ВЕРХРАТСЬКОГО ІВАНА ЕНТОМОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ — збірка метеликів, жуків, хрущів та ін. комах, яку подарував д. і почес. чл. НТШ І. Верхратський Музеєві НТШ у Львові. Зібрання передавалося двічі: 1905 вчений подарував колекцію метеликів у кількості прибл. 10 тис. од. (як подяку за обрання його почес. чл. НТШ) та 1918—19 (за ін. відомостями 1915) число од. якої не відоме.
Збирав І. Верхратський колекції упродовж багатьох років у різних місцевостях Галичини (зокрема на Зх. Поділлі), Буковині, Закарпатті та за кордоном (в околицях м. Трієста). Колекція В. І. склала основу ентомологічного відділу Музею НТШ. Збирав В. І. експонати для своєї Е. к. ще на зламі 1860—70-х рр. І. Франко як учень Дрогобицької г-зії, в якій викладав природознавство І. Верхратський, згадував: „Іван Верхратський, що з замилуванням займався ентомологією, мав великі та дуже гарно виконані збірки [...] різних гірських хрущів [...] У темнім льоху головного великого каменя [в Уричі] проф. Верхратський зловив тоді сіткою до ловлення мотилів також маленького лилика-підковця [...], що немов нічний мотиль у рідкій пітьмі кам’яного льоху раз у раз літав попід стелю...“ і т. д. (1912).
Передану збірку 1905 було укладено в 52 касетах. Спочатку вона зберіг. без спеціалізованого догляду, належної консервації та збереження від шкідників. Бл. 1912 збіркою зацікавився д. чл. НТШ, біолог А. Штекль, який з допомогою ентомолога С. Полянського її повністю упоряд.
Колекцію перенесли у 80 дерев’яних засклених касет (таким був обсяг колекції на 1929), і метеликів було систематизовано за тодішньою класифікацією. Більша част. екземплярів не мала етикеток (їх не було від поч. або згодом загубили), але поступово (впродовж кількох десятків років) відповідні написи було складено (або відновлено) для всіх експонатів.
Згадана друга част. колекції, подарована Музеєві НТШ у Львові, становила збірку жуків та ін. комах І. Верхратського. Вона була у значно гіршому стані (у зв’язку з браком консервації в роки війни: 1914—18), більшу част. мат-лу знищили комахи-шкідники. За збереження та дезінфекцію цих та ін. уцілілих експонатів відповідав кер. природозн. відділу музею Є. Чайковський.
1940 В. І. Е. к. передано у фонди Природозн. музею у Львові (нині — Держ. природозн. музей НАН України). Загально колекція налічує 5278 од. представників ряду лускокрилих (або метеликів), зібраних наприкін. XIX — на поч. XX ст. У колекції зберіг. метелики рідкісних видів, а серед них і внесені до Червоної книги України: махаон, подалірій, мнемозина, жовтянка торф’яникова, ванеса чорно-руда, синявець мелеагр, бражник мертва голова, сатурнія грушева, сатурнія мала, сатурнія руда, шовкопряд березовий, стрічкарка блакитна, каптурниця срібна та ін.
Делегація, до якої входили І. Раковський та М. Тершаковець, подякувала І. Верхратському від імени НТШ.
Літ.: Верхратскій И. Мотыл±, шкодники господарству. Станиславів, 1890, 28 с.; Франко І. Спомини із моїх гімназіальних часів // Житє (Львів), 1912, ч. 4, с. 156—62; Хроніка НТШ. Львів, 1920, ч. 63—64, с. 48; 1922, ч. 65—66, с. 90; 1930, ч. 69—70, с. 42; [б. а., б. н.] Сьогочасне і минуле. Мюнхен, 1948, ч. 2, с. 122; Історія Наукового Товариства ім. Шевченка. З нагоди 75-річчя його заснування, 1873—1948. Н.-Й.; Мюнхен, 1949, с. 26; Кобів Ю. Й. Творці українського природознавства Іван Верхратський та Микола Мельник // Аксіоми для нащадків (українські імена у світовій науці) / Упоряд. О. К. Романчук. Львів, 1991, с. 503; Чайковський Є. Природознавчий музей Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1912, 1927—1944 роки) // Львів, 1998, с. 223—24; Різун В. Б., Коновалова І. Б., Яницький Т. П. Рідкісні і зникаючі види комах в ентомологічних колекціях Державного природознавчого музею. Львів, 2000, с. 27—45; Климишин О. С. Наукова концепція фондової роботи Державного природознавчого музею НАН України // Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2001, т. 16, с. 5—34.
Юрій Ковалів, Тарас Яницький