АПОСТОЛ БИБЕЛЬСЬКИЙ (АПОСТОЛ, АПРАКОС, БИБЕЛЬСЬКИЙ АПОСТОЛ) — візантійсько-слов’ян. богослужбова книга, використовувана в літургії. Містить розповіді про апостольські діяння, опис послань і листів апостолів. А. Б. упоряд. по розділах за порядком літургійних „зачал-уступів для читання під час богослужень“. Відомі Апостоли апракос — збірник (кодекс) витягів зі Святого Письма, здебільшого Євангелія, Діянь апостолів, призначений для читання та співу у церкві за церк. календарем під час Великоднього посту, Великодня, Різдва і т. д. (розрізняють апракос короткий, що містить „зачала“ для читань тільки на суботи та неділі церк. року і Страсний тиждень; апракос повний — для щоденних читань на всі дні церк. року), і Апостол тетр, який у багатьох випадках под. до звич. апракоса, але такого поділу не має. А. Б. є апракосом повним. Створ. наприкін. ХІІІ — на поч. ХIV ст., за ін. даними — на поч. ХIV ст.
Спочатку книга, правдоподібно, зберігалася у Бибельському василіянському монастирі (нині — с. Библо Старосамбір. р-ну Львів. обл.), пізніше — у б-ці родини Копків у Перемишлі. 1924 пам’ятку придбала Бібліотека НТШ. У „Хроніці НТШ“ зазначено: „Найціннішим набутком, який бібліотека придбала шляхом купна в 1924 р., є пергаменовий Апостол з XIV ст., що походить з с. Библа коло Перемишля“. Куплений, за деякими записами, у Софії Копко в Перемишлі. У Б-ці НТШ книга зберігалася до 1940, пізніше — у філіалі Б-ки АН УРСР (нині — ЛННБ України), ф. 1 (НТШ), оп. 1, кн. 801. Збереглася пам’ятка не повністю, лише арк. 1—36 зв., саме апостольські читання на понеділок 6-го тижня — суботу 17-го тижня після П’ятдесятниці. Арк. 1 починається словами: „[...] sti ?to bo mn?st? da v n ?nim so¦diti“ (І Кор. V, 12); арк. 36 зв. обривається на словах: „vr i nam pop§rvom¦ ?it?? v§txago ?{vka ra [...]“ (І Кор. ХІV, 22).
Мова — церковно-слов’ян. укр. редакції зі значними вкрапленнями тогочасних пд.-зх. укр. говірок Галицько-Волинської Руси. Розмір рукопису — 27—28 ? 21,8—22 см, 36 арк., пергамент. Оправа — 30 ? 23 ? 2,5 см — дошки, обтягнуті світло-коричневою шкірою з орнаментально-геометричним тисненням. Оправу виконав 1940 консерватор—працівник Львів. філії б-ки АН УРСР, інтролігатор О. Семкович. Він же на нижній кришці внизу (A. Semkowicz, Lw?w) зробив відтиск свого штампу з написом петитом. Стан збереження — поч. і кін. книги втрачені, верхній правий кут першого аркуша обірваний із частковою втратою тексту двох перших рядків; поля арк. 1—10 частково пошкоджені гризунами; арк. 22, 24, 34 містять дірки, які переписувач книги під час копіювання тексту обходив; є також дірки на полях арк. 4, 7, 9, 10, 22, 27; на більшій частині арк.— плями від вологи та бруду. Оздоблення — ініціали (75) плетінчасті (з рослинними відростками, виконані кіноварним контуром; заголовки та заголовні літери кіноварні). Письмо — устав прямий, чіткий, двох почерків: І (арк. 1—7 зв.) за пропорціями наближається до квадрата, нещільний, висота літер — 3,5—4 мм; ІІ (арк. 8—36 зв.) дещо видовжений, щільніший, висота літер — 5 мм; на стор. припадає 23—25 рядків, поданих у дві колонки, поля — 22—24 ? 17—18 см. У рисунку окр. літер простежуються різні незвичні креслення.
Учені НТШ досліджували А. Б. у таких напрямах: як середньовічну укр. пам’ятку церк. писемности і нац. культури — П. Копко, І. Кревецький; мови — П. Копко, О. Колесса, П. Бузук, М. Дурново, О. Князевська, І. Свєнціцький; л-ри — І. Огієнко; мист-ва — Я. Запаско та ін. Після війни пам’ятку досліджували П. Баб’як, О. Дзьобан та В. Фриз.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 1 (НТШ), оп. 1, спр. 801; оп. 2, спр. 101, арк. 38; спр. 102, арк. 350; ф. 3 (Архів ЛННБ України), т. 6, арк. 95.
Літ.: Корkо Р. Apostolus bybliensis saec. XIV // Denkschriften der kaiserlichen Academie der Wissenschaften phil.-hist. Klasse. Wien, 1912, Bd. 55, Teil 1, S. 1—103 (Опис мови, зміст, повна публікація тексту); Свєнціцький І. Нариси з історії української мови. Львів, 1920, с. 41, 45; Колесса О. Погляд на історію української мови. Прага, 1924, с. 12; Хроніка НТШ. Львів, 1925, ч. 67—68, с. 148—49; Бузук П. А. Нарис історії української мови // Збірник історико-філол. відділу УАН. К., 1927, с. 20, № 48; Дурново Н. Введение в історию русского языка. Брно, 1927, с. 49, № 159 (2-е вид. М., 1969, с. 74); Кревецький І. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка // Життя і знання (Львів), 1935, ч. 7—8, с. 230; Запаско Я. П. Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга. Львів, 1995, с. 252—53; Баб’як П. Г. Збірка рукописів бібліотеки НТШ у відділі рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: Книги і люди. Мат-ли „круглого столу“. Львів, 1996, с. 46—47; Дзьобан О. Найдавніші кириличні пам’ятки писемності у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України // Проблеми слов’янознавства. Львів, 1996, вип. 47, с. 93—94; Князевская О. А. О букве „?“ в рукописи Быбельского Апостола // Русистика. Славистика. Иноевропеистика: К 60-летию А. А. Зализняка. М., 1996, с. 276—81; її ж. Об употреблении буквы „?“ в некоторых древних украинских рукописях // Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20—21 вересня 1996 року. Львів, 1999, с. 361—62; Фрис В., Дзьобан О. Кирилична рукописна книга // Там само, с. 283—84, 289; Апостол апракос полный („Быбельский Апостол“). Отрывок. Нач. XIV в. ЛНБ НАН Украины. НТШ-801 // Сводный каталог славянорусских рукописных книг, хранящихся в Росии, странах СНГ и Балтии. XIV век, вып. 1. М., 2002, с. 137, 764 (А. О. Дзебан, N 35); Кольбух М. Апостол апракос повний (Бибельский Апостол) // Кирилична рукописна книга у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Каталог. Львів, 2007, т. 1, с. 11—12, № 6.
Олександр Дзьобан