АНДРІЄВСЬКИЙ Олександр (* 15 (03). 08. 1869, с. Бирине, нині Новгород-Сіверського р-ну Чернігів. обл.— † 15. 06. 1930, м. Київ) — бібліограф, фольклорист, етнограф, богослов. 1893 закінчив Київську духовну академію. Значну частину свого життя прожив у Росії — працював у Читі, Владивостоці, Тамбові. З 1917 — у Києві, де спершу перебував на посаді інспектора духовних семінарій, а з 1921 — наук. секретаря відділу історії, нештатного постійного співробіт. Комісії зі складання Енциклопед. словника (1921—23), нештатного постійного співробіт. Комісії з дослідження громад. рухів в Україні та нештатного співробіт. Комісії зі складання Біограф. словника діячів України (1923), д. чл. Етнограф. комісії ВУАН. Осн. наук. зацікав.— дослідження укр. фольклору, укладання бібліографії лри з укр. фольклору. Укладання бібліографії л-ри з укр. фольклору А. О. розпочав 1925, коли голова Етнограф. комісії ВУАН акад. А. Лобода окреслив її завдання у праці „Сучасний стан і чергові завдання української етнографії“. У ній акцентував на актуальності питання, оскільки бібліографія Б. Грінченка хоч і охоплює вид. 1777—1900, проте не є повною. А. О. охарактеризував найвідоміші на той час бібліограф. покажчики (О. Лазаревського, П. Єфименка, В. Межова та ін.), відзначив позитивні якості праці Б. Грінченка, а публікацією листів до нього відомих тоді філологів (напр., В. Доманицького) вказав і на очевидну її неповноту.
Над створенням бібліограф. покажчика працював сам А. О. У звіті про роботу Етнограф. комісії за другу пол. 1925 мовилося: „Комісія заходилася складати бібліографічного покажчика укр[аїнського] фольклору, що над ним працює О. Ю. Андрієвський. Закінчено вже переглядати головні джерела українського фольклору „Киевской старины“, „Этнографического обозрения“, „Живой старины“, „Wis?y“ й закінчується перегляд видань Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Картковий матеріял в міру складання редагується. Всього зредаговано близько 6 тис. карток“. На поч. 1930 А. О. передав свою працю до друку, але опублікованою її вже не побачив. „Бібліографія літератури з українського фолкльору“ містить вст. зауваги акад. А. Лободи, передмову укладача, в якій наводяться описи фольклористично-етнограф. вид. з ХVІІІ ст., саму бібліографію, що охоплює період із 1800 по 1916, а також чотири покажчики: „ Предметовий покажчик“, „Покажчик власних імен“, „Покажчик географічний“ і „Покажчик періодичних видань“. За словами А. Лободи, над цією „Бібліографією“ упоряд. напружено працював чотири роки, а сама праця, порівняно з покажчиком Б. Грінченка,— „великий крок уперед“.
А. О. оцінював свою працю так: „Віддавши збиранню та впорядкуванню бібліографії українського фольклору чотири роки впертої, важкої та невдячної праці, автор далекий від думки, що він вичерпав усе можливе. Без сумніву, ще залишилося чимало незачеплених матеріялів, але це вже залежало не від упорядника, а від обставин, що перемагали його добру волю“. Бібліографія А. О. вийшла вже під час акт. наступу рад. реакції на українознавство, а тому про неї в Зх. Україні на поч. 1930-х рр. мало хто знав, що може пояснити і брак рец. на неї у „Записках НТШ“ та ін. вид. Т-ва. Відомий бібліограф Є.Ю. Пеленський згадує цю працю А. О. у „Бібліографії української бібліографії“ (Львів, 1934). Д. чл. НТШ О. Колесса у своїй рец. на неї відзначив: „З ініціативи й доручення Етнографічної комісії її д. чл. Олександер Андрієвський піднявся сеї велитенської праці та [...] виготовив I том бібліографії українського фолкльору, доводячи її до 1916 р.“ Після війни її прямо чи опосередковано використовували М. Возняк, М. Мороз, Я. Шуст. Мабуть, працею над бібліографією л-ри з укр. фольклору плани А. О. не вичерпувалися, оскільки Етнограф. комісія планувала й видання Словника укр. фольклору, у роботі над яким був заанґажований А. О. Однак цей проект не було зреалізовано.
Пр.: До історії видання „Литературы украинского фольклора“ Б. Д. Грінченка // Етнографічний вісник. К., 1926, кн. 2, с. 131—35; До історії видання... // Там само, 1927, кн. 4, с. 135—41; [Рец. на:] Беларуская этнографія ў досьледах і матар’ялах. Інстытут Беларускае Культуры. Бібліограф. камісія. Матар’яли да беларускае бібліографіі. Том IV. Кн. III (Менск, 1927) // Там само, 1929, кн. 8, с. 241—44; Бібліографія літератури з українського фолкльору. К., 1930, т. 1, ХХVІІ + 822 с.
Літ.: Лобода А. Сучасний стан і чергові завдання української етнографії // Етнографічний вісник. К., 1925, кн. 1, с. 1—11; Звідомлення про діяльність Етнографічної комісії Української академії наук за 2-гу пол. р. 1925 // Там само, 1926, кн. 2, с. 156; Звідомлення про діяльність... за рік 1926-й // Там само, кн. 3, с. 181; Перетц В. [Рец. на:] Всеукраїнська Академія наук. Етнографічно-фолкльорна комісія. Матеріяли до історії української етнографії / За ред. акад. А. Лободи. 1. Олександер Андрієвський. Бібліографія літератури з укр. фолкльору. Том І. У Києві. 1930 // Труды Инта славяноведения АН СССР. Л., 1932, т. І, с. 463—64; Колесса О. [Рец. на:] Андрієвський Олександер. Бібліографія літератури з українського фолкльору. Том І (до 1916 р.). „Матеріяли до історії укр. етнографії“ / За ред. акад. А. Лободи. Видання Етнографічно-фолкльорної Комісії Укр. Акад. Наук у Києві 1930 р. // Slavia (?asopis pro slovanskou filologii). Praha, 1935, rocz. XIII, sv. 2—3, s. 536—41; Сарана Ф., Королевич Н. Бібліограф-фольклорист // Літературна Україна, 1969, 26 серп.; Історія Академії наук України. 1918—23. Документи і матеріали. К., 1993, с. 514; Мороз М. Бібліографія українського народознавства: У 3 т. Львів, 1999, т. 1: Фольклористика, кн. 1, с. 6 та ін.
Василь Івашків