ARCHIV FÜR SLAVISCHE PHILOLOGIE | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

ARCHIV FÜR SLAVISCHE PHILOLOGIE

„ARCHIV F?R SLAVISCHE PHILOLOGIE“ — перший міжнар. славіст. часопис, присвячений дослідженню культурно-істор. студій та проблем слов’ян. мовознавства. Виходив у Берліні в 1876—1929, надрук. 42 т. Упродовж 1876—1916 побачило світ 36 т., що з’являлися раз на рік та складалися з 4­х част. Під час і після Першої світ. війни періодичність випуску журн. змінилася: у 1917 не видавався, а подальші томи виходили нереґулярно: 37­й т.— 1918—20, 38-й т.— 1923, 39—41­й т.— 1925—27, 42-й т.— 1929. 1892 опубл. спец. вип. „A. f. s. Ph.“, в якому подано бібліографію мат-лів, уміщених у перших 13-ти т. (1876—91). Цей покажчик упоряд. Ф. Пастрнек. Першим редактором, ініціатором появи та натхненником тривалого існування „A. f. s. Ph.“ був Ватрослав Яґич (1838—1923), який редагував часоп. у 1876—1920 (по 37-й т. включно). На думку вченого, поняття „славістика“ охоплює 3 галузі: граматику (тобто мовознавство в сучас. розумінні цього терміна й істор. граматику), літ. історію (у т. ч. палеограф. дослідження) та етнографію (насамперед нар. творчість). Таке бачення вченим предмета славістики вплинуло на зміст та тематику публікованих у журн. праць. В „A. f. s. Ph.“ вміщено статті, замітки і рец., присвячені як порівн. слов’ян. мовознавству, так і окр. мовам — насамперед сербсько-хорв., а також рос., укр., болг., чес., польс., церковнослов’ян. і навіть лит. У цих працях порушувалися теми всіх лінґвіст. галузей: фонетики, морфології, етимології, лексикології, синтаксису, діалектології. Крім того, публ. давньослов’ян. джерела (нерідко разом зі самими текстами), а також літературно-істор. і фолькл. Завдяки такому широкому розвою слов’янознавства редагований В. Яґичем „A. f. s. Ph.“ став одним зі зразків європ. фахового часоп.

Структурно наук. мат-л в „A. f. s. Ph.“ містився у розд. „Статті“, „Критичні замітки“, „Короткі повідомлення“, „Бібліографія“, згодом з’явилася рубрика „Книжковий огляд“. Наприкін. кожного річника подавався довідковий наук. апарат — тем. та іменний покажчики. Офіційна мова вид.— нім. Окрім В. Яґича, з „A. f. s. Ph.“ співпрацювали нім. дослідники А. Лескін та В. Нерінґ. До ред. ради входили В. Яґич, А. Лескін, О. Брікнер, В. Нерінґ, О. Веселовський, у 1887—88 — Ї. Полівка, Ф. Пастрнек, Я. Ґебауер, Я. Бoдуен де Куртене, К.-Й. Їречек, Ф. Міклошич та С. Новакович. У 1909 відбулася зміна ред. ради, до якої ввійшли П. Дільс, Ф. Фортунатов, К.-Й. Їречек, Л. Мілетич, С. Новакович, Ї. Полівка, М. Решетар, О. Соболевський, К. Штрекель. Після смерти В. Яґича т. 38—42 (1923—29) виходили за ред. нім. мовознавця-славіста Е. Бернекера (1874—1937). У той час із часоп. співпрацювали та увійшли в його ред. раду О. Брок, П. Дільс, Р. Екблом, В. Шульц, Р. Траутман, Н. ван Війк, Л. Мілетич, Г. Ґерулліс.

Плеяда вчених — філологів, славістів, істориків — була слухачами слов’ян. семінару В. Яґича у Віден. ун-ті та писала під його кер. дисертац. роботи. Серед них були й українці: І. Зілинський, М. Кордуба, О. Маковей, К. Студинський, І. Франко, В. Щурат та ін. В. Яґич підтримував тісні контакти з НТШ у Львові, був його д. чл. (з 1903). Співпрацюючи з НТШ, вчений умістив у „A. f. s. Ph.“ чимало наук. розвідок і крит. оглядів чл. Т-ва. Акт. дописувачем журн. був І. Франко, який на шпальтах часоп. надрукував низку філол. досліджень і рец., зокрема „До „Bogorodzica“ (1902, Bd. 24, Th. 1—2, S. 150—54), „Beitr?ge zur Quellenkritik der cyrillo-methodianischen Legenden“ (1906, Bd. 28, Th. 1, S. 229—55; 1907, Bd. 29, Th. 2, S. 282—304), „Wie man slavische Mythologie macht“ (1907, Bd. 29, Th. 1, S. 97—105), „Kleine Beitr?ge zur Geschichte der kirchenslavischen Literatur“ (1913—14, Bd. 35, Th. 1—2, S. 150—79; 1915—16, Bd. 36, Th. 1—2, S. 201—22). Кілька вагомих досліджень із лінґвоукраїністики в „A. f. s. Ph.“ вмістив природознавець, мовознавець та педагог, почес. чл. НТШ, перший голова Математично-природописно-лікарської секції НТШ І. Верхратський: „Ueber die Mundart der galizischen Lemken“ (1892, Bd. 14, Th. 4, S. 587—612; 1893, Bd. 15, Th. 1, S. 43—76; 1894, Bd. 16, Th. 1—2, S. 1—41), „Die Mundart der Gegend von Uherci die Lisko“ (1903, Bd. 25, Th. 3, S. 407—24; 1905, Bd. 27, Th. 4, S. 513—26), а також С. Смаль-Стоцький „Ueber die Wirkungen der Analogie in der Declination des Kleinrussischen Sprache“ (1885, Bd. 8, S. 194—246, 409—32; 1886, Bd. 9, S. 58—76); З. Кузеля „Nachtrag zum Aufsatz „Eine altrussische Schrift“ (1905, Bd. 27, S. 320); М. Тершаковець „Beziehungen der ukrainischen historischen Lieder resp. „Dumen“ zum s?dslavischen Volksepos“ (1907, Bd. 29, S. 221—46); І. Свєнціцький „Erzengels Marienverk?ndingung und das Annuntiations mysterium“ (1912, Bd. 33, Th. 3—4, S. 379—437).

1905 в „A. f. s. Ph.“ М. Грушевський опублікував ст. про діяльність НТШ „Bericht ?ber die T?tigkeit der ?ev?enko-Gesellschaft“ (1905, Bd. 27, Th. 2, S. 279—99), в якій зробив певний підсумок діяльности Т-ва з 1892, окремо наголошуючи на наук. вид. („Записки НТШ“, „Руська історична бібліотека“, „Українсько-руська б­ка“, „Етнографічний збірник“, „Правничий часопис“, „Лікарський збірник“, „Зоря“, „Літературно-науковий вістник“) та напрямах праці чл. НТШ, наводячи їхні осн. наук. публікації. Вагомою складовою часоп. була рубрика „Бібліографія“, веденню якої редакція надавала особливе значення. Задля цього В. Яґич звернувся до видавців і науковців із проханням інформувати редакцію журн. про всі новинки славістич. друк. продукції, надсилаючи на адресу часоп. наук. пра-ці, збірні вид., періодику або подаючи бібліограф. відомості про них. Цю ініціативу підтримали наук. кола, що дало можливість вести доволі повну біб-ліографію слов’ян. досліджень. Зафіксовано й чимало праць із ділянки укр. філології, етнографії та фольклору. У цьому контексті проаналізовано численні дослідження, надрук. в „Киевской старине“, часоп. „Зоря“, „Житє і слово“ і серійних вид. НТШ: Ї. Полівки „Етнографічний збірник. Видає Наукове товариство імені Шевченка за ред. М. Грушевського у Львові, І—V, 1895—1898“ (1899, Bd. 21, S. 285—302; 1900, Bd. 22, S. 300—10), „Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Видання етнографічної комісії за ред. Хв. Вовка. Т. І. 1899“ (1900, Bd. 22, S. 310—11); О. Брікнера „Publikationen der Schewczenko-Gesellschaft“ (1900, Bd. 22, S. 291—300);

В. Яґича „Bibliografische Uebersicht der slavischen Zeitschriften philologischen, literaturgeschichtlichen und ethnographischen Inhalts“ (1898, Bd. 20, S. 625—38) та ін. Крім укр. учених, значний внесок у дослідження укр. мовознавства, етнографії, фольклору та слов’ян. студій зробили інозем. д. чл. НТШ у Львові: В. Яґич, Е. Бернекер, Я. Бoдуен де Куртене, О. Брікнер, О. Брок, А. Єнсен, Л. Мілетич, Л. Нідерле, С. Новакович, Ф. Пастрнек, Ї. Полівка, М. Решетар, О. Шахматов.

Огляди публікацій, уміщених у „A. f. s. Ph.“, та рец. деяких праць неодноразово з’являлися у „Записках НТШ“. Такі огляди за 1894—1900 подали І. Копач (під крипт. І. К.), С. Гуменюк, І. Брик, М. Тершаковець та І. Свєнціцький. У „Записках НТШ“ вміщені рец. на праці, опубл. в „A. f. s. Ph.“: І. Франка на працю О. Брікнера „Die russisch-litauische Kirchen-union und ihre literarischen Denkm?ler“; М. Грушевського — на Є. Щепкіна „Zur Nestorfrage“, В. Яґича „Einige Streitfragen“, С. Рожнецького „Perun und Thor. Ein Beitrag zur Quellenkritik der russischen Mythologie“ та ін.; І. Копача — на В. Вондрака „Zur Deklination des zusammengesetzten Adjektivums“, „Paleographisches und Sprachlisches anl?sslich der neuen Publikation der Bl?tter von Chilandar“; З. Кузелі — на Л. Нідерле „Ueber die Sporoi des Prokopios“; М. Тершаковця на праці О. Шахматова, О. Соболевського та ін.

Арх. дж.: BUW, t. 1—42 (1876—1929); НБ ЛНУ ім. І. Франка, т. 1—42 (1876—1929).

Літ.: К[алитовський] І. Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XVI, S. 1—640 // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VIII, кн. IV, с. 18—21; І. К. Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XVII // Там само, 1896, т. XIV, кн. VI, с. 36—37; К[опач] І. Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XVIII // Там само, 1897, т. ХХ, кн. VI, c. 34—35; його ж. Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XІХ, 644 S. // Там само, 1898, т. ХХVІ, кн. VІ, с. 31—32; його ж. Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XХІ, S. 1—644 // Там само, 1901, т. ХХХІХ, кн. І, с. 76—78; його ж. Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XХІІ, S. 1—642 // Там само, 1902, т. XLVI, кн. ІІ, с. 19—23; його ж. [Рец. на:] Vondr?k W. Zur Deklination des zusammengesetzten Adjektivums // Archiv f?r slavische Philologie, Bd. ХХІІ // Там само, с. 10—11; його ж. [Рец. на:] Vondr?k W. Paleographisches und Sprachlisches anl?sslich der neuen Publikation der Bl?tter von Chilandar // Archiv f?r slavische Philologie, Bd. ХХІІ // Там само, с. 11—12; Погодин А. Несколько заметок об издании „Archiv f?r slavische Philologie“ // Известия ОРЯС, 1897, т. 2, кн. 4, с. 1149—156; Грушевський М. [Рец. на:] ??epkin E. Zur Nestorfrage // Archiv f?r slavische Philologie, 1897, Bd. ХІХ, S. 498—554 // Записки НТШ. Львів, 1898, т. XXV, кн. V, с. 8—12; його ж. [Рец. на:] Jagi? V. Einige Streitfragen // Archiv f?r slavische Philologie, Bd. ХХ // Там само, т. XXVI, кн. VI, с. 5—6; його ж. [Рец. на:] Халанскій М. Г. Ilias von Reussen und Il’ja Muromec // Archiv f?r slavische Philologie, Bd. ХХV, S. 440—52 // Там само, 1904, т. LIX, кн. ІІІ, с. 15—16; його ж. [Рец. на:] Ro?niecki S. Perun und Thor. Ein Beitrag zur Quellenkritik der russischen Mythologie // Archiv f?r slavi[sche] Philologie, Bd. ХХІІІ, S. 462—520; Nehring W. Der Name bе?lbog in der slavischen Mуthologie // Archiv [f?r Slavische Philologie], Bd. ХХV, S. 66—73 // Там само, т. LX, кн. IV, c. 4—7; його ж. [Рец. на:] Bogdan J. Uеber die rum?nische Knesen // Archiv f?r sl[avische] Philologie, [1904], [Bd.] XXV, S. 522—43; [Bd.] XXVI, S. 100—14 // Там само, 1905, т. LXV, кн. ІІІ, с. 12—13; Франко І. [Рец. на:] Br?ckner A. Die russisch-litauische Kirchen-union und ihre literarischen Denkm?ler // Archiv f?r slavische Philologie, Bd. XIX, [S.] 189—201 // Там само, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 17—19; його ж. Archiv f?r slavische Philologie // ЛНВ, 1909, р. 12, т. 47, с. 101—11; Bru?ckner A. Archiv f?r slavische Philologie / Unter Mitwirkung von etc. hrgb. V. Jagic?. XX. Bd. IV i 651 Str(asse) Berlin, Weidmannsche Buchhandlung // Kwartalnik Нistoryczny, 1899, r. 13, zesz. 1, s. 99—103; Г[у]м[енюк] С., Б[рик] І. Archiv f[?r] sl[avische] Philologie, т. 23 // Записки НТШ, 1902, т. L, кн. VI, с. 18—22; Б[рик] І. Archiv f?r slavische Philologie, т. ХХIV // Там само, 1903, т. LVI, кн.VI, с. 43—45; Кузєля З. Niederle L. Ueber die Sporoi des Prokopios // Archiv f?r slavische Philologie, 1901, Bd. ХХІІІ, S. 130—33 // Там само, 1903, т. LII, кн. ІІ, с. 1—25; Т[ершаковець] М. [Рец. на:] Schachmatov A. Wie im Kleinrussischen die Palatalisation der Сonsonanten e und i verloren ging // Archiv f?r slav[ische] Philologie, 1903, [Bd.] XXV, S. 222—39 // Там само, 1905, т. LXІІІ, кн. І, с. 30—31; його ж. [Рец. на:] Sobolewskij A. Zur Chronologie der Lautver?nderungen // Archiv f[?r] sl[avische] Phil[ologie], [1904], Bd. XXVI, S. 561—63 // Там само, т. LXVIII, кн. VI, с. 5—6; його ж. [Рец. на:] ?trekelj K. Der Ursprung des ?-Lautes in einigen Casusformen des aksl[avische] Comparativs und ъs-Particips // [Archiv f?r slavische Philologie], 1904 Bd. XXVI, S. 569—71 // Там само, с. 6; його ж. [Рец. на:] Goetz L. K. Die Zusammensetzung der sogenannten „Похвала преп[одобному] ?еодосію печерскому“ // Archiv f?r slavische Philologie, S. 215—38 // Там само, с. 12—13; його ж. Archiv f?r slavische Philologie // Там само, т. LXVII, кн. VI, с. 36—39; С[вєнціцький] І. Archiv f?r slavische Philologie, т. XXVII // Там само, 1906, т. LXXIV, кн. VI, с. 195—97; його ж. Archiv f?r slavische Philologie // Там само, 1907, т. LXXX, кн. VI, с. 192—93; Archiv f?r slavische Philologie. Gesamtinhaltsverzeichnis / Bearbeitet von K. Gu?nter. Berlin, 1962, 88 S. (Sonderreihe Bibliographie. Ver?ffentlichungen des Instituts f?r Slavistik. Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin / Hrgb. von H. H. Biefelt); Маньковська Т. Українознавчі студії на сторінках „Архіву слов’янської філології“ В. Ягича // Мандрівець. Тернопіль, 2000, № 5—6, с. 64—70; її ж. До взаємин В. Ягича з українськими вченими // Ucrainistica. Кривий Ріг, 2003, с. 88—96; її ж. Проблеми лінгвоукраїністики в науковій спадщині В. Ягича // Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 01. К., 2005, 20 с.; Вовчак А. Українська фольклористика у німецькомовних джерелах кінця ХІХ — початку ХХ століття / Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Львів, 2001, 20 с.

Олег Піх

Інформація про статтю

 Автор:

Олег Піх

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

ARCHIV FÜR SLAVISCHE PHILOLOGIE / Олег Піх // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-139

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я