ?. 4, s. 639—40; Ванат І. // Зарубіжні українці: довідник. К., 1991, с. 207; Яцканин І. Іванові Ванату — 65 // Нове життя (Пряшів), 1991, № 33, с. 2; Штинько В. На Волинь приїхав доктор Іван Ванат із Пряшева // Волинь (Луцьк), 1995, № 81, с. 1; Хроніка НТШ. Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 28; P. K. Ivan Vanat (1926) // Kult?rnik, 1997, ?. 11, s. 5; Ковач А. Ванат Іван // Краєзнавчий словник русинів-українців Пряшівщини. Пряшів, 1999, с. 59—60; Олашин М. Вчений і педагог. До 75-річчя від дня народження Івана Ваната // Календар „Просвіти“ на 2001 рік. Ужгород, 2001, с. 151—52; його ж. Життя наповнене добром. До 75-річчя з дня народження Івана Ваната // Соціал-демократ. Ужгород, 18. 08. 2001; Kudlova E. Ivan Vanat (1926): historik, pedag?g a kult?rno-osvetov? ?inite? // Pozn?vajme osobnosti n??ho regi?nu. Svidn?k, 2002, s. 47—66; - pa.: Pr?ca historika nie je jednoduch? // Podduklianske noviny, 2002, ?. 8, s. 5; Барновський М. Стежками пошуків і знахідок. До 80-річчя д-ра Івана Ваната // Нове життя (Пряшів), 2006, № 31—34, с. 4; Довганич О. Визначний дослідник рідного краю. До 80-річчя від дня народження // Дукля (Пряшів), 2006, № 4, с. 59—61; ?elepec J. Ivan Vanat. Person?lna bibliografia. Pre?ov, 2007; Маґочій П. Ванат Іван // Енциклопедія історії та культури закарпатських русинів. Ужгород, 2010, с. 76—77.

Микола Мушинка