ВЕЛИГОРСЬКОГО ІВАНА СПІВАНИК — рукопис. збірник пісень, який уклав і переписав свящ. Іван Велигорський із Чернівців. Створ. 1799—1837. Містить 14 арк.; 8°; скоропис; без нот; без обкладинки, част. арк. пошкоджено.
У збірнику наявні записи текстів духовних і світських пісень укр. та рос. мовами; покрайні записи — укр. та румун. мовами. Зафіксовано дати „1799“, „1837“ та особ. наз. „Продан“ (мабуть, йдеться про Василя Продана, який 1825 у Чернівцях переписував свій співаник). У деяких піснях збережено акровірші (АНТОН КАЦ; ІєРМнАх, тобто Ієромонах Димитрій (Туптало).
Рукоп. надійшов до Бібліотеки НТШ як дарунок д-ра К. Студинського. Попередньо рукоп. був власністю О. Маковея (зазначено дату: 19. 06. 1928).
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 2136.
Літ.: Медведик Ю. Рукописний співаник XVIII століття як пам’ятка духовно-пісенної культури українців // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 2004, т. CCXLVII, с. 380—91; його ж. Рукописний збірник духовних пісень: шлях від укладача до дослідника (соціальний статус переписувача, науково-пошукова місія колекціонера) // Науковий вісник НМАУ ім. П. Чайковського. К., 2009, вип. 88, ч. 2: Старовинна музика — сучасний погляд, с. 215; його ж. Рукописні співаники другої половини XVII — початку ХХ ст. і проблеми джерелознавчо-текстологічних досліджень Почаївського „Богогласника“ // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 2009, т. CCXLVIIІ, с. 455—84.
Юрій Медведик