Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

АРХІВНІ ТА РУКОПИСНІ ЗБІРКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — великий за обсягом і видовотипологічним складом комплекс док. мат­лів, створ. унаслідок діяльности Т-ва, та архів. зб. (у т. ч. меморіальних зібрань багатьох осіб та інституцій), які надходили в НТШ на збереження у 1873—1944. У Бібліотеці НТШ у Львові були згромаджені рукопис. фонди, рукопис. конволюти і книжки. Хоча підрозділ п. н. „Архівний відділ Б-ки НТШ“ створено у ХХ ст., однак ще наприкін. XIX ст. був організований від. рукоп., який містив також архів. зб. Осн. кількість архів. спадщини НТШ стосується поточної діяльности Т-ва (протоколи засідань, розпорядження Виділу (президії) НТШ, звіти, акти, пов’язані з вид. діяльністю, листи та ін.) і його чл. (переважно листування з різних питань) та колекційних мат-лів, зібраних Т-вом.

Не подана інформація про док. мат­ли, які стосуються діяльности НТШ за кордоном — у Європі (з 1947, Мюнхен, Сарсель), США (з 1949, Нью-Йорк), Ка-наді (з 1949, Торонто), Австралії (з 1950, Сідней) та ін. країнах, також осередків Т­ва, які були створ. у післявоєнний час у різних містах тих країн (деякі діють донині). Не містить стаття відомостей про архів відновленого НТШ в Україні (з 1989 у Львові) і його осередки в обл. та райцентрах країни. Історія архів. фондів. Б-ка НТШ з архів. і книжк. фондами посідала третє місце серед львів. зібрань і була найбільшою систематизованою колекцією рукопис. та книжк. україніки наприкін. ХІХ — на поч. ХХ ст. „Бiблiотека Наукового товариства iм. Шевченка — єдина у свiтi за своїм змiстом. У нiй концентрувалися велетенськi багатства української лiтератури, незвичайно цiннi рукописнi й архiвнi матерiали, закордонна періодика, колекцiя листiвок i плакатiв, картографiчна збiрка, невелика, але унiкальна за своїм характером колекцiя фотографiй“ (Я. Дашкевич).

У Статуті НТШ від 13. 03. 1892 метою Т-ва, поряд з ін. наук. та науково-орг. обов’язками, визначено „збиранє матеріалів до музею і бібліотеки в краю і за границею“. Від 1893, водночас з осн. книжк. фондами, почала формуватися зб. рукоп. Б-ки НТШ. Перші 136 рукопис. надходжень уписав до карткового каталогу та інвентарю перший бібліотекар НТШ Михайло Павлик (1893—1904). 1898 Б-ку НТШ, яка доти містилася разом із б­кою „Просвіти“ у приміщенні на пл. Ринок, 10 (на 3-му поверсі), перенесено до новопридбаного власного будинку на вул. Чарнецького, 24 (нині — вул. Винниченка, 24). У квіт. 1899 на Заг. зборах НТШ обговорювалося питання про об’єднання обох т-в, а на Заг. зборах „Просвіти“ 1900 — про передання б-ки й архіву „Просвіти“ у депозит НТШ. Це викликало заперечення у просвітян, оскільки місце в Б-ці НТШ було обмежене, та голова Т-ва М. Грушевський наполягав на безумовності цього акту. 1907 НТШ перенесло свою б-ку й архів до Академічного дому на вул. Супінського, 17 (нині — вул. М. Коцюбинського, 21). 1912 Музей НТШ перебрався знову у будинок на вул. Чарнецького, 24, а через два роки туди перенесено й б-ку, де вона міститься й досі. У 1909 до Б-ки НТШ передано архів. та рукопис. зб. „Просвіти“, тоді ж част. музею „Просвіти“ перейшла до Музею НТШ.

Під час Першої світ. війни бібліотечні фонди, в т. ч. рукопис. й архів. зб., які зберігалися в Академ. домі, зазнали значних знищень унаслідок дій рос. армії — особливо постраждали комплекти періодики, зб. Етнографічної комісії НТШ та колекції. Були пошкоджені інвентарні книги та каталоги, припинився книгообмін, зменшилася закупівля. Однак у ці роки б-ка поповнювалася: з Відня та Кам’янця-Подільського надійшли зб. часоп. та дрібних друків, а 1926 „Просвіта“ остаточно передала НТШ свої наук. й непрофільні зб.: архів, б-ку Франтішка Ржегоржа, різні звіти, програми, статути тощо.

Тоді ж у відання Т-ва перейшла низка б-к: кол. табору військовополонених у Йозе-фові (29 скринь), сільськогосп. школи в Милованню (173 кн.), Театральної комісії (драм. твори) (111 кн.); част. б-ки правника Івана Кивелюка; скриня з часоп. („Діло“, „Батьківщина“, „Житє і слово“, „Літературно-науковий вістник“, „Записки НТШ“, „Хроніка НТШ“ та ін.). Каталог рукопис. фонду становив кілька умовних груп: старослов’ян., укр. та іншомов. (переважно польс. й лат.) книги, особ. архіви, архіви установ, тем. зб. (актові, мемуарні мат-ли тощо), окр. рукоп. та док-ти, невеликі збірні надходження. До 1939 відділ уже налічував бл. 2,5 тис. одиниць, у т. ч. бл. чверти — рукопис. книг ХІV—ХХ ст. Особливо цінною була колекція давніх рукоп. (найдавнішим з яких є т. зв. Апостол Бибельський поч. ХІV ст.), ірмолоїв, співаників, євангелій, псалтирів та біблій, а також пам’яток давнього укр. письменства та актових мат-лів XIV—XVIII ст. Серед них полемічний твір „Лямент о пригод±... мешчан острозких...“ 1636, дві збірки закарпат. письменника-полеміста М. Андрелли-Оросвигівського (список 1691—92), одна з найдавніших збережених в Україні копій кін. XVII — поч. XVIII ст. підручника поетики й риторики, перепис із київ. вид. 1659 „Ключа разум±нія“ Йоаникія Галятовського, переробка „Зерцадла богословії“ Кирила Транквіліона Ставровецького та понад 34 нотні ірмолої XVII—XVIII ст. Давні рукопис. книги літ., навч. і публіцист. змісту писані в Україні в XIV—XVII ст., зокрема в Галичині й на Закарпатті, укр., польс., частково лат. мовами, їх зібрано різними шляхами: в археограф. та фолькл. експедиціях, шляхом купівлі б­кою чи меценатами, із дарів та заповітів. Рукопис. книги дарували б-ці Я. Гординський, М. Грушевський, О. Маковей, О. Нижанківський, І. Франко, В. Щурат та ін. чл. НТШ.

Багато цінних рукопис. мат-лів придбав для Б-ки НТШ довголітній наук. секретар Т-ва В. Гнатюк під час етнограф. експедицій на Закарпаття (1895—96, 1902—03), де записав багаті фолькл., етнограф., істор. та статист. мат-ли і розшукав цінні рукопис. книги (напр., „Збірку духовних пісень“ XVIII ст. зі с. Грушева, „Співаник“ ХІХ ст., „Приказки та примовки“ з Поділля, мат-ли особистого архіву укр. етнографа Луки Гарматія). Чимало док. мат-лів зібрали й подарували б-ці І. Крип’якевич (акти м. Грубешева, кілька співаників і пом’яників XVIII—XIX ст.), В. Щурат (37 рукоп. XVI—XIX ст., 28 із них — у дар, у т. ч. „Тріодь“ XVI ст. із Равщини, кілька ірмолоїв та ін. пам’яток писемности). Рукоп. дарували Л. Ганкевич, Я. Гординський, Т. Грушкевич, В. Дорошенко, І. Калинович, О. Огоновський, Я. Пастернак, О. Терлецький, Ю. Целевич та ін. Цінні рукоп. б-ка закупила у приват. осіб: унікальну пам’ятку укр. писемности першої пол. XIV ст. „Апостол-Апракос“ 1924 куплено в мешканки м. Перемишля Софії Копко; „Хроніку старости Станиславівського циркулу Георга Остермана“ за 1846—84 продав б­ці його син; част. давніх рукопис. книг придбано в антикварних крамницях, напр., в Іґля. Рукопис. мат-ли надходили шляхом обміну на вид. НТШ, а також від вид-в, після публікації праць авторів та депозитарного збереження. Значну меценат. допомогу у придбанні великих архів. та рукопис. збірок надавав митр. А. Шептицький (напр., зб. архіву уряду УНР, архіву В. Липинського та ін.).

До б-ки були передані книгозбірні І. Белея, І. Верхратського, П. Крип’якевича, І. Левицького, В. Лесевича, І. Мандичевського, Ю. Медвецького, Є. Олесницького, Ф. Ржегоржа, В. Шухевича; архіви родини Барвінських, Заклинських, О. Левицького, М. Менцинського, М. Дикаре- ва; док. мат-ли М. Бучинського, О. Кониського, О. Терлецького й ін. Задокументовано передання архівів О. Кониського (1901), Т. Дембіцького (1915), М. Гушалевича (1920), В. Стефаника (1928), Є. Лукасевича (1930), від вдови співака М. Менцинського зі Стокгольма надійшла част. його б-ки (1936), т-ва „Пласт“ (1936—38), архіву УНР (1939), кн. М. Н. Кочубея з Франції (1937); від ректора О. Колесси з Праги — архів Т­ва Петра Могили (1937), архів І. Боберського з докладним описом (1941—43); передано збірки В. Антоновича, С. Мурської, І. Крип’якевича (б. д.). Збереглися списки книг, рукоп. і док­тів, переданих б-ці орг-ціями і приват. особами у 1916—18, та заяви орг-цій і приват. осіб про повернення їм архівів, переданих Б-ці НТШ у 1939. Повідомлення про нові надбання від. рукоп. систематично з’являлися у „Хроніці НТШ“ та пресі. Від. рукоп. складався з осн. зб. НТШ, яка поділялася на заг. і депозитарний фонди, та зі зб. І. Франка, яку передано в НТШ 1916 у „невідкличну власність“ за заповітом письменника. Особисту б-ку та архів письменника знавці оцінили в 15 000 австрій. кор. Мат-ли містилися у кімнаті партеру будинку на вул. Чарнецького, 24. Архів письменника складався з його автографів, листування, особистих док-тів, рукоп. ін. авторів та колекційних мат-лів літ. й етнограф. характеру, зібраних І. Франком. У т. ч. була його власна колекція з 221 укр. рукопис. книги XVIІ—XVIII ст.

Також в Архів. від. зберігалися цінні укр. військ. архіви періоду Першої світ. війни та створення Укр. держави, архіви укр. суспільно-політ., культ. орг-цій та установ, партій (прибл. 140 архівів), редакцій часоп., вид-в (прибл. 80 зб.), збірки громад., політ. і культ. діячів, науковців (прибл. 300 ос.), у т. ч. твори, рукоп. та автографи. За одним інвентарним номером часто зберігався архів, який міг мати до кількох тисяч справ, або част. архіву, кілька пачок, зрідка — окр. рукоп. Водночас архіви різних осіб та орг-цій могли надходити партіями в різний час, і їм присвоювали окр. інвентарні номери.

Значна част. архів. і рукопис. зб. Б-ки НТШ мала статус депозитів різних осіб та орг-цій (всього прибл. 400, а на 1939 — 276 незаінвентаризованих депозитів). Протягом першого півріччя 1939 М. Деркач виокремила архіви Леґіону УСС, УГА, армій і урядів УНР і ЗУНР (всього прибл. 160 надходжень) 1914—20 для спец. депозитарного зберігання. 30 архівів, прийнятих 1939, призначалися „до депозиІ. Кревецькийту перед загрозою воєнних дій“. Саме вони були основою мат-лів, вивезених 1944 до Кракова й згодом до Нижньої Сілезії, серед яких архіви, напр., Є. Архипенка, А. Жука, О. Кисілевської, М. Саєвича, опинились у Варшаві, а зб. Н. Гнатюка, О. Ковалевського, О. Луцького та ін.— у Вроцлаві. В інвентарі заклеювали старі записи, а на їх місце вміщували нові, куди вставляли резервні або ост. надходження.

Від. рукоп. постійно мав труднощі: розМ. Деркачміщувався у тісних службових приміщеннях, фондосховища не були відповідними (напр., архів уряду УНР тривалий час переховували в комірчині для зберігання дров і вугілля), часто бракувало бібліот. персоналу, коштів і обладнання. Бібліотекарями працювали О. Маковей (1893—94), М. Грушевський (1895), К. Паньківський (1896), М. Павлик (1897—1904), І. Кревецький (1905—14, 1922—37) та В. Дорошенко (1937—44). Вони, крім кер. б­кою, чимало зробили для впорядкування й опис рукопис. зб. Так 1895 М. Грушевський організував обмін видань НТШ з інозем. АН та ін. наук. установами, завдяки чому Б-ка НТШ отримала чимало цінних книжок і часоп. За час 7-річної праці М. Павлика (1897—1904) створ. від. рукоп., відкрито чит. зал для широких кіл і наук. чит. зал для вчених. М. Павлик першим започаткував інвентарний реєстр рукопис. мат-лів, які надходили. Б-ку НТШ було відокремлено від б­ки „Просвіти“ і перенесено в нове приміщення, складено реґламент її роботи. Діяльність І. Кревецького у 1905—14 була спрямована на формування нових підрозділів: стародруків і архіву НТШ при рукопис. відділі б­ки, періодики, картографії та шевчен ківського. Завдяки особистим контактам І. Кревецького архів від. рукоп. поповнився збірками док. мат-лів новітнього часу й архівами укр. т-в, установ, орг-цій та окр. осіб. Повоєнна праця І. Кревецького (1922—37) сприяла відновленню функціонування книгозбірні, встановленню нових зв’язків із наук. інституціями для обміну виданнями. Він домігся від органів держ. влади вилучення б-ки як наук. з-під цензурного нагляду (б­ка одержала дозвіл на безперешкодне отримання по друк. примір. творів, вид. за кордоном як укр., так й ін. мовами, що були заборонені в Польщі) та право на отримання безоплатно обов’язкового примір. всіх укр. видань, які публ. у Польщі. Це стало суттєвим джерелом поповнення бібліот. фондів. Було впорядковано від. рукоп., організовано опис архівів УСС та УГА, взято під охорону архів уряду УНР. І. Кревецький продовжував вести інвентаризацію рукопис. мат-лів. За його кер. працювало від 2-х до 7-ми бібліотекарів у 1914 та в 1928—32, серед них В. Дорошенко, І. Джиджора, О. Назаріїв, М. Андрусяк, М. Деркач та ін. Від 1937 дир. Б-ки НТШ був В. Дорошенко, який і в 1939—41 завідував офіційним від-ням, створеним на базі Б-ки НТШ у Львів. філії Б-ки АН УРСР.

Посади кер. рукопис. відділу не існувало аж до приходу М. Деркач (1930—45), спеціально запрошеної для цієї роботи управою НТШ. М. Деркач у 1930—39 об’єднала архіви, розрізнені збірки та окр. надходження в цілісний фонд, описаний у каталогах та інвентарях. Доти нові збірки та рукоп. переважно реєструвалися у тимчас. реєстрі. До 1937 вона опрацювала і підгот. каталог бл. 1100 надходжень (чисел) т. зв. заг. фонду. Вона очистила від бруду і перенесла на полиці рукопис. мат­ли й архіви Лесі Українки, І. Франка, Ю. Федьковича, акти та док-ти НТШ, редакції ЛНВ та ін., наново сформувала роз’єднані фонди, відтворила їх у первісному вигляді та виявила численні втрати внаслідок воєнних подій.

На час передання Б-ки НТШ до Львів. філії Б-ки АН УРСР там працювали В. Дорошенко, І. Кревецький, В. Левицький, А. Кобринська, М. Штеліґа, В. Гумецький, М. Войковський, П. Хитра, В. Чекановський, С. Гуменний, Я. Чума та М. Деркач. Праця з упорядкування й опису рукопис. та архів. фондів продовжувалась і під час Другої світ. війни. Від серп. 1944 до 1947 від. рукоп. очолював Б. Барвінський, який упоряд. переданий до від. рукоп. родинний фонд Барвінських. У верес. 1939, під час окупації Галичини рад. військами, Б-ка НТШ постраждала однією з перших. З осени почалася послідовна підгот. до ліквідації НТШ. Постановою Раднаркому УРСР від 02. 01. 1940 Б-ка НТШ передавалася Львів. філії Б-ки АН УРСР, а музеї НТШ було розформовано. На базі Б-ки НТШ, Б-ки Нар. дому і Б-ки Оссолінеуму організовано філію Б-ки АН УРСР у Львові. Збірки І. Франка та ін. мат-ли літ. характеру становили основу від. рукоп. Львів. філії Б­ки АН УРСР. Кол. Б-ку Оссолінських перетворено на „базу“, куди звозили книгозбірні й архіви ліквідованих установ, т­в та людей, що повтікали або були вивезені; перевезено туди й част. книжок із НТШ. Укр. музикалії теж вилучили з Б-ки НТШ до муз. відділу Оссолінеуму й перевезли на вул. Стефаника, 2.

10. 02. 1940 спец. комісія, яка складалася з дир. філії Б-ки АН УРСР у Львові Я. Зайкіна, також В. Віслоцького, С. Оссовського, В. Марковської, склала акт передання Б-ки НТШ до складу філії Б-ки АН УРСР. Від імени НТШ у Львові цілість передали дир. Б-ки НТШ В. Дорошенко і М. Деркач як працівник б-ки. В акті докладно перелічені всі збірки, приміщення, уря-дження і персонал. Інвентар рукоп. був поділений на чотири част.: І. Інвентар рукоп. до номера 545; ІІ. Інвентар неопрацьованих рукоп.— позиції від 546 до 1461; ІІІ. Тимчасовий список незінвентаризованих рукоп. становив 213 позицій, отриманих ост. року; ІV. Інвентар рукоп. І. Франка становив 551 рукоп.

З огляду на те, що інвентарі не відбивали фактичного стану, комісія доручила М. Деркач, З. Гостомській та Р. Люманові провести докладну перевірку рукоп. Ця праця розпочалася 12. 02. 1940, проте вже 13. 02. була перервана з причини повторного опечатання приміщення з рукоп. представниками НКВС. Водночас були передані алфавітні каталоги гол. зб. рукоп. (10 картонних коробок), рукоп. архіву І. Франка (7 коробок). Рукоп. зберігались у замкнених шафах спец. кімнати у книгосховищі. Цю кімнату у груд. 1939 опечатав Архів. відділ Наркомосу. Комісія зняла печатки та, відчинивши сховище, ствердила, що збірки й шафи непорушені. Кількість усіх рукоп. разом зі зб. І. Франка становила 2012 номерів у 2301 т. Оскільки в інвентарях були прогалини на 63 позиції, заг. кількість становила 1949 манускриптів (за підрахунками дослідниці Т. Гуцаленко, заг. кількість інвентар. спр. від. рукоп. разом з архівом І. Франка становила бл. 3400). Мапи, атласи й плани заг. кількістю 2275 спр. зберігалися у відкритій шафі однієї з кімнат сховища. Інвентар мап, атласів і планів містив 662 позиції.

Від весни 1940 до ост. днів перебування більшовиків у Львові в кол. Б-ці НТШ проводили чистки бригади працівників Облліту й т. зв. Спецфонду, себто окр. відділу при Львів. філії Б­ки АН УРСР. Наприкін. 1939 — на поч. 1940 функціонери МДБ вилучали з рукопис. фонду б-ки сотні мат­лів найрізноманітнішого характеру, зокрема ті, що стосувалися діячів, віднесених до націоналіст. табору. 26. 06. 1940 з Б-ки НТШ вивезено до філії Б-ки АН театральні рукоп., а 23. 01. 1941 — ноти. Під час нім. окупації і зміни влади в 1941 українці старалися відновити діяльність і майно НТШ та повернути укр. книжки, ноти й ін. музикалії, звезені до Б­ки Оссолінських. У серп. 1941 фонди Б­ки НТШ налічували бл. 250 000 т., 1460 рукоп., 2300 карт.

12. 01. 1942 рішенням уряду Генеральної губернії створ. Держ. б-ку (Staatsbibliothek Lemberg), до складу якої увійшли Оссолінеум як ІІ відділ і Б-ка НТШ та Б-ка Нар. дому як ІІІ відділ. Комісарним управителем Б-ки НТШ став В. Дорошенко. Відновилась акт. праця від. рукоп. б-ки. Нім. адміністрація в роботу не втручалася, вимагала лише докладних звітів. Стаття у „Львівських вістях“ (1941, жовт.) описує умови праці у від. рукоп. Б­ки НТШ у поч. період нім. окупації: невелике приміщення, заставлене важкими дубовими шафами. Дві шафи з архівом І. Франка містять старі кирил. рукоп., етнограф. записи, багато рукоп. письменників із його власноручними поправками, кількасот рукоп. самого письменника, серед яких багато ще неопубл. творів, листування І. Франка з різними особами (прибл. 7 000 листів). Рукоп. письменника різних періодів його життя — від шкільних задач і перших творів ранньої молодости до поеми „Мойсей“. Оскільки ще до війни Президія Київ. АН виділила кількадесят естет. шкіряних обкладинок для цінніших рукопис. пам’яток, тривала постійна суперечка з Оссолінеумом про те, щоб оправити в шкіру рукоп. саме зі зб. І. Франка.

Серед найцінніших у від. рукоп.: Апостол Бибельський — найдавніший рукоп. у зб. б-ки (XIV ст.), „Тріодь Цвітна“ з підписом львів. друкаря XVII ст. Михайла Сльозки; рукоп. творців нової укр. л­ри: вірші С. Руданського, твори О. Кониського, поезії Лесі Українки. У складі зб. О. Кониського було чимало шевченкіани: листи В. Білозерського, М. Костомарова, М. Щепкіна, кн. В. Рєпніної, М. Марковичевої, листи самого поета до Варфоломія Шевченка. Відділ налічував прибл. 2000 інвентарних чисел, а оскільки під одним числом був не раз цілий архів, то рукопис. відділ мав прибл. 3 млн. інвентар. одиниць.

Відділом опікувалася М. Деркач. Усі фонди були впорядковані і скаталоговані. В 1940—41 колектив рукопис. відділу на чолі з М. Деркач впорядкував і дослідив архів. спадщину І. Франка. Відомі статист. дані про кількість опрацьованих і вид. читачам книг і рукоп., про наук. роботу рукопис. відділу. Зокрема, М. Деркач працювала над Франковими рукоп., а від 1944 — над архівом Лесі Українки, результатом чого стало вид. кн. „Неопубліковані твори Лесі Українки“ (Львів, 1947), де вперше оприлюднено невідомі твори з архіву поетеси. Виїжджаючи за кордон, навесні 1944, сестра Лесі Українки О. Косач-Кривинюк залишила у дар НТШ збережений нею архів поетеси. Під час війни Б-ка НТШ поповнилася також великими збірками, напр., 12. 10. 1939 — С. Федака (1471 спр.), митр. гр. А. Шептицького, оо. василіян, оо. студитів, В.-Д. Садовського, ред. О. Назарука, пізніше — архівом І. Боберського, що налічував 540 спр. і містив 3 великі зб. листування, зб. родини Барвінських, у складі яких були архіви редакцій часоп. „Правда“ (1867—97), газ. „Руслан“ (1897—1914), вид-ва „Руська історична бібліотека“ (1886—96), газ. „Діло“ (1880—83) та ін. Також до Б-ки НТШ надійшла т. зв. більшовицька спадщина, що залишилася по різних установах і після втечі рад. громадян. Проте б-ка розвивалася головно завдяки жертовності укр. громадянства.

Проводилися заходи, щоб об’єднати б-ки НТШ й Нар. дому і в такий спосіб хоч почасти вирішити справу приміщення. У верес. 1943 до Б-ки Нар. дому (на вул. Курковій, нині — Лисенка, 14) перевезено част. депозитів від. рукоп. НТШ (ч. 1—382), а також архіви ч. 875, 896, 1221, 1227, 1276, 1453, 1460, част. дрібних друків і невписані архіви УНДО та НТШ. Водночас част. власників депозитів відібрала залишені ними в Б­ці НТШ у 1939 збірки й вивезла їх в еміґрацію на Захід. Депозити 1944 увійшли до фонду рукоп. НТШ (напр., листи В. Стефаника, папери Ю. Магалевського, В. Мурського, спогади І. Пулюя про П. Куліша, В. Соловчука про події Першої світ. війни тощо).

Восени 1943 із наближенням лінії фронту нацисти почали здійснювати свій план вивезення культ. цінностей із території дистрикту Галичина, зокрема найцінніших док. мат-лів та рукоп. із львів. б­к, архівів та музеїв. Укр. бібліографи — В. Дорошенко, М. Деркач, М. Штеліґа та ін., які працювали у від. рукоп. Б-ки НТШ,— намагалися перешкодити вивезенню укр. зб. Проте, за категоричним наказом нім. влади, одним із ост. транспортів у квіт. 1944 зі Львова було вивезено част. архівів із ІІІ відділу Держ. б-ки (Staatsbibliоthek, Abt. III), заг. кількістю 28 скр. рукоп., доповнених книжками з Б­ки Нар. дому. В т. ч. з будинку Б-ки НТШ на вул. Чарнецького, 24 (нині — Винниченка) забрано ч. 1459 архів УСС (7 скр.), ч. 1460 архів УГА (6 скр.), листування Д. Донцова (1 скр.) — разом 14 скр. рукоп. (за звітами від. рукоп. за берез. 1944, зазначено дещо ін. дані — 13 скр.: з архівами УСС — 12—18; УГА — 19—22; Бачинських — 23—24). У квіт. вагони прибули до Кракова, де укр. архіви разом зі зб. львів. Оссолінеуму мали перебути часи війни в надійних пивницях Ягеллон. б-ки. Та через поч. бомбардувань улітку 1944 німці несподівано вивезли їх далі на Захід і розмістили в маєтку гр. фон Пфайль у м­ку Аделіні (нині — Заґродно) під Золоториєю (Нижня Сілезія). Док-ти зазнали пошкоджень, а згодом були ревізовані бригадами рад. спецслужб.

У 1945, під час пошукових акцій польс. бібліотекарів, львів. архіви потрапили до Національної бібліотеки у Варшаві (Biblioteka Narodowa, Warszawa), де переховувалися від дослідників бл. 40 років. Нині архів НТШ у Варшаві опрацьований, змікрофільмований і доступний для використання у формі мікрофільмів у НБ у Варшаві та в ЦДІА у Львові. Менша част. вивезених зі Львова док. мат-лів опинилась у Нац. ін-ті ім. Оссолінських у Вроцлаві (ZNіO, Wroc?aw), де зберігається у від. рукоп. у статусі акцесійних мат-лів. Їх упорядкування досі не закінчене.

У січ.—лют. 1947 міністр Держбезпеки Савченко звернувся до секретаря ЦК КП(б)У К. З. Литвина у справі мат­лів, які зберігалися у від. рукоп. Львів. філії Б-ки АН УРСР, де виявлено секретні док-ти кол. Кам’янець-Подільського жандармського управління про більшовиків, анархістів і есерів, жандармські довідки про Леніна, Крупську, Плеханова та ін., альбоми, фотографії політ. діячів, альбоми арештованих, а також осіб, яких розшукувала поліція. Там само зберігався архів В. Старосольського, док-ти С. Петлюри, В. Винниченка та ін. 23. 01. 1947 з Львів. Б-ки АН УРСР Архів. управління, яке належало до системи НКВС, вилучило док. мат-ли митр. А. Шептицького (1900—43) і Гр.­катол. духовної семінарії у Львові (1700—1938) заг. кількістю 2500 кг. У лют. 1947 було виявлено листування та ін. мат-ли М. Грушевського, О. Назарука, К. Студинського, А. Крушельницького, а також „ряду інших українських націоналістичних діячів, контрреволюційних організацій і партій“. Серед мат­лів і рукоп. В. Винниченка знайдено ориґінали кількох адресованих йому листів М. Горького. Тому Архів. управлінню НКВС дано вказівку вилучити архів і перевезти до Києва.

Тоді ж, на поч. 1947, почалося переміщення рукопис. зб. із будинків на вул. Радянській, 24 (нині — Винниченка), Лисенка, 14 і Бібліотечній, 2 у від. рукоп. Львів. філії Б-ки АН УРСР на вул. Стефаника, 2, яке тривало два роки. Загалом за 1946—50 з кол. Б­ки НТШ архів. органи НКВС вивезли до Києва та Москви кілька партій док. мат-лів з архіву НТШ у вигляді т. зв. розсипу, забраних туди для перегляду. У квіт. 1947 до ЦДІА УРСР у Києві надійшов фонд НТШ, який налічував 1000 неописаних справ і розсип вагою 550 кг. У лип. 1949 особливий відділ секретних фондів склав відбірковий список док. мат-лів фонду НТШ у Львові, як таких, що „не мають ні історичного, ні практичного значення“, за яким знищено 40 спр. заг. вагою 119 кг. Серед них — ноти богослужбових пісень і книги записів служб у церкві; поштові марки; чернетки рукоп., уривки статей; гранки книжок без поч. й кін.; вирізки з газет і фоторепродукції церк. начиння; дублети док­тів; запрошення на концерти, виставки, вистави; журн. вхідної й вихідної кореспонденції невідомих т­в та орг-цій. У 1949 решта док-тів фонду була описана в 1777 спр. 1951 ці док-ти надійшли до ЦДІА УРСР у Львові. Того ж року з ДАЛО надійшло бл. 1000 кг розсипу. У серп. 1953 з ЦДІА УРСР у Києві передано чергові мат-ли фонду заг. вагою 79 кг, част. з яких помилково визначено як Гр.-катол. митропол. архів у Львові (в 1960 з них сформовано 188 спр.). У верес. 1955 надійшла ще одна справа Музею НТШ (фотоальбом). У груд. 1955 з ДАЛО передано ще 8 кг розсипу. 30. 01. 1957 з 2862 спр. розсекречено 2542. У 1960—69 з ЦДІА УРСР у Києві передано до ЦДІА у Львові ще 105 док-тів НТШ за 1889—1914, отриманих із ЦНБ АН УРСР. Це свідчить про те, що част. архіву НТШ опинилася і в ЦНБ (нині — НБ України).

Уцілілі док-ти повернулися знову до Львова. Під час розмежування фондів між ЦДІА і ДАЛО 1951 більшу част. архів. та рукопис. збірок НТШ передано до ЦДІА України у Львові, а решту розпорошено по ін. б-ках, архівах і музеях. У ДАЛО залишилася част. архіву бібліографа І. Калиновича (ф. Р-306), композитора Я. Ярославенка-Вінцковського (ф. Р-2920), Т-ва прихильників укр. л-ри, науки і мист-ва у Львові (ф. Р­298, 8 спр. за 1904—14) та Укр. вищої тех. школи у Львові (ф. Р­629, 23 спр. за 1921—26). У фонді зберігаються листи та заяви І. Труша, Є. Чикаленка, М. Грушевського та ін. видатних діячів.

10. 08. 1949 Рада Міністрів УРСР прийняла постанову „Про рукописну спадщину класиків української літератури, письменників-революційних демократів Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Панаса Мирного (П. Я. Рудченка), Лесі Українки“. Виконуючи її, 10. 01. 1950, за розпорядженням ЦК КП(б)У, від. рукоп. Львів. філії Б-ки АН УРСР передав до ІЛ АН УРСР більшу част. своїх руко- пис. фондів, включно з архівами І. Франка (незважаючи на заповіт) та Лесі Українки, т. зв. літ. архіви, що належали раніше до від. рукоп. Б-ки НТШ у Львові. Акт передачі на 36 стор. машинопису охоплював 281 окр. позицію та 189 пакетів і пачок. Загалом до Києва перейшли 24 архів. фонди: Лесі Українки (89 спр.), О. Кобилянської (22 спр.), Олени Пчілки (9 спр.), О. Маковея (16 спр.), В. Стефаника (20 спр.), Ю. Федьковича (13 спр.), О. Кониського (25 спр., всього 6 кн., 2 пак., 4 папки, 1 зош., 3 конверти, 2 записники), О. Огоновського (31 спр.), В. Левицького (псевд. Василь Лукич) (3 спр., всього 42 пак.), І. Белея (25 спр., всього 25 папок і 12 пак.), І. Воробкевича (псевд. Данило Млака) (3 спр., всього 39 кн. із текстами до опер і оперет, поезіями, оповіданнями і нотами та 17 пак. із партитурами і текстами до опер та оперет, а також рукоп. його драм і поем), М. Гушалевича (псевд. Михайло Левич) (5 спр.), В. Доманицького (52 великі конверти з кореспонденцією та 3 пак.), А. Крушельницького (6 пак.), О. Назарієва (1 конверт і 5 пак.), А.-Ю. Ріпецького (27 пак.), Г. Хоткевича (5 пак.), І. Левицького (21 пак. і 6 кн.), К. Паньківського (2 пак.), ред. ЛНВ (10 спр., всього 13 папок, 10 пак. і 9 кн.), журн. „Дзвінок“ (76 спр.), Українсько-рус. вид. спілки (33 пак.), т-ва „Руська бесіда“ (133 спр.). Також були рукоп. і листи окр. авторів (18), серед яких — мат-ли Б. Лепкого, Я. Окуневського, В. Пачовського, Є.­Ю. Пеленського, К. Устияновича та ін. Рукоп. авторів містили 65 позицій, у т. ч. твори і листування Х. Алчевської, Ганни Барвінок, В. Гнатюка, К. Гриневичевої, І. Котляревського, М. Коцюбинського, У. Кравченко, С. Крушельницької, П. Куліша, листи С. Петлюри до Д. Донцова, М. Підгірянки, І. Пулюя, В. Самійленка, Марка Черемшини (псевд. І. Семанюка), О. Терлецького, І. Франка, К. Устияновича, А. Чайковського, Т. Шевченка, Є. Ярошинської, М. Яцкова та ін. укр. письменників ХІХ—ХХ ст. Всього в акті передачі зазначено 610 інвентар. чисел, з яких були наявні 543, каталог автографів становив 5, каталог листування — 7, рукоп. різних авторів — 2, старих рукоп. (до ХІХ ст.) — 1 скр.

Львів. збірки становили майже половину всіх рукопис. фондів Ін-ту л-ри в Києві, про що в Путівнику по фондах від. рукоп. ІЛ НАН України (Київ, 1999) навіть не згадується. Тоді ж зб. Етнограф. комісії та архіви НТШівських етнографів В. Гнатюка, Ф. Колесси, О. Роздольського та етнограф. колекцію Ф. Вовка передано до ІМФЕ АН УРСР. Фонд В. Гнатюка, який утворився внаслідок великої науково-вид. діяльности вченого та його праці як кер. Етнограф. комісії НТШ, надійшов до ІМФЕ 1951. Описи фонду створені ще під час його перебування у Львові, у складі архіву НТШ, вони містять перелік фольклорно-етнограф. мат-лів, які були розміщені у 35 спр. (ч.).

Археол. част. архіву Ф. Вовка перейшла до наук. архіву Ін-ту археології АН УРСР. 24. 04. 1950, згідно з розпорядженням Ради Міністрів УРСР, від. рукоп. ЛНБ передав К-тові у справах мист-ва зб. афіш театру „Руська бесіда“ та ін. театрів Галичини ХІХ—ХХ ст. (419 спр.). 1975 низку архів. фондів передано до ЦДІА України у Львові (30 фондів) та ДАЛО (4 фонди). Це, зокрема, фонди: Книжково-журнальне видавництво, м. Львів; Греко-католицький деканат в м­ку Болехові; Греко-католицька парафія в с. Рудному; Конгрегація воскресенців, м. Львів; Спілка народних театрів і хорів, м. Львів; Товариство „Студіон“, м. Львів; Товариство „Січ“, м. Відень; Парцеляційне товариство „Земля“; Українська культурна рада, м. Відень та ін.

Протягом 1975—83 з фондів М. Возняка, В. Гнатюка, родини Барвінських та ін. до спецфонду ЛНБ УРСР вилучено понад 1200 спр. На таємному зберіганні перебували мат-ли НТШ, редакції УЗЕ (Львів; Коломия, 1930—35), док-ти і рукоп. Б.­І. Антонича, В. Винниченка, М. Грушевського, Д. Донцова, В. Дорошенка, Б. Заклинського, І. Калиновича, О. Назарука, І. Огієнка, О. Партицького, Є.­Ю. Пеленського, С. Смаль-Стоцького, М. Хвильового, А. Чайковського, А. Шептицького та ін. заборонених авторів. Щойно після ліквідації спецфонду 1991 мат-ли розсекретили й повернули у від. рукоп. ЛНБ України ім. В. Стефаника. 1947 почався еміґраційний етап діяльности НТШ, відповідно й формування його архів. зб.У Радянській енциклопедії історії України (1971) відновлення НТШ оцінено так: „Після возз’єднання Західної України з УРСР передові члени НТШ включилися в роботу радянських наукових закладів. Деякі антирадянсько настроєні члени товариства еміґру- вали до США й Канади, де заснували про-американське НТШ, яке не має нічого спільного з наукою“.

Нині док-ти НТШ зберігаються у різних архіво- й бібліотекосховищах України та за кордоном. Найбільші рукопис. та архів. зб. зосереджені у таких інституціях: ЦДІА України у Львові: ф. 309 (НТШ) — акти та док-ти інституції та колекційні мат-ли. Фонд складається з двох описів. Док-ти у фонді згруповані в такі розділи: І. Бібліограф. комісія (протоколи засідань, бібліограф. картки на статті М. Грушевського, М. Драгоманова, І. Франка, Т. Шевченка, статті, опубл. в „Записках НТШ“ та ін.); ІІ. Б-ка (реґламенти, звіти про діяльність б-ки й чит. залу; каталоги л-ри; статті про б-ку; бібліограф. картки на укр. періодику, на статті в газ. „Вперед“, „Громадський голос“, „Народ“, „Хлібороб“; книги обліку подарованої, закупленої і обміняної л-ри; листування з наук. інституціями про встановлення і підтримку наук. зв’язків, проведення конференцій, з’їздів і конґресів, про організацію експедицій, обмін виданнями тощо. Цінною є велика зб. кореспонденції укр. та інозем. громад., політ. і культ. діячів; праці, статті, худож. твори, рец., покажчики, словники та особисті док-ти); ІІІ. Бухгалтерія й адміністративно-госп. діяльність (касові книги, книги обліку прибутків і видатків, відомості про сплату податків, орендну та квартирну плату, звіти ревізійних комісій, бюджети, баланси, кошториси, майнові та стипендійні справи Т-ва тощо); ІV. Виділ (президія) НТШ (статути, звіти про діяльність, протоколи засідань, мат-ли про створення секцій і комісій, науково-орг. та наук. діяльність, листування про матеріальну та фінансову підтримку Т-ва, облікова документація чл. Т­ва тощо); V. Друкарня (книги обліку замовлень, листування з авторами та інституціями про виконання замовлень, розсилку видань); VІ. Етнограф. комісія (протоколи засідань комісії, етнограф. мат-ли, зібрані В. Гнатюком, В. Охримовичем, П. Шекериком-Дониковим та ін.); VІІ. Книгарня (каталоги л-ри книгарні, книги обліку видань, передплатників, філій книгарні); VІІІ. Музеї (звіти, статути, переліки експонатів, листування про діяльність музеїв НТШ); ІХ. Палітурна майстерня; Х. Редакція „Записок НТШ“ (книги обліку прибутків і видатків редакції, виплати гонорарів, покажчик авторів наук. праць, брошур та ін.).

Більшу част. фонду становлять колекційні мат-ли, що належали до від. рукоп. Б-ки НТШ, зокрема літ., наук., публіцист. праці укр. авторів, перекл. творів і праць антич. та інозем. письменників. Також тут зібрані різні архів. мат-ли: збірники док­тів до різних питань історії, культури та етнографії, виписки з джерел, док. мат­ли про діяльність політ., військ., громад., культурно-осв., студент., кооперативних та госп. установ і орг­цій; зб. рукопис. часоп. Багато зб. укр. орг-цій, партій, редакцій, т-в і окр. осіб, що походять із від. рукоп. Б-ки НТШ, зберігаються тепер як окр. фонди: Леґіон УСС (ф. 353), колекція док-тів УНР і ЗУНР (ф. 581), архіви т­в „Просвіта“ (ф. 348), „Рідна школа“ (ф. 206), „Руська бесіда“ (ф. 514), „Союз українок“ (ф. 319), „Сокіл-Батько“ (ф. 312), Укр. національно-демократичне об’єднання (ф. 344), Укр. парламентарна репрезентація (ф. 392), Укр. горожанський комітет (ф. 462), архіви редакції ЛНВ (ф. 401), „Діла“ (ф. 779), „Свободи“ (ф. 407), Українсько-рус. вид. спілки (ф. 530) та ін. Здебільшого це лише част. первісних зб. згаданих установ та орг­цій. Також тісно пов’язані з НТШ мат-ли особистих фондів: І. Боберського (ф. 366), А. Вахнянина (ф. 818), Я. Весоловського (ф. 381), Т. Войнаровського (ф. 682), Я. Гординського (ф. 384), В. Дорошенка (ф. 365), родини Крушельницьких (ф. 361), Р. Лащенка (ф. 370), В. Левицького (ф. 771), Василя Лукича (Левицького) (ф. 363), О. Маковея (ф. 386), М. Мочульського (ф. 379), Я. Окуневського (ф. 383), М. Павлика (ф. 663), К. Паньківського (ф. 374), В. Старосольського (ф. 360), К. Студинського (ф. 362), С. Томашівського (ф. 368), Ю. Романчука (ф. 382), І. Шендрика (ф. 369), А. Шептицького (ф. 358), В. Шухевича (ф. 738), С. Шухевича (ф. 371), Б.­В. Ярошевського (ф. 367) та ін.

ДАЛО: част. архіву І. Калиновича (ф. Р-306), Я. Ярославенка-Вінцковського (ф. Р-2920), М. Кордуби (ф. Р-2923), Т-ва прихильників укр. л-ри, науки і мист-ва у Львові (ф. Р-298), Укр. вищої тех. школи у Львові (ф. Р­629) та ін. Ін-т археології НАНУ, наук. архів — археол. част. архіву Ф. Вовка (ф. 1). ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології: мат-ли, забрані туди згідно з постановою ЦК КП(б)У у січ. 1950 — архіви І. Франка (ф. 3), Лесі Українки (ф. 2), Ганни Барвінок (ф. 19), І. Белея (ф. 100), Т. Бордуляка (ф. 100, № 406, 1249-57), С. Воробкевича (ф. 123), Я. Головацького (ф. 104), І. Гушалевича (ф. 125), І.-О. Левицького (ф. 117), Б. Лепкого (ф. 64), Василя Лукича (ф. 61), О. Маковея (ф. 59), О. Навроцького (ф. 21), О. Назарієва (ф. 131), О. Огоновського (ф. 108), Я. Окуневського (ф. 119), М. Павлика (ф. 101), К. Паньківського (ф. 81), І. Пулюя (ф. 60), Олени Пчілки (ф. 26), А.­Ю. Ріпецького (ф. 106), В. Стефаника (ф. 8), К. Устияновича (ф. 84), Ю. Федьковича (ф. 58), Г. Хоткевича (ф. 62), А. Чайковського (ф. 124), Марка Черемшини (ф. 12), Є. Ярошинської (ф. 101), М. Яцкова (ф. 98), част. архівів редакцій ЛНВ (ф. 78), „Дзвінок“ (ф. 76). Велика кількість рукоп. творів укр. літераторів зберігається в архіві Українсько-рус. вид. спілки, т­ва „Руська бесіда“ (ф. 79). Також є зб. давніх рукоп. та рукоп. і листи окр. авторів (18), серед яких — док-ти Б. Лепкого, Я. Окуневського, В. Пачовського, Є.­Ю. Пеленського, О. Терлецького та ін.

ІМФЕ НАН України, від. рукопис. фондів: док-ти Етнограф. комісії НТШ (ф. 29), архіви етнографів В. Гнатюка (ф. 28), Ф. Колесси (ф. 27), О. Роздольського (ф. 40) та етнограф. колекція Ф. Вовка. ЛННБ України, від. мист-в (нині — Палац мист-в ім. Антоновичів — від. наук. дослідження творів образотвор. і муз. мист-ва), фонд частини кол. колекції фотографій НТШ. ЛННБ України, від. рукоп.— фонд НТШ як інституції та вид-ва (ф. 1, спр. 511), який включає 300 найдавніших рукоп. із колекції Б-ки НТШ. У його складі є багато колекцій церк. док-тів із Галичини, автографів листів, поезії та записів нар. пісень, листування періоду Першої світ. війни (ф. 1, спр. 785). Як окр. зб. та у складі фонду НТШ зберігається низка архівів укр. орг-цій і редакцій: т­в „Просвіта“, в т. ч. ред. „Життя і знання“ (ф. 122), „Руська бесіда“ (ф. 1, № 486), „Дружний лихвар“ (ф. 166), журн. „Правда“ (ф. 1, № 78), „Руслан“ (ф. 1, № 878), часоп. „Громадський голос“ (ф. 1/ІІ, № 56), альманаху „Січ“ (ф. 1, № 507). Також багато особ. фондів укр. діячів: родини Барвінських (ф. 11), І. Белея (ф. 1, № 477), І. Брика (ф. 1/ІІ, № 61), М. Бучинського (ф. 17), А. Вахнянина (ф. 163, № 17), С. Воробкевича (ф. 163, № 25), В. Гнатю-ка (ф. 34), С. Глинського (ф. 159), Я. Гординського (ф. 1, № 726, ф. 9), родини Грушкевичів (ф. 41, 1/42), І. Гушалевича (ф. 177), Й. Давидовича (ф. 1, № 569), І. Джиджори (ф. 1, № 781), М. Дикарева (ф. 151), родини Заклинських (ф. 48), В. Ільницького, І. Калиновича (ф. 57), В. Левицького (ф. 1, № 591), І.­О. Левицького (ф. 167), Василя Лукича (ф. 1, № 485), П. Кирчова, родини Кобринських, у т. ч. Н. Кобринської (ф. 161), М. Козановича (ф. 165), М. Менцинського (ф. 183), П. Ніщинського (ф. 1, № 504), О. Огоновського (ф. 1, № 475), Г. Остермана (ф. 1, № 19), М. Павлика (ф. 160), К. Паньківського (ф. 1, № 499), О. Партицького (ф. 154), Т. Реваковича, Ю. Романчука (ф. 1, № 479), Ю. Сельського (ф. 1, № 604), Д. Січинського (ф. 169), Г. Стрипського, Д. Танячкевича (ф. 1, № 560, ф. 2, № 222), Остапа Терлецького (ф. 205), Омеляна Терлецького (ф. 115), В. Фацієвича (ф. 191), Ю. Федьковича (ф. 1, № 496), В. Цуркана, В. Чернецького (ф. 1, № 131), Є. Якубовича (ф. 171).

НБ ЛНУ — фраґменти зб. і колекцій НТШ. НБ України: стародрук. та церк. книги; Ін-т рукоп. НБ України — архів Гр.-катол. митрополичої консисторії, в т. ч. пергаментні грамоти 1509—1907 (ф.18), част. архіву Ф. Колесси (ф. 212), ред. ЛНВ (ф. 246), листи І. Франка (ф. 21, № 486—97), К. Студинського (ф. 3), мат­ли Х. Алчевської (ф. 27, № 593—95), листування В. Винниченка. ЦДАГО України — протоколи ч. 17—19 Заг. зборів НТШ (20 січ.—10 лют. 1918) (у складі ф. 269, оп. 1), архіви ОУН (ф. 3833), дивізії „СС-Галичина“ (ф. 3971), А. Жука (ф. 3807). ЦДІА України у Києві — архів М. Грушевського (ф. 1235), який містить низку мат-лів про діяльність НТШ та листування. На базі Культурно-істор. музею НТШ створ. Етнографічний музей (нині — Інститут народознавства НАН України), де залишився великий фотоархів НТШ та зб. кліше (досі не розшукані) 14 інвентарних книг дарів до Музею НТШ; в Інституті суспільних наук АН УРСР (нині — Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (зайняв після ліквідації НТШ приміщення Т-ва) залишилася велика картотека бібліографії з історії України та Європи, складена М. Кордубою. Зб. фотографій і портретів укр. діячів, УСС та УГА конфіскували органи НКВС. Багато архів. цінностей пропало під час німецько-фашист. окупації Львова та було розкрадено у приват. філокартичні, філателістичні, боністичні та фотограф. колекції „радянськими окупантами“.

За кордоном, у Росії, в „Особом архиве“ в Подольську під Москвою, переховуються вивезені зі Львова фонди ОУН, „Союзу українок“, дивізії „СС-Галичина“, док-ти і листування В. Винниченка, С. Петлюри та ін. У Польщі, в НБ у Варшаві (BNW) опинились архіви Леґіону УСС, УГА, УНР, ЗУНР, Партизансько-повстанчого штабу, Таборів інтернованих, УНДО, Укр. парламентарної репрезентації, Укр. горожанського к-ту, т-ва „Просвіта“, ред. „Життя і знання“, „Свободи“, зб. Д. Донцова та ЛНВ і „Вістника“, О. Кисілевської, А. Жука, І. й Ю. Лип та ін. (Архів BNW: Архів НТШ, скр. 1—28).

Нац. ін-т ім. Оссолінських у Вроцлаві (ZNіO), від. рукоп: фраґменти укр. зб., вивезених зі Львова навесні 1944, більша част. яких потрапила до BNW. Це част. архівів Директорії УНР (1919); Ради Республіки (1919—21); Уряду УНР (1919—21); Армії УНР (1919); Партизансько-повстанчого штабу (1921); Укр. парламентарної репрезентації у Польському сеймі і сенаті; мат-ли з архіву родини Луцьких; мат-ли про укр. кооперативний рух; док-ти Укр. банку у Львові (1920-ті рр.); колекція док­тів Назара Гнатюка (журналіста часоп. „Рідний край“); листування і мат­ли різних укр. інституцій та т-в. Невідомо як сюди потрапила незначна кількість актів НКВС Західного округу (1940). Усі ці док­ти зберігаються як акцесійні мат-ли.

За кордоном працює кілька великих крайових НТШ: в Європі (Париж, Сарсель), у США (Нью-Йорк), Канаді, Австралії (Сідней),— кожне з яких володіє власною б-кою та сховищем архів. мат­лів про Україну та укр. діаспору. Певну документацію діяльности Т-ва зберігають осередки НТШ цих країн: Вашингтон, Філадельфія, Чикаго, Піттсбург і Детройт (США), Монреаль (Канада).

Арх. дж.: BNW. Archiwum Zak?adowe. Archіwum Towarzystwa imienia Szewczenki. Skrzynka 1—28; ДАЛО, ф. Р-298, Р-306, Р-629, Р­2920, Р­2923; Dzia? mikrofilm?w; ZNіO, Wroc?aw. Dzia? r?kopis?w; Ін-т археології НАН України, Наук. архів, ф. 1; ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології. Акти від. рукоп. Ін-ту л-ри, ф. 2—3, 8, 12, 19, 26, 58—61, 64, 76, 78—79, 98, 100—01, 104, 117, 119, 123—25, 131; ІМФЕ НАН України, від. рукопис. фондів, ф. 14-2, № 392; 27—29, 40; ЛННБ України, Архів ЛННБ України, оп. 1; від. рукоп., ф. 1 (№ 19, 56, 61, 78, 131, 475, 477, 479, 485—86, 496, 499, 504, 507, 511, 560, 569, 591, 604, 726, 781, 785, 878); ф. 2 (№ 222); ф. 9, 11, 17, 34, 41 (№ 1/42), 48, 57, 115, 122, 151, 154, 159—61, 163 (№ 17, 25), 165—67, 169, 171, 177, 183, 191, 205; НБ України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукоп., ф. 3, 18, 21 (№ 486—97), 27 (№ 593—95), 212, 246; ЦДАГО України, ф. 1, 3807, 3833, 3971; ЦДІА України у Києві, ф. 1235; ЦДІА України у Львові, передм., ф. 206, 309, 312, 319, 344, 348, 353, 358, 360—63, 365—71, 374, 379, 381—84, 386, 392, 401, 407, 462, 514, 530, 581, 663, 682, 738, 771, 779, 818.

Літ.: Звідомлення про загальні збори Товариства ім. Шевченка // Діло (Львів), 1886, ч. 4; Ще о Товаристві імени Шевченка // Зоря (Львів), 1889, ч. 8, с. 142—43; Барвінський О. Про заснованє і дотеперішній розвиток товариства ім. Шевченка у Львові // Записки НТШ. Львів, 1892, [т. І], част. І, с. 209—12; Записки Товариства імени Шевченка. Видавництво, присвячене науці і письменьству українсько-руського народу / Упоряд. Ю. Целевич. Львів, 1892, ч. 1; Хроніка НТШ. Львів, 1900—39, ч. 1—74; Кревецький І. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові // ЛНВ, 1905, т. 31, с. 151—57; його ж. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Львів, 1923, 16 с.; його ж. Папери покійних діячів // Діло (Львів), 1925, 7 січ., ч. 6; Дорошенко В. Наукове Товариство імени Шевченка у Львові // Україна, 1907, кн. 3, с. 156—68; його ж. Наукове Товариство імені Шевченка у Львові (1873—1892—1912). Львів; К., 1913; його ж. Стан бібліотеки в рр. 1914—1920 // Хроніка наукового товариства імени Шевченка у Львові. Львів, 1920, ч. 3—4; його ж. Українська національна бібліотека (Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові). Львів, 1936; його ж. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Сьогочасне й минуле. Львів, 1939, № 3—4, с. 167—72; його ж. Бібліотеки й архіви на Західній Україні за большевицького панування // Краківські вісті, 1941, 9—12 листоп., ч. 250, 252; його ж. Шість відділів Державної Бібліотеки у Львові: у них працює постійно 150 працівників // Львівські вісті, 1942, 28 лип., ч. 167, с. 3; його ж. Історія Наукового Товариства ім. Шевченка. З нагоди 75-річчя його заснування, 1873—1948. Н.­Й.; Мюнхен, 1949; його ж. Огнище української науки: Наукове товариство імени Т. Шевченка. Н.­Й.; Филаделфія, 1951; його ж. Книжки на паливо // Західня Україна під большевиками: ІХ. 1939—VІ. 1941: збірник / Під ред. М. Рудницької. Н.-Й., 1958, с. 235—42; його ж. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Записки НТШ. Збірник Філол. секції. Н.-Й.; Париж, 1961, т. CLXXI, с. 7—58; Свєнціцький І. С. Бібліотеки і музеї м. Львова // Живая старина, 1907, вип. 3, № 1, с. 11—13; його ж. Українські наукові книгозбірні у Львові // Бібліологічні вісті, 1926, № 4 (13), с. 91—94; Гнатюк В. Наукове товариство імени Шевченка. З нагоди 50-ліття його засновання (1873—1923). Львів, 1923; Возняк М. Бібліотека НТШ і наша інтелігенція // Діло (Львів), 1927, ч. 90; Звіт з діяльности Товариства „Просвіта“ за час від 25. грудня 1925 року до 24. грудня 1926 року. Львів, 1927; Звіт з діяльности Товариства „Просвіта“ за час від 25. грудня 1926 року до 24. грудня 1927 року. Львів, 1927; Звіт з діяльности Товариства „Просвіта“ за час від 1­го січня 1929 до 30-го червня 1930 р. Львів, 1931; Перський С. [Шах С.] Популярна історія Товариства „Просвіта“. Львів, 1932; Музей НТШ творить відділ воєнних пам’яток / Розмова з директором Я. Пастернаком // Назустріч, 1936, 17 верес., № 17; М. Т. [Тарновський М.] На сторожі скарбів української культури. Про працю бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Львівські вісті, 1941, 21 жовт., ч. 63, с. 4; Західня Україна під большевиками: IX. 1939—VI. 1941: збірник / Під ред. М. Рудницької. Н.-Й., 1958; Лужницький Г. Шевченко і оснування Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Записки НТШ. Шевченко і ми. Н.-Й.; Париж; Торонто, 1963, с. 120—25; Сеник Я., Купчинський О. Документи Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові про Т. Г. Шевченка // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. К., 1965, № 1, ст. 64—70; Купчинський О. Іван Франко в документальних джерелах ЦДІА УРСР у м. Львові // Архіви України (К.), 1972, № 5, с. 73—82; його ж. Про 156-й том Записок Наукового Товариства імені Шевченка, який не вийшов друком у 1939 році // Записки НТШ. Львів, 1991, т. ССХХІІ, с. 427—32; його ж. Бібліографія фундаментального видання Наукового товариства ім. Шевченка (Замість передм.) // Бібліографія Записок Наукового товариства імені Шевченка. Т. I—CCXL. 1892—2000. Львів, 2003, с. 3—30; Лев В. Сто років праці для науки й нації. Н.-Й., 1972; Кубійович В. Наукове товариство ім. Шевченка у 1939—1952 рр. // Укр. історик, 1973, № 1/2, с. 3—43; його ж. Нарис історії Наукового Товариства ім. Шевченка (1873—1949). Львів, 1991; Ювілейний збірник наукових праць з нагоди 100-річчя НТШ і 25-річчя НТШ у Канаді. Торонто, 1977; Раковський І. Спомини про Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові // Укр. історик, 1979, № 1/4, с. 100; Grimsted Kennedy P. Lviv Manuscript Collections and Their Fate // Eucharisterion: Essays in Honor of Omeljan Pritsak on the Occasion of His Sixtieth Birthday // Harvard Ukrainian Studies. 1979—1980, vol. 3/4, р. 348—75; її ж. The Stefanyk Library of the Ukrainian Academy of Sciences: A Treasury of Manuscript Collections in Lviv // Там само. 1981, June, vol. 5, N 2, р. 195—229; її ж. Archіves and Manuscrіpt Reposіtorіes іn the USSR. Ukraіne and Moldavіa. Book І. Prіnceton, 1988; її ж. A Handbook for Archival Resrearch in the USSR. Washington, 1989, 430 p.; її ж. Trophies of War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution. Cambridge (MA), 2001 (Harvard Papers of Ukrainian Studies); Історія Львова. К., 1984, с. 139, 168—69, 217; Пріцак О. Роля Наукового товариства ім. Шевченка в історії України // Сучасність (Мюнхен), 1984, трав., с. 67—74; Т. Шевченко і українська національна культура. Мат-ли наук. симпозіуму. Львів, 1990, с. 68—154; Дашкевич Я. Доля і недоля нашої бібліотеки // Вісник НТШ. Львів, 1991, № 1, с. 2; його ж. Як нищили незнищенне [Про Б­ку НТШ у Львові] // Дзвін (Львів), 1991, № 8, с. 114—19; його ж. Після погрому (Про долю і недолю бібліотеки НТШ) // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди: Мат-ли „круглого столу“. Львів, 1996, с. 9—14; його ж. „...Учи неложними устами сказати правду“: Історична есеїстика (1989—2008) / Голова редкол.: П. Сохань; редколегія: І. Гирич, М. Капраль, Г. Сварник, Я. Федорук, А. Фелонюк, Н. Халак. НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. К., 2011; З історії Наукового Товариства імені Шевченка (розділ) // Записки НТШ. Львів, 1991, т. CCХХІІ, с. 392—434; Періодичні та серійні видання Наукового Товариства імені Шевченка (1885—1939). Анотований покажчик. Львів, 1991, 102 с.; Кучер Р. В. Наукове Товариство імені Т. Шевченка. К., 1992; Наукове товариство імені Т. Шевченка і українське національне відродження // Зб. наук. праць і мат-лів Першої наук. сесії НТШ. Берез. 1990. Львів, 1992; У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до Кирила Студинського (1891—1941) / Упоряд. О. В. Гайова, У. Я. Єдлінська, Г. І. Сварник. К., 1993; Ільницька Л. І. Українознавча бібліографія в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові (1885—1939). Друковані й архівні матеріали // Записки ЛНБ. Львів, 1994, вип. 4, с. 165—83; її ж. М. Грушевський і становлення українознавчої бібліографії в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові // Там само, 1998, вип. 8, с. 47—53; Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20—50­ті роки ХХ ст. К., 1994, с. 200—01, 221—23; Вальо М. А. Марія Дем’янівна Деркач. До 100-річчя від дня народження (1896—1971) // Записки ЛНБ. К., 1995, вип. 3, с. 71—79; Культурне життя в Україні. Західні землі: документи і матеріали / [Упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький, Б. Микитів та ін.]. К., 1995, т. 1: 1939—53; 1996, т. 2: 1953—66; Особисті архівні фонди відділу рукописів. Анотований покажчик. Львів, 1995; Бiблiотека Наукового товариства iм. Шевченка: книги i люди: мат-ли „круглого столу“ / НАН України, ЛНБ iм. В. Стефаника, Наук. т-во iм. Шевченка у Львовi; Упоряд. та заг. ред. Л. I. Iльницької; редкол.: Л. I. Крушельницька (вiдп. ред.) та iн. Львiв, 1996; Вавричин М. Г. Михайло Павлик — перший бібліотекар НТШ у Львові // Там само, с. 77—86; З історії Наукового Товариства імені Шевченка. Зб. доповідей і повідомлень наукових сесій і конференцій НТШ у Львові. Львів, 1997; Путівник по фондах відділу рукописів / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. К., 1999; Старков В. А. Особовий архів Володимира Гнатюка та його роль у дослідженні ігрової культури українців // Архіви України, 2001, № 3, с. 86—100; Центральний державний архів громадських об’єднань України. Путівник. К., 2001, 496 с.; Державний архів Львівської області. Путівник. Львів, 2003; Романець Д. Рукописи мовчать: У Варшавi зберiгаються унiкальнi українськi архiвнi матерiали 20—30-х рокiв // Україна молода (К.), 2003, 17 січ., № 9, с. 5; Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Путівник / Авт.-упоряд.: О. Гнєвишева, У. Єдлінська, Д. Пельц, Г. Сварник, І. Сварник. Заг. ред. Г. Сварник. Львів; Перемишль, 2003; Archive catalog: Shevchenko Scientific Societу. N. Y., 2004, vol. 1; Головата Л. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. 1940—2005: історичний нарис // Записки ЛНБ. Львів, 2005, вип. 13, с. 144—74; Гуцаленко Т. Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України у 1940—1949 рр.: постаті та події // Там само, с. 175—237; Костюк С. До історії відділу мистецтва ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України // Там само, с. 238—46; Путівник по особових фондах Архівних наукових фондів рукописів та фотозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. К., 2005; Рукописи, документи і матеріали Михайла Грушевського у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові / Упоряд. О. Мартиненко, ред. Г. Сварник. Львів, 2005; Сварник Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві. Каталог-інформатор. Варшава; Львів, 2005; її ж. Архів Івана Франка в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України // Записки ЛНБ. Львів, 2006, вип. 14, с. 409—32; Наукова та видавнича діяльність Наукового Товариства імені Шевченка в Європі / Упоряд.: Д. Бурім, О. Кучерук і О. Маврін. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. К., 2007; Папієнко М. Архівні центри української еміґрації. К., 2008; Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1: 1939—1945: Зб. док­тів і мат-лів / [Упоряд.: Г. Сварник, Р. Дзюбан, М. Кривенко, Л. Кусий, В. Муравський]. Львів, 2010.

Галина Сварник