АВАЛІАНІ Симон (* 27. 03. 1881, м. Кутаїсі, Грузія — † (?) 1922, м. Тбілісі, Грузія) — історик, кавказознавець. 1900 закінчив Кутаїську г-зію. У 1900—04 навч. на істор. від-ні історично-філол. ф-ту Новорос. (Одес.) ун-ту. Був одним із лідерів студент. грузин. земляцтва. Учень проф. І. Линниченка. Під його кер. писав студент. реферати, медальний твір, маґістер. дис. Водночас визнавав вплив проф. В. Семевського та соціолога М. Ковалевського. 1905 брав участь у ліберальному та кооперативному рухах в Україні.
А. С. викладав в одес. чол. г-зіях. У 1919—22 працював проф. Тбіліського держ. ун-ту та Політех. ін-ту (у 1921—22 — ректор). Читав різні курси, присвячені екон. історії країн Європи. Осн. наук. зацікав.: історіографія, істор. бібліографія, політ. та церк. історія Моск. держави ХV—XVII cт., Пд. України та Кавказу першої пол. ХІХ ст. Новаторськими були дослідження А. С., написані на перетині історії соціально-екон. відносин та історії права, зокрема селян. питання в Україні та на Кавказі. Свою маґістер. роботу він доповнив фундам. бібліограф. покажчиком з історії селян Закавказзя. А. С. використовував невідомі раніше архівні мат-ли, з допомогою яких розкривав малодосліджені істор. факти та ставив нові дослідн. завдання. Піонерською з цього огляду є праця про політику гр. М. Воронцова щодо селян на Пд. України („Граф М. Воронцов и крестьянский вопрос“). Вона ґрунтувалася на маловідомих док-тах з архіву управління кол. Новорос. та Бессараб. ґенерал-губернатора. Деякі роботи надрук. на основі дослідження архіву проф. О. Назімова, що зберігався у І. Линниченка. Зокрема, на мат-лах архіву написана праця про селян. повстання за правління Олександра І. А. С. уперше в історіографії висвітлив особливості аграрної політики Рос. імперії на Кавказі, розбіжності в інтересах різних груп місцевого дворянства, вплив звичаєвого права на проведення селян. реформи на Кавказі у 1860-х рр., специфіку аграрних відносин в історично-географ. реґіонах Грузії, особливості різних груп кавказьких народів. Торкався таких питань, як специфіка грузин. середньовіччя, вплив Візантії на Грузію та ін. Показовою під цим оглядом є багатотомна праця А. С. „Крестьянский вопрос в Закавказье“. Вслід за М. Павловим-Сильванським дотримувався думки про універсальність „феодальної стадії“ розвитку для країн Європи. Широких узагальнень, однак, уникав. Своє кредо формулював так: „Ліквідація кріпосництва проводилась на наших очах. Сучасник не може бути добрим істориком сучасних подій, я обмежувався викладом ходу подій і змісту реформ, не вдаючись до критики, вважаючи, що вдумливий читач [сам] дасть оцінку тим працям і основній точці зору реформаторів“.
Наук. та публіцист. доробок А. С. становить прибл. 200 праць рос. та грузин. мовами, серед яких перший грузиномов. підручник із всесвіт. історії. Через різні істор. обставини не був чл. НТШ, хоча вивчав і чимало працював над укр. тематикою. У працях А. С. використовував дослідження чл. НТШ, зокрема М. Грушевського. У творі „Земские соборы...“ він подав історіограф. аналіз дослідження „История местничества в Московском государстве“ О. Маркевича, давши йому високу оцінку. В одній із рец. на ст., опубл. в „Известиях Одесского библиографического общества“, писав про О. Шахматова як про науковця, „ім’я якого саме за себе засвідчує високий рівень“. Власне О. Шахматов, на прохання І. Линниченка, сприяв грузин. ученому у Петрограді. У „Записках НТШ“ 1911 опубл. рец. Олекси Назарієва на працю А. С., в якій рецензент розкриває її зміст та погоджується з висновком історика про наук. достеменність використання порівн. методу; у тому ж вид. НТШ за 1913 надрук. два короткі огляди В. Гребеняка доповідей, які А. С. виголосив на XIV Археол. з’їзді у Чернігові.
Пр.: Земские соборы в эпоху междуцарствия. Литературная история земских соборов. Одесса, 1910, 134 + 88 с.; К вопросу о значении грузиноведения и влияние Византии на Грузию // Богословский вестник, 1910, № 1, с. 334—45; Волнения крестьян в царствование императора Александра I. Сергиев-Посад, 1912, 74 с.; Крестьянский вопрос в Закавказье. Одесса, 1912—1914, 1920, т. 1—4 (Тифлис); Из архива Э. С. Андриевского / Изд. С. Л. Авалиани, Одесса, 1913, т. 1—4; [Рец. на:] Труды В. Г. Василевскаго, т. ІІ, в. ІІ, Издательство Академии наук // Известия Одесского библиографического общества, 1913, т. ІІ, с. 142—43; Заметки к истории войны 1812 года. СПб., 1914, 21 с.; Граф М. Воронцов и крестьянский вопрос // Записки ООИД, 1915, т. ХХХІI, с. 41—57; Национальный вопрос в России и его решение в программах политических партий. Пг., 1917, 15 с.; Политические задачи кооперации. Пг., 1917, 17 с.
Літ.: Назаріїв О. [Рец. на:] Аваліани С. Заслуги Ф. И. Леонтовича в изученіи обычнаго права русских инородцев // ЖМЮ, 1911, [кн.] 6, с. 169—75 // Записки НТШ. Львів, 1911, т. CVI, кн. V, с. 211—13; Гребеняк В. Чернигівський археольоґічний зїзд і його „Труды“: [Рец. на:] Аваліяни С. Л. О состав± представительства на земских соборах ХVI в. // Труды XІV археологическаго съ±зда в Чернигов± 1909 г. М., 1910—1911, т. ІІІ. Протоколы, с. 90—93; Аваліяни С. Л. Об Иван± Пересв±тов± // Труды.., т. ІІІ. Протоколы, с. 111—12 // Там само, 1913, т. CXIV, кн. ІІ, с. 183; Одесский университет за 75 лет (1865—1940) / Отв. ред. К. П. Добролюбский. Одесса, 1940, с. 88; Історія Одеського університету за 100 років. К., 1968, с. 327; Маршани Г. Н., Мегрелишвили Г. И. Симон Авалиани // Авалиани С. Л. Крестьянский вопрос в Закавказье. Тбилиси, 1986, т. V, с. 4—27; Музичко О. Грузини у суспільно-політичному та культурному житті Одеси у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (1860-ті роки — 1920 рік) // Причорноморський реґіон у контексті європейської політики. Одеса; Ополє; Вроцлав, 2008, с. 334—50; його ж. Грузинский историк Симон Лукич Авалиани в культурной и общественной жизни Одессы начала ХХ ст. // Південний Захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах, 2009, вип. 8, с. 150—73; його ж. Кавказоведческие исследования Симона Лукича Авалиани (1881—1922) // Востоковедение и африканистика в диалоге цивилизаций: XXV международная конференция по источниковедению и историографии стран Азии и Африки, 22—24 апреля 2009 г.: Тезисы докладов / Отв. ред. Н. Н. Дьяков. СПб., 2009, с. 192—93.Олександр Музичко