БРІКНЕР Олександр (Брикнер Александер, Брюкнер Олександр, Br?ckner Aleksander; крипт.: А. В., A. Br?k) (* 29. 01. 1856, м. Тернопіль, Галичина — † 24. 05. 1939, м. Берлін, Німеччина) — польс. філолог-славіст, історик культури мови й л-ри. Д. чл. НТШ (з 1914).
Н. в нім. родині службовців: батько був фінансовим урядовцем у Тернополі, дід — бурмістром м. Бережан на Тернопільщині.
Гімназійну освіту здобув у II Держ. гзії у Львові з нім. мовою викладання, вищу — на філос. ф-ті Львів. ун-ту за спеціальністю „класична філологія“ (1872—73), пізніше закінчив Віден. ун-т. Під кер. Ф. Міклошича захистив докт. дис. (1876) і підгот. габілітаційну роботу („Die slavischen Ansiedelungen in der Altmark und im Magdeburgischen...“). Між тим, 1877—78 студіював також у Лейпциґу та Берліні, слухаючи лекції А. Лескіна і В. Яґича. Доц. Львів. і Віден. ун-тів (1878—81), з 1878 — проф. (надзвич.), а з 1892 — проф. (звич.) слов’ян. мов і л-р у Берлін. ун-ті. 1881—1924 очолював у Берлін. ун-ті каф. цих дисциплін. Чл. ПАН у Кракові (з 1888), Імператорської АН у С.-Петербурзі (з 1890), Чес. АН у Празі, Серб. АН у Белграді; д. чл. НТШ, чл. Т-ва приятелів наук у Познані, Наук. т-ва у Вільні і д-р honoris causa Вілен. ун-ту ім. Стефана Баторія; чл. Львів. наук. т-ва (з 1920), почес. чл. Польс. істор. т-ва (з 1924). Багаторічний ред. журн. „Archiv fhr slavische Philologie“, чл. ін. редколегій.
Осн. наук. зацікав. Б. О.— історія польс. і слов’ян. лр, польс. й ін. слов’ян. мов; історія польс. культури, народознавство й фольклор, польс., слов’ян. та лит. старожитності; філол. джерелознавство; середньовічна лат. поезія, реліг. л-ра, апокрифи, сказання. Щодо мов працював передусім над порівн. словництвом та етимологією. В усіх наук. зацікав. Б. О. надавав перевагу давнім пам’яткам і джерелам, а втім, малознаним або „недооцінюваним“, що мали вартість для вивчення історії мов і л-ри, рідної культури. Цінним із цього огляду є пр. Б. О. „Trzy r?kopisy z wieku XVI-go“ (1888), „Kazania ?wi?tokrzyskie“ (1900—04), „Psa?terze polskie do po?owy XVI wieku“ (1902), „Rozmy?lania przemyskie“ (1907), „Ogr?d fraszek W. Potockiego“ (1907), „Ezop Biernata z Lublina“ (1910) і т. д.
Писав польс. і нім. мовами. Його пр., передусім „?redniowieczna poezya ?aci?ska w Polsce“ (1892—94, сz. І—ІІІ), „Kazania ?redniowieczne“ (1900—04), „Literatura religijna w Polsce ?redniowiecznej“ (1902—04, t. І—ІІІ), „R??nowiercy polscy“ (1905) та ін., докорінно змінили погляд на взаємини польс. і слов’ян. л-р та культур, розширили знання про заг. і реформаційне письменство XVI ст. Цим Б. О. піддав ревізії усталену думку щодо недооцінювання вартости пізньосередньовічних літ. джерел. Підставою для цього були виявлені Б. О. нові пам’ятки писемности (крім згаданих, напр., ще „Apokryfy ?redniowieczne“ (1900, cz. І; 1904, cz. ІІ); „Trembeckiego Jakuba Тeodora Wirydarz poetycki“ (1910—11, t. I—II); „Antipokras. Zabуtek trzуnastego wieku“ (1917) і т. д.
Б. О. належать також пр., присвячені видатним письменникам Польщі: М. Конопницькій, З. Красінському, А. Міцкевичеві, М. Рею та ін. Узагальненням у галузі лри стали такі пр., як „Geschichte der polnischen Literatur“ (1901, польс. вид. 1922), „Dzieje literatury polskiej w zarysie“ (1903, t. 1—2; 2-ге вид. 1907; 3-тє вид. 1924), „Dzieje kultury staropolskiej“ (1930—46, t. 1—4), „Encyklopedia staropolska“ (1937—39, t. 1—2).
Стосовно мови і мовозн. проблематики, крім загальномов. питань, що пов’язані з підгот. пам’яток до друку, Б. О. найбільше цікавився лексикою й етимологією в контексті історії польс. та ін. слов’ян. мов. Про це свідчить уже рання студія „Litu-slavische Studien. I Theil. Die slavischen Fremdw?rter im Litauischen“ (1877), а також ст. „Cywilizacja i J?zyk. Szkice z dziej?w obyczajowo?ci polskiej“ (1901) i „Walka o j?zyk“ (1917).
Б. О. належать пр., присвячені методично-теор. питанням опрацювання пам’яток: „Metodyka bada? stаro?ytniczych“ (1900), побудови словників: „Zasady etymologii s?owia?skiej“ (1917). Йому належить „S?ownik etymologiczny j?zyka polskiego“ (1927, перевид. 1957). 1893 написав ст. „Mitologia, jej dzieje, metoda i wyniki“, 1907 — „Historya a filologia. O metod? bada?...“ Б. О. також досліджував ойконімію („O nazwach mi?jscowych“, 1935). У мовозн. студіях акцентував на істор. проблемах польс. мови: „Dzieje j?zyka polskiego“ (1906; 2-ге вид. 1914; 3-тє, доповнене 1925), „Geschichte der ?lteren polnischen Schriftsprache“ (1922). В етимол. розвідках і спец. словниках залучав усі слов’ян. мови та їхні діалекти, досліджував мови кашубів, сорбів, щоправда, вважав їх лише наріччями („O narzeczu „po?abskiem“ s??w kіlkа“ (1929). Не завжди адекватно ставився до укр. мови серед слов’ян. мов, зокрема применшував її вплив на польс. і перебільшував вплив ост. на укр. (Й. Дзендзелівський).
Багато пр. Б. О. стосуються загальнослов’ян. проблематики, в т. ч. етнографії, фольклористики, напр.: „Die Slaven und der Weltkrieg. Lose Skizzen“ (1916), „Die Slaven“ (1926). Чимало з них тематично уточнені: міфологія — „Mitologia s?owia?ska“ (1918); поширення християнства — „Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej: szkic z dziej?w chrze?cija?stwa s?owian“ (1903); заг. писемність — „Staro?ytno?ci s?owia?skie“ (1926). Паралельно Б. О. конкретизував проблематику в межах життя і творчости багатьох слов’ян. народів: чехів — „Zarys dziej?w literatury czeskiej“ (1933), білорусів — „Weissrussen. Eine historisch-ethnographische Studie“ (1918), „Z niwy bia?oruskiej“ (1918), росіян — „Z dziej?w literatury i o?wiaty w Rosyi“ (1901), „Geschichte der russischen Literatur“ (1905, польс. вид. 1922—23, t. 1—2). Цінною є пр. „Slаvische Volkskunde. ?bersicht periodischer Publikationen bei B?hmen, Bulgaren, Kleinrussen, Polen, Serbokroaten, Slovaken, Slovenen“ (1899, 1900, 1904—05, 1907). Чимало праць ученого присвячено лит. мові, литовцям і Литві.
Окр. стор. у творчості Б. О.— це українці, польсько-укр. взаємини різних гуманіт. засягів. Опрацьовуючи давньорус. період укр. л-ри, Б. О. написав вступ і коментар до „Слова о полку Ігоревім“ (перекл. Ю. Тувіма (1928), де поряд з аналізом тексту, наголошуючи на самобутності пам’ятки, схарактеризував духовну культуру Київ. Руси ХІ—ХІІ ст. (1928). Досліджував Б. О. укр. пам’ятки пізнішого часу „Polnisch-russische Іntermedien des XVII. Jahrhunderts“ (1891), творчість представників „української школи“ в польс. л-рі. Написав пр. „Pie?ni polsko-ruskie“ (1911), „Pie?ni ruskie“ (1913), знаючи Україну,— вступ і коментар до „Powie?ci ukrai?skiej“ А. М. Мальчевського (1925) і т. д.
В історії польс. і слов’ян. гуманістики Б. О. був видатним поліфілологом і поліісториком. Йому були притаманні велика ерудиція, дослідн. розмах і працьовитість. Б. О. написав понад 1500 пр. На підставі власних наук. засад, що сформувалися з універсального позитивізму, у своїй творчості він зумів поєднати конкретику істор. фактів із різноманітними наук. зацікав. та створити культурол. синтез різних явищ. Б. О., за визначенням І. Франка,— „найліпший знавець середньовічного польського письменства. Його невтомній праці [...] завдячує польська література значне поглиблення і розширення горизонту власне в темну досі добу ХІV—ХV в.“ (Записки НТШ, 1902, т. ХLV).
З 1870-х рр. Б. О. безпосередньо цікавився справами науки в Україні, а з 1890х — конкретно НТШ. Він рецензував пр. І. Верхратського „Знадоби до словаря южноруского з 1877“ (Archiv f?r slavische Philologie, 1879, Bd. III), О. Огоновського „Studien аuf dem Gebiete der ruthenischen Sprache“ (там само, 1882, Bd. VІ), О. Калужняцького „Die polnische Recension der Magdeburger Urtheile“ (там само, 1887, Bd. Х). Особливе зацікавлення в Б. О. викликала наук. творчість І. Франка, К. Студинського, М. Грушевського. Крім рец. на їхні розвідки, готував заг. огляд найважливіших наук. пр. НТШ за 1890ті рр., зокрема „Publikationen der Szewczenko-Gesellschaft“ (там само, 1900, Bd. XXII). (Це стосується й ін. львів. наук. вид., напр., Франкового журн. „Житє і слово“.) Ознайомлення, а відповідно й аналіз праць НТШ, дало підстави заявити Б. О., що Т-во — „головне вогнище української науки“. Тоді й пізніше вчений відгукувався на праці В. Щурата, І. Свєнціцького, І. Огієнка, С. Єфремова (пор. рец. Б. О. „Apokrify i legendy z ukrains’kich rukopisow“, 1896, t. III, підгот. І. Франком (Archiv f?r slavische Philologie, 1900, Bd. XXII); Studzi?ski C. Pierwszy wyst?p literacki H. Pocieja, 1902 (Pamietnik literacki, 1902, t. 1) та ін. пр.; Szczurat W. Grundwaldskaja pi?nia, 1906 (там само, 1906, t. V); Jefremow S. Istorija ukrains’koho py?menstwa, 1911 (?asopis pro moderni filologii, 1912, t. II). Б. О. полемізував щодо окр. лінґвіст. тверджень М. Грушевського і його захоплення антинормалізмом, водночас у зв’язку з появою „Історії України-Руси“ історика писав: „На жаль, ми не можемо гордитись такою ж обсяжною, фундаментальною та інтелектуальною працею з історії Польщі. Можливо, цей приклад вплине на наших істориків і вони не залишаться у цій ділянці позаду Русі“.
У „Записках НТШ“ з’явилося понад 20 рец. і відгуків авторства І. Франка на пр. Б. О. (1898, т. ХХІ; 1902, т. ХLV; 1903, т. LVI; 1905, т. LXIII, LXV—LXVII; 1907, т. LXXX), О. Сушка (1903, т. LІІ), Є. Форостини (1905, т. LXVІІ), М. Грушевського (1907, т. LXXVІІ), І. Свєнціцького (1908, т. LXXXІ; 1913, т. СХVІ), С. Томашівського (1909, т. ХС), І. Крип’якевича (1910, т. ХСІV), З. Кузелі (1910, т. ХСVІІІ; 1912, т. СХ, СХІІ; 1913, т. СХІІІ), М. Возняка (1937, т. СLV). Б. О. надіслав ст. „Еpopeja bazylianska. Nieznany okaz literatury rusko-polskiej“ до зб. пр. на пошану І. Франка ([1914], вийшов друком 1926), „Rozdzia? z „Nestora“ („Записки НТШ“, 1925, т. СХLI—CXLІІІ).
Збереглося обширне листування чл. НТШ та Б. О., насамперед І. Франка, К. Студинського, В. Гнатюка, М. Грушевського, В. Щурата, О. Маковея та ін. На пропозицію Філологічної та Історично-філософічної секцій НТШ 18. 02. 1914 Виділ (президія) НТШ обрав Б. О. д. чл. Т-ва. 25. 06. 1923, пересилаючи з Берліна статтю про літопис Нестора до ювілейного збірника з нагоди 50-ліття НТШ, Б. О. писав: „Niech ten przyczynek ziomkom Nestorowym, w jubileuszowym roku ich pracy naukowej, pos?u?y za przywitanie i z strony polskiey“; 29. 02. 1928 Виділ НТШ привітав ученого з нагоди 50-ліття його наук. діяльности. На поч. 1930-х рр. Б. О. відвідав Т-во. 09. 06. 1939 Виділ НТШ урочисто вшанував смерть ученого.
Пр.: Litu-slavische Studien. I Theil. Die slavischen Fremdw?rter im Litauischen. Weimar, 1877, XIV + 207 S.; Mythologische Studien... // Archiv f?r slavische Philologie, 1882, Bd. VI, S. 216—23; 1886, Bd. IX, S. 1—35, 161—91; 1892, Bd. XIV, S. 161—91; 1894, Bd. XVI, S. 633—40; 1895, Bd. XVII, S. 636—40; 1900, Bd. XXII, S. 639—42; 1903, Bd. XXV, S. 656—59; 1905, Bd. XXVII, S. 637—40; 1907, Bd. XIX, S. 639—44 та ін.; Jan Kochanowski // Там само, 1885, Bd. VIII, S. 477—513, 664—65, також окр. пр.: Warszawa, 1924; Ein weissrussischer Codex der Gr?flich Paczy?skischen Bibliothek in Posen // Там само, 1886, Bd. IX, S. 345—91; Kazania ?wi?tokrzyskie // Prace Filologiczne, 1888, t. II, S. 697—740 і окремо: Warszawa, 1891; ?r?d?a do dziej?w literatury i o?wiaty w Polsce // Biblioteka Warszawska, 1891, t. I, s. 241—58; t. II, s. 271—97; t. III, s. 531—52; 1892, t. I, s. 445—71; 1893, t. ІI, s. 256—86; t. IV, s. 409—39; 1895, t. I, s. 1—28; 377—414; 1896, t. I, s. 78—96, 254—75, 412—42; Polnisch-russische Intermedien des XVII. Jahrhunderts // Archiv f?r slavische Philologie, 1891, Bd. XIII, S. 224—36, 398—417; Neue Quellen zur Geschichte der polnischen Sprache und Literatur // Там само, 1892, Bd. XIV, S. 481—512; ?redniowieczna poezya ?aci?ska w Polsce. Kodeks Jana ze S?upcy. Krak?w, 1892, [cz. I], 69 s.; 1893, cz. II, 62 s.; 1894, cz. III, 52 s.; Z r?kopis?w petersburskich... // Prace Filologiczne, 1893, t. IV, s. 561—86; 1899, t. V, s. 1—52, 354—92; Spu?cizna r?kopi?mienna po Wac?awie Potockim. Krak?w, 1898, cz. I, 119 s.; 1899, cz. II, 116 s.; Cywilizacja i J?zyk. Szkice z dziej?w obyczajowo?ci polskiej // Biblioteka Warszawska, 1898, t. II, s. 385—420; t. III, s. 417—58 (окр. вид.: Warszawa, 1901, 154 s.); Beitr?ge zur ?ltesten Geschichte der Slaven und Litauer... // Archiv f?r slavische Philologie, 1899, Bd. XXI, S. 10—27; 1901, Bd. XXIII, S. 215—30; Slavische Volkskunde. ?bersicht periodischer Publikationen bei B?hmen, Bulgaren, Kleinrussen, Polen, Serbokroaten, Slovaken, Slovenen // Zeitschrift des Vereines f?r Volkskunde, 1899, Th. IX, S. 213—19; 1900, Th. X, S. 341—48; 1904—05, Th. XV, S. 204—15; 1907, Th. XVII, S. 210—22; Apokryfy ?redniowieczne. Krak?w, 1900, cz. I, 119 s.; 1904, cz. II, 86 s.; Metodyka bada? staro?ytniczych // Atenеum, 1900, t. II, zesz. 2; Publikationen der Szewczenko — Gesellschaft // Archiv f?r slavische Philologie, 1900, Bd. XXII, S. 291—300; Bogurodzica. Rozwi?zanie zagadki // Biblioteka Warszawska, 1901, t. IV, s. 81—106; Geschichte der polnischen Literatur. Leipzig, 1901, 638 S.; Z dziej?w literatury i o?wiaty w Rosyi // Ateneum, 1901, t. II, s. 911—51; Literatura religijna w Polsce ?redniowiecznej. I. Kazania i pie?ni, szkice literackie i obyczajowe. Warszawa, 1902, [t.] I, 237 s.; 1903, [t.] II, 164 s.; 1904, [t.] III, 187 s.; Psa?terze polskie do po?owy XVI wieku. Krak?w, 1902, 88 s.; Dzieje literatury polskiej w zarysie. Warszawa, 1903, t. I—II, 485 + 506 s.; Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej. Toru?, 1903, 49 s.; Facecye polskie z roku 1624. Krak?w, 1903, 204 s.; Staro?ytna Litwa. Ludy i bogi. Szkice historyczne i mitologiczne. Warszawa, 1904, 166 s.; Geschichte der russischen Literatur. Leipzig, 1905, 516 S.; Miko?aj Rej. Studium krytyczne. Krak?w, 1905, 426 s.; R??nowiercy polscy. Szkice obyczajowe i literackie. Warszawa, 1905, 280 s.; Dzieje j?zyka polskiego. Krak?w, 1906, 190 s. (2-гe вид.: 1914; 3-тє вид.: 1925); Dogmat norma?ski // Kwartalnik Historyczny, 1906, t. XX, s. 664—79; O Rusi norma?skiеj jeszcze s??w kilka // Там само, 1909, t. XXIII, s. 362—71; Trembeckiego Jakuba Teodora Wirydarz poetycki. Lw?w, 1910, t. I, 512 s.; 1911, t. II, 453 s.; Pie?ni polsko-ruskie. Lw?w, 1911 (відб. Pami?tnika Literackiego, 1911, t. X, s. 181—97, 417—44); Pie?ni ruskie // Pami?tnik Literacki, 1913, t. XII, s. 217—19; ?ber Etymologien und Etymologisieren... // Zeitschrift f?r vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen, 1913, Bd. XLV, S. 24—51; 1918, Bd. XLVII, S. 160—229; Die Slaven und der Weltkrieg. Lose Skizzen. T?bingen, 1916, VIII + 173 S.; Cechy literatury szlacheckiej i miejskiej wieku XVII. Lw?w, 1916, 30 s.; Antipokras. Zabytek trzynastego wieku // Pami?tnik Literacki, 1917, t. XVI, s. 284—88; Walka o j?zyk. Lw?w; Pozna?; Warszawa, 1917, 284 s.; Zasady etymologii s?owia?skiej. Krak?w; Warszawa, 1917, 84 s.; Z niwy bia?oruskiej. Krak?w, 1918, 20 s.; Staro?ytno?ci s?owia?skie // Kwartalnik Historyczny, 1918, t. XXXII, s. 411—35; Weissrussen. Eine historisch-ethnographische Studie // Polnische Bl?tter, 1918, Th. XII, S. 36—41; Mitologia s?owia?ska. Warszawa, 1918, 4 + 152 s.; Historja literatury rosyjskiej. Lw?w; Warszawa; Krak?w, 1922, t. I: 987—1825, 576 s.; 1923, t. II: 1825—1914, 414 s.; Geschichte der ?lteren polnischen Schriftsprache. Leipzig, 1922, 83 S.; Die Slaven. T?bingen, 1926, III + 43 S.; Michajlo Potyk und der wahre Sinn der Bylinen // Zeitschrift f?r slavische Philologie, 1926, Bd. III, S. 373—85; Staro?ytno?ci s?owia?skie. Lw?w, 1926, 14 s.; S?ownik etymologiczny j?zyka polskiego. Krak?w, 1927, 807 s.; O narzeczu „po?abskiem“ s??w kilka // Prace Filologiczne. Warszawa, 1929, t. XIV, s. 544—62; Dzieje kultury staropolskiej. Krak?w, 1930, t. 1—2; 1931, t. 3; 1946, t. 4; Zarys dziej?w literatury czeskiej. Z?ocz?w, 1933, 166 s.; Ubiory w Polsce. Krak?w, 1939, 24 s. (у співавт.); Encyklopedia staropolska. Warszawa, 1937—39, t. 1, 955 s.; t. 2, 1070 s.
Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 3 (І. Франко), листи; ф. 59 (О. Маковей), листи; ЛННБ України, ф. 1 (НТШ), мат-ли; ф. 9 (Окр. надходження), листи; ф. 32 (К. Ґебултовський), листи; ф. 34 (В. Гнатюк), листи; ф. 48 (Заклинські), листи; ф. 58 (Я. Карлович), листи; ф. 77 (А. С. Петрушевич), листи; ф. 147 (Кляйнер), листи; ф. 206 (В. Щурат), листи, мат-ли; ф. 244 (Голубовичі), спр. 1, 10, 70; ЦДІА України у Києві, ф. 1235, спр. 827; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 35, 39, 386, 987, 2265; ф. 362, оп. 1, спр. 238, 252, 277, 420.
Літ.: Франко І. [Рец. на:] Br?ckner A. Die russisch-litauische Kirchen-union und ihre literarischen Denkm?ler // Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XIX, S. 189—201; Br?ckner A. Spory o uni? w dawnej literaturze // Kwartalnik Historyczny, t. X, s. 578—644 // Записки НТШ. Львів, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 17—19; його ж. [Рец. на:] Br?ckner A. Apokryfy ?redniowieczne. Krak?w, 1900, cz??? pierwsza, 119 s. (Відбиток: Rozprawy Akad[emii] Umiej?tno?ci. Wydzia? filologiczny, t. XXVIII // Там само, 1902, т. ХLV, кн. I, с. 10—12; його ж. [Рец. на:] Br?ckner A. Cywilizacja i j?zyk. Wydanie poprawione i powi?kszone. Warszawa, 1901, 154 s.; Br?ckner A. Z dziej?w j?zyka polskiego. Studja i szkice. Lw?w, 1903, 136 s. // Там само, 1903, т. LVI, кн. VI, с. 24—30; його ж. [Рец. на:] Br?ckner A. Dzieje literatury polskiej w zarysie. Warszawa, 1903, t. I—II // Там само, 1905, т. LХІІІ, кн. I, с. 27—29; його ж. [Рец. на:] Br?ckner A. Mystifikationen I. Die Wahrheit ?ber die „Slavenapostel“ und ihr Wirken // Beilage zu Allgemeinen Zeitung, 1903, 22—23 Juli, S. 145—49, 164—69; Br?ckner A. Cyryl i Metody // Przegl?d Polski, 1903, ks. IX, s. 427—74; Br?ckner A. Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej. Szkic z dziej?w chrze?cija?stwa u S?owian // Roczniki Towarzystwa nauk Pozna?skiego, 1904, s. 1—49 // Там само, т. LХVІ, кн. IV, с. 1—9; див. також: його ж. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1982, т. 36, с. 27—29, 47—49, 208, 288; т. 37, с. 150, 407; 1983, т. 38, с. 164, 190, 268, 292, 494; т. 39, с. 102—03, 192; т. 40, с. 29, 224; 1984, т. 41, с. 34, 194; 1986, т. 43, с. 136—37, 251, 261, 368; т. 47, с. 561; т. 49, с. 470; т. 50, с. 15, 230—31, 239, 275, 277, 320, 366 та ін.; Свенцицкий И. Кирилло-мефодиевский вопрос в освещении польского ученого // Приложение к 12 вып. Живая мысль, 1903, № 12, с. 1—12; Zawili?ski R. Prof. Br?ckner o znaczeniu i stanowisku j?zyka polskiego // Poradnik J?zykowy, 1903, rocz. III, s. 105—07; Коцовський В. Нові погляди на діяльність св. Кирила і Методія // ЛНВ. Львів, 1904, т. ХХV, ч. 2, с. 7—31, 85—106; Барвінський Б. Bogorodzica dziewica, a історичні висновки д-ра Щурата (В інтересі історичної правди). Львів, 1906, 42 с.; Копач І. Сенсаційне твердження // Діло (Львів), 1906, ч. 160, с. 1—2; Щурат В. Ґрунвальдська пісня (Боґуродзіца дзєвіца). Пам’ятка західно-руської літератури ХІV в. Жовква, 1906, 53 с.; його ж. Секрет проф. Брікнера // Діло (Львів), 1907, ч. 118, с. 2; U»aszyn H. Filologia i lingwistyka prof. A. Br?cknera. Szkic polemiczny. Krak?w, 1910, 52 + 2 s.; Хроніка НТШ. Львів, 1918, ч. 60—62, с. 72—73; Герасимчук В. Михайло Грушевський як історіоґраф України // Записки НТШ. Львів, 1922, т. СХХХІІІ, с. 1—26; Bostel F. Aleksander Br?ckner. W siedemdziesi?t? rocznic? urodzin // S?owo Polskie, 1926, N 40, s. 5; Krzy?anowski J. Prace literackie Aleksandra Br?cknera. W siedemdziesi?t? rocznic? urodzin uczonego // Przegl?d Wsp??czesny, 1926, t. XVII, s. 161—77; Wis»ocki W. T. Bibliografia prac Aleksandra Br?cknera // Studia staropolskie. Ksi?ga ku czci Aleksandra Br?cknera. Krak?w, 1928, s. 683—793 (окр. відб.: Lw?w, 1928); Lehr-Splawi?ski T. Aleksander Br?ckner (Nekrolog) // J?zyk Polski, 1939, rocz. XXIV, zesz. 4, s. 97—101; ?o? J. Zas?ugi prof. A. Br?cknera w zakresie zbierania materia??w do historii j?zyka polskiego // Там само, s. 102—06; Barycz H. Aleksander Br?ckner // Kwartalnik Historycznу, 1945, t. 53, s. 661—86; Otr“bski J. Aleksander Br?ckner. W dzeisi?t? rocznic? ?mierci // Studia Occidentalis. Pozna?, 1960, t. XX, zesz. 1, s. 1—46; Marniewicz H., Zwoli?ski P. Br?ckner Aleksander // Wielka encyklopedia powszechna PWN. Warszawa, 1962, t. 2, s. 162—63; Fragen der polnischen Kultur im 16. Jahrhundert / Hrsg. von R. Olesch, H. Rothe (Vortr?ge und Diskussionen der Tagung zum ehrenden Gedenken an Aleksander Br?ckner. Bonn, 1978). Giessen, 1980, Bd. 1, 416 S.; Fragen der polnischen Kultur im 20. Jahrhundert. Giessen, 1980, Bd. 2, 211 S.; Rohrt H. Der Hochschulleuter der Berliner Universit?t. Aleksander Br?ckner // Zeitschrift f?r Slawistik. Berlin, 1980, Bd. 25, Heft 2, S. 170—75; Berbelicki W. Aleksander Br?ckner. 1856—1939. Warszawa, 1989, 317 s.; У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до Кирила Студинського (1891—1941) / Упоряд. О. Гайова, У. Єдлінська, Г. Сварник. К., 1993, № 9, 11, 18, 21, 98, 292, 308, 491, 538, 669; Сисин Ф. Історія України-Руси Михайла Грушевського та творення національної історіографії // Михайло Грушевський і історична наука. Зб. мат-лів конференції / Редкол. Я. Грицак, Я. Дашкевич. Львів, 1999, с. 22.
Олег Купчинський