ВЕЛИКИЙ Атанасій-Григорій (* 05. 11. 1918, с. Туринка Жовківського пов., Галичина — † 24. 12. 1982, м. Рим, Італія) — гр.-катол. свящ. ЧСВВ, визначний історик, археограф, педагог. Д. чл. НТШ Європи (з 1953).
Поч. освіту здобув у с. Туринці (1925—29). 1929—33 навч. у польс. г-зії мка Жовкви, де історію викладав Іван Крип’якевич. 30. 08. 1933 вступив до Василіянського чину. Новіціат проходив у Крехів. монастирі (нині — Жовків. р-ну Львів. обл.). 14. 03. 1935 склав перші чернечі обіти, а 27. 04. 1941 — довічні, прийнявши чернече ім’я Атанасій. Від трав. 1935 навчання продовжив у Лаврів. монастирі (нині — Старосамбір. р-н Львів. обл.), закінчив здобуття серед. освіти у Василіянській школі м-ка Добромиля (1936—38). Серед. філос. освіту здобув у монастирській школі м. Кристинополя (нині — Червоноград Львів. обл.) (1938—40), а богослов.— у духовній семінарії чес. м. Оломоуца (1940—41). У 1941—43 навч. на богослов. ф-ті Карлового ун-ту в Празі, де водночас слухав лекції на філос. ф-ті Українського вільного університету і там захистив докторат з історії (1944). 1943 нім. окупаційна влада спершу відрядила його на примусові роботи, а згодом виселила за межі „протекторату Богемії і Моравії“. В. А.-Г. повернувся на Батьківщину, працював викладачем у Місійному інті св. Йосафата в Бучачі. Згодом продовжив навчання в ун-ті Вюрцбурґа ( Німеччина), а після війни (1946—48) закінчив вищі студії в Григоріанському папському ун-ті в Римі. 16. 04. 1948 захистив дис. на звання д-ра богослов’я. Паралельно з навч. у Григоріанумі слухав лекції в Папському орієнтальному ін-ті (1946—47) і відвідував курс архівістики у Ватиканській палеограф. школі (1947—48). 08. 12. 1946 архиєп. Іван Бучко висвятив В. А.-Г. на свящ.
1948—53 і 1955—60 В. А.-Г.— віце-ректор Укр. папської колегії св. Йосафата в Римі, 1961—63 — проф., 1960—63 — проректор цього навч. закладу. 1960—65 — секретар Підготовчої та Соборової комісій ІІ Ватикан. собору у справах Сх. церков, консультант Комісії ревізії кодексу церк. права; президент Укр. Богослов. наук. т-ва в еміґрації; 1963—76 — протоархиман. ЧСВВ. Підгот. 5-томний перекл. та історію текстів ІІ Ватикан. собору укр. мовою. Автор праць з історії УГКЦ XVI—XX ст.
Осн. наук. зацікав. В. А.-Г.— історія України та її церкви, археографія.
Упоряд. та науково опрацював численні док. мат-ли із ватикан. та рим. б-к і архівів, що стосуються історії України та укр. церкви: „Документи римських понтифіків, 1705—1953“ (2 т.), „Найсвятіші аудієнції, 1650—1862“ (2 т.), „Акти конґреґації пропаґанди віри, 1622—1862“ (5 т.), „Листи конґреґації пропаґанди віри, 1622—1862“ (7 т.), „Партикулярні конґреґації, які висвітлюють історію Української католицької церкви, 1622—1862“ (2 т.), „Листи Київських католицьких митрополитів 1613—1839“ (9 т.), „Листи єпископів, 1600—1900“ (5 т.), „Листи апостольських нунціїв, 1550—1900“ (14 т.), „Прохання Уніатської церкви, 1600—1769“ (3 т.), „Документи Брестської унії та її авторів, 1590—1600“, „Листи василіян, 1601—1760“ (2 т.), „Документи Йосафата Кунцевича, 1623—1867“ (3 т.). Важливий напрям наук. зацікав. В. А.Г.— історіософ. осмислення минулого України та візія її прийдешнього. У своїх кн. „Світла і тіні української історії“, „Українське християнство“ та в багатьох статтях він обґрунтовував ідею про вирішальну роль Христової церкви у самозбереженні і незнищенності укр. народу як самобутнього суб’єкта європ. історії.
В. А.-Г. відновив видання „Записок ЧСВВ“ / Analecta OSBM у Римі (з берез. 1949), ред. яких був у 1949—79. „Записки ЧСВВ“ виходили у 3-х серіях: монограф. вид.; часоп.; джерельні вид. Упродовж другої пол. ХХ ст. загалом видано 12 серій доктів. Започат. серію „Українська духовна бібліотека“, в межах якої за його життя вийшло 55 кн., у т. ч. 17 його власних; реалізував вид. неперіод. „Василіянського вісника“ (з 1964); ініціював публікацію праць аскетичного змісту в серії „Василіянська чернеча бібліотека“. Був автором-укл. „Білої книги“ (1952) про переслідування церкви в Україні. Книгу перекладено нім., італ. та іспан. мовами (1953).
Значну науково-пізнавальну цінність мають радіопрограми В. А.-Г. на істор. теми, які він реґулярно вів на Ватикан. радіо укр. мовою, зокрема цикли „Хресний шлях українського католицизму“ (1951—53), „З літопису християнської України“ (1953—63; 1966—76) та ін. 1954—63 опрацював і виголосив на Ватикан. радіо цикл доповідей апологетичного характеру „Гутірка про Боже і вічне“ та „Коментар до сучасного релігійного життя“.
В. А.-Г.— співред. гол. редакції Енциклопедії українознавства, написав і відредагував майже всі статті на церк. тематику перших 3-х т.
Широкі наук. зацікав. дослідника знайшли своє відображення також на стор. „Записок НТШ“ (1955, 1966). У груд. 1953 на конференції НТШ у Римі, присвяченій 700-й річниці коронації Данила Галицького, В. А.-Г. виголосив доповідь „Проблема коронації Данила“. Наст. року цей виступ разом з ін. мат-лами конференції опубл. в „Записках ЧСВВ“, а 1955 як відбиток цього часоп. окр. томом „Записок НТШ“ (т. СLХІV). 1966 вийшов друком спец. вип. „Записок НТШ“ (т. СLХХХІ), присвячений 75-й річниці від народження і 50-й річниці ієрейських свячень кард. Йосифа Сліпого. У цьому збірнику опубл. ст. В. А.-Г. „Релігія і Церква — основні рушії української історії“.
1952 виступав на наук. конференції НТШ Є з доповіддю „Анонімний проект Петра Могили по з’єднанні Української Церкви 1645 р.“ З верес. 1965 — заст. голови Історично-філософічної секції НТШ Є. 18. 10. 1963 виступав із доповіддю „Релігія і Церква — головні рушії української історії“ на спільній наук. конференції НТШ, УБНТ, УВАН та УВУ на відзначення 90ліття НТШ і 40-ліття УБНТ. Чл. Бібліограф. підкомісії НТШ.
30. 12. 1953 на пропозицію О. Оглоблина від Історично-філос. секції В. А.-Г. обрано д. чл. НТШ Є. За значний наук. доробок О. Пріцак назвав В. А.Г. „титаном праці“ і „гордістю української та світової науки“. 04. 06. 1983 в будинку НТШ А у Нью-Йорку проведено засідання з циклу „Академічні вечори НТШ“, присвячене пам’яті В. А.Г.
Пр.: Die Lehre der V?ter des dritten Jahrhunderts von der Gottesliebe und Gottesfurcht (Dissertatio ad Lauream). Rom, 1948, 80 S.; Архипастир Скитальців преосв. кир Іван Бучко. Рим; Париж, 1949, 62 с. (у співавт.); Duae Epistulae Cardinalis Isidori ineditae // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція 2. Рим, 1950, т. 1, вип. 2—3, с. 285—91; Epistolae Metropolitarum / Collegit A. G. Welykyj // Analecta OSBM. Serіа II, sectia 3. Romae, 1952, vol. 1, XXXI + 410 p.; 1955, vol. 2, VIII + 368 p.; 1958, vol. 3, X + 302 p.; 1959, vol. 4, X + 446 p.; 1967, vol. 5, XXXVIII + 304 p.; 1969, vol. 6, X + 226 p.; 1970, vol. 7, LVI + 338 p.; 1975, vol. 8, XL + 456 p.; 1980, vol. 9, X + 479 p.; S. Josaphat Hieromartyr. Documenta Romana Beatificationis et Canonizationis / Collegit A. G. Welykyj // Там само, 1952, vol. 1, XXXI + 306 p.; 1955, vol. 2, XV + 368 p.; 1967, vol. 3, XXIV + 492 p.; Acta S. Congregationis de Propaganda Fide Ecclesiam Catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantia / Collegit A. G. Welykyj // Там само, 1953, vol. 1, XVI + 368 p.; 1954, vol. 2, XI + 335 p.; vol. 3, X + 327 p.; 1955, vol. 4, XI + 269 p.; vol. 5, XII + 294 p.; Documenta Pontificum Romanorum Historiam Ucrainae Illustrantia (1075—1953) / Collegit A. G. Welykyj // Там само, vol. 1, XX+ 682 p.; 1954, vol. 2, XII + 680 p.; Князь Константин Острозький у плянах Апостольської Столиці // Календар „Світла“: 1954. Торонто, 1954, с. 91—95; Litterae S. Congregationis de Propaganda Fide Ecclesiam Catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantes / Collegit A. G. Welykyj // Analecta OSBM. Serіа II, sectia 3. Romae, 1954, vol. 1, XV + 332 p.; 1955, vol. 2, X + 326 p.; 1956, vol. 3, 360 p.; 1957, vol. 4, XI + 360 p.; vol. 5, XI + 370 p.; vol. 6, X + 344 p.; vol. 7, XX + 360 p.; Проблема коронації Данила // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція 2. Рим, 1954, т. 2, вип. 1—2, с. 95—104 (Передрук: Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Рим; Париж; Мюнхен, 1955, т. СLXIV, с. 7—16; Хроніка НТШ. Париж; Н.-Й.; Торонто; Сидней, 1954, ч. 77, с. 40, 48; 1966, ч. 80, с. 23; Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 44; Congregationes Particulares Ecclesiam Catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantes / Collegit A. G. Welykyj // Analecta OSBM. Serіа II, sectia 3. Romae, 1956, vol. 1, X + 308 p.; 1957, vol. 2, X + 362 p.; Archbishop Andrew Szeptyckyj in Canada (1922) // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція 2. Рим, 1958, т. 3, вип. 1—2, с. 104—10; Ein Bild der nationalen Verh?ltnisse in Galizien im Jahre 1867 // Там само, с. 111—24; Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucrainae Illustrantes (1550—1850) / Collegit A.-G. Welykyj // Analecta OSBM. Serіа II, sectia 3. Romae, 1959, vol. 1, XVI + 370 p.; vol. 2, XIV + 330 p.; vol. 3, XII + 302 p.; 1960, vol. 4, XII + 362 p.; 1961, vol. 5, XII + 320 p.; 1962, vol. 6, XII + 342 p.; vol. 7, XIV + 348 p.; 1963, vol. 8, XVI + 338 p.; vol. 9, XII + 320 p.; 1965, vol. 10, XII + 356 p.; 1967, vol. 11, XII + 300 p.; 1968, vol. 12, XIV + 360 p.; 1969, vol. 13, XII + 309 p.; 1977, vol. 14, XII + 288 p.; Анонімний проект П. Могили по з’єдиненню Української Церкви 1645 р. // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція 2, 1960, вип. 3—4, с. 484—97; Київська Митрополія в 100 літ по схизмі Керулярія // Там само, с. 461—83; Supplicationes Ecclesiae Unitae Ucrainae et Bielarusjae / Collegit A. G. Welykyj // Analecta OSBM. Serіа II, sectia 3. Romae, 1960, vol. 1, XII + 370 p.; 1962, vol. 2, XII + 360 p.; 1965, vol. 3, XII + 360 p.; Audientiae Sanctissimі de rebus Ucrainae et Bielarusjae (1650—1850) / Collegit A. G. Welykyj // Там само, 1963, vol. 1, XII + 285 p.; 1965, vol. 2, XII + 399 p.; Релігія і церква — основні рушії української історії // Записки НТШ. Мюнхен; Рим; Париж, 1966, т. CLXXXI, с. 3—38; Св. Йосафат Кунцевич. Його життя і доба. Торонто, 1967, ХХІІ + 463 с. (у співавт.); З літопису християнської України: Церковно-історичні радіолекції з Ватикану. Рим, 1968, т. 1, 277 с.; т. 2, 277 с.; 1969, т. 3, 277 с.; 1971, т. 4, 279 с.; 1972, т. 5, 287 с.; 1973, т. 6, 286 с.; 1975, т. 7, 279 с.; 1976, т. 8, 275 с.; 1977, т. 9, 304 с.; Рим; Львів, 1999; Нарис історії Згромадження СС. Служебниць П. Н. Д. М. Рим, 1968, ХІХ + 767 с.; Вселенскість думання як вияв української церковної ідеї // Наукові записки УВУ. Мюнхен, 1969, т. 9/10, с. 3—25; Світла і тіні української історії: Причинки до історії української церковної думки. Рим, 1969, 217 с.; Українське християнство. Рим, 1969, 223 с.; Documenta Unionis Berestensis eiusque auctorum (1590—1600) / Collegit A. G. Welykyj // Analecta OSBM. Seriа II, sectia 3. Romae, 1970, XVI + 540 p.; Litterae Episcoporum Historiam Ucrainae Illustrantes (1550—1850) / Collegit A.-G.Welykyj // Там само, 1972, vol. 1, X + 336 p.; 1973, vol. 2, XII + 388 p.; 1974, vol. 3, XII + 357 p.; 1975, vol. 4, XV + 347 p.; 1981, vol. 5, XXIV + 375 p.; До джерел постання Наукового Товариства Шевченка (1873—1973) // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція 2. Рим, 1973, т. 8, с. 278—93; Печерський Патерик, або Праведні Старої України / Пер. А. Г. Великий. Рим, 1973, 277 с.; Tentamen fundationis Novi Ordinis in Ecclesia Unіta (sec. XVIII) // Записки ЧСВВ. Серія ІІ, секція 2. Рим, 1973, т. 8, с. 99—126; Litterae Basilianorum: In terreris Ucrainae et Bielarusjae / Paravit A. G. Welykyj // Analecta OSBM. Serіа II, sectia 3. Romae, 1979, vol. 1, X + 368 p.; vol. 2, X + 374 p.; Корона Данила Романовича // Старожитності, 1993, № 17—18); Prima Unio Eparchiae Leopoliensis (a. 1607) // Там само, вип. 4, с. 553—67.
Літ.: Хроніка НТШ. Париж; Н.-Й.; Торонто; Сидней, 1954, ч. 77, с. 40, 48; 1966, ч. 80, с. 23; Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 44; Назарко І. Український історичний осередок в Римі // Укр. історик, 1964, № 4, с. 18—20; Оглоблин О. Українська церковна історіографія // Укр. історик, 1969, № 4; [б. а. Срібний ювілей протоарх. А. Великого]: Праця. Прудентополіс, 1971, ч. 51/52, с. 8; Ваврик М. Бібліографічний огляд історії Василіянського Чина за 1950—1970 рр. Рим, 1971; його ж. Провідні ідеї праць о. А. Великого в його студіях української церковної історії // Записки ЧСВВ. Серія II, секція 2. Рим, 1985, т. 12, с. 77—84; Християнський голос. Мюнхен, 1971, ч. 4, с. 5; Шлях / The Way. Філядельфія, 1971, ч. 4, с. 3; Нова Зоря. Чікаґо, 1972, ч. 4; Кінах Г. Бібліографія о. Атанасія Г. Великого, ЧСВВ — ініціатора і співробітника другої серії „Записок ЧСВВ“ // Записки ЧСВВ. Серія II, секція 2. Рим, 1974, т. 9, с. 303—24; Нагаєвський І. До справи збирання і публікації ватиканських документів про Україну // Визвольний шлях (Лондон), 1976, ч. 12, с. 1445—55; [б. а.] Некролог // Там само, 1982, ч. 12, с. 1449—55; [б. а.] Некролог] // Світло (Торонто), 1983, № 2, с. 51—52; [б. а.] Помер протоархимандрит Атанасій Великий // Свобода (Джерсі-Сіті), 1983, № 1 (4 січ.); Ленцик В. Отець Атанасій Г. Великий — як історик Укр. Церкви // Записки ЧСВВ. Серія II, секція 2. Рим, 1985, т. 12, с. 69—76; Патрило І. Життя і творчість о. Атанасія Великого, ЧСВВ (1918—1982) // Там само, с. 3—57; його ж. Velyky Atanasii // Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1993, vol. 5, p. 577—78; його ж. Отець — василіянин Атанасій Великий // Старожитності, 1993, № 17—18; Пріцак О. Отець Атанасій Великий, ЧСВВ, археограф // Записки ЧСВВ. Серія II, секція 2. Рим, 1985, с. 58—68; його ж. О. Атанасій Великий, ЧСВВ — археограф // Історія укр. археографії: Персоналії. К., 1993, вип. 1: М. Костомаров, Д. Багалій, В. Антонович, М. Грушевський, о. А. Великий; Плохій С. М. Від Якова Суші до Атанасія Великого: Огляд видань римських джерел з історії української церкви // Український археографічний щорічник: Нова серія. Вип. 2 / Український археографічний збірник. К., 1993, т. 5, с. 6—14; Ясь О. Великий Атанасій (Атаназій) Григор // Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник // Серія „Українські історики“. К., 2004, вип. 2, ч. 2, с. 75—76.
Іван Паславський, Олександр Ясь